Постанова

від 14.08.2018 по справі 576/1317/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року

м.Суми

Справа №576/1317/18

Номер провадження 22-ц/788/1480/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Хвостика С. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 27 червня 2018 року, ухвалену суддею Сапон О.В. у приміщенні Глухівського міськрайонного суду Сумської області про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Глухівська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

12 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Глухівського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Глухівська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 27 червня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто на підставі ч.3 ст. 185 ЦПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до місцевого суду для подальшого розгляду.

У доводах апеляційної скарги зазначає, що нею було подано разом із позовною заявою заяву про витребування доказів, після розгляду якої буде зроблено розрахунок ціни позову та додатково сплачено судовий збір у повному обсязі. Також нею було направлено на адресу суду уточнену позовну заяву для сторін у справі. Вважає, що повністю виконала вимоги ст.ст. 175, 177 ЦПК України, оскільки позов подано в необхідних примірниках з додатками відповідно до кількості сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, керувався п.3 ст. 185 ЦПК України та виходив з того, що позивач не в повному обсязі усунула недоліки позовної заяви відповідно до ухвали суду від 13 червня 2018 року. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач не могла самостійно надати докази, які підтверджують вартість майна, на яке вона просить визнати право власності, для визначення ціни позову та сплати в повному розмірі судового збору.

Колегія суддів не може погодитись з вказаними висновками суду, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та нормам процесуального закону.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала не відповідає.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів справи вбачається, 12 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Глухівська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно. За подання заяви позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. (а.с.1-3).

Крім того, відповідно до ст. 84 ЦПК України, ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про витребування доказів, оскільки немає самостійно надати докази для підтвердження обставин справи та для визначення ціни позову для сплати судового збору в належному розмірі (а.с.30-31).

Ухвалою судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 червня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суддя послався на те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам п.2, п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, а саме: в позовній заяві неповністю вказана адреса відповідача ОСОБА_2; не вказаний ідентифікаційний код третьої особи, а також не вказана ціна позову та її розрахунок. При цьому суд надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання нею копії ухвали (а.с.35).

18 червня 2018 року ОСОБА_1 отримала копію ухвали суду від 13 червня 2018 року (а.с.37).

26 червня 2018 року на виконання ухвали суду, ОСОБА_4 надала уточнену позовну заяву, з дотриманням вимог п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України (а.с.39-40).

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 27 червня 2018 року позовна заява ОСОБА_1 визнана неподаною та повернута (а.с.43).

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати її заявнику, оскільки подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 13 червня 2018 позивач в установлений судом строк подала заяву про усунення недоліків позовної заяви (а.с.38), в якій зазначила, що зверталася до відділу Держкомзему у Глухівському районі (а.с.24-26) та Глухівської державної нотаріальної контори (а.с.27-28) з заявами про надання їй правовстановлюючих документів (державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 07.05.2002 та державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 07.05.2002), які необхідні для пред'явлення їх в якості доказів до суду. Також позивач надала уточнену позовну заяву (а.с.39-40).

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Проте зазначені положення ч. 2 ст. 176 ЦПК України судом першої інстанції залишено поза увагою, за відсутності державних актів на право приватної власності на землю, місцевим судом не визначено розмір судового збору та необґрунтовано повернуто позовну заяву позивачу.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ураховуючи наведене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 27 червня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді: