Рішення

від 16.08.2018 по справі 910/8246/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.08.2018Справа № 910/8246/18

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/8246/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні системи"

до дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "ДАК

"Автомобільні дороги України"

про стягнення 621 597,00 грн.

Без виклику учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожні системи" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення 621 597,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору № 17/02-17 від 17.02.2017р. у визначений строк не розрахувався за виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість загалом у сумі 563 255,95 грн., за прострочення оплати якої нараховані 13 167,22 - 3% річних та 45 173,83 грн. - інфляційні втрати.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2018р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини в строк до 27.07.2018р.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.06.2018р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-А, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 27.06.2018р. про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом представників сторін отримав 11.07.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи.

23.07.2018р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Станом на 15.08.2018 року від відповідача не надійшло відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2017р. між товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні системи (далі - позивач, субпідрядник) та Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерне компанія "Автомобільні дороги України" (далі - Відповідач, генпідрядник) був укладений Договір № 17/02-17 на надання послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання (встановлення бар'єрного огородження, шумозахисних екранів та дорожніх знаків) автомобільних дорогах державного і міжнародного значення - М 06 в межах Київської області, згідно дефектних актів.

Відповідно до п. 1.1. договору, позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, за дорученням відповідача та замовника - Служби автомобільних доріг у Київській області, надати послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання (встановлення бар'єрного огородження, шумозахисних екранів та дорожніх знаків) на автомобільній дорозі державного (міжнародного) значення - М 06 в межах Київської області, згідно дефектних актів, а Генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги після оплати послуг замовником.

Згідно з п. 1.2. договору (в редакції додаткової угоди від 01.09.2017 року) найменування послуг: встановлення бар'єрного огородження, шумозахисних екранів, дорожніх знаків та пристроїв примусового зниження швидкості. Склад та обсяги послуг: згідно затверджених замовником акту дефекті (технічного завдання) та проектної (кошторисної) документації. Розробка кошторисної документації покладається на субпідрядника, кошторисна документація перевіряється генпідрядником та затверджується замовником.

Загальна вартість послуг за цим договором складається із вартості послуг, наданих в межах строку дії цього договору, згідно договірних цін на кожен об'єкт де надавалися послуги та орієнтовано становить 20 000 000,00 грн. (п. 3.1. договору).

Згідно п. 4.1. договору розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-3, після надходження фінансування від замовника - Служби автомобільних доріг у Київській області. Генпідрядник при проведенні взаєморозрахунків утримує кошти за послуги генпідряду.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що Акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки (форми № КБ-2в та № КБ-3) готує субпідрядник і передає для підписання уповноваженим представникам генпідрядника (Начальнику філії чи Головному інженеру) філії, де надаються послуги у строк не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до закінчення звітного періоду. Уповноважений представник генпідрядника протягом 3 (трьох) днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично наданих обсягів послуг. До акту додаються: документи, що підтверджують належну якість послуг, первинні документи, передбачені для даного виду послуг чинним законодавством. В разі ненадання зазначених цим пунктом Договору документів субпідрядник зобов'язується відшкодувати спричинені Генпідряднику збитки (витрати).

Відповідно до п. 4.6. договору, послуги генпідряду складають 2 % від Договірної ціни робіт.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.03.2018р., а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 3.1. договору в редакції додаткової угоди від 29.12.2017р.).

Як вбачається з матеріалів справи, сторони підписали без зауважень та заперечень Акт приймання виконаних будівельних робіт від 19.01.2018р. на суму 278 595,17 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 19.01.2018р. на суму 278 595,17 грн., Акт приймання виконаних будівельних робіт від 20.12.2017р. на суму 26 087,40 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 20.12.2017р. на суму 26 087,40 грн., Акт приймання виконаних будівельних робіт від 05.05.2017р. на суму 236 394,89 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 05.05.2017р. на суму 236 394,89 грн.

Відповідно до акту на зворотні матеріали об'єкту від 28.12.2017р. позивач оприбуткував матеріальні ресурси на суму 15 999,96 грн.

Позивач стверджує, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору № 17/02-17 від 17.02.2017р. у визначений строк не розрахувався за виконані роботи, внаслідок чого у нього виникла заборгованість загалом у сумі 563 255,95 грн., за прострочення оплати якої нараховані 13 167,22 - 3% річних та 45 173,83 грн. - інфляційні втрати.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Змістом статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. (ст. 853 Цивільного кодексу України)

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач виконав роботи на загальну суму 591 017,46 грн., які прийнятті відповідачем без заперечень та зауважень, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками Актами приймання виконаних будівельних робіт від 19.01.2018р. на суму 278 595,17 грн., від 20.12.2017р. на суму 26 087,40 грн. та від 05.05.2017р. на суму 236 394,89 грн.

Відповідно до акту на зворотні матеріали об'єкту від 28.12.2017р. позивач оприбуткував матеріальні ресурси на суму 15 999,96 грн., у зв'язку із чим позивач зменшив заявлену до стягнення вартість виконаних робіт на вказану суму.

Також, позивач зменшив заявлену до стягнення вартість виконаних робіт на 2 % послуг генпідряду на підставі п. 4.6 договору.

У зв'язку з викладеним, до стягнення заявлено 563 255,95 грн. заборгованості.

Як вбачається з умов Договору № 17/02-17 від 17.02.2017р., укладеного між сторонами, підставою для оплати виконаних робіт є акти приймання-виконаних робіт, а також наявність фінансуванні від замовника - Служби автомобільних доріг у Київській області, проте конкретних строків оплати виконаних робіт, тобто з посиланням на настання певної дати виконання зобов'язання, у договорі сторонами не встановлено.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку, що надані позивачем роботи за Актами приймання виконаних будівельних робіт від 19.01.2018р., від 20.12.2017р. та від 05.05.2017р. мали бути оплачені з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України протягом семи днів з моменту пред'явлення претензії.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з вимогою про сплату вартості наданих послуг за Актами приймання виконаних будівельних робіт від 19.01.2018р., від 20.12.2017р. та від 05.05.2017р.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України , судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, за наведених обставин та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про те, що строк оплати виконаних робіт за договором № 17/02-17 від 17.02.2017р. на день розгляду справи не настав, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 563 255,95 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв'язку із відмовою в стягненні боргу в сумі 563 255,95 грн., нараховані 13 167,22 грн. 3% річних та 45 173,83 грн. інфляційні втрати також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними вимогами від основного зобов'язання.

Суд також зазначає, що позивач не позбавлений права повторно звернутись до суду з позовом у випадку невиконання відповідачем зобов'язань за договором № 17/02-17 від 17.02.2017р. після настання строку на оплату наданих послуг.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом.

Повний текст рішення складено та підписано: 16.08.2018р.

СуддяА.І. Привалов