Постанова

від 06.11.2018 по справі 910/8246/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2018 р. Справа№ 910/8246/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Разіної Т.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 06.11.2018.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні системи

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2018

у справі №910/8246/18 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні системи

до Дочірнього підприємства Київське обласне дорожнє управління Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України

про стягнення 621 597,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Дорожні системи (далі, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства Київське обласне дорожнє управління Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (далі, відповідач) про стягнення 621 597,00 грн., з яких: 563 255,95 грн. основного боргу, 13 167,22 грн. 3% річних та 45 173,83 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №17/02-17 від 17.02.2017 про надання послуг із поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання на автомобільній дорозі державного (міжнародного) значення - М-06 в межах Київської області, згідно дефектних актів, в частині здійснення повної та своєчасної оплати за виконані роботи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 у справі №910/8246/18 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що надані позивачем роботи за Актами приймання виконаних будівельних робіт від 19.01.2018, від 20.12.2017 та від 05.05.2017 мали бути оплачені з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України, тобто протягом семи днів з моменту пред'явлення претензії відповідачу про здійснення оплати. Однак, строк оплати виконаних робіт за договором №17/02-17 від 17.02.2017 на день розгляду справи не настав, оскільки матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з вимогою про сплату вартості виконаних робіт за вказаними Актами, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 563 255,95 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У зв'язку із відмовою у стягненні основного боргу в сумі 563 255,95 грн., суд також дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача нарахованих 13 167,22 грн. 3% річних та 45 173,83 грн. інфляційних втрат, оскільки останні є похідними вимогами від основного зобов'язання.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Дорожні системи звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 у справі №910/8246/18 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції, вказавши норму частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, не застосував її до спірних правовідносин, що виникли між сторонами в процесі виконання Договору підряду №17/02-17 від 17.02.2017, та не врахував, що згідно вказаної норми оплата робіт має бути здійснена після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином.

Отже, оскільки Акти приймання виконаних будівельних робіт від 19.01.2018, від 20.12.2017 та від 05.05.2017 були підписані відповідачем без жодних зауважень, строк виконання зобов'язань останнього зі сплати виконаних робіт є таким, що настав.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні системи передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя), Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 самовідвід судді Дідиченко М.А. у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні системи на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 у справі №910/8246/18 задоволено. Матеріали справи №910/8246/18 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні системи передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя), Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні системи на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 у справі №910/8246/18 до розгляду колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя), Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження у справі №910/8246/18 та справу призначено до розгляду на 16.10.2018.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті Голос України №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Згідно частини 7 статті 31 Господарського процесуального кодексу України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Актом прийняття-передачі судових справ від 01.10.2018 справу №910/8246/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018 справу №910/8246/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Разіної Т.І., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 прийнято апеляційну скаргу ТОВ Дорожні системи у справі №910/8246/18 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Разіна Т.І., Скрипка І.М., надано відповідачу строк для подання відзиву, призначено справу до розгляду на 06.11.2018.

У судове засідання, призначене на 06.11.2018, з'явився представник позивача.

Представник відповідача відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, у судове засідання 06.11.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме витяг із сайту Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень з відміткою про вручення поштового відправлення 0411625215269 відповідачу, та з огляду на відсутність передбачених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Представник позивача у судовому підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати, позов задовольнити повністю.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як підтверджується матеріалами справи, 17.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Дорожні системи (далі - позивач, субпідрядник) та Дочірнім підприємством Київське обласне дорожнє управління Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерне компанія Автомобільні дороги України (далі - відповідач, генпідрядник) був укладений Договір №17/02-17 на надання послуг з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання (встановлення бар'єрного огородження, шумозахисних екранів та дорожніх знаків) автомобільних дорогах державного і міжнародного значення - М 06 в межах Київської області, згідно дефектних актів (далі, Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, за дорученням відповідача та замовника - Служби автомобільних доріг у Київській області, надати послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання (встановлення бар'єрного огородження, шумозахисних екранів та дорожніх знаків) на автомобільній дорозі державного (міжнародного) значення - М 06 в межах Київської області, згідно дефектних актів, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги після оплати послуг замовником.

Згідно з пунктом 1.2. Договору у редакції додаткової угоди від 01.09.2017 найменування послуг: встановлення бар'єрного огородження, шумозахисних екранів, дорожніх знаків та пристроїв примусового зниження швидкості. Склад та обсяги послуг: згідно затверджених замовником акту дефектів (технічного завдання) та проектної (кошторисної) документації. Розробка кошторисної документації покладається на субпідрядника, кошторисна документація перевіряється генпідрядником та затверджується замовником.

Загальна вартість послуг за цим договором складається із вартості послуг, наданих в межах строку дії цього договору, згідно договірних цін на кожен об'єкт, де надавалися послуги та орієнтовано становить 20 000 000,00 грн. (пункт 3.1. Договору).

Згідно пункту 4.1. Договору розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-3, після надходження фінансування від замовника - Служби автомобільних доріг у Київській області. Генпідрядник при проведенні взаєморозрахунків утримує кошти за послуги генпідряду.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що Акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки (форми № КБ-2в та № КБ-3) готує субпідрядник і передає для підписання уповноваженим представникам генпідрядника (Начальнику філії чи Головному інженеру) філії, де надаються послуги у строк не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до закінчення звітного періоду. Уповноважений представник генпідрядника протягом 3 (трьох) днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично наданих обсягів послуг. До акту додаються: документи, що підтверджують належну якість послуг, первинні документи, передбачені для даного виду послуг чинним законодавством. В разі ненадання зазначених цим пунктом Договору документів субпідрядник зобов'язується відшкодувати спричинені Генпідряднику збитки (витрати).

Відповідно до пункту 4.6. Договору послуги генпідряду складають 2% від Договірної ціни робіт.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.03.2018, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 3.1. Договору в редакції додаткової угоди від 29.12.2017).

Як вбачається із матеріалів справи, сторони підписали Акт приймання виконаних будівельних робіт від 19.01.2018 на суму 278 595,17 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 19.01.2018 на суму 278 595,17 грн., Акт приймання виконаних будівельних робіт від 20.12.2017 на суму 26 087,40 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 20.12.2017 на суму 26 087,40 грн., Акт приймання виконаних будівельних робіт від 05.05.2017 на суму 236 394,89 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 05.05.2017 на суму 236 394,89 грн.

Також, відповідно до акту на зворотні матеріали об'єкту від 28.12.2017 позивач оприбуткував матеріальні ресурси на суму 15 999,96 грн.

Позивач стверджує, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору у визначений строк не розрахувався за виконані роботи, внаслідок чого у нього виникла основна заборгованість за вказаними Актами загалом у сумі 563 255,95 грн., за прострочення оплати якої нараховані 3% річних у розмірі 13 167,22 та 45 173,83 грн. інфляційні втрати.

Колегія суддів вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні системи у даній справі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

За змістом статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач виконав роботи на загальну суму 591 017,46 грн., які прийняті відповідачем без жодних заперечень та зауважень, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками Актом приймання виконаних будівельних робіт від 19.01.2018 на суму 278 595,17 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 19.01.2018 на суму 278 595,17 грн., Актом приймання виконаних будівельних робіт від 20.12.2017 на суму 26 087,40 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 20.12.2017 на суму 26 087,40 грн., Актом приймання виконаних будівельних робіт від 05.05.2017 на суму 236 394,89 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 05.05.2017 на суму 236 394,89 грн.

Відповідно до акту на зворотні матеріали об'єкту від 28.12.2017 позивач оприбуткував матеріальні ресурси на суму 15 999,96 грн., у зв'язку із чим позивач зменшив заявлену до стягнення вартість виконаних робіт на вказану суму.

Також, позивач обґрунтовано зменшив заявлену до стягнення вартість виконаних робіт на 2% послуг генпідряду на підставі пункту 4.6. Договору.

У зв'язку з викладеним, основна заборгованість відповідача перед позивачем за вказаними Актами становить 563 255,95 грн. (591 017,46 грн. (сума основного боргу) - 15 999,96 грн. (вартість оприбуткованих ресурсів) - 11 821,55 грн. (2% послуги генпідряду)).

Як вбачається з умов Договору №17/02-17 від 17.02.2017, укладеного між сторонами, підставою для оплати виконаних робіт є акти приймання-виконаних робіт, а також наявність фінансування від замовника - Служби автомобільних доріг у Київській області (пункт 4.1.).

Суд першої інстанції в оскарженому рішенні зазначив, що умовами Договору не встановлено конкретних строків оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим такий строк має обчислюватись у відповідності до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зазначені висновки колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Отже, оскільки відповідач прийняв виконані позивачем роботи без жодних зауважень щодо якості та строків виконання, що підтверджується підписаними зі сторони відповідача Актами від 19.01.2018, 20.12.2017, 05.05.2017, останній вчинив юридично значимі дії, направлені на набуття цивільних прав та обов'язків, наслідком яких є виникнення у відповідача обов'язку оплатити позивачу виконані роботи у сумі, визначеній в Актах.

За таких обставин вірними є посилання скаржника на те, що прийняті відповідачем роботи належало оплатити після їх прийняття.

Отже, з огляду на приписи статті 854 Цивільного кодексу України, обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи виник з моменту прийняття ним цих робіт по кожному акту з 19.01.2018, 20.12.2017 та 05.05.2017 відповідно, а не з моменту направлення вимоги у відповідності до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2018 у справі №927/675/17, яка врахована судом в силу положень частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Стосовно умови пункту 4.1. Договору щодо оплати за виконані роботи за умови наявності фінансування від замовника робіт - Служби автомобільних доріг у Київській області, колегія суддів зазначає, що остання не є визначенням строку/терміну виконання зобов'язання, адже не є подією, яка має неодмінно настати у розумінні статті 530 Цивільного кодексу України. Також, дана обставина не є відкладальною у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, оскільки в даному випадку вона стосується лише обов'язків генпідрядника щодо оплати виконаних робіт, у той час як відкладальна обставина має змінювати права та обов'язки обох сторін договору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт за Актами приймання виконаних будівельних робіт від 19.01.2018, від 20.12.2017 та від 05.05.2017 є таким, що настав. Вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 563 255,95 грн. (591 017,46 грн. (сума основного боргу за Актами) - 15 999,96 грн. (вартість оприбуткованих ресурсів) - 11 821,55 грн. (2% послуги генпідряду)) є обґрунтованою та правомірно заявлена позивачем до стягнення.

Відповідачем належними, допустимими, достовірними та достатніми у розумінні статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами наведені позивачем обставини не спростовані, сплату основної заборгованості у розмірі 563 255,95 грн. не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у розмірі 563 255,95 грн. підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивач також просив суд стягнути з відповідача 13 167,22 грн. 3% річних та 45 173,83 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язань з оплати за виконані згідно Актів роботи.

Стосовно цієї частини позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за прострочення сплати коштів за виконані згідно Актів роботи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні системи в частині стягнення з Дочірнього підприємства Київське обласне дорожнє управління Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України 3% річних за прострочення сплати згідно Акту від 05.05.2017 у розмірі 9 527,30 грн. за період з 06.05.2017 по 22.06.2018 та інфляційних втрат у розмірі 36 793,60 грн. за період травень 2017 року - травень 2018 року, 3% річних за прострочення сплати згідно Акту від 20.12.2017 у розмірі 386,64 грн. за період з 21.12.2017 по 22.06.2018 та інфляційних втрат у розмірі 1 116,80 грн. за період січень 2018 року - травень 2018 року, 3% річних за прострочення сплати згідно Акту від 19.01.2018 у розмірі 3 253,28 грн. за період з 20.01.2018 по 22.06.2018 та інфляційних втрат у розмірі 7 263,43 грн. за період лютий 2018 року - травень 2018 року підлягають задоволенню в повному обсязі. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних на загальну суму 13 167,22 грн. та 45 173,83 грн. інфляційних втрат.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведено порушення його прав та законних інтересів зі сторони відповідача, у зв'язку з чим позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевстановлені обставини справи, колегія суддів вважає заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, обґрунтованими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, наведені в оскарженому рішенні. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 у даній справі, враховуючи норми пункту 2 частини 1 статті 275 та статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні системи підлягає задоволенню.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні системи на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 у справі №910/8246/18 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 у справі №910/8246/18 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства Київське обласне дорожнє управління Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (03151, м. Київ, вул. Наролдного Ополчення, 11-А, код ЄДРПОУ 33096517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні системи (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11, код ЄДРПОУ 41036887) 563 255,95 грн. основного боргу, 13 167,22 грн. 3% річних, 45 173,83 грн. інфляційних втрат.

Стягнути з Дочірнього підприємства Київське обласне дорожнє управління Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-А, код ЄДРПОУ 33096517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні системи (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11, код ЄДРПОУ 41036887) 9 323,96 грн. судового збору за подання до суду позовної заяви та 13 985,94 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/8246/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 08.11.2018.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді Т.І. Разіна

І.М. Скрипка