Постанова

від 24.07.2018 по справі 911/926/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2018 р. Справа№ 911/926/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання Яремі Н.С.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 24.07.2018 року,

розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на ухвалу господарського суду Київської області від 02.04.2018 (повний текст підписано 03.04.2018) про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

у справі №911/926/17 (суддя Чонгова С.І.)

за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (позивач 1)

Державного підприємства "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" (позивач 2)

до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (відповідач 1)

Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Норіс" (відповідач 2)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

ОСОБА_2 (третя особа 1), ОСОБА_3 (третя особа 2), ОСОБА_4 (третя особа 3), ОСОБА_5 (третя особа 4), ОСОБА_6 (третя особа 5), Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Форвардінг" (третя особа 6), Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія міжрегіонального сервісу" (третя особа 7), ОСОБА_7 (третя особа 8), ОСОБА_8 (третя особа 9), ОСОБА_9 (третя особа 10), Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ-2000" (третя особа 11)

про визнання незаконним розпорядження та витребування земельної ділянки з незаконного володіння

в с т а н о в и в:

Перший заступник прокурора Київської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру та Державного підприємства "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру "Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України" до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та до Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Норіс" про визнання незаконним розпорядження та витребування земельної ділянки з незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що другий позивач є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 330,92 га для проведення науково-дослідних робіт згідно Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_5. Президією Української академії аграрних наук прийнято постанову "Про вилучення землі із землекористування ДП "ДГ "Чабани" ННЦ "Інститут землеробства УААН", якою надано згоду на вилучення із землекористування ДП "ДГ "Чабани" ННЦ "Інститут землеробства УААН" земельної ділянки площею 4 га. Прокурор вважає, що другий позивач не погоджував виділення земельних ділянок вказаним вище громадянам, а також щодо вилучення вищезазначених земельних ділянок відсутня постанова Президії Національної академії агарних наук України.

Крім того, прокурор вважає, що передбачений особливий порядок вилучення особливо цінних земель, якими зокрема є землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів, який не був дотриманий в порушення ст. 150 Земельного кодексу України, а саме Кабінетом Міністрів України рішення про вилучення спірних земель не приймалось, а також вилучена земельна ділянка знаходиться в іншому місці ніж ділянка, на вилучення якої погоджувався позивач - Державне підприємство "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру "Інституту землеробства Національної академії аграрних наук України".

Рішенням господарського суду Київської області від 21.04.2017, що залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 відмовлено прокурору у задоволенні позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2017 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 та рішення господарського суду Київської області від 21.04.2017. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Під час нового розгляду справи прокурором збільшено позовні вимоги, а саме у частині визнання недійсним розпорядження №3/17 від 28.12.2012 "Про затвердження проекту та передачі безоплатно у власність громадянину ОСОБА_9 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства" та витребування від відповідача 2 земельні ділянки з урахуванням ділянки, що надана ОСОБА_9. Прокурор просив пункт 3 прохальної частини позовної заяви від 14.03.2017 № 05/1-696вих17 читати в наступній редакції:

"Визнати незаконними розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації:

- № 4274 від 22.10.2010 "Про передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства а адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області";

- № 4453 від 28.10.2010 "Про передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства а адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області";

- № 4454 від 28.10.2010 "Про передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства а адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області";

- № 935 від 21.03.201 1 "Про передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства а адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області";

- № 1276 від 19.05.2011 "Про погодження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок 4-м громадянам України (згідно додатку) з земель для ведення особистого селянського господарства на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для будівництва готельно-розважального комплексу та інших придорожніх об'єктів в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району";

- № 3/17 від 28.12.2012 "Про затвердження проекту та передачу безоплатно у власність громадянину України ОСОБА_9 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за межами населеного пункту".

Пункт 4 прохальної частини позовної заяви від 14.03.2017 № 05/1-696вих1 7 читати в наступній редакції:

"Витребувати на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (ЄДРПОУ 39411771) та Державного підприємства "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" (ЄДРПОУ 00496840) з незаконного володіння: ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Норіс" (ЄДРПОУ 38901651) земельні ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 3,9999 га, з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,1403 га, з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 0,1403 га, з кадастровим номером НОМЕР_4 площею 0,0200 га, загальною вартістю 137 487,63 гривень, які розташовані в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області."

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2018 збільшені позовні вимоги прийняті місцевим господарським судом до розгляду.

Заперечуючи проти позову Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Норіс" вказало, що відповідач 2 став набувачем спірних земельних ділянок правомірно та згідно чинного законодавства. При цьому, публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Норіс" звернулося до суду із заявою про застосування строку позовної давності та просило відмовити прокурору у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності без поважних причин.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції від Першого заступника прокурора Київської області надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд:

- вжити заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, що розташовані в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області;

- заборонити ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Норіс" (код ЄДРПОУ: 38901651) та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити будівельні роботи на земельних ділянках з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, які розташовані в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

В обґрунтування заяви, прокурор посилається на те, що до ухвалення рішення у справі ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Норіс" чи іншими особами можуть бути вчинені дії щодо відчуження або передачі в користування спірних земельних ділянок, а також набуття права власності на нерухомі об'єкти щодо яких на даний час здійснюється будівництво на спірних земельних ділянках, що зробить неможливим виконання рішення суду, необхідно вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення на земельну ділянку арешту та заборони будь-яким особам проводити будівельні роботи на них, так як існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.04.2018 у справі №911/926/17 відмовлено у задоволенні заяви Першого заступника прокурора Київської області про забезпечення позову.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Перший заступник прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 02.04.2018 у справі №911/926/17 та прийняти нове рішення, яким заяву прокурора задовольнити в повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2018 справу №911/926/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Коротун О.М.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2018, у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М., на лікарняному, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №911/926/17 нову колегію суддів у складі: головуючого судді Суліма В.В., суддів: Майданевича А.Г., Гаврилюка О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 у справі № 911/926/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.04.2018 у справі № 911/926/17, розгляд справи призначено на 22.05.2018.

У з в'язку із задоволенням самовідводу у розгляді даної справи, склад колегії суддів неодноразово змінювався.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 19.06.2018 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Яковлєв М.Л., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Київської області на ухвалу господарського суду Київської області від 02.04.2018 у справі №911/926/17 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В, судді: Куксов В.В., Яковлєв М.Л., запропоновано учасникам справи до 20.07.2018 подати через канцелярію суду письмові пояснення, заперечення, відзив на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання (з урахуванням вимог ст.ст. 167, 263 ГПК України), завершено підготовчі дії у справі №911/926/17, розгляд справи призначено на 24.07.2018.

При цьому, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2018 у зв'язку з перебуванням суддів Яковлєва М.Л. та Куксова В.В., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, у відпустці для розгляду справи №911/926/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 прийнято справу №911/926/17 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В, судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

У відзиві на апеляційну скаргу, ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Норіс" вважає подану апеляційну скаргу прокурора безпідставною та необґрунтованою, а ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, відповідач 2 просить суд апеляційної інстанції залишити оскаржувану ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор надав суду свої пояснення по справі в яких подану апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі з доводами викладеними в ній та просив її задовольнити. Оскаржувану ухвалу суду першої інстанції просив скасувати та прийняти постанову, якою вжити заходи забезпечення позову.

Представник ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Норіс" у судовому засіданні також надав суду апеляційної інстанції свої пояснення щодо поданої апеляційної скарги в яких заперечив проти доводів зазначених у скарзі та просив суд апеляційної інстанції відмовити скаржнику у її задоволенні, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, як така, що винесена судом у відповідності до закону.

Представник третьої особи - ТОВ "ГРАНІТ-2000" також надав суду свої пояснення, в яких просив суд відмовити прокурору у задоволенні апеляційної скарги, оскільки третя особа являється добросовісним набувачем земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.08.2015. Як наслідок, ПАТ "ЗНВКФ Норіс" згідно договору купівлі-продажу від 15.08.2017 являється добросовісним набувачем відповідної земельної ділянки.

Представники Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (позивач 1), Державного підприємства "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" (позивач 2), Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (відповідач 1) та треті осоти: ОСОБА_2 (третя особа 1), ОСОБА_3 (третя особа 2), ОСОБА_4 (третя особа 3), ОСОБА_5 (третя особа 4), ОСОБА_6 (третя особа 5), ТОВ "Актив Форвардінг" (третя особа 6), ТОВ "Компанія міжрегіонального сервісу" (третя особа 7), ОСОБА_7 (третя особа 8), ОСОБА_8 (третя особа 9), ОСОБА_9 (третя особа 10) у судове засідання не з'явились. Про час та місце розгляду справи учасники процесу повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи викладене, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч ч.1, п.1 ч.3 ст.202, ч.12 ст.270 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки, представники учасників справи, що не з'явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. Участь представників, що не з'явилися, у судовому засіданні 24.07.2018 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та про витребування додаткових доказів не надходило.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема, у своїй постанові від 07.07.2016 року по справі 910/21819/15.

Застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Київської області від 02.04.2018 року є законною та обґрунтованою, виходячи із наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позов у справі може забезпечуватися заходами, у випадку якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (в межах заявлених позовних вимог).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, прокурором не надано доказів щодо вчинення відповідачем - ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Норіс" будь-яких дій, спрямованих на відчуження спірних земельних ділянок. Посилання прокурора на те що до передачі у власність відповідачу - ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Норіс", зазначені ділянки відчужувались декілька разів, не є доказом неможливості виконання або утруднення виконання вимог позивачів, не є доказом можливої втрати чи приховування земельних ділянок.

Також, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що прокурором не доведено, що заборона відповідачу - ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Норіс" проводити будівельні роботи на спірних земельних ділянках утруднить їх вилучення у разі задоволення вимог.

При цьому, місцевий господарський суд вірно зазначив, що у разі відмови у задоволенні вимог позивачів, втручання у господарську діяльність відповідача не буде компенсована оскільки прокуратурою не визначено та не внесено зустрічне забезпечення для покриття збитків.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд зобов'язаний забезпечити збалансованість інтересів усіх сторін спору та запобігти порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Першого заступника прокурора Київської області про забезпечення позову у справі №911/926/17.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є такою що відповідає нормам закону.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Київської області від 02.04.2018, прийнята після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є такою що відповідає нормам закону.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Першого заступника прокурора Київської області слід відмовити, а оскаржувану ухвалу господарського суду Київської області від 02.04.2018 залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 129, 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на ухвалу господарського суду Київської області від 02.04.2018 про відмову у забезпеченні позову у справі № 911/926/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 02.04.2018 про відмову у забезпеченні позову у справі № 911/926/17 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на її заявника.

4. Матеріали оскарження ухвали господарського суду Київської області від 02.04.2018 про відмову у забезпеченні позову у справі № 911/926/17 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Є.Ю. Шаптала

С.Р. Станік

Дата складання повного тексту постанови 08.08.2018 року