Постанова

від 31.07.2018 по справі 910/8844/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2018 р. Справа№ 910/8844/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко О.В.

при секретарі судового засідання: Подоляк Р.Ю.

За участі представників: згідно з протоколом судового засідання від 31.07.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора міста на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 (повний текст складено 14.12.2017) у справі № 910/8844/17 (суддя: Чинчин О.В.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави

до 1) Київської міської ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю АРДІС

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та визнання відсутнім права

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської та Товариства з обмеженою відповідальністю АРДІС про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та визнання відсутнім права.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі № 910/8844/17 в задоволенні позовних вимог Заступника прокурора міста Києва відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Заступник прокурор міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 року у справі № 910/8844/17 та прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Представник відповідача-2 02.02.2018 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги заступника прокурора, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

14.03.2018 від прокуратури надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи судової практики Верховного Суду.

У судовому засіданні 23.05.2018 оголошено перерву на 31.05.2018.

Представник відповідача-1 30.05.2018 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

31.05.2018 від відповідача-2 надійшли письмові пояснення по справі до яких додано висновок експерта за результатами судової земельно-технічної експертизи, проведеної на замовлення відповідача-2 для подачі у справі № 910/8844/17.

У своїх поясненнях відповідач-2 зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 було призначено у справі судову експертизу, однак, вказана ухвала була скасована в апеляційному порядку, а у зв'язку з внесенням змін до Господарського процесуального кодексу України у сторін виникло право самостійно звертатись до експертних установ. Вказане право було реалізовано Товариством з обмеженою відповідальністю АРДІС .

Судове засідання 31.05.2018 не відбулось у зв'язку з перебуванням суддів у відпустці.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 розгляд справи призначено на 20.06.2018.

20.06.2018 від прокурора надішли письмові заперечення та пояснення щодо недопустимості наданого висновку експерта, оскільки відповідач-2 не реалізував своє право на надання висновку до суду першої інстанції, а висновок є помилковим.

Ухвалою від 20.06.2018 оголошено перерву на 11.07.2018 та викликано у судове засідання судового експерта Бойка Миколу Володимировича для надання пояснень щодо Висновку за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 2520 від 30.05.2018 року.

11.07.2018 від відповідача-2 надійшли письмові пояснення, що розмір виділеної ділянки відповідає державним будівельним нормам, а заперечення прокурора є необґрунтованими та безпідставними.

11.07.2018 від експертної установи надійшло повідомлення про неможливість направлення у судове засідання експерта.

У судовому засіданні 11.07.2018 оголошено перерву на 18.07.2018 у зв'язку з неявкою експерта.

Судовий експерт Бойко М.В. у судове засідання 18.07.2018 з'явився, його особу та кваліфікацію перевірено на підставі наданого паспорту та свідоцтва, йому було роз'яснено його права та обов'язки.

Судовим експертом у судовому засіданні було надано відповіді на задані йому питання щодо Висновку за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 2520 від 30.05.2018. Під час судового засідання здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.

У судовому засіданні 18.07.2018 оголошено перерву на 31.07.2018 та зобов'язано учасників процесу надати письмові пояснення щодо цільового призначення спірної земельної ділянки.

30.07.2018 від Київської міської ради надійшли письмові пояснення по справі, щодо цільового призначення спірної земельної ділянки та зазначено про необґрунтованість апеляційної скарги.

30.07.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю АРДІС надійшли письмові пояснення, що відповідно до інформації наданої Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) інформація про цільове призначення спірної земельної ділянки до її передачі в оренду відповідачу-2 відсутня, так як ділянка 0,8682 га кадастровий номер 8000000000:75:300:0002 до прийняття рішення від 06.10.2016 № 238/1242 не існувала як об'єкт цивільних прав та земельних відносин, а з Генерального плану міста Києва цільове призначення спірної земельної ділянки встановити неможливо. У зв'язку з чим, відповідач-2 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

31.07.2018 від прокуратури надійшов лист про долучення до матеріалів справи листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) від 26.07.2018 вих. № 057028-16119 та запиту прокуратури на який було надано вказаний лист.

У судове засідання 31.07.2018 представники прокуратури та відповідачів з'явились та надали пояснення по суті спору.

Розглянувши поданий відповідачем-2 висновок судового експерта № 2520 від 30.05.2018, а також надані учасниками судового процесу пояснення щодо нього, з урахуванням пояснень наданих судовим експертом у судовому засіданні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Положеннями ст. 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

У відповідності до норм ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Розглянувши висновок експерта № 2520 від 30.085.2018, колегія суддів зазначає, що він був підготовлений для подачі до суду у справі № 910/8844/17, про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерт попереджений, висновок оформлений у відповідності до норм чинного законодавства.

Щодо подачі висновку на стадії розгляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що з 15.12.2017 набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України. В редакції яка була чинна до 15.12.2017 у сторін було відсутнє право самостійно замовляти проведення судової експертизи. Оскаржуване рішення прийнято 13.12.2017, тобто до набрання чинності змінами до Господарського процесуального кодексу України, а відповідно, право на замовлення та подання висновку судового експерта виникло у сторін лише після прийняття оскаржуваного рішення, а відповідно не могло бути реалізовано у суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими посилання відповідача-2 на неможливість подати відповідний висновок до суду першої інстанції, а отже вказаний висновок має бути прийнятий до розгляду, а його оцінку має бути проведено в мотивувальній частині рішення.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзивів та письмових пояснень, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2010 року по справі №2/15 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю АРДІС право власності на нежилу будівлю виробничо - складського призначення, літера Д, загальною площею 240 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 1. Вказане рішення було зареєстроване у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за реєстровим №1255-з від 23.03.2010 року.

19.12.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю АРДІС звернулось до Київської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва, орієнтовний розмір 8662 кв.м. для експлуатації та обслуговування виробничо-складської будівлі.

06.03.2014 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано висновок щодо відповідності заявленої у справі - клопотання ініціативи містобудівній документації або ситуації, а також щодо наявних містобудівних умов і обмежень, що мають бути враховані при розробці документації із землеустрою.

26.01.2015 року Комунальною організацією Інститут генерального плану м. Києва надано висновки щодо перевірки відповідності функціонального призначення земельної ділянки по вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва, за якими КО Інститут генерального плану м. Києва змінив в матеріалах проекту Генерального плану м. Києва функціональне призначення земельної ділянки з території існуючої садово - дачної забудови на територію комунально - складську та інженерного обладнання (перспектива) для реконструкції, експлуатації та обслуговування виробничо - складських будівель.

23.04.2015 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано витяг щодо чинних містобудівних регламентів та інших умов впровадження містобудівної діяльності, містобудівних умов та обмежень щодо певної території, а також наявних вимог та обмежень щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об'єктів нерухомості за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю АРДІС №0009543 від 20.04.2015 року.

23.06.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю АРДІС звернулось до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з листом №76/06 від 22.06.2015 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції, експлуатації та обслуговування виробничо - складських приміщень.

Постійною комісією з питань містобудування, архітектури та землекористування Київської міської ради надано висновок №17 від 07.07.2015 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою Товариству з обмеженою відповідальністю АРДІС .

13.07.2015 року Київською міською радою надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою.

03.09.2015 року Комунальним підприємством Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі затверджено завдання на виконання робіт з розроблення проекту землеустрою, який був погоджений 04.12.2015 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

08.10.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю АРДІС звернулось до Київської міської ради з листом №103/10 про надання дозволу на врахування змін при розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва, у відповідь на який Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом №057028-20418 від 23.11.2015 року повідомив відповідача - 2 про прийняття до відома уточнень.

11.04.2016 року Головне управління Держгеокадастру у м. Києві надало висновок до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким погодило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

23.05.2016 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано висновок щодо можливості надання земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю АРДІС для реконструкції, експлуатації та обслуговування виробничо-складської будівлі на вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва.

12.09.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю АРДІС просило Київську міську комісію з питань містобудування, архітектури та землекористування скоригувати цільове призначення, а саме виключити слово реконструкції .

Рішенням Київської міської ради №238/1242 від 06.10.2016 року Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю АРДІС для експлуатації та обслуговування виробничо-складської будівлі на вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю АРДІС для експлуатації та обслуговування виробничо-складської будівлі на вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення); передати Товариству з обмеженою відповідальністю АРДІС в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,8682 га (кадастровий номер 8000000000:75:300:0002) для експлуатації та обслуговування виробничо-складської будівлі на вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з переходом права власності на майно (рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2010 №2/15).

13.03.2017 року між Київською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю АРДІС (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. за реєстровим №677.

Звертаючись з даним позовом, Прокурор зазначає, що вказане рішення Київської міської ради є незаконним, оскільки площа земельної ділянки, яка передана відповідачу - 2 в оренду, у 36 разів перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташоване, а тому останній міг набути право користування тільки земельною ділянкою площею 240 кв.м., а право оренди земельної ділянки, що не знаходиться під об'єктом нерухомості, могло набути лише на конкурентних засадах в порядку, передбаченому ст.ст. 134, 135 Земельного кодексу України. Крім того, вказана земельна ділянка була відведена Відповідачу - 2 за рахунок земельної ділянки, яка на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №653 від 12.04.1949 року відводилась заводу Червоний екскаватор під будинок відпочинку, піонер табір та фруктовий сад, проте в порушення вимог Земельного кодексу України відповідачем - 1 не приймалось рішення про припинення права користування земельною ділянкою попереднім користувачем. Також зазначив, що за даними Генерального плану міста Києва спірна земельна ділянка відноситься до категорії садибної житлової забудови, проте земельну ділянку було передано в оренду для цілей, які не відповідають Генеральному плану міста Києва. За таких підстав, прокурор звернувся до суду з вказаним позовом та просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради №238/1242 від 06.10.2016 року Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю АРДІС для експлуатації та обслуговування виробничо-складської будівлі на вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва ; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,8682 по вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:75:300:0002), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю АРДІС , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. за реєстровим №677; визнати відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю АРДІС права користування земельною ділянкою площею 0,8682 по вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:75:300:0002).

Нормами ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однією з підстав позову заступник прокурора заявляє відведення спірної земельної ділянки заводу Червоний екскаватор під будинок відпочинку, піонер табір та фруктовий сад, однак, завод Червоний екскаватор за захистом своїх прав на земельну ділянку не звертався, при цьому, прокуратурою не надано інформації, ні щодо існування на момент спірних правовідносин заводу Червоний екскаватор як юридичної особи, ні щодо того, на якій підставі Прокуратура міста Києва, фактично, звертається до суду за захистом інтересів заводу Червоний екскаватор .

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 ГПК України, в редакції, чинній на час звернення з позовом у цій справі, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. За частиною 2 зазначеної норми прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Водночас відповідно до статті 29 ГПК України, в редакції, чинній на час звернення з позовом, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі. Для участі у справі, провадження в якій уже порушено, прокурор подає до господарського суду відповідну заяву. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті. Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Враховуючи наведені норми, посилання прокурора на порушення оскаржуваними рішенням та договором прав заводу Червоний екскаватор не може бути підставою для задоволення позову, оскільки прокурором не доведено наявності у нього підстав для звернення до суду за захистом прав вказаної особи.

Щодо посилань прокурора на необхідність захисту інтересів держави у даній справі, яка зумовлена прийняттям незаконного рішення щодо розпорядження землею, що є основним національним багатством, колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради №238/1242 від 06.10.2016 року Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю АРДІС для експлуатації та обслуговування виробничо-складської будівлі на вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва , прокурор зазначав, що площа земельної ділянки, яка передана Відповідачу - 2 в оренду, у 36 разів перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташоване, а тому останній міг набути право користування тільки земельною ділянкою площею 240 кв.м., а право оренди земельної ділянки, що не знаходиться під об'єктом нерухомості, могло набути лише на конкурентних засадах в порядку, передбаченому ст.ст. 134, 135 Земельного кодексу України. А за даними Генерального плану міста Києва спірна земельна ділянка відноситься до категорії садибної житлової забудови, проте земельну ділянку було передано в оренду для цілей, які не відповідають Генеральному плану міста Києва.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства.

Згідно до ст.20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок комунальної власності провадиться органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За змістом ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю АРДІС , набувши право власності на нежилу будівлю виробничо - складського призначення, літера Д, загальною площею 240 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 1, на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2010 року по справі №2/15, яке набрало законної сили та зареєстроване у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за реєстровим №1255-з від 23.03.2010 року, набуло право на отримання у користування земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно, яка є необхідною для його обслуговування.

Норми чинного законодавства України не встановлюють порядок визначення або нормативи розміру та меж земельних ділянок, необхідних для обслуговування будинків або споруд виключно в межах периметру фундаменту такого нерухомого майна, а тому посилання прокурора на те, що розмір земельної ділянки, яка була передана відповідачу - 2, не може перевищувати 240 кв.м. (виключно площу під будинком) не ґрунтується на нормах чинного законодавства України.

Крім того, при вирішенні питання формування земельної ділянки, що включає визначення розміру, конфігурації та меж земельної ділянки, на якій знаходиться об'єкт нерухомості, потрібно враховувати не лише ту частину, яка зайнята під будівлею або спорудою, а й частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування, в тому числі для забезпечення під'їзду спеціальної техніки для вантажно-розвантажувальних робіт, місця тимчасового складування продукції, місць загального користування для працівників, що задіяні на виробництві, а також окремі споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, державна реєстрація права власності на які не передбачена у відповідності до частини 4 статті 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , але без яких не може повноцінно використовуватись головна будівля чи споруда, право власності на яку вже зареєстровано.

Отже, чинним законодавством не встановлені чіткі норми розмірів земельних ділянок, що можуть передаватись в оренду для виробничих цілей власникам нерухомого майна, розташованого на цих земельних ділянках. Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо. (п. 18-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 p. № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ ).

З метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог щодо передачі відповідачу -2 земельної ділянки в оренду площею 0,8682 га, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 призначено у справі № 910/8844/17 судову експертизу, однак, постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.09.2017 у справі №910/8844/17 скасовано, експертизу проведено не було.

У зв'язку з чим, суд першої інстанції розглянув справу за наявними у ній доказами.

При цьому, на стадії апеляційного перегляду, відповідачем-2 надано висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 2520 від 30.05.2018 підготовлений для подачі у справі № 910/8844/17, який колегією суддів прийнято як належний та допустимий доказ у справі.

На вирішення експертизи було поставлене наступне питання:

1. Який розмір (площа) земельної ділянки по вул. Берковецькій, 1 у Святоишнському районі м. Києва, переданої на підставі Договору оренди земельної ділянки від 13.03.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. за реєстровим №677, необхідний для експлуатації та обслуговування виробничо-складської будівлі по вул. Берковецькій, 1 у м. Києві, загальною площею 240 кв.м., що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю АРДІС , з урахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо?

При дослідженні експертом архітектурних (технічних) рішень встановлено, що під час проведення передпроектних робіт щодо благоустрою території досліджуваної земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:75:300:0002, враховувалась належність виробничо-складської будівлі площею 240 м кв. як невід'ємної частини усього виробничого комплексу ТОВ АРДІС з виготовлення велосипедів.

З урахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, благоустрою території та санітарних норм, комплексного аналізу проектної документації із землеустрою та передпроектної документації у сфері благоустрою в контексті поставленого на вирішення експертизи питання, експерт дійшов висновку, що для експлуатації та обслуговування виробничо-складської будівлі по вул. Берковецькій, 1 у м. Києві, загальною площею 240 кв.м., що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю АРДІС необхідна земельна ділянка, площею 0,8682 га по вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва, передана на підставі Договору оренди земельної ділянки від 13.03.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. за реєстровим №677.

На виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 року по справі №910/8844/17 було складено Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Акт обстеження земельної ділянки №17-1250-08 від 10.08.2017 року.

Як вбачається з вказаного Акту, на підставі рішення Київської міської ради від 06.10.2016 року №238/1242 ТОВ АРДІС передано в оренду земельну ділянку площею 0,8682 га на вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування виробничо-складської будівлі строком на 10 років. Під час обстеження земельної ділянки за вказаною адресою встановлено, що земельна ділянка використовується для експлуатації та обслуговування будівлі та споруд складського призначення. Земельна ділянка огороджена та охороняється. Нежитлова будівля виробничо - складського призначення (літ. Д) загальною площею 240 кв.м., яка розташована на вказаній земельній ділянці на вул. Берковецькій, 1 у відповідності до рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2010 у справі №2/15 на праві приватної власності належить ТОВ АРДІС (реєстраційне посвідчення №017605 від 23.03.2010). Станом на теперішній час проїзд на земельну ділянку можливий та здійснюється через земельну ділянку (к.н. 8000000000:75:300:0018), яка перебуває в оренді ТОВ АРДІС з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування виробничо - складських будівель та адміністративно - сервісного корпусу (договір оренди земельної ділянки від 08.10.2013 №4786).

При розробленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва, орієнтовний розмір 8662 кв.м. для експлуатації та обслуговування виробничо-складської будівлі, 06.03.2014 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано висновок щодо відповідності заявленої у справі - клопотання ініціативи: реконструкція, експлуатація та обслуговування виробничо - складських будівель, площа 0,8662 га, містобудівній документації або ситуації, а також щодо наявних містобудівних умов і обмежень, що мають бути враховані при розробці документації із землеустрою.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при зверненні до суду з вказаним позовом прокурором не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження його доводів, викладених у позовній заяві, щодо порушення Київською міською радою вимог чинного законодавства України при передачі відповідачу - 2 земельної ділянки в оренду.

Як вбачається з листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №057028-11828 від 07.07.2017 року територія де знаходиться земельна ділянка, яка передана в оренду ТОВ АРДІС , не входить до території детального плату території (ДПТ) масиву Берковець в межах просп. Академіка Палладіна, вулиць Берковецька, Синьоозерна площею 108 га, який підлягає розробленню відповідно до п. 58 Додатку до Програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві, затвердженої рішенням Київської міської ради від 13.11.2013 №518/10006 Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві . Інформація про розроблення будь-яких інших детальних планів території чи планів зонування територій та їх затвердження Київською міською радою, де знаходиться земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:75:300:0002), яка передана в оренду ТОВ АРДІС рішенням Київської міської ради від 06.10.2016 №238/1242, в Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсутня. Враховуючи відсутність детального плану території та плану зонування, де знаходиться земельна ділянка, яка передана в оренду ТОВ АРДІС , можливість формування окремої земельної ділянки, вільної від нерухомого майна ТОВ АРДІС , для її продажу на земельних торгах для містобудівних потреб іншим особам з урахуванням заборони, встановленої ч.3 ст. 23 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , на даний час є неможливим, а тому суд не приймає до уваги доводи прокурора щодо необхідності продажу спірної земельної ділянки на конкурентних засадах в порядку, передбаченому ст.ст. 134, 135 Земельного кодексу України.

Що стосується доводів прокуратури в частині передачі земельної ділянки відповідачу - 2 в оренду для цілей, які не відповідають Генеральному плану міста Києва, необхідно зазначити наступне.

06.03.2014 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано висновок щодо відповідності заявленої у справі - клопотання ініціативи містобудівній документації або ситуації, а також щодо наявних містобудівних умов і обмежень, що мають бути враховані при розробці документації із землеустрою. У цьому висновку вказано, що відповідно до Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради №370/1804 від 28.03.2002 року, територія за функціональним призначенням належить до території садибної забудови.

26.01.2015 року Комунальною організацією Інститут генерального плану м. Києва надано висновки щодо перевірки відповідності функціонального призначення земельної ділянки по вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва, за якими КО Інститут генерального плану м. Києва змінив в матеріалах проекту Генерального плану м. Києва функціональне призначення земельної ділянки з території існуючої садово - дачної забудови на територію комунально - складську та інженерного обладнання (перспектива) для реконструкції, експлуатації та обслуговування виробничо - складських будівель.

Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться:

щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою;

щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Відмова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягає обов'язковому погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

У ч.ч.5, 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України зазначено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю АРДІС для експлуатації та обслуговування виробничо-складської будівлі на вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва погоджено Головним управлінням Держгеокадастру в м. Києві, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Статтею 19 Земельного кодексу України закріплено такі категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; а також землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії згідно з частиною першою статті 20 ЗК України здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

У листі Департаменту земельних ресурсів вих. № 057028-16119 від 26.07.2018 наданим прокуратурою на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018, зокрема, зазначено, що в матеріалах проекту землеустрою відомості про прийняті рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо віднесення вказаної земельної ділянки до певної категорії згідно даних державного земельного кадастру у Головному управлінні Держгеокадастру у м. Києві відсутні.

Відповідно до статті 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Згідно зі ст. 66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Загальна організація міських і сільських поселень ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 року №44 (із наступними змінами і доповненнями) територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, виробничу, в т. ч. зовнішнього транспорту, і ландшафтно-рекреаційну.

Таким чином, цільове призначення земельної ділянки (категорія земель та певний вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель) в розумінні Земельного кодексу України та функціональне призначення території в розумінні Генерального плану м. Києва, як містобудівної документації, розробленої відповідно до містобудівного законодавства та державних будівельних норм, не є тотожними і однорідними поняттями в регулюванні земельних правовідносин, оскільки, в межах певної функціональної території міста Києва, визначеної містобудівною документацією, зокрема Генеральним планом м. Києва, можуть бути різні цільові призначення земельних ділянок.

Стаття 1 Закону України Про землеустрій містить визначення поняття цільове призначення земельної ділянки , згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою. З цією метою до форми бланків зазначених державних актів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N 449 Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою , введена графа цільове призначення .

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що зміна виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення можлива, але порядок вирішення цього питання не встановлений.

Як вбачається з Державного земельного кадастру земельна ділянка була передана відповідачу - 2 для експлуатації та обслуговування виробничо-складської будівлі на вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), зареєстрована за кадастровим номером 8000000000:75:300:0002 з кодом класифікації цільового призначення земель 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості , який визначено затвердженим проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у відповідності до Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що передача земельної ділянки відповідачу - 2 в оренду із зазначенням цільового призначення - для експлуатації та обслуговування виробничо-складської будівлі на вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва була здійснена відповідачем - 1 з дотримання приписів ст. 20 Земельного кодексу України, з дозволу органу місцевого самоврядування на розроблення проекту землеустрою, у зв'язку з чим, в подальшому, Київською міською радою прийнято рішення про затвердження розробленого проекту відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України. Жодних рішень Київською міською радою про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки не приймалось.

Крім того, у листі Комунальної організації Інститут Генерального плану м. Києва №15-75 від 26.01.2015 року йдеться про корегування проекту Генерального плану міста Києва, так як розробку нового Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони на період до 2025 року визначено рішенням Київської міської ради №262/262 від 18.09.2008 року Про розробку нового Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року . Так, у вказаному листі зазначається, що відповідно до Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 року № 370/1804, територія по вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва за функціональним призначенням належить до території житлової садибної забудови, а враховуючи наміри замовника Інститут змінив функціональне призначення земельної ділянки з території існуючої садибно - дачної забудови на територію комунально - складську та інженерного обладнання (перспектива) для реконструкції, експлуатації та обслуговування виробничо - складських будівель.

За таких обставин, спірне рішення Київської міської ради №238/1242 від 06.10.2016 року Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю АРДІС для експлуатації та обслуговування виробничо-складської будівлі на вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва не суперечить положенням ст. ст. 20, 124, 134, 135 Земельного кодексу України.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

13.03.2017 року між Київською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю АРДІС (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. за реєстровим №677.

З матеріалів справи вбачається, що Київська міська рада правомірно, в межах наданих їй чинним законодавство України повноважень, прийняла рішення №238/1242 від 06.10.2016 року Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю АРДІС для експлуатації та обслуговування виробничо-складської будівлі на вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва , а тому укладений на його виконання Договір оренди земельної ділянки від 13.03.2017 року не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Що стосується позовних вимог в частині визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю АРДІС права користування земельною ділянкою площею 0,8682 по вул. Берковецькій, 1 у Святошинському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:75:300:0002), то вказана частина позовних вимог також не підлягає задоволенню, як похідна вимога від основної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради, в задоволенні якої судом було відмовлено, оскільки право користування вказаною земельною ділянкою наявне у відповідача-2 на підставі спірного договору оренди.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі № 910/8844/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі № 910/8844/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст складено та підписано 09.08.2018.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

О.В. Тищенко