Рішення

від 07.08.2018 по справі 1640/2479/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2479/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Вязун К.В..

представника позивача - Ярошенко С.М.,

представника відповідача - Яловець М.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер О.Є." до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови. Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер О.Є." звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови від 02.07.2018 № ПЛ1219/161/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_4 виконував роботи на користь ТОВ Партнер О.Є. згідно умов цивільно - правових договорів, укладених у відповідності до вимог цивільного законодавства. Перевірка таких угод не входить до компетенції відповідача.

Ухвалою суду від 20.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

06.08.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність оскарженої постанови. Під час інспекційного відвідування було виявлено, що ОСОБА_4 виконує на користь позивача роботи з підвищеною небезпекою, проте трудові відносини з ним оформлені не були. Цивільно - правові угоди із зазначеним працівником постійно переукладалися, що також свідчить про приховані ознаки трудового договору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

До Управління Держпраці у Полтавській області надійшов лист Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області від 27.02.2018 № 4641/10-1-09 по запобіганню тіньової зайнятості та виплати доходів без сплати належних сум податків, зборів, внесків до бюджетів, для аналізу та вжиття заходів у діяльності ТОВ Партнер О.Є. .

15.06.2018 на підставі направлення № 954 від 11.06.2018 та наказу № 92П від 11.06.2018 головним державним інспектором було проведено інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, оплати праці у діяльності ТОВ Партнер О.Є. .

В ході проведення інспекційного відвідування, зокрема, виявлено порушення частини 3 статті 24 КЗпП щодо допуску працівника до роботи без укладення трудового договору. Так, ТОВ Партнер О.Є. укладено цивільно - правові угоди з ОСОБА_4 на виконання робіт: № 1 від 01.08.2017, № 2 від 01.09.2017, № 3 від 02.10.2017, № 4 від 01.11.2017, № 5 від 01.12.2017, № 1 від 02.01.2018, № 2 від 01.02.2018, № 3 від 01.03.2018, № 4 від 02.04.2018, № 5 від 02.05.2018. За умовами зазначених договорів виконавець (ОСОБА_4І.) зобов'язується надати послуги (виконати роботи), а саме: прокладення проводів по схованій проводці, монтаж світильників, монтаж поліетиленових труб, демонтаж світильників, встановлення вимикачів та розеток.

За наслідками інспекційного відвідування складено акт № ПЛ1219/161/АВ від 15.06.2018, яким зафіксовано порушенням частини 3 статті 24 КЗпП України щодо допуску працівника до роботи без укладення трудового договору та видано припис № ПЛ1219/161/АВ/П.

Також Управлінням Держпраці у Полтавській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ПЛ1219/161/АВ/П/ПТ/ТД/ЗБ/ІП від 19.06.2018 , яким визначено дату розгляду - 02.07.2018, про що повідомлено головного бухгалтера ТОВ Партнер О.Є. під підпис. За результатами розгляду справи прийнято постанову № ПЛ 1219/161/АВ/П/ПТ/ТД/-ФС від 02.07.2018 про накладення на ТОВ Партнер О.Є. штрафу у розмірі 111 690 грн.

Позивач не погодився із постановою про накладення штрафу та оскаржив її до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини є: Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 р. № 390.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №929-р "Питання Державної служби з питань праці" на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення).

Відповідно до п.1 вказаного Положення Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

В цьому випадку Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Процедура проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, встановлена Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 р. № 390.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст.265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок).

У відповідності до п. 2 Порядку штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

У відповідності до п. 3 Порядку уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складання акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Частиною 1 статті 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Як встановлено судом, протягом 2017 - 2018 років ОСОБА_4 та ТОВ Партнер О.Є. неодноразово укладалися договори, за умовами яких виконавець (ОСОБА_4І.) зобов'язується надати послуги (виконати роботи), а саме: прокладення проводів по схованій проводці, монтаж світильників, монтаж поліетиленових труб, демонтаж світильників, встановлення вимикачів та розеток.

Надаючи оцінку зазначеним угодам суд вважає їх такими, що мають ознаки трудового договору виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Загальне визначення цивільно-правового договору міститься у статті 626 Цивільного кодексу України, згідно частини 1 якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦКУ).

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до частин 1 - 2 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг, виконання робіт тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

За цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного суду від 18.01.2018 у справі № 350/403/16-ц.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами не робиться. Водночас відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Аналізуючи спірні цивільно - правові угоди, суд звертає увагу на те, що, ні зазначені угоди, ні акти, складені на їх виконання не мають визначеного обсягу робіт. Разом з тим, ці угоди (пункт 4.1.) мають визначений розмір вартості робіт - 1498,51 грн. щомісяця. При цьому розмір оплати визначався не за наслідками виконання робіт, а під час укладення угоди на початку місяця.

Також про наявність прихованих ознак трудового договору свідчить тривалість та безперервність цих правовідносин - зазначені угоди між ОСОБА_4 та ТОВ Партнер О.Є. укладалися щомісяця, починаючи з серпня 2017 року по травень 2018 роки.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_4 виконувалися зокрема роботи з підвищеною небезпекою.

Так, відповідно до статті 18 Закону України Про охорону праці працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно - правових актів з охорони праці. Наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 №15 затверджено Перелік робіт з підвищеною небезпекою. Згідно пункту 1.7 Типового положення на підприємствах на основі Переліку, з урахуванням специфіки виробництва, роботодавцем розробляється і затверджується відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці.

Вочевидь, що дотримання зазначених норм можливе лише за умови укладення з працівником, що виконує роботу з підвищеною небезпекою, трудової угоди.

За викладених обставин ТОВ Партнер О.Є. було допущено порушення частини 3 статті 24 КЗпП України щодо допуску працівника до роботи без укладення трудового договору. Відтак, оскаржена постанова Управління Держпраці у Полтавській області № ПЛ1219/161/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 111690 грн. прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством України.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер О.Є." (вул. Миру, 15 кім. 21, м. Горішні Плавні, Полтавська область, код ЄДРПОУ 37261078) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРОПУ 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повне рішення складено 13 серпня 2018 року.

Суддя К.І. Клочко