Рішення

від 14.08.2018 по справі 810/3386/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2018 року №810/3386/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Терлецької О.О.,

при секретарі судового засідання Кравченко Р.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Шатило І.П.,

представника третьої особи-1- Угрінчук О.Е.,

представника третьої особи-2 - Цибух К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держгеокадастру у м. Бучі Київської області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Бучанської міської ради, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору на стороні відповідача, Кабінету Міністрів України, про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Держгеокадастру у м. Буча Київської області про визнання протиправним та скасування висновку Відділу Держгеокадастру у м. Буча Київської області Головного управління Держгеокадастру у Київській області №01-8/100-16 від 22.08.2016 про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1.

Позивач зазначив про те, що згідно до Рішення Бучанської міської ради Київської області від 25 лютого 2016 року за № 202-7-V1I, Про наданнялозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до якого, заяву громадянки ОСОБА_5 розглянуто та прийнято рішення про надання дозволу ОСОБА_5 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 1000 кв.м. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1.

16.05.2016, з метою виготовлення проекту землеустрою, позивач звернулася до ТОВ БУДПРОМ ПРОЕКТ із відповідною заявою для виготовлення проекту. Товариством даний проект виготовлено, розроблено всі необхідні документи та отримано першочергові погодження проекту землеустрою.

Відповідно до Висновку № 31 Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Бучанської міської ради від 19.05.2016 року, розроблений ТОВ БУДПРОМ ПРОЕКТ проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, гр. ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1, враховуючи Генеральний план м. Буча, затверджений рішенням Бучанської міської ради № 2124-67-VI від 17.03.2015 року та Плану зонування території м. Буча, затверджений рішенням Бучанської міської ради № 2171-69-VI від 30.04.2015 року, відділ містобудування та архітектури Бучанської міської ради, погодив проект, землеустрою, та вважав за можливе відвести земельну ділянку, площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Також відповідно до Висновку № 77 від 19.05.2016 року, Про наявні обмеження на використання земельної ділянки, Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Бучанської міської ради, земельна ділянка, загальною площею 0,1000 га. яка надається у власність гр. ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1, повинна використовуватися з дотриманням обов'язків землекористувачів та змісту добросусідства.

Товариством з обмеженою відповідальністю БУДПРОЕМ ПРОЕКМ розроблений оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1, було передано до Відділу Держгеокадастру у місті Буча Київської області, для надання висновку про погодження проекту землеустрою.

Проте висновком № 01-8/100-16 від 22.08.2016 Відділом Держгеокадастру у м. Буча Київської області ГУ Держгеокадастру у Київській області, позивача повідомлено про не погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), оскільки проект не відповідає вимогам ст.ст. 8,27,57 Лісового Кодексу України та ст.ст. 122,149 Земельного Кодексу України.

Так, у вказаному висновку Відділ Держгеокадастру у м.Буча Кивїської області, посилаючись на рішення Ірпінського міського суду від 17.10.2014 по справі №367/4187/14-ц, зазначив про належність земельної ділянки, яка передбачалась до відведення позивачу у власність, до земель лісового фонду державної форми власності, а також про те, що в силу вимог ст.ст.8, 27, 57 Лісового кодексу України та ст.ст.122, 149 Земельного кодексу України розпорядження та надання у власність земель для несільськогосподарських потреб, а також їх вилучення здійснюється виключно Кабінетом Міністрів України.

Позивач вважає, що оскільки Відділ Держгеокадастру у м. Буча Київської області, посилається на незаконну підставу відмови, посилаючись на норми ст. 27 J1K України, та відповідно до ч. 6 ст. 118 та ч.б ст. 186і ЗК України підстава відмови є такою яка не відповідає вимогам чинного законодавства.

Позив зазначив про те, у своєму висновку Відділ Держгеокадастру у м. Буча Київської області, зазначає що землями державної форми власності розпоряджається, надає у власність для нелісогосподарських потреб та вилучає - Кабінет Міністрів України.

Проте, позивач зауважує, що згідно до викопіювання з проекту формування Бучанської міської ради Київської області, земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка передається у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташована в межах міста Буча (рішення виконкому Київської обласної Ради депутатів трудящих 1968 року та рішення Київської обласної ради від 22.10.2004 року № 219-17-IV) та належить до комунальної власності міста.

Посилання Відділу Держгеокадастру у м. Буча Київської області на норми ст. 27 JIK України позивач вважає незаконними, оскільки земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, перебуває у комунальній власності та питання передання її у власність відносяться до повноважень міської ради.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що поданий позивачем для погодження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, гр. ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідач вказав на те, що в мотивувальній частині рішення Ірпінського міського суду від 17.10.2014 по справі №367/4187/14-ц, яке залишене без змін Апеляційним судом Київської області, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховним Судом України, встановлено, що землі, площею 890 га, які були віднесенні до земель житлової та громадської забудови на підставі рішення Бучанської селищної ради №71/1-4-ХХІV від 25.06.2002 Про віднесення земель Бучанської селищної рад, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління до земель житлової та громадської забудови є землями лісового фонду державної форми власності.

Відповідач зазначив, що вказаним судовим рішенням було визнано недійсним рішення Бучанської селищної ради №71/1-4-ХХІV від 25.06.2002 Про віднесення земель Бучанської селищної рад, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління до земель житлової та громадської забудови .

Відповідач зауважив, що земельна ділянка, яка передбачається до відведення позивачу, знаходиться в межах 890 га, а тому в силу положень ст.ст.8, 27, 57 Лісового кодексу України та ст.ст. 122, 149 Земельного кодексу України вирішення питання щодо надання у власність для несільськогосподарських потреб такої земельної ділянки як землі державної форм власності, належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

Представники Бучанської міської ради Київської області та Кабінету Міністрів України у судових засіданнях заперечували проти задоволення позову та просили у його задоволенні відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Бучанської міської ради від 25 лютого 2016 року № 202-7-VII Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1.

Позивач 16 травня 2016 року звернувся до землевпорядної організації ТОВ БУДПРОМ ПРОЕКТ із заявою щодо виготовлення проекту землеустрою.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_5 був розроблений ТОВ БУДПРОМ ПРОЕКТ та, відповідно до статей 118, 186і Земельного кодексу України, був наданий до Відділу Держгеокадастру у м. Бучі Київської області (далі Відділ) для надання висновку про погодження проекту землеустрою.

Відділом вищезазначений проект був розглянутий та наданий Висновок № 01-8/100-16 від 22 серпня 2016 року Про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1.

Відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 відповідач надав з наступних підстав:

1. В мотивувальній частині рішення Ірпінського міського суду від 17.10.2014 по справі № 367/4187/14-ц, яке залишене без змін апеляційним судом Київської області, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховним Судом України встановлено, що землі, площею 890 га, які були віднесені до земель житлової та громадської забудови на підставі рішення Бучанської селищної ради № 71/1-4-ХХІУ від 25.06.2002 Про віднесення земель Бучанської селищної ради, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління до земель житлової та громадської забудови є землями лісового фонду державної форми власності.

Земельна ділянка, яка передбачається до відведення, площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в межах 890 га;

2. Рішенням Ірпінського міського суду від 17.10.2014 по справі № 367/4187/14т ц рішення Бучанської селищної ради № 71/1-4-ХХІУ від 25.06.2002 Про віднесення земель Бучанської селищної ради, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління до земель житлової та громадської забудови визнано недійсним.

3. З урахуванням вищезазначеного та відповідно до статей 8,27,57 Лісового кодексу України та статей 122, 149 Земельного кодексу України землями державної форми власності розпоряджається, надає у власність для нелісогосподарських потреб та вилучає - Кабінет Міністрів України.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відділом Держгеокадастру у м.Буча Київської області висновку Відділу Держгеокадастру у м. Буча Київської області Головного управління Держгеокадастру у Київській області №01-8/100-16 від 22.08.2016 про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1, позивач звернувся з даним позовом про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно частини сьомої статті 118 ЗК відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частини восьмої статті 118, частини четвертої статті 123 ЗК проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки як у власність, так і в користування, погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Так, згідно частини першої статті 186-1 ЗК проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини другої статті 186-1 ЗК проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

За змістом частин п'ятої, шостої статті 186-1 ЗК органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відповідно до частини сьомої статті 186-1 ЗК кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Згідно частини восьмої статті 186-1 ЗК у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що за наслідками розгляду звернення розробника проектної документації орган містобудування зобов'язаних протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту надати висновок про погодження проекту землеустрою чи про відмову у його погодженні.

При цьому, єдиною підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 відповідач надав з наступних підстав:

1. В мотивувальній частині рішення Ірпінського міського суду від 17.10.2014 по справі № 367/4187/14-ц, яке залишене без змін апеляційним судом Київської області, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховним Судом України встановлено, що землі, площею 890 га, які були віднесені до земель житлової та громадської забудови на підставі рішення Бучанської селищної ради № 71/1-4-ХХІУ від 25.06.2002 Про віднесення земель Бучанської селищної ради, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління до земель житлової та громадської забудови є землями лісового фонду державної форми власності.

Земельна ділянка, яка передбачається до відведення, площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в межах 890 га;

2. Рішенням Ірпінського міського суду від 17.10.2014 по справі № 367/4187/14т ц рішення Бучанської селищної ради № 71/1-4-ХХІУ від 25.06.2002 Про віднесення земель Бучанської селищної ради, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління до земель житлової та громадської забудови визнано недійсним.

3. З урахуванням вищезазначеного та відповідно до статей 8,27,57 Лісового кодексу України та статей 122, 149 Земельного кодексу України землями державної форми власності розпоряджається, надає у власність для нелісогосподарських потреб та вилучає - Кабінет Міністрів України.

Під час судового розгляу ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2017 у справі призначено судову земельно-технічну експертизу та зупинено провадження в адміністративній справі №810/3386/16 до одержання результатів судової земельно-технічної експертизи.

Проведення судової експертизи було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 вирішено: клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз задовольнити; погодити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз продовження строку проведення експертизи до 19.07.2017; експертній установі в строк до 19.07.2017 провести дослідження та направити до суду експертний висновок.

На вирішення експертизи поставлені наступні питання:

- яку категорію та цільове призначення має земельна ділянка по АДРЕСА_1, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення якої був наданий рішенням Бучанської міської ради Київської області від 25.02.2016 № 202-7-VII, станом на 25.02.2016, станом на 22.08.2016 та станом на теперішній час?

- чи розташована земельна ділянка по АДРЕСА_1, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення якої був наданий рішенням Бучанської міської ради Київської області від 25.02.2016 № 202-7-VII, у затверджених рішенням виконкому Київської обласної Ради депутатів трудящих від 8.10.1968 № 791 адміністративних межах селища Буча Київської області?

- чи входить земельна ділянка по АДРЕСА_1, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення якої був наданий рішенням Бучанської міської ради Київської від 25.02.2016 № 202-7-VII до складу земель площею 890 га, які були віднесені до земель житлової та громадської забудови на підставі рішення Бучанської селищної ради від 25.06.2002 № 71/ 1-4-ХХІУ?

- чи розташована земельна ділянка по АДРЕСА_1, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення якої був наданий рішенням Бучанської міської ради Київської області від 25.02.2016 № 202-7-УІІ, у затверджених рішенням Київської обласної ради від 22.10.2004 № 219-17-IV межах населеного пункту селища Буча Ірпінського регіону Київської області (відповідно до проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж селища Буча Ірпінського регіону Київської області, розробленого Державним підприємством "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою")?

- чи обслуговувала Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління земельну ділянку по АДРЕСА_1, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення якої був наданий рішенням Бучанської міської ради Київської області від 25.02.2016 № 202-7-VII, до прийняття Бучанською селищною радою рішення від 25.06.2002 № 71-1-4-ХХ1У?

- хто є розпорядником земельної ділянки по АДРЕСА_1, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення якої був наданий рішенням Бучанської міської ради Київської області від 25.02.2016 № 202-7-УІІ, станом на 25.02.2016?

За результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи складено висновок від 22.03.2018 №5701/17-41/6033/18-41, у якому експерти повідомляють суд:

"Визначити категорію (цільове призначення) земельної ділянки по АДРЕСА_1, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення якої був наданий рішенням Бучанської міської ради Київської області від 25.02.2016 № 202-7-УІІ, станом на 25.02.2016, станом на 22.08.2016 та на теперішній час, не вбачається можливим, оскільки земельна ділянка за вказаною адресою, як об'єкт цивільних справ, не сформована.

Також не вбачається можливим визначити категорію земель, за рахунок яких передбачається формування земельної ділянки за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1, оскільки в матеріалах адміністративної справи № 810/3386/16 відсутня будь-яка інформація з Державного земельного кадастру про ці землі та інформація про те чи вносилися Відділом Держгеокадастру у м. Бучі Київської області Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Державного земельного кадастру відомості про категорію цих земель на підставі рішення Ірпінського міського суду від 17.10.2014 у справі № 367/4187/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 06.02.2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.07.2015 року (див. дослідницьку частину висновку).

Визначити чи розташована земельна ділянка по АДРЕСА_1, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення якої був наданий рішенням Бучанської міської ради Київської області від 25.02.2016 № 202-7-VII, в межах селища Буча Київської області, затверджених рішенням виконкому Київської обласної Ради депутатів трудящих від 28.10.1968 № 791, не вбачається можливим, оскільки на час проведення експертизи земельна ділянка за вказаною адресою не сформована.

Територія, за рахунок якої за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1, передбачається формування земельної ділянки, розташована в межах селища Буча Київської області, затверджених рішенням виконкому Київської обласної Ради депутатів трудящих від 28.10.1968 № 791, згідно координат поворотних точок меж селища Буча, наданих Бучанській міській раді ДП "Київський інституту землеустрою" із листом від 02.06.2017 № 06-1.2/522 в електронному вигляді (файли форматів .in4, .xml, .xls) на диску для лазерних систем зчитування CD-R Axent.

На малюнках 1, 2 в дослідницькій частині висновку межі селища Буча позначені лініями фіолетового кольору, а територія, за рахунок якої передбачається формування земельної ділянки по АДРЕСА_1, - лініями червоного кольору.

Визначити чи розташована земельна ділянка по АДРЕСА_1, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення якої був наданий рішенням Бучанської міської ради Київської області від 25.02.2016 № 202-7-VII, в межах земель площею 890 га, які рішенням Бучанської селищної ради від 25.06.2002 № 71/1 -4-ХХІV були віднесені до земель житлової та громадської забудови, не вбачається можливим, оскільки на час проведення експертизи земельна ділянка за вказаною адресою не сформована".

Разом з тим, відмовляючи у погодженні проекту землеустрою відповідач фактично розцінив скасування судом Рішення від 25.06.2002 як підставу для віднесення спірної земельної ділянки до земель лісового фонду України.

Однак суд з таким висновком відповідача погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 20 ЗК (у редакції що діяла до 29.11.2005) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Так, відповідно до Рішення від 25.06.2002 Бучанська селищна рада вирішила віднести землі, вкриті деревною рослинністю (крім наданих у власність чи користування) в межах Бучанської селищної ради, до земель житлової та громадської забудови і визначила рахувати їх землями запасу, які обслуговуються Бучанською лісогосподарською установою. До зазначених земель територіально відноситься такої і спірна земельна ділянка.

Рішенням Ірпінського міського суду від 17.10.2014 по справі № 367/4187/14-ц, яке залишено без змін рішеннями судів вищих інстанцій, визнано недійсним зазначене Рішення від 25.06.2002.

Однак, на переконання суду, зазначена обставина не може у справі, що розглядається, вважатися такою, що безумовно свідчить про віднесення земельної ділянки, негативний висновок відносно якої було надано відповідачем, саме до земель лісового фонду.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) (у редакції, що діяла на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом частин четвертої, п'ятої, сьомої статті 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що правова оцінка надана категорії спірної землі в судових рішеннях у справі № 367/4187/14-ц не є преюдиціальною для суду у даній справі. Зазначені рішення судів не можуть бути безумовною підставою для висновку про те, що спірна земельна ділянка належить до земель лісового фонду. Проте, за наявності інших доказів, що свідчать про той чи інший статус цієї землі, ці рішення судів можуть бути прийняті до уваги.

Суд звертає увагу на те, що судовими рішеннями у справі № 367/4187/14-ц перевірялась, окрім іншого, правомірність Рішення від 25.06.2002, проте, судами у зазначеній справі не було надано оцінці рішенню Ірпінської міської ради від 27 червня 2002 року № 49-3-ХХІУ Про віднесення земель Іртиського регіону, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління, до земель житлової та громадської забудови (далі - Рішення від 27.06.2012), яке є дійсним та має ключове значення при визначенні належності спірної земельної ділянки до тієї чи іншої категорії.

На переконання позивача, саме це рішення Ірпінської міської ради має повноцінне юридичне значення, оскільки воно було прийнято в межах проведення державно-правового експерименту розвитку місцевого самоврядування в Ірпінському регіоні, що діяв протягом 2001-2005 років відповідно до Закону України Про державно-правовий експеримент розвитку місцевого самоврядування в місті Ірпені, селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське Київської області від 05.04.2001 № 2352-III.

Ірпінська міська рада у зазначеному рішенні віднесла землі, вкриті деревною рослинністю в межах Ірпінського регіону до категорії земель із зеленими насадженнями у межах населеного пункту житлової та громадської забудови.

Відповідно до пункту а частини першої статті 21 ЗК (у редакції, станом на час прийняття Рішення 27.06.2012) порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам

Оскільки матеріали справи не містять доказів визнання недійсним Рішення від 27.06.2012, яке, у свою чергу, не є предметом спору, що вирішується, то у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для висновку про його протиправність чи про порушення Ірпінською міською радою порядку віднесення спірних земель до земель, зайнятих зеленими насадженнями.

Відповідно до пункту а частини другої статті 55 ЗК (у редакції, чинній станом на час прийняття Рішення 27.06.2012) до земель лісового фонду не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів.

Згідно пунктів а , в частини другої статті 55 ЗК (у редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваного висновку) до земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до частини другої статті 4 Лісового кодексу України (далі - ЛК) до лісового фонду України не належать зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Беручи до уваги викладене, у суду відсутні підстави вважати спірну земельну ділянку такою, що віднесена до категорії лісів, оскільки Рішенням від 27.06.2012, яке є чинним, віднесено відповідні землі до земель, зайнятих зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які в силу закону не можуть належати до земель лісового фонду.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що віднесення відповідачем спірної земельної ділянки до категорії лісів не відповідає принципу пропорційності, тобто не було дотримано необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямований висновок відповідача.

Відповідно до частин першої, шостої статті 1 ЛК ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Відповідно до статті 8 ЛК у державній власності перебувають усі ліси, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

За статтею 13 ЗК, до повноважень Кабміну в галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим кодексом.

Передання у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею більш як 1 га, що перебувають у державній власності, належить до повноважень Кабміну у сфері лісових відносин (стаття 27 ЛК).

Суд наголошує на тому, що відповідач не надав суду жодних доказів та, зокрема, рішень уповноважених органів про віднесення спірної земельної ділянки до категорії лісів державної форми власності, якою вправі розпоряджатися виключно Кабмін.

Оскільки віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється уповноваженими на це органами державної влади та органами місцевого самоврядування, то відсутність рішення цих органів про віднесення земельної ділянки до категорії лісів державної власності у даному спорі має розцінюватися як неналежність цієї ділянки до такої категорії.

Натомість, існування та чинність Рішення від 27.06.2012 дає підстави для висновку про те, що ці землі є землями із зеленими насадженнями у межах міста Буча, якими розпоряджаються відповідні органи місцевого самоврядування міста Бучі, повноваження яких у світлі встановленої судом неналежності спірної земельної ділянки до земель лісового фонду відповідачем заперечено не було.

Відповідач при прийнятті негативного висновку керувався виключно судовими рішеннями у справі № 367/4187/14-ц, не дослідивши інші документи, які також не були предметом дослідження судами у зазначеній справі, чим було порушено право позивача на обґрунтований, добросовісний, розсудливий та пропорційний розгляд поданого ним проекту землеустрою.

Беручи до уваги, що рішення судів у справі № 367/4187/14-ц прийняті за іншого предмету спору та підстав позову, інших сторін та учасників справи, оскільки судами не надавалась оцінка доказам, які є ключовими при вирішенні справи, що розглядається, то суд відхиляє зазначені рішення судів як такі, що свідчать про безумовне віднесення спірної земельної ділянки до земель лісового фонду.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач необґрунтованого відмовив позивачу у погодженні проекту землеустрою спірної земельної ділянки, тому позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Суд також враховує судову практику в аналогічних справах, викладену в постановах Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2018 року у справі №810/2788/16 та від 20 лютого 2018 року у справі №810/2774/16.

Відповідно до ч. 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 551,21 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу Держгеокадастру у м. Буча Київської області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Відділу Держгеокадастру у м. Буча Київської області Головного управління Держгеокадастру у Київській області №01-8/100-16 від 22.08.2016 про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) сплачений нею судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 21 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу Держгеокадастру у м. Буча Київської області Головного управління Держгеокадастру у Київській області (код ЄДРПОУ 39946557).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 16 серпня 2018 р.