Рішення

від 15.08.2018 по справі 1640/2345/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2345/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом

позивача ОСОБА_1 до відповідача Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

09.07.2018 ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - Глобинське об'єднане УПФУ Полтавської області, відповідач) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправними дії Глобинського об'єднаного УПФУ Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року;

- скасувати рішення Глобинського об'єднаного УПФУ Полтавської області від 18.06.2018 № 66 "Про відмову в перерахунку пенсії";

- зобов'язати Глобинське об'єднане УПФУ Полтавської області перерахувати та сплатити ОСОБА_1 з 01.10.2017 пенсію з урахуванням проведених виплат, на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

В обґрунтування позову позивач зазначає про неправомірність відмови відповідача у перерахунку пенсії, на яку позивач має право як ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. За доводами позивача, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено призначення та виплата пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, у тому числі військовозобов'язаним, а не виключно військовослужбовцям строкової служби, як помилково вважає відповідач.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 1640/2345/18 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

09.08.2018 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач указує, що позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Стосовно можливості перерахунку пенсії позивачу відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач зазначає, що з матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що останній приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а тому частина третя статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не поширюються на позивача /а.с. 39-41/.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (І категорія) /а.с. 12/.

13.06.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії згідно зі статтею 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с. 31-32/.

Рішенням Глобинського об'єднаного УПФУ від 18.06.2018 № 66 відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії, оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби /а.с. 34-35/.

Зазначене рішення суб'єкта владних повноважень позивач вважає протиправним, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

11.10.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким частину третю статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210.

Так, Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, доповнено пунктом 9-1, відповідно до якого за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

За доводами позивача, зміст частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлює право на перерахунок пенсії для трьох окремих категорій осіб, зокрема осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, не залежно від того, чи проходили такі особи дійсну строкову військову службу на той час.

Проте, за твердженням відповідача, право на перерахунок пенсії у цьому випадку мають виключно пенсіонери з числа осіб, які на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проходили дійсну строкову військову службу.

Надаючи оцінку зазначеним доводам учасників справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями пункту 6 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон № 796-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 796-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Таким чином, Закон № 796-ХІІ спрямований на захист трьох категорій осіб, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Позивач відноситься до першої категорії осіб учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено посвідченням серії А № 134723с /а.с. 12/.

Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розділом VIII Закону № 796-ХІІ.

Згідно з частиною першою статті 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Водночас статтею 59 вказаного Закону урегульовано порядок призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Суд зазначає, що частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05.10.2006 № 231-V визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином, частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Водночас, указаною нормою у редакції, чинній з 01.10.2017, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

З аналізу редакцій частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ вбачається, що Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Водночас незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 08.05.2018 (справа № 820/1148/18 (провадження № Пз/9901/33/18): стаття 59 Закону № 796-XII передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності трьох умов у сукупності (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Суд зазначає, що згідно з інформацією, указаною у військовому квитку позивача, дійсну строкову службу позивач проходив у період з 14.05.1977 по 11.05.1979 /а.с. 36/.

Позивачем не заперечується, що у період з 01.06.1986 по 10.09.1986 він приймав участь в ліквідації наслідків на ЧАЕС /а.с. 37/, проте, позивачем не надано до суду доказів проходження дійсної строкової служби у період прийняття участі в ліквідації наслідків на ЧАЕС.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Глобинського УПФУ від 18.06.2018 № 66.

Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Глобинського об'єднаного УПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, та зобов'язання Глобинське об'єднане УПФУ перерахувати та сплатити ОСОБА_1 з 01.10.2017 пенсію з урахуванням проведених виплат, на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, є похідними від вищевказаної основної позовної вимоги.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні основної вимоги - про визнання протиправним та скасування рішення Глобинського УПФУ від 18.06.2018 № 66, то і відсутні підстави для задоволення похідних вимог позивача.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідачем доведено відсутність правових підстав на перерахунок пенсії позивачу.

Інші доводи позовної заяви не спростовують законність прийнятого відповідачем рішення.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Позивач від сплати судового збору звільнений, доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 260, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Маяковського, 45, с. Пустовійтове, Глобинський район, Полтавська область, 39050, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Центральна, 271, м. Глобине, Полтавська область, 39000, ідентифікаційний код 41247599) визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Т.С. Канигіна