Рішення

від 26.06.2019 по справі 1640/2345/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року м. ПолтаваСправа № 1640/2345/18

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі: головуючого судді - Удовіченка С.О., суддів - Алєксєєвої Н.Ю., Костенко Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 у справі № 1640/2345/18 за позовом ОСОБА_1 до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

09.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просив:

- визнати протиправними дії Глобинського об`єднаного УПФУ Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року;

- скасувати рішення Глобинського об`єднаного УПФУ Полтавської області від 18.06.2018 № 66 "Про відмову в перерахунку пенсії";

- зобов`язати Глобинське об`єднане УПФУ Полтавської області перерахувати та сплатити ОСОБА_1 з 01.10.2017 пенсію з урахуванням проведених виплат, на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2018 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 у справі № 1640/2345/18 залишено без змін.

31.05.2019 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 15.08.2018 у справі № 1640/2345/18 за виключними обставинами.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", вирішено визнати такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796- XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 відкрито провадження за виключними обставинами, призначено судове засідання щодо розгляду заяви на 26.06.2019.

18.06.2019 до суду відповідачем надано відзив на заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, у якому зазначено, що оскільки зміни до пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на сьогодні не внесені та відсутній порядок виконання рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(П)2019, в управління відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу. Крім того, стаття 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" регулює питання призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а позивач був військовозобов`язаним, призваним на військові збори. Вказував, що відповідно до частини 9 статті 1 Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі. Військовозобов`язані в період призову на військові збори не набувають статусу військовослужбовців. Враховуючи зазначене, просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 та залишити його в силі /а.с. 108-112/.

10.06.2019 до суду заявником подано заяву про проведення судового засідання 26.06.2019 з розгляду заяви без його участі /а.с. 103/.

20.06.2019 до суду відповідач надав заяву про проведення судового засідання 26.06.2019 з розгляду заяви без участі його представника /а.с. 117/.

Відповідно до частини другої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, колегія суддів 26.06.2019 перейшла до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Надаючи оцінку обставинам, зазначеним позивачем у заяві про перегляд рішення за виключними обставинами, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (І категорія) /а.с. 12/.

13.06.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії згідно зі статтею 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с. 31-32/.

Рішенням Глобинського об`єднаного УПФУ від 18.06.2018 № 66 відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії, оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби /а.с. 34-35/.

Не погодившись з цим, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Як вище зазначено, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2018, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2018 у справі № 1640/2345/18, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 у справі №1640/2345/18, суд надав правову оцінку спірним правовідносинам та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28 листопада 1991 року (далі - Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 59 цього Закону визначено порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Частиною третьою зазначеної статті (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03 жовтня 2017 року) було передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Водночас, 25 квітня 2019 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким вирішено:

1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинам.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Таким чином, визнання рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) неконституційними словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, на якому ґрунтуються висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для перегляду рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 у цій справі у зв`язку з виключними обставинами.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" №2136-VIII від 13 липня 2017 року.

Отже, вимога частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25 квітня 2019 року.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи викладене, з 25 квітня 2019 року норма частини третьої статті 59 Закону №796 - XII має застосовуватись у такій редакції: "Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.".

Згідно з інформацією, указаною у військовому квитку позивача, дійсну строкову службу позивач проходив у період з 14.05.1977 по 11.05.1979 /а.с. 36/.

Позивачем не заперечується, що у період з 01.06.1986 по 10.09.1986 він приймав участь в ліквідації наслідків на ЧАЕС /а.с. 37/.

Відповідач у заявах по суті справи зазначає, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов`язаний, призваний на військові збори.

У примітці до статті 10 Закону №796 - XII зазначено, що тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Залученими до матеріалів справи копією довідки МСЕ - №0175305 підтверджено, що позивачу встановлено 2 групу інвалідності з огляду на захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 15/.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач з 25 квітня 2019 року має право на призначення пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 59 Закону №796 - XII як військовослужбовець, який брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та з огляду на це отримав інвалідність.

Доводи представника відповідача про те, що згадані вище положення на позивача не поширюються, оскільки він брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов`язаний, призваний на військові збори, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними, з огляду на зазначені вище приписи примітки до статті 10 Закону №796 - XII, в силу яких військовозобов`язані, призвані на військові збори, прирівняні до військовослужбовців.

Стосовно посилань представника відповідача на положення пункту 9-1 Порядку №1210, колегія суддів зазначає, що даний підзаконний нормативно-правовий акт прийнятий з метою практичної реалізації норми закону (а саме - частини третьої статті 59 Закону №796 - XII у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII). Однак, з огляду на визнання відповідної норми закону неконституційною, підстави для застосування такого підзаконного нормативно-правового акта відсутні, адже він не відповідає акту, що має вищу юридичну силу.

У свою чергу, відсутні також підстави для застосування положення частини третьої статті 59 Закону №796 - XII у редакції Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(II)/2019 до дати ухвалення цього рішення. Даного висновку колегія суддів дійшла з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів в часі, закріплений у статті 58 Конституції України.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зауважує, що позивач з 25 квітня 2019 року має право на призначення пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 59 Закону №796 - XII, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня відповідного року (у цьому випадку - 1 січня 2019 року).

Рішення Глобинського об`єднаного УПФУ Полтавської області №66 від 18.06.2018 про відмову у перерахунку пенсії позивача є правомірним, оскільки на момент його прийняття вимога частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби була чинною.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

За таких обставин, колегія суддів, виходячи із завдань адміністративного судочинства, враховуючи наявність підстави для перегляду рішення суду у цій справі за виключними обставинами, вважає за необхідне скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 у цій справі та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 , задовольнити частково, зобов`язавши Глобинське об`єднане УПФУ Полтавської області перерахувати позивачу пенсію на підставі частини третьої статті 59 Закону №796 - XII виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25 квітня 2019 року та провести виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Оскільки позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не поніс, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6, 9, 77, 243-246, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 у справі №1640/2345/18 за позовом ОСОБА_1 до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 у справі №1640/2345/18 скасувати та ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Центральна, 271, м. Глобине, Полтавська область, 39000, ідентифікаційний код 41247599) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Глобинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Центральна, 271, м. Глобине, Полтавська область, 39000, ідентифікаційний код 41247599) перерахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсію на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25 квітня 2019 року та провести виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя суддя суддя С.О. Удовіченко Н.Ю. Алєксєєва Г.В. Костенко

/