Рішення

від 15.08.2018 по справі 2340/2747/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року справа № 2340/2747/18

                    м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області до приватного підприємства “Міжгір?я Плюс” про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області з позовною заявою до приватного підприємства “Міжгір?я Плюс”, в якій просить стягнути до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника у сумі 64 581 грн. 02 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач зареєстрований як юридична особа, перебуває на обліку в Смілянській ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області як платник податків та має непогашений податковий борг у сумі 64 581 грн. 02 коп.

Вказана сума складається з боргу з єдиного податку у сумі 44 059 грн. 47 коп., який виник відповідно до:

- податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи №9021186792 від 16.02.2017, терміном сплати 30.01.2018 на суму 43 958 грн. 04 коп.;

- податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи №9025406220 від 19.02.2018, терміном сплати 30.04.2018 на суму 3189 грн. 50 коп.;

- акту №1510/23-00-15-0506/38980644 від 20.02.2018 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету та податкового повідомлення-рішення №0026591205 від 05.03.2018 на суму 11 677 грн. 13 коп.,

та з орендної плати з юридичних осіб у сумі 20 521 грн. 55 коп., який виник згідно наступних документів:

- податкового розрахунку земельного податку №9020198783 від 15.02.2017, терміном сплати 30.01.2018 на суму 19 534 грн. 55 коп.

- акту №1306/23-00-12-0506/38980644 від 09.02.2018 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету та податкового повідомлення-рішення №0022021205 від 22.02.2018 на суму 2992 грн. 63 коп.

Позивачем направлено на адресу відповідача податкову вимогу №7697-17 від 15.02.2018.

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості позивач звернувся до суду.

Рекомендоване поштове відправлення із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 16.07.2018 направлено за адресою: вул. Бондаренків, 2, с. Плескачівка, Смілянський район, Черкаська область, 20743, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення повернуто до суду 06.08.2018 з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.

Приписами Кодексу адміністративного судочинства України не врегульовано наслідки повернення рекомендованого поштового відправлення із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі.

При цьому, згідно з частиною 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на зазначені приписи суд застосовує частину 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Беручи до уваги, що позивач не отримав копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 16.07.2018 з незалежних від суду причин, вважається що копія ухвали отримана позивачем належним чином.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, дослідивши надані позивачем письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідач приватне підприємство “Міжгір?я Плюс” (код ЄДРПОУ - 38980644) 15.11.2013 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків та зборів.

Відповідач подав до Смілянської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області:

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи №9021186792 від 16.02.2017 на суму 43 985 грн. 04 коп.; згідно з інтегрованою карткою платника податків термін сплати податкового зобов'язання 30.01.2018;

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи №9025406220 від 19.02.2018 на суму 3189 грн. 50 коп., згідно з інтегрованою карткою платника податків термін сплати податкового зобов'язання 30.04.2018.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням №0026591205 від 05.03.2018, прийнятим на підставі акту про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань №1510/23-00-15-0506/38980644, на підставі статті 126 Податкового кодексу України відповідачу нараховано штраф у сумі 11677 грн. 13 коп. за затримку на 31 календарний день сплати єдиного податку у сумі 58385 грн. 65 коп. Позивач направив вказане податкове повідомлення-рішення відповідачу 06.03.2018, однак згідно з довідкою ф. 20 Укрпошти воно не було вручене за закінченням терміну зберігання та повернуте позивачу.

Згідно з розрахунком суми податкового боргу станом на 04.06.2018 з урахуванням переплати з єдиного податку у сумі 5838 грн. 56 коп. та уточнюючої декларації №9077716610 від 28.04.2017 на суму 8953 грн. 64 коп. заборгованість відповідача по єдиному податку складає 44059 грн. 47 коп. (Розрахунок: 43985 грн. 04 коп. - 5838 грн. 56 коп. - 8953 грн. 64 коп. ) + 3189 грн. 50 коп. + 11677 грн. 13 коп.).

Крім цього, відповідачу нараховано податкові зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб згідно податкового розрахунку земельного податку №9020198783 від 15.02.2017 у сумі 19534 грн. 55 коп.; згідно з інтегрованою карткою платника податків термін сплати податкового зобов'язання до 30.01.2018.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням №0022021205 від 22.02.2018, прийнятим на підставі акту про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань №1306/23-00-12-0506/38980644 від 09.02.2018, на підставі статті 126 Податкового кодексу України відповідачу нараховано штраф у сумі 2992 грн. 63 коп. за затримку на 31 календарний день сплати орендної плати у сумі 14963 грн. 15 коп. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 05.03.2018.

Згідно з розрахунком суми податкового боргу станом на 04.06.2018 з урахуванням переплати у сумі 97 грн. 21 коп. та уточнюючого податкового розрахунку №9075173326 на суму 1908 грн. 42 коп. загальна сума податкового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб складає 20 521 грн. 55 коп. (Розрахунок: 19534 грн. 55 коп. + 2992 грн. 63 коп.).

Таким чином, загальна сума податкових зобов'язань, належних до сплати відповідачем, складає 64 581 грн. 02 коп. (Розрахунок: 44059 грн. 47 коп. + 20 521 грн. 55 коп.).

07.03.2018 відповідачу було направлено податкову вимогу форми «Ю» від 15.02.2018 №7697-17, яка була повернута за закінченням терміну зберігання, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового конверта. (а.с. 22).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку врегульовані Главою 1 Розділу XIV Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку поділяються на чотири групи, зокрема, до четвертої групи відносяться сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи: самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу; сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.

Згідно пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов?язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов?язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відтак, відповідач, подавши податкові декларації з єдиного податку та з орендної плати за землю за 2017 та 2018 рік, зобов'язаний був сплатити визначені ним самостійно податкові зобов'язання з єдиного податку у сумі 43 985 грн.04 коп. – до 30.01.2018; у сумі 3189 грн. 50 коп. – до 30.04.2018; з орендної плати за землю у сумі 19534 грн. 55 коп. – до 30.01.2018, однак покладений на нього обов'язок щодо сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань не виконав.

Згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0026591205 від 05.03.2018 направлене 06.03.2018, однак не вручене відповідачу у зв'язку із закінченням терміну зберігання, а податкове повідомлення-рішення №0022021205 від 22.02.2018 вручене відповідачу 05.03.2018, тому вони вважаються врученими і відповідач зобов'язаний був сплатити штрафні санкції протягом 10 календарних днів від їх вручення.

Відповідач не надав до суду доказів оскарження вказаних податкових рішень, та визначені позивачем штрафні санкції протягом 10 календарних днів не сплатив.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов?язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з абзацом 1 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов?язання.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідач податковий борг у сумі 64 581 грн. 02 коп. не сплатив, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб?єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб?єкта владних повноважень, пов?язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “Міжгір?я Плюс” (вул. Бондаренків, 2, с. Плескачівка, Смілянський район, Черкаська область, 20743, код ЄДРПОУ 38980644) на користь бюджету через Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 39392109) податковий борг у сумі 64 581 грн. (шістдесят чотири тисячі п'ятсот вісімдесят одна) гривня 02 копійки за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Руденко