Постанова

від 14.08.2018 по справі 317/3311/17(2-а/317/113/2017)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 серпня 2018 рокусправа № 317/3311/17(2-а/317/113/2017)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Юрко І.В., судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

секретарі судового засідання Лащенко Р.В.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1,

представника третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши в порядку у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року у справі №317/3311/17 за позовом Запорізької міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 19.10.2017 року та 27.10.2017 року (згідно поштових штампів на конвертах) звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області з позовами до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в яких просив визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця про накладання штрафу та закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 14.12.2017 року справи об'єднано в одне провадження.

Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького А.В. від 04.10.2017 року у виконавчому провадженні №53391337 про накладення на Запорізьку міську раду штрафу у розмірі 10200 грн..

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького А.В. від 11.10.2017 року про закінчення виконавчого провадження № 53391337.

Не погодившись з таким судовим рішенням, третя особа - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідач подав до апеляційного суду відзив на скаргу, в якому просив вимоги апеляційної скарги задовольнити. Також відповідач просив розглянути справу за відсутності його представника.

Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького АВ. від 13.02.2017 року ВП №533911337 було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2а-3734/11, виданого 17.03.2016 року Запорізьким районним судом Запорізької області про зобов'язання Запорізької міської ради укласти з ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки, розташованої у м.Запоріжжя, вул.Героїв Сталінграду/вул.Червоногвардійська, площею 0,1366 га, кадастровий номер 2310100000:01:012:8014, згідно схеми та плану розташування земельної ділянки, виготовлених Управлінням державного комітету із земельних ресурсів у місті Запоріжжя Запорізької області, строком на 10 (десять) років. Вказаною постановою, крім іншого, зобов'язано боржника - Запорізьку міську раду протягом 10 робочих днів виконати рішення суду.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького АВ. від 04.10.2017 року ВП №533911337 за повторне невиконання рішення за виконавчим листом №2а-3734/11, виданим 17.03.2016 року Запорізьким районним судом Запорізької області накладено на боржника штраф у розмірі 10200 гривень (а.с.8-9 т.1).

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького АВ. від 11.10.2017 року ВП №533911337 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-3734/11, виданого 17.03.2016 року Запорізьким районним судом Запорізької області закінчено (а.с.7-8 т.2).

Не погодившись з вказаними постановами, позивач оскаржив їх до суду.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Розглядаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області є належним відповідачем у справі.

Проте така позиція суду є помилковою з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 181 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року, тобто на час розгляду справи судом першої інстанції) відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Такаж норма передбачена частиною 3 статті 287 КАС України (в редакції з 15.12.2017 року, тобто на час апеляційного провадження).

Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №385/2011 затверджено Положення про Державну виконавчу службу України, відповідно до пункту 7 якого ДВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України.

Згідно із Положенням про Державну виконавчу службу України, затвердженим постановою КМУ №229 від 02.07.2014 року, Державна виконавча служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів відповідно до закону.

З 07.04.2015 року вищевказане Положення про ДВС втратило чинність у зв'язку із прийняттям постанови КМУ №150 від 31.03.2015 року, якою погоджено пропозицією Міністерства юстиції щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Міністерство постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року №17 Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції функцій і повноважень Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, які припинені.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року №17 ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Крім того, пунктом 2 встановлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.

Статтею 6 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів визначено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5 Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України , який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за №1302/29432, органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

Отже, в цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби. У зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділи примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не визначені як самостійні органи державної виконавчої служби, це виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.

Враховуючи те, що наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним, у разі подання позовної заяви до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, необхідно за правилами статті 52 КАС України здійснювати заміну неналежного відповідача на належного.

Відповідно до ч.1 ст.52 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року, тобто на час постановлення рішення судом першої інстанції), суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Отже вказаними нормами статті встановлено, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції.

Під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що в даній справі позивач звернувся до неналежного відповідача та не допустив його заміну, що призвело до порушення норм процесуального законодавства.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції за приписами статті 48 КАС України (в редакції на час апеляційного провадження) не наділений повноваженнями щодо здійснення заміни неналежного відповідача під час апеляційного розгляду справи, тому, відповідно, підстави для задоволення позову до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відсутні.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 7, 12, 77, 243, 250, 308, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року у справі №317/3311/17 задовольнити.

Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року у справі №317/3311/17 скасувати.

В задоволенні позову Запорізької міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 серпня 2018 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко