Постанова

від 16.08.2018 по справі 812/413/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року справа №812/413/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г.,

секретар судового засідання - Токарева А.Г.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року у справі № 812/413/18 (головуючий І інстанції Смішлива Т.В., повний текст складений 18 травня 2018 року у м.Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційне підприємство до Державної казначейської служби України, третя особа - Луганське обласне управління водних ресурсів про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційне підприємство ( далі - ТОВ Житлово-експлуатаційне підприємство ) звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідач), третя особа - Луганське обласне управління водних ресурсів (далі - третя особа) , в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання наказу Господарського суду Луганської області від 14.03.2016 року у справі № 913/12/16; зобов'язати Державну казначейську службу України вчинити дії щодо виконання наказу Господарського суду Луганської області від 14.03.2016 у справі № 913/12/16 протягом трьох місяців з дня набрання рішення суду законної сили (а.с. 3-10).

Рішенням ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року зазначений позов ТОВ Житлово-експлуатаційне підприємство задоволений повністю: визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання наказу Господарського суду Луганської області № 913/12/16 від 14 березня 2016 року; зобов'язано Державну казначейську службу України виконати наказ Господарського суду Луганської області № 913/12/16 від 14 березня 2016 року про стягнення на користь ТОВ Житлово-експлуатаційне підприємство коштів у сумі 649188,39 грн. (а.с. 152-156).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування доводів посилався на відсутність з боку відповідача бездіяльності, оскільки казначейство вчиняло та вчиняє всі дії, визначенні законодавством. Крім того, перерахування коштів стягувачам відбувається не через протиправну бездіяльність відповідача, а у зв'язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів та передбаченими у законах про Державний бюджет України обмеженими асигнуваннями для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями. Судом не враховано додані до матеріалів справи докази - лист Мінфіну з пропозиціями щодо необхідності внесення змін до Закону про Державний бюджет України, подані казначейством на виконання п.49 Порядку виконання рішень для вирішення питання щодо виділення додаткових асигнувань за бюджетною програмою КПКВК 3504040 (а.с. 163-167).

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення (а.с. 192-203).

Також позивачем заявлено клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та внесення відповідних змін у мотивувальну частину, із доповненням резолютивної частини (а.с. 204-208).

Третьою особою заявлено клопотання про розгляд справи без участі свого представника (а.с. 185).

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, вивчив доводи апеляційної скарги та наданого відзиву на апеляційну скаргу, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини справи.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 29.02.2016 року у справі № 913/12/16 позов ТОВ Житлово-експлуатаційне підприємство задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_2 обласного управління водних ресурсів на користь ТОВ Житлово-експлуатаційне підприємство заборгованість за договором № 63 від 02.08.2013 року в розмірі 349298,40 грн., пеню в розмірі 42862,49 грн, штраф в розмірі 24450,89 грн., 3 % річних в розмірі 15918,60 грн., інфляційні витрати в розмірі 207064,09 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 9593,92 грн. (а.с. 12-15).

Зазначене рішення набрало законної сили, у зв'язку з чим Господарським судом Луганської області видано наказ про примусове виконання судового рішення від 14.03.2016 року у справі 913/12/16 (а.с. 17).

Листом від 02.06.2016 року № 2-06/16 позивач звернувся до ОСОБА_2 обласного управління водних ресурсів з проханням виконати рішення суду та сплатити заборгованість в сумі 649188,39 грн., зазначений лист отримано ОСОБА_2 обласним управлінням водних ресурсів 07.06.2016 та залишено без відповіді та задоволення (а.с. 18, 19, 20).

ОСОБА_2 обласного управління водних ресурсів № 11-08-100 від 15.02.2016 року, надісланого до Головного управління ДКС України в Луганській області, підтверджено факт непроведення платежів в 2014 році та зазначено, що для погашення кредиторської заборгованості в 2014 році затверджені і надійшли асигнування в сумі 362120,00 грн. Реєстри юридичних та фінансових зобов'язань зареєстровані в ГУ ДКСУ в Луганській області 12.11.2014 року. Оплата не була проведена. На підстави викладеного третя особа просила підтвердити факт неоплати в 2014 році зареєстрованої кредиторської заборгованості по КЕКВ 3122 Капітальне будівництво (придбання) інших об'єктів (КПКВ 2407070) в сумі 349298,40 грн. та зазначити причину непроведення платежів (а.с. 83).

12.11.2014 року Головним управлінням ДКС України в Луганській області зареєстровано та взято на облік реєстр бюджетних асигнувань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 30.10.2014 року № 112 та № 107 на суму 349298,40 грн (а.с. 76-77).

Листом від 23.02.2016 року № 9.1.04/595 Головне управління ДКС України в Луганській області повідомило третю особу, що на виконання витягу з протоколу № 71 засідання Кабінету Міністрів України від 29.08.2014 року в районі проведення АТО на території Донецької та Луганської областей доручено, в тому числі Казначейству, забезпечити у 2014 році проведення виключно першочергових видатків, а видатки КПКВ 2407070 до першочергових не належать, тому не здійснювались (а.с. 84).

08.04.2016 року Головне управління ДКС України в Луганській області за № 09.1-25/1164 направлено запит до ОСОБА_2 обласного управління водних ресурсів про визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з якими проводиться безспірне списання коштів (а.с. 81).

13.04.2016 року за № 07-08-215 Луганське обласне управління водних ресурсів надано на адресу Головного управління ДКС України в Луганській області інформацію для безспірного списання коштів (а.с. 82).

Відповідачем 15.04.2016 року за № 09-14/1262 направлено ОСОБА_2 обласному управлінню водних ресурсів вимоги про необхідність вжиття боржником заходів спрямованих на виконання судового рішення (а.с. 80).

Луганське обласне управління водних ресурсів листом 13.02.2017 року за № 07-08-86 повідомило Головне управління ДКС України в Луганській області про вжиття заходів щодо погашення заборгованості (а.с. 78).

Позивач 28.12.2016 року надав до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області заяву про виконання судового рішення, в якій просив виконати рішення суду та перерахувати грошові кошти на зазначені у листі рахунки (а.с. 23).

Листом від 05.04.2017 року позивач звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області з проханням повідомити про прийняте рішення стосовно виконання рішення суду та перерахування грошових коштів (а.с. 24).

Листом від 07.04.2017 року № 05-04/1179 Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області повідомило позивача про прийняття до виконання наказу Господарського суду Луганської області від 14.03.2016 року № 913/12/16, а також зазначило, що пунктом 33 Порядку № 845 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 45 передбачено, що у разі коли судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, орган Казначейства для виконання судового рішення про стягнення передає до казначейства документи та відомості. У зв'язку з відсутністю в ОСОБА_2 обласному управління водних ресурсів бюджетних асигнувань Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області не виконало протягом двох місяців з дня надходження документів рішення суду від 29.02.2016 року № 913/12/16 та внесло відповідні відомості до прикладного забезпечення Формування інформації про виконання судових рішень за бюджетною програмою КПКВК Заходи щодо виконання рішення суду, що гарантовані державою . Тому, виконання судового рішення за бюджетною програмою Заходи щодо виконання рішення суду, що гарантовані державою , буде здійснено Державною казначейською службою України в порядку черговості надходження такого рішення у межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік (а.с. 25).

Листом від 14.11.2017 року позивач звернувся до відповідача з проханням повідомити про стан виконання судового рішення (а.с. 26).

15.12.2017 року Державна казначейська служба України повідомила позивача, що на виконані у відповідача за бюджетною програмою Заходи щодо виконання рішення суду, що гарантовані державою знаходиться рішення суду Луганської області у справі № 913/12/16; відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень заборгованість за рішенням суду № 913/12/16 підлягає виконанню у третю чергу (а.с. 29-30).

Державною казначейською службою України направлялися листи до Міністерства фінансів України із пропозиціями щодо необхідності внесення змін до Закону про Державний бюджет України на відповідний рік у частині збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040 (а.с. 100-119).

Спірним у справі є протиправність бездіяльності Державної казначейської служби України щодо невиконання наказу Господарського суду Луганської області № 913/12/16 від 14 березня 2016 року та зобов'язання Державної казначейської служби України виконати наказ Господарського суду Луганської області № 913/12/16 від 14 березня 2016 року про стягнення на користь позивача коштів у сумі 649188,39 грн.

Згідно ч. 2 статті 6 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень від 05.06.2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901) виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. .

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей (ч. 4 ст. 3 Закону №4901).

Згідно пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4901 заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

На момент виникнення спірних правовідносин діяв Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (далі - Порядок № 845) в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 45.

Відповідно до п. 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми (п.25 Порядку №845).

Відповідно до п. 31 Порядку № 845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення. Якщо у боржника недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою. Боржник зобов'язаний протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органові Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення.

У разі невиконання боржником зазначених вимог орган Казначейства може застосовувати заходи впливу відповідно до Бюджетного кодексу України (абз. 2 п. 34 Порядку №845).

Відповідно до пп. 2 п. 4 Порядку №845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.

Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів та за результатами їх виконання (пп. 4 п. 5 Порядку № 845)

Отже, орган Казначейства вживає встановлені законодавством заходи, які спрямовані на виконання судового рішення боржником, а боржник, у свою чергу, зобов'язаний повідомити орган Казначейства про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення.

Відповідно до пп. 1 п. 47 Порядок № 845 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 45 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

За приписами п. 48 Порядку № 845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

Таким чином, безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а у разі їх відсутності територіальний орган Казначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов'язує здійснити дії спрямовані на виконання рішення суду і пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Казначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

Разом з тим, у разі неможливості виконання боржником судового рішення протягом двох місяців з моменту надходження заяви щодо здійснення безспірного списання, виконавчий документ та інші відомості передаються до Державної казначейської служби України для подальшого виконання. При цьому, строк виконання судового рішення Казначейством не може перевищувати трьох місяців з дня надходження виконавчого документу на підставі пункту 47 Порядку № 845.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, у спірних правовідносинах саме на Державне казначейство України та його територіальні органи покладено обов'язок виконувати рішення суду про стягнення коштів з державного чи місцевого бюджету шляхом їх безспірного списання.

Станом на дату розгляду справи судом тримісячний строк перерахування коштів сплинув, відповідачем не надано доказів перерахування на користь позивача коштів у спірній сумі на підставі наказу Господарського суду Луганської області від 14 березня 2016 року у справі № 913/12/16.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на неможливість виконати рішення суду через внесення змін до Порядку № 845, в тому числі і до абз 2 пункту 48, а саме, що для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів а також те, що відсутність відповідних бюджетних призначень (асигнувань) може бути легітимною підставою для невиконання відповідачем у законодавчо встановлений строк покладених на нього функцій, пов'язаних з виконанням рішень судів, у тому числі тих, що стосуються позивача.

Суд вважає, що зазначені зміни внесено до Порядку № 845 лише 16.03.2018 року, оскільки постанова Кабінету Міністрів України № 154 від 14.02.2018 року Про внесення змін до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників набрала законної сили з 16.03.2018 року, а наказ Господарського суду Луганської області від 14 березня 2016 року у справі № 913/12/16 перебуває на виконання у відповідача з грудня 2016 року, а тому повинен бути виконаний відповідачем ще у 2017 році. Крім того, Порядок № 845 є підзаконним нормативним актом та не може суперечити законам України, а Закон України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень не ставить у залежність виконання судових рішень від наявності відповідних бюджетних призначень.

Крім того, суд звертає увагу, що обов'язковість судових рішень гарантується статтею 129-1 Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини.

Остання у силу статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується судами при розгляді справ як джерело права.

Зокрема, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції Європейський суд з прав людини зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Суд вважає, що відсутність у позивача можливості виконати судове рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу до зазначеної Конвенції. Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Згідно рішення у справі Ромашов проти України саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції.

Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (рішення у справі Шмалько проти України ).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України ).

З урахуванням наведеної позиції Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню у встановлений законом строк.

Суд вважає, що встановлення черги погашення заборгованості чи відсутність бюджетних асигнувань, не може бути достатньою правовою підставою для порушення законодавчо встановленого строку виконання судового рішення. Вказана норма не встановлює жодних винятків для недотримання припису частини 4 статті 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень щодо тримісячного строку для перерахування стягувачу коштів, а тому підлягає застосуванню виключно у системному взаємозв'язку із зазначеним законодавчим положенням.

Таким чином, відповідач всупереч вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду наявність у нього об'єктивно непереборних обставин, що стали перешкодою для виконання наказу Господарського суду Луганської області від 14 березня 2016 року у справі № 913/12/16 у встановлений законом строк.

Зважаючи на положення частини 4 статті 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , суд дійшов висновку, що відповідачем порушено граничні строки виконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Луганської області від 14 березня 2016 року у справі № 913/12/16, що свідчить про бездіяльність відповідача.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності Державної казначейської служби України щодо невиконання наказу Господарського суду Луганської області № 913/12/16 від 14 березня 2016 року та зобов'язання відповідача виконати наказ Господарського суду Луганської області № 913/12/16 від 14 березня 2016 року про стягнення на користь ТОВ Житлово-експлуатаційне підприємство коштів у сумі 649188,39 грн.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та внесення відповідних змін у мотивувальну частину, із доповненням резолютивної частини рішення суду першої інстанції, яке оскаржено відповідачем і знаходиться на розгляді в суді апеляційної інстанції, то воно задоволенню не підлягає, оскільки це є виключним правом суду, який ухвалив відповідне судове рішення, на що вказує ч.1 ст.382 КАС України.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ч. 5 ст. 250, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. ст. 321, ст. 322, ч. 1 ст. 325, ст. ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року у справі № 812/413/18 - залишити без задоволення.

Рішення ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року у справі № 812/413/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційне підприємство до Державної казначейської служби України, третя особа - Луганське обласне управління водних ресурсів про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 16 серпня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

ОСОБА_3