Постанова

від 14.08.2018 по справі 826/23328/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/23328/15 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Степанюка А.Г., секретаря Антоненко К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Урбан до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форм Р та В4 , -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ Віртуал консалтінг (код за ЄДРПОУ 38317372), ТОВ Норт бізнес Альянс (код за ЄДРПОУ 38448182), ТОВ Бізнес тайм ЛТД (код за ЄДРПОУ 38887386) за весь період взаємовідносин, про що складено відповідний Акт від 15 вересня 2015 року № 564/1-26-50-22-08-35911562 (надалі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1., а.с.10-25).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог пп.139.1.9. п.139.1. ст.139. Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 111842,00 грн. за 2013 рік; п.198.3., п.198.6. ст.198. Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 113166,00 грн. суми податку на додану вартість, в тому числі на 6281,00 грн. за квітень 2013 року, на 2061,00 грн. за травень 2013 року, на 7200,00 грн. за червень 2013 року, на 0,00 грн. за липень 2013 року, на 0,00 грн. за серпень 2013 року, на 3985,00 грн. за вересень 2013 року, на 0,00 грн. за жовтень 2013 року, на 93639,00 грн. за листопад 2013 року та завищення від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 4561,00 грн.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форм Р та В4 від 28 вересня 2015 року №№0006622208, 0006632208, 0006642208, якими Позивачу збільшено на 139802,50 грн. суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі на 111842,00 грн. за основним платежем та на 27960,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), збільшено на 141457,50 грн. суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі на 113166,00 грн. за основним платежем та на 28291,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму його завищення - 4561,00 грн.

Згідно з частиною першою ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та зазначеними контрагентами укладено договори у спрощений спосіб, що не суперечить положенням частини першої ст. 181 Господарського кодексу України.

Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарської операції, надано Рахунки-фактури, Податкові та Видаткові накладні, Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), Платіжні доручення.

Придбані товари (роботи, послуги) були використані Позивачем в його господарській діяльності, що як встановлено судом першої інстанції не заперечувалось Відповідачем.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Як зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарських операцій: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, як-от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

У зв'язку з зазначеним, колегія суддів дійшла висновку, що на виконання господарських зобов'язань, підтвердження фактичного здійснення Позивачем з його контрагентами господарських операцій оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договорів спрямовано на реальне настання правових наслідків, вони відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Відповідач, як на доказ безтоварності здійснених Позивачем господарських операцій, посилається на податкову інформацію Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Норт бізнес Альянс (код за ЄДРПОУ 38448182) щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2013 року по 31.12.2013 року від 27.05.2014 року №2439/26-58-22-08-11/38448182 та від 18.11.2013 року №1191/26-58-22-01-17, податкову інформацію Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Бізнес тайм ЛТД (код за ЄДРПОУ 38887386) з питань правомірності проведення господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період з листопад, грудень 2013 року, січень-березень 2014 року від 11.07.2014 року №656/26-58-22-08-11/38887386, податкову інформацію Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Віртуал консалтінг (код за ЄДРПОУ 38317372) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 08.08.2012 року по 31.05.2014 року від 11.07.2014 року №657/26-58-22-08-11/38317372, якими не підтверджено реальність здійснення операцій. Проте, податкові інформації про неможливість проведення зустрічної звірки лише фіксують факт неможливості їх проведення та не можуть містити висновки щодо реальності здійснення суб'єктами господарської діяльності господарських операцій .

Згідно з частиною другою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано .

У зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку що оскаржені Позивачем податкові повідомлення-рішення Відповідача є протиправним та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено в повному обсязі 14.08.2018 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кузьменко В.В.

Степанюк А.Г.