ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
14 серпня 2018 року
справа №826/11013/16
адміністративне провадження №К/9901/51497/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.
за участю представників
позивача - Шкред А.О. за дов. від 04 липня 2016 року № 1,
відповідача - Морозова П.В. за дов. від 13 грудня 2017 року,
Перепелюка О.В. за дов. від 09 лютого 2018 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року у складі судді Каракашьян С.К. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у складі суддів Мезенцева Є.І., Чаку Є.В., Файдюка В.В. у справі №826/11013/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Акин Київ ЛТД до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
18 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Акин Київ ЛТД (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 07 липня 2016 року №1392615147 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за податковим зобов'язанням 331823,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 40346,50 грн., №1402615147 про зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 23400 грн., №1412615147 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 379256,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 94814,00 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.
04 грудня 2017 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року, задоволений позов Товариства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 07 липня 2016 року №1392615147, №1402615147, №1412615147,
Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформовані платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.
23 травня 2018 року податковим органом подано касаційну скаргу до Верховного Суду, яка передана судді-доповідачу 04 червня 2018 року, в якій, посилаючись на грубе порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме пункту 44.6 статті 44 та підпунктів 198.3, 198.6 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, статті 78, 180 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.
05 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу № 826/11013/16 із Окружного адміністративного суду м. Києва.
21 червня 2018 року справа № 826/11013/16 надійшла до Верховного Суду.
27 липня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив від Товариства на касаційну скаргу податкового органу, в якому позивач просить касаційну скаргу відхилити, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Касаційний розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 33746521, перебуває на податковому обліку , є платником податку на додану вартість з 23 листопада 2005 року.
Податковим органом у травні-червні 2016 року на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 01 березня 2016 року, результати якої викладені в акті перевірки від 15 червня 2016 року №104/26-15-14-07-01/33746521 (далі - акт перевірки).
Керівником податкового органу 07 липня 2016 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки.
Податковим повідомленням - рішенням №1392615147 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 31823,00 грн. за порушення положень статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпунктів 139.1.2, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 40346,50 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
Податковим повідомленням - рішенням №1402615147 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік на 23400 грн., за порушення положень статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпунктів 139.1.2, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.
Податковим повідомленням-рішенням №1412515147 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 379256,00 грн. за порушення положень підпунктів 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 94814 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
В основу збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток за 2014 рік на суму 161386 грн., за 2015 рік 170437 грн., податку на додану вартість за двадцять шість місячних звітних податкових періодів 2014-2016 років, та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 23400 грн. за 2015 рік, податковим органом покладені податкові правопорушення в розрізі контрагентів.
Відповідач доводами касаційної скарги визначив порушення судами попередніх інстанцій норм, які стосуються виключно збільшення ним грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме положення підпунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, якими врегульовані питання формування податкового кредиту, складання, надання, реєстрації та правового навантаження податкової накладної та її реквізити.
Перегляд касаційної скарги здійснюється Судом в межах доводів касаційної скарги, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Торенія сформований податковий кредит у сумі 17837 грн. за січень 2014 року по факту придбання запчастин для автомобілів.
Оцінюючи спірні правовідносини у цій частині спору суд апеляційної інстанції не врахував наявність підстав звільнення від доказування відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції після 15 грудня 2017 року) встановлених ухвалою про закриття кримінального провадження Подільського районного суду м. Києва від 26 серпня 2014 року у кримінальній справі №758/9746/14-а. Посилання суддів попередніх інстанцій на рішення Вищого адміністративного суду України, якими оцінені інші обставини є неприйнятними з точки зору відсутності процесуальних підстав їх застосування до спірних відносин.
Відтак, доводи податкового органу щодо неповної оцінки судами спірних правовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю Торенія є прийнятними, посилання суду апеляційної інстанції на те, що відсутність вироку унеможливлює прийняття доводів податкового органу суперечить положенням частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю ЗМ- Консалтинг , за взаємовідносинами з яким сформований податковий кредит у сумі 3210 грн. у лютому 2014 року.
Оцінюючи належність підпису прийнятих позивачем до обліку первинних документів, судами не надана оцінка відповідності цих документів, як підставам для бухгалтерського обліку господарських операцій відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-14.
Щодо взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Енел Плюс , за взаємовідносинами з яким сформований податковий кредит у березні 2014 року на суму 7295 грн., суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що результати співставлення за АС Податковий Блок не доводять склад податкового правопорушення, при цьому не встановили обставини цього правопорушення в цілому за висновком податкового органу та дотримання позивачем вимог віднесення сплаченої суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Щодо формування податкового кредиту позивачем по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Інфоліт , за якими Товариством сформований кредит у грудні 2014 року на суму 110669 грн. та у січні 2015 року на 11723 грн.
Суди попередніх інстанцій не оцінили протокол допиту директора цього Товариства як свідка від 25 січня 2016 року, на предмет належності та допустимості доказів в цій частині спору, що доводить порушення правил оцінки зібраних у справі доказів.
Оцінюючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій прийняли акт перевірки, яким встановлені податкові правопорушення як належний доказ, неповною мірою, але використали та оцінили висновки акту позапланової перевірки Підприємства, проведеної в межах кримінального провадження, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, як підставу для безпосереднього визначення сум податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Підстави за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.
Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова виїзна перевірка, про що зазначено Розділом першим Вступна частина акту перевірки, а саме вказано, що вона здійснюється на виконання норм цього підпункту у зв'язку з надходженням ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Писанця В.А. у справі №757/10555/16-к за клопотанням старшого слідчого в ОВС СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київської області ДФС Трембача А.О. від 11 березня 2016 року, що винесена в межах матеріалів кримінального провадження від 09 жовтня 2015 року №22015101110000121, проведена за наказом керівника податкового органу від 26 травня 2016 року №3165. Вказані ухвала, клопотання, наказ та підстава його видання судами попередніх інстанцій не досліджувались. Судами попередніх інстанцій не встановлено того, що проведення перевірки та реалізація її результатів мало місце в межах кримінального провадження чи внаслідок отримання обвинувального вироку.
Відтак, суд першої та суд апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази.
Суд зазначає, що встановлення цих обставин мають різні правові наслідки. Пунктом 36 Підрозділу 10 Інші перехідні положення (в редакції що діє з 01 вересня 2015 року) передбачено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України, Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків від 17 липня 2015 року №655-8 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.
До запровадження наведених норм, зокрема на час здійснення спірних господарських операцій Товариством діяли положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, якими передбачалось, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.
Відтак, загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.
Суди попередніх інстанцій повною мірою не встановили наявність або відсутність обставин, які обумовлюють застосування викладених норм у межах спірних відносин та можливість використання акту перевірки проведеної в межах кримінального провадження для прийняття податкових повідомлень - рішень.
Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права щодо застосування положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та порушили норми процесуального права, а саме не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу підлягає задоволенню частково, наявні підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у справі №826/11013/16 скасувати.
Направити справу № 826/11013/16 на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф.Ханова
Судді: І.А.Гончарова
І.Я.Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2018 |
Оприлюднено | 17.08.2018 |
Номер документу | 75906660 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні