Рішення

від 02.08.2018 по справі 754/14937/17

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/2292/18

Справа №754/14937/17

РІШЕННЯ

іменем України

02 серпня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Саламон О.Б.

за участю секретаря судового засідання - Солодухіної Н.С.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представник відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вимогами до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 20 квітня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П., укладений між ТОВ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 щодо купівлі приміщень № 1 - № 16 та № 23-№ 27 (групи приміщень № 57 А ) в літері А будинку АДРЕСА_4 загальною площею 281,9 кв.м

Свої вимоги мотивував тим, що 27 серпня 2012 року було проведено державну реєстрацію ТОВ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ , учасниками якого стали ОСОБА_4 (28% статутного капіталу), ОСОБА_5 (28% статутного капіталу), ОСОБА_1 (28% статутного капіталу) та ОСОБА_6 (16% статутного капіталу). 26 грудня 2013 р. позивач відправив на адресу ТОВ нотаріально засвідчену заяву про вихід з числа учасників даного товариства, при цьому він, позивач, не отримав від товариства кошти, які складають його частку в загальному майні товариства, тому вважає що права порушені. При цьому вважає, що договір укладено внаслідок злочинної домовленості, внаслідок чого такий правочин визнається недійсним.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 02 лютого 2018 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче удове засідання.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

Відповідач ОСОБА_5 скористався наданням права відзиву, у якому зазначав, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору, стороною якого він не є та до якого не має жодного відношення. Позивач дійсно був учасником ТОВ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ , однак вийшов з його складу задовго до укладення спірного договору, тобто, з моменту виходу зі складу учасників підприємства втратив право на прийняття рішень щодо розпорядження майном підприємства. Позивач вважає, що договір укладено внаслідок злочинної домовленості представника ТОВ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ та покупців, внаслідок чого відповідно до ст. 232 ЦК України такий правочин має бути визнаний недійсним. Крім того, позивач не пояснив яким чином порушено саме його права у зв'язку з укладенням спірного договору та які наслідки для нього матиме визнання такого договору недійсним. Позивач звинувачує представника ТОВ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ та відповідачів у змові щодо укладення договору, проте не вбачається жодних зловмисних домовленостей із покупцями, а дії представника підприємства щодо укладення договору узгоджувалися з волею ТОВ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ . З огляду на підстави позову та через те, що право на звернення до суду про визнання недійсним договору, вчиненого у результаті зловмисної домовленості, належить довірителю (ТОВ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ ), позивач є неналежним позивачем в межах даної справи.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на викладене у відзиві.

Відповідачі - ТОВ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ , ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судове засідання не з явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Третя особа - ОСОБА_8 належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явилася.

Суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін для її розгляду за відсутності інших сторін.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, а в силу ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

В судовому засіданні встановлено наступне.

27 серпня 2012 року було проведено державну реєстрацію ТОВ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ , учасниками якого стали ОСОБА_4 (28% статутного капіталу), ОСОБА_5 (28% статутного капіталу), ОСОБА_1 (28% статутного капіталу) та ОСОБА_6 (16% статутного капіталу). 26 грудня 2013 р. позивач відправив на адресу ТОВ нотаріально засвідчену заяву про вихід з числа учасників даного товариства.

17 січня 2014 року товариством було отримано заяву про вихід зі складу учасників товариства ОСОБА_1,зареєстрованої в реєстрі від 26 грудня 2013 року.

У заяві ОСОБА_1, користуючись ст. 148 ЦК України, заявив про вихід із складу учасників товариства з наступного дня після спливу 3 - х місяців з дня одержання цієї заяви та попросив внести відповідні зміни до статуту товариства.

Після спливу 3-х місяців на Зборах учасників товариства 17 квітня 2014 року, учасники розглянули вищевказану заяву та прийняли рішення про виведення зі складу учасників товариства на підставі поданої заяви, виплату вартості частини майна товариства, пропорційній його частці у статутному капіталі та належну йому частку прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу згідно з діючим законодавством України. Учасника ОСОБА_1 було саме виведено зі складу учасників товариства в порядку ст. 148 ЦК України, а не виключено із числа засновників.

28 квітня 2014 року на підставі прийнятих рішень товариство зареєструвало статут в новій редакції.

Позивач був учасником ТОВ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ , однак вийшов з його складу задовго до укладення спірного договору, що підтверджується самим позивачем.

Тобто, з моменту виходу зі складу учасників підприємства втратив право на прийняття рішень щодо розпорядження майном підприємства.

Через рік після виходу із складу учасників товариства, а саме 20 квітня 2015 року укладено договір купівлі - продажу нежитлових приміщень між ТОВ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 щодо купівлі приміщень № 1 - № 16 та № 23-№ 27 (групи приміщень № 57 А ) в літері А будинку АДРЕСА_4 загальною площею 281,9 кв.м, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П.

Як встановлено, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору, стороною якого він не є та до якого не має відношення.

Позивач вважає, що договір укладено внаслідок злочинної домовленості представника ТОВ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ та покупців, внаслідок чого відповідно до ст. 232 ЦК України такий правочин має бути визнаний недійсним.

Відповідно до ст. 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

Отже, зі змісту даної статті вбачається, що суб'єктом звернення за захистом порушеного права та визнання правочину недійсним є саме довіритель, представник якого припустився зловмисної домовленості з іншими особами.

Із тверджень позивача не вбачається визнання ТОВ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ дій представника щодо укладення договору протиправними, зокрема визнання їх зловмисною домовленістю із другою стороною.

Крім того, позивач в судовому засіданні не пояснив яким чином порушено саме його права у зв'язку з укладенням спірного договору та які наслідки для нього матиме визнання такого договору недійсним.

Позивач звинувачує представника ТОВ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ та відповідачів у змові щодо укладення договору, проте не вбачається жодних зловмисних домовленостей із покупцями, а дії представника підприємства щодо укладення договору узгоджувалися з волею ТОВ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ .

З огляду на підстави позову та через те, що право на звернення до суду про визнання недійсним договору, вчиненого у результаті зловмисної домовленості, належить довірителю (ТОВ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ ), позивач є неналежним позивачем в межах даної справи.

Позивач вказує на зловмисну домовленість сторін начебто змову представника продавця та покупців, що полягала у заниженні вартості об'єкта нерухомого майна з метою уникнення виплати частки позивачеві, однак об'єкт за договором продано за ціною, сформованої виходячи з балансової вартості, що відповідає вимогам чинного законодавства і на це була воля вищого органу управління ТОВ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ , при цьому позивач не навів законодавчо обґрунтованих аргументів щодо неправомірності визначення вартості майна у договорі; посилання позивача на інформаційно - консультативну довідку ПП Фінансово - правовий консалтинг та висновок експерта не мають правового підґрунтя, адже перелік випадків обов'язкового проведення оцінки майна наведено у ст. 7 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність і даний перелік не містить обов'язку для товариств з обмеженою відповідальністю проводити оцінку нерухомого майна (приватної власності) перед його продажем. Крім того, Податковий кодекс України з метою оподатковування операцій з відчуження нерухомого майна (необоротних активів) мінімальною базою оподаткування визначає саме його балансову, а не оціночну вартість; позивач не мав прав та не має підстав впливати на прийняття рішень щодо визначення умов договору, в тому числі в частині узгодження його ціни; хоча позивач стверджує, що вартість спірного майна була занижена саме з метою уникнення виплати йому частки внаслідок виведення його зі складу учасників підприємства, насправді для нього не має жодного значення вартість продажу нежитлових приміщень - розмір частки належної до виплати позивачеві було встановлено в конкретний момент часу за правилами, передбаченими законодавством України і такий розмір не підлягає перегляду в подальшому.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 134 ГК України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Відповідно до ст. 54 Закону України Про господарські товариства при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов із товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Позивачеві було доведено зміст фінансового звіту ТОВ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ за 2014 рік, зокрема в частині від ємного чистого прибутку. Затвердження подальших фінансових звітів для позивача не має юридичних наслідків, а його намагання підмінити методи визначення вартості майна в бухгалтерському обліку інформацією з інших джерел (оцінка майна тощо) не має юридичного підґрунтя. Потенційна зміна розміру частки колишнього учасника товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі у разі продажу необоротних активів, не дає правових підстав для такої особи на перегляд фактичного розміру її частки на момент виходу зі складу учасників товариства.

п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 6 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину (п.8 Постанови Пленуму ВС України).

Стаття 80 ЦПК України встановлює для сторін обов'язок доказування.

Позивач, в обгрунтування вимоги про визнання Договору купівлі-продажу недійсним, посилається на порушення відповідачами ч. 1 ст.203 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 203 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладання Договору купівлі-продажу), зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства України.

В поданих до суду процесуальних документах (позовна заява, уточнення позовних вимог), відсутнє посилання, яка саме умова (пункт) Договору купівлі-продажу не відповідає вимогам ч.1 ст.203 ЦК України (яка умова (пункт) Договору купівлі-продажу суперечить конкретним нормам цивільного законодавства з їх зазначенням або моральним засадам суспільства).

Станом на момент укладання Договору купівлі-продажу, позивач не був власником (співвласником) нерухомого майна та/або корпоративних прав.

Будь-які правочини щодо нерухомого майна підлягають вчиненню в письмовій формі з дотриманням вимог про нотаріальне посвідчення як за правилами ЦК УРСР, так і за правилами ЦК України.

Позивач не позбавлений можливості захищати порушене, на його думку право, в інший спосіб передбачений законом.

З огляду на викладене, вимоги позову є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Підстав для відшкодування позивачу судових витрат суд не вбачає, оскільки відмовляє йому в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 60, 88, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва апеляційної скарги. В разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження рішення обчислюється з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, проживає: АДРЕСА_5.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ , юридична адреса - 54025 м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 9, офіс 3, ЄДРПОУ 32159319.

Відповідач - ОСОБА_4, місце проживання: АДРЕСА_6, інша інформація відсутня.

Відповідач - ОСОБА_5, місце проживання: 02166 м. Київ. АДРЕСА_1, інша інформація відсутня.

Відповідач - ОСОБА_6, місце проживання: АДРЕСА_7, інша інформація відсутня.

Відповідач - ОСОБА_7, місце проживання: 02232 АДРЕСА_2, інша інформація відсутня

Третя особа - ОСОБА_8, місце проживання: 01001 АДРЕСА_3, інша інформація відсутня.

Повний текст рішення виготовлено 13 серпня 2018 року.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон