Рішення

від 07.08.2018 по справі 922/1225/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1225/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю фабрика "Мрія", (64220, Харківська область, Блаклійський район, с. Андріївка, вул. Григорія Сковороди, 47) до Державного підприємства "Харківський проектний інститут "Промзернопроект" (61072, м. Харків, пр. Науки, 50) про стягнення 1.486846,28 за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.03.2018

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фабрика "Мрія", с. Андріївка Балаклійського району Харківської області, 10.05.2018 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Харківський проектний інститут "Промзернопроект", м. Харків, заборгованості за Договором позики від 14.04.2009 реєстр. № 1599 (з урахуванням Додаткового договору № 1 реєстр. № 5542 від 29.10.2009 та Додаткового договору № 2 реєстр. № 2260 від 14.06.2010), укладеного між громадянином ОСОБА_2 та відповідачем, в загальному розмірі 1486846,28 грн., у тому числі: 166 846,28 грн. основного боргу, 1 200000,00 грн. інфляційного збільшення заборгованості,120000,00 грн. - 1% річних від простроченої суми. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно Договору про відступлення права вимоги від 21.02.2018 реєстр. № 99, ОСОБА_2 (цедент) передав позивачу (цесіонарій), а позивач набув право вимоги, належне цедентові та став кредитором за вищевказаним Договором позики.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями, для розгляду справи визначено головуючого суддю (суддя - доповідач): Кухар Н.М.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2018 суддею Кухар Н.М. заявлено самовідвід у справі № 922/1225/18 відповідно до приписів ст.ст. 35, 38, 39 ГПК України.

У зв'язку з вищенаведеним, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/1225/18.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями, для розгляду справи № 922/1225/18 визначено головуючого суддю (суддя - доповідач): Сальнікова Г.І., про що керівником апарату суду складено та підписано Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи (заяви) між суддями від 15.05.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05.2018 відкрито провадження у справі № 922/1225/18, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 25.06.2018 об 11:30.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 25.06.2018, на підставі п. 3 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 17.07.2018 об 11:45 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/1225/18 до судового розгляду по суті на 07.08.2018 р. об 11:30год.

Відповідно до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг.

В судовому засіданні 07.08.2018 повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на задоволенні позову. В обґрунтування позову вказує про те, що згідно Договору про відступлення права вимоги від 21.02.2018 реєстр. № 99, ОСОБА_2 (цедент) передав позивачу (цесіонарій), а позивач набув право вимоги, належне цедентові та став кредитором за вищевказаним Договором позики.

В судове засідання по суті 07.08.2018 відповідач не з'явився, про розгляд даної сплави повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 018085/1 з датою (10.08.18) та відміткою про вручення уповноваженій особі відповідача копії ухвали господарського суду Харківської області від 17.07.2018.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 07.08.2018р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

21.02.2018 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Фабрика "Мрія" (цесіонарій) та ОСОБА_2 (цедент) було укладено Договір відступлення права вимоги (далі - Договір) (т.с. І а.с. 18-19), який посвідчено приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3, за реєстровим № 99.

Відповідно до умов п. 1 вищевказаного Договору, ОСОБА_2 (цедент) передав позивачу (цесіонарій), а позивач набув право вимоги, належне цедентові та став кредитором за договором позики від 14.04.2009 (т.с. І а.с. 20), посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 1599, що було укладено між громадянином України ОСОБА_2 та відповідачем - ДП "Харківський проектний інститут "Промзернопроект" (з урахуванням додаткового договору № 1, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4А від 29.10.2009, за реєстровим № 5542 (т.с. І а.с. 21) та додаткового договору № 2, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4А від 14.06.2010 за реєстровим № 2260) (т.с. І а.с. 22) в частині та обсязі, зазначених в п. 2. Договору.

Пунктом 2 Договору встановлено, що цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання зобов'язання, а саме повернення грошових коштів в розмірі 1486846,28 грн., (що складається з: 166846,28 грн. основної заборгованості, 1200000,00 грн. інфляційного збільшення заборгованості згідно із ст. 625 ЦК України, 120000,00 грн. відповідальність за порушення грошового зобов'язання (один процент річних від простроченої суми) згідно із ст. 625 ЦК України, що є частиною позики за зобов'язанням, а також частиною інфляційного збільшення заборгованості згідно із ст. 625 ЦК України та частиною відповідальності за порушення грошового зобов'язання (один процент річних від простроченої суми) згідно із ст. 625 ЦК України. Право вимоги виникає у позивача з моменту підписання даного Договору та його нотаріального посвідчення.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що право вимоги позивача засновано на договорі позики від 14.04.2009, укладеним між ОСОБА_2 та відповідачем, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 1599 із врахуванням додаткового договору № 1, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4А від 29.10.2009 за реєстровим № 5542, та додаткового договору № 2 посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4А від 14.06.2010 за реєстровим № 2260, відповідно до якого ОСОБА_2 передав у власність відповідача, а відповідач прийняв у власність 2560960 грн., і таку ж саме суму грошових коштів без нарахування процентів відповідач зобов'язався повернути ОСОБА_2 (п. 1 договору позики від 14.09.2009)

Строк виконання зобов'язання ОСОБА_2 щодо передання позики відповідачу - 14.06.2010 року.

Строк виконання зобов'язання відповідача щодо повернення позики - 14.08.2010 року. (п. 1 додаткового договору №2 від 14.06.2010)

Згідно з п. 1 договору позики від 14.04.2009, факт передачі грошових коштів (позики) підтверджується оформленням касових (прибуткових, видаткових) ордерів .

Як вбачається з матеріалів справи, позику ОСОБА_2 передав відповідачу у встановлений договором строк, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями до прибуткових касових ордерів на загальну суму 2560960 грн. (т.с. І а.с. 23-30) та актом звірки розрахунків за договором позики від 14.04.2009, який складено та підписано між ОСОБА_2 та відповідачем станом на 01.07.2010 (т.с. І а.с. 31-32).

Відповідно до п. 5 Договору позики від 14.04.2009 у разі, якщо позичальник своєчасно не поверне суму позики, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 1 (один) процент річних від простроченої суми.

Отже, ОСОБА_2 набув право вимоги повернення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також один процент річних від простроченої суми, отже і передавати первісний кредитор має право борг з урахуванням інфляційного збільшення та 1% річних від простроченої суми.

Позивачем під час розгляду даної справи наголошено про те, що відповідач зобов'язання у визначений договором позики строк виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, на момент укладення договору відступлення права вимоги зобов'язання відповідача перед ОСОБА_2 за договором позики виконані також не в повному обсязі.

Так, в результаті часткового погашення 22.12.2010, сума боргу відповідача перед ОСОБА_2 за основним зобов'язанням зменшилась на 480516,87 грн. та з 24.12.2010 становила 2080433,13 грн., що випливає з наявного в матеріалах справи акту взаємозаліку від 24.12.2010 (т.с. І а.с. 33).

Крім того, 20 вересня 2012 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" було укладено договір відступлення права вимоги, згідно із яким ОСОБА_2 (цедент) передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" (цесіонарій), а цесіонарій набув право вимоги, належне цедентові, і став кредитором за договором позики від 14 квітня 2009 року, укладеним між ОСОБА_2 та відповідачем - Державним підприємством "Харківський проектний інститут "Промзернопроект" (боржником), посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованим в Державному реєстрі правочинів за № 1599 (з врахуванням додаткового договору № 1 від 29.10.2009 за реєстр. № 5542, та додаткового договору № 2 від 14.06.2010 за реєстр. № 2260 в частині та обсязі, зазначених в п. 2. Договору (т.с. І а.с. 34).

Відповідно до п. 2 Договору відступлення права вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" набуло право вимагати від відповідача належного виконання зобов'язання, а саме повернення грошових коштів в розмірі 213596,85 грн., що є частиною позики . Право вимоги виникло у цесіонарія з моменту підписання договору.

Під час розгляду справи позивачем наголошено про те, що із зміною кредитора в частині 213596,85 грн. за договором позики від 14 квітня 2009 року відповідач погодився, жодних заперечень не висловлював, що підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним між сторонами акту звірки між відповідачем та ТОВ "Укрспецсервіс" від 21.09.2012 року (т.с. І а.с. 35).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 27.11.2012 по справі № 5023/4462/12 стягнуто з ДП "ХПІ "Промзернопроект" на користь ТОВ "Укрспецсервіс" 213596,85 грн., при цьому, позивачем вказано про те, що у подальшому зазначене зобов'язання відповідача припинено зарахуванням зустрічних однорідних вимог, про що свідчить наявна в матеріалах справи заява ТОВ "Укрспецсервіс" від 30.01.2013 та акт звірки стану взаєморозрахунків від 06.02.2013 (т.с. І а.с. 38-41).

Таким чином, внаслідок укладання договору відступлення права вимоги від 20.09.2012, з 20.09.2012 року основна заборгованість відповідача перед ОСОБА_2 за договором позики від 14.04.2009 склала 1866846,28 грн.

В подальшому, 24.05.2016 року між ОСОБА_2 та позивачем - ТОВ Фабрика "Мрія" укладено договір відступлення права вимоги (т.с. І а.с. 42), згідно із п.п. 1-2 якого, ОСОБА_2 передав позивачу - ТОВ Фабрика "Мрія", а ТОВ Фабрика "Мрія" набуло право вимоги, належне ОСОБА_2 за Договором позики від 14.04.2009 між ОСОБА_2 та ДП "Харківській проектний інститут "Промзернопроект", посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 за реєстр. № 1599 (з врахуванням додаткового договору № 1, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, 29.10.2009 за реєстр. № 5542, та додаткового договору № 2, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 14 червня 2010 року за реєстр. № 2260), в частині, а саме в розмірі 500000,00 грн., що є частиною позики.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.08.2016, залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2017 року) по справі № 922/1843/16, з відповідача на користь позивача стягнуто 500000 грн., видано судовий наказ на примусове виконання рішення.

Таким чином, внаслідок укладання договору відступлення права вимоги від 24.05.2016, з 24.05.2016 основна заборгованість відповідача перед ОСОБА_2 за договором позики від 14.04.2009 складала 1366846,28 грн.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2017 між ОСОБА_2 укладено та ТОВ Фабрика "Мрія" було договір відступлення права вимоги (т.с. І а.с. 51), згідно із п.п. 1-2 якого, ОСОБА_2 передав ТОВ Фабрика "Мрія", а ТОВ Фабрика "Мрія" набуло право вимоги, належне ОСОБА_2 за Договором позики від 14.04.2009, укладеного між ОСОБА_2 та ДП "Харківський проектний інститут "Промзернопроект", посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 за реєстр. № 1599 (з врахуванням додаткового договору № 1, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, 29.10.2009 за реєстр. № 5542, та додаткового договору № 2, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 14.06.2010 за реєстр. № 2260, в розмірі 500000,00 грн., що є частиною позики.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.06.2017 року в справі № 922/1248/17 з ДП "Харківський проектний інститут "Промзернопроект" на користь позивача стягнуто 500000 грн., видано судовий наказ на примусове виконання рішення.

Таким чином, внаслідок укладання договору відступлення права вимоги від 23.03.2017, з 23.03.2017 основна заборгованість ДП "Харківський проектний інститут "Промзернопроект" перед ОСОБА_2 за договором позики від 14.04.2009 складала 866846,28 грн.

Отже, загальна сума заборгованості ДП "Харківський проектний інститут "Промзернопроект" перед ОСОБА_2 із врахуванням індексу інфляції та 1% річних від простроченої суми станом на дату укладення договору відступлення права вимоги від 21.02.2018 складала 3 118962,97 грн.

Відповідача було повідомлено про укладення договору відступлення права вимоги, про що свідчить наявний в матеріалах справи лист від 23.02.2018 р. , в якому позивач просив у триденний термін виконати зобов'язання щодо повернення грошових коштів у розмірі 1486846,28 грн. (т.с. І а.с. 56-59)

Однак відповідач відповіді на вищевказаний лист не надав та зобов'язання щодо повернення грошових коштів у розмірі 1486846,28 грн. не виконав.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 Цивільного кодексу України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1). На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2).

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

На приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належних та допустимих доказів на спростування наявної заборгованості або визнання недійсними у встановленому законом порядку зазначених вище договорів, станом на момент вирішення спору відповідачем до суду не надано. Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

З огляду на приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи висновки господарського суду щодо повного задоволення позову, судовий збір зі сплати судового збору в даному разі покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Харківський проектний інститут "Промзернопроект" (61072, м. Харків, пр. Науки, 50, код ЄДРПОУ 00932005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фабрика "Мрія" (64220, Харківська область, Блаклійський район, с. Андріївка, вул. Григорія Сковороди, 47, код ЄДРПОУ 22615954) - 1486846,28 грн. (що складається з: 166846,28 грн. заборгованості; 1200000,00 грн. інфляційних втрат; 120000,00 грн. відповідальності за порушення грошового зобов'язання (один процент річних від простроченої суми) та витрати зі сплати судового збору у розмірі 22302,69 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.08.2018 р.

Суддя ОСОБА_6