Рішення

від 14.08.2018 по справі 926/1270/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року Справа № 926/1270/18

м. Чернівці

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., при секретарі судового засідання Лунгул І.О.

за позовом Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області, м. Чернівці

до Державного підприємства «Глибоцьке державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство агропромислового комплексу «Глибоцький Держспецлісгосп АПК» , с. Кам'янка, Глибоцького району, Чернівецької обл.

про відшкодування шкоди 170540,40 грн. завданої навколишньому природному середовищу

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю № 16 від 30.07.2018 року;

від відповідача - ОСОБА_2Б, представник за довіреністю від 12.07.2018 р., ОСОБА_3, представник за довіреністю від 12.07.2018 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області звернулась з позовом до Державного підприємства «Глибоцьке державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство агропромислового комплексу «Глибоцький Держспецлісгосп АПК» про відшкодування шкоди 170540,40 грн. шкоди завданої навколишньому природному середовищу.

Позов мотивується тим, що при проведенні планової перевірки відповідача щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів в період з 19.09.2017 року по 06.10.2017 року виявлено незаконну порубку невідведених у рубку 40 сироростучих та сухостійних дерев породи клен, ялина, акація, сосна, ясень та встановлено, що на кореневих лапах пнів незаконно зрізаних дерев відсутні клейма для відводу дерев в рубку, працівниками ДП «Глибоцький держспецлісгосп АПК» дана порубка не виявлялась, про що також свідчить відсутність записів в книзі виявлених лісопорушень.

01.02.2016 року майстер лісу ОСОБА_4 згідно акту прийому-передачі обходу прийняв обхід № 8 Кам'янського лісництва ДП «Глибоцький держспецлісгосп АПК» , посадовою інструкцією якого визначено, що він несе повну відповідальність за лісонасадження в плані збереження від самовільних рубок та лісових пожеж, збереження матеріальних цінностей ввіреному йому обході. З огляду на несумлінне ставлення майстром лісу до своїх службових обов'язків, вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21.12.2017 р у справі № 715/2278/17 ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні злочину та призначено покарання у виді 250 (двісті п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4250 грн.) з позбавленням права обіймати посади на підприємствах у лісовій галузі строком на 1 (один) рік.

Згідно з положеннями статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Обов'язки з забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних користувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов'язків, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкоджень дерев невстановленими особами, тому позивач просить стягнути з державного підприємства «Глибоцьке державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство агропромислового комплексу «Глибоцький Держспецлісгосп АПК» 170540,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.06.2018 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 26.07.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.07.2018 року розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено до 14.08.2018 року.

14.08.2018 року представник відповідача у підготовчому судовому засіданні надав заяву про розстрочку виконання рішення суду та відзив на позов, а також у підготовчому судовому засіданні представники відповідача підтвердили, що позовні вимоги визнають у повному обсязі та просять розстрочити виконання рішення суду у зв'язку з тим, що підприємство перебуває у складному фінансовому становищі.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні 14.08.2018 року заперечував проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.

У відповідності до п. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку п. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне, Господарський суд Чернівецької області, -

ВСТАНОВИВ:

В ході планової перевірки Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області згідно акту за період з 19.09.2017 року по 06.10.2017 року виявлено у виділах 2,3,4 кварталу 31 Кам'янського лісництва незаконну порубку не відведених у рубку 40 сироростучих та сухостійних дерев породи клен, ялина, акація, сосна, ясень (згідно перелікової відомості № 1). Встановлено, що на кореневих лапах пнів незаконно зрізаних дерев були відсутні клейма для відводу дерев в рубку, працівниками ДП «Глибоцький держспецлісгосп АПК» дана порубка не виявлялась, про що також свідчить відсутність записів в книзі виявлених лісопорушень. В акті перевірки також зазначено, що порубка скоєна в період 2016-2017 років невідомими особами в ході неналежної охорони лісового обходу.

Згідно з розрахунком, проведеним Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області на підставі додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев в результаті неналежної охорони становить 170540,40 грн.

Згідно вироку Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21.12.2017 року у справі № 715/2278/17 було встановлено, що наказом № 3 від 01.02.2016 року в.о. директора ДП Глибоцький держспецлісгосп АПК ОСОБА_4 було призначено на посаду майстра лісу Кам'янського лісництва ДП Глибоцький держспецлісгосп АПК .

01.02.2016 року між в.о. директора ДП Глибоцький держспецлісгосп АПК ОСОБА_5 та майстром лісу Кам'янського лісництва ОСОБА_4 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого останній, працюючи на посаді майстра лісу виконує приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей і зобов'язується дбайливо ставитися до переданих йому на збереження або з іншою метою матеріальних цінностей підприємства, вживати заходів для попередження збитків, своєчасно повідомляти керівництво про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей, вести облік, складати й передавати у визначеному порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та рештки ввірених йому матеріальних цінностей, брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей.

01.02.2016 року майстер лісу ОСОБА_4 згідно акту прийому-передачі обходу прийняв обхід № 8 Кам'янського лісництва ДП Глибоцький держспецлісгосп АПК .

Під час приймання-передачі обходу №8, що відбулося в присутності працівників Кам'янського лісництва ДП Глибоцький держспецлісгосп АПК , здійснено перевірку території вказаного обходу, в результаті якої на території обходу № 8 ніяких порушень не було виявлено.

Отже, ОСОБА_4 01.02.2016 року було ввірено під охорону квартали № 31 та № 60 обходу № 8 Кам'янського лісництва ДП Глибоцький держспецлісгосп АПК .

Згідно посадової інструкції на майстра з охорони лісу ОСОБА_4, було покладено обов'язки щодо: здійснення безпосередньої охорони лісу та довіреного йому майна в обході; приймати міри до припинення незаконної рубки лісу, незаконного пасовиська худоби, сінокосіння, іншого незаконного користування і незаконної охоти в лісі; складення протоколів, актів про самовільні рубки лісу та інші лісопорушення, а також про порушення правил і термінів охоти в лісі.

Однак, майстер лісу ОСОБА_4, як службова та матеріально-відповідальна особа, будучи зобов'язаним належно виконувати свої службові обов'язки, маючи об'єктивну можливість виконання покладених на нього обов'язків, в період з 01.02.2016 року по жовтень 2017 року, перебуваючи на ввіреному йому обході № 8 Кам'янського лісництва ДП Глибоцький держспецлісгосп АПК неналежно виконував свої службові обов'язки, не здійснював належних перевірок на ввіреному йому обході № 8, не виявив незаконних (самовільних) порубок лісу, не виконував інших обов'язків, пов'язаних з охороною лісу, в результаті чого допустив незаконну порубку незаконну порубку 40 (сорока) сироростучих та сухостійних дерев породи клен, ялина, акація, сосна, ясень у виділах 2,3,4 кварталу 31 Кам'янського лісництва ДП Глибоцький держспецлісгосп АПК .

Отже, внаслідок бездіяльності та службової недбалості майстра лісу Кам'янського лісництва ДП Глибоцький держспецлісгосп АПК ОСОБА_4, яка виразилась у невиконанні та неналежному виконанні своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, охоронюваним законом державним інтересам завдано матеріальних збитків на загальну суму 170540,40 грн.

Вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21.12.2017 року по справі № 715/2278/17, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України та призначено йому покарання у виді 250 (двісті п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250,00 грн. з позбавленням права обіймати посади на підприємствах у лісовій галузі строком на 1 (один) рік.

На підставі п. в ст. 1 Закону України Про амністію у 2016 році ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питаннях, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно пункту 6.1.2 Роз'яснення № 02-5/744 від 27.06.2001 року у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки зазначені в ст. 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

За приписами статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель.

Статтею 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Як передбачено пунктами 1, 5 частини другої статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Як унормовано у статтях 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно встановити в діях відповідача наявність складу цивільного правопорушення, а саме: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою; вину заподіювача шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Таким чином, у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства, слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов'язків, зокрема за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев невстановленими особами.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (незаконна рубка невідомими особами дерев, засмічення лісу побутовими відходами та зняття ґрунтового покриву), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні їх працівниками та не перешкоджанні незаконному вирубуванню лісових насаджень (незаконна рубка невідомими особами дерев, засмічення лісу побутовими відходами та зняття ґрунтового покриву), внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (незаконна рубка невідомими особами дерев, засмічення лісу побутовими відходами та зняття ґрунтового покриву) невстановленими особами.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя 70 відсотків.

Отже, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, враховуючи визнання позову в повному обсязі відповідачем, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду, проаналізувавши матеріали та обставини справи, дослідивши у судовому засіданні додаткові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до п.2 ч. 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» відповідно до якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру» , а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Обґрунтовуючи заяву про надання розстрочки виконання судового рішення, відповідач посилається на вкрай важке фінансове становище державного підприємства та зазначає, що стягнення заборгованості за рішенням без розстрочення його виконання зумовить неможливість погашення грошових зобов'язань за податками та зборами, виникне заборгованість з оплати праці та комунальних платежів, що в результаті може призвести до банкрутства державного підприємства.

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до частини 5 статті 11 Закону України Про управління об'єктами державної власності , господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Частка чистого прибутку на виплату дивідендів державі у 2017-2018 роках складає 75%.

На підтвердження тяжкого фінансового становища відповідач надає звіти про фінансові результати з балансами за перше півріччя 2018 року, згідно яких прибуток до оподаткування склав лише 289397,00 грн., з них частина чистого прибутку на виплату дивідендів державі складає 217048,00 грн., тобто у розпорядження підприємства залишається 72349,00 грн.

Станом на 13.08.2018 року сума грошових коштів на рахунках відповідача складає - 38552,94 грн., що підтверджується довідкою про стан рахунку № 195 від 13.08.2018 року виданою ПАТ Ощадбанк .

За приписами статей 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи вищенаведені обставини суд враховує, що боржник не ухиляється від виконання своїх обов'язків з погашення заборгованості, що розстрочка виконання рішення є тією мірою, яка дозволяє не допустити банкрутства юридичних осіб, надає можливість працювати суб'єкту господарювання та здійснювати поступове погашення заборгованості, оскільки одночасне примусове стягнення всієї заборгованості може вкрай негативно вплинути на його функціонування.

Таким чином, проаналізувавши надані до заяви докази, суд прийшов до висновку, що вказані обставини свідчать про наявність обставин, що дійсно ускладнюють виконання рішення господарського суду Чернівецької області по даній справі, суд дійшов висновку задовольнити заяву про розстрочку виконання рішення суду строком на 1 рік наступним чином: до 15 вересня 2018 року 14211,70 грн. заборгованості; до 15 жовтня 2018 року 14211,70 грн. заборгованості; до 15 листопада 2018 року 14211,70 грн. заборгованості; до 15 грудня 2018 року 14211,70 грн. заборгованості; до 15 січня 2019 року 14211,70 грн. заборгованості; до 15 лютого 2019 року 14211,70 грн. заборгованості; до 15 березня 2019 року 14211,70 грн. заборгованості; до 15 квітня 2019 року 14211,70 грн. заборгованості; до 15 травня 2019 року 14211,70 грн. заборгованості; до 15 червня 2019 року 14211,70 грн. заборгованості; до 15 липня 2019 року 14211,70 грн. заборгованості; до 15 серпня 2019 року 14211,70 грн. заборгованості.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, позивачу - Державній екологічній інспекції у Чернівецькій області слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за платіжним дорученням № 269 від 22.06.2018 року, що складає 1279,06 грн., решту судового збору в сумі 1279,06 грн. - покласти на відповідача з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 232, 233, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства «Глибоцьке державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство агропромислового комплексу «Глибоцький Держспецлісгосп АПК» (код ЄДРПОУ 32522747, 60427, Чернівецька область, Глибоцький район, с. Кам'янка, вул. Набережна, 103) на користь Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 37978189, 58003, м. Чернівці, вул. Шевченка, 71 А) шкоду у сумі 170540,40 грн. на р/р 33111331024048, отримувач коштів - Глибоцьке УК/ с. Кам'янка, банк отримувача - Казначейство України, код ЄДРПОУ - 36751529, МФО - 899998,код платежу - 24062100, які перерахувати одержувачам коштів:

- 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету Кам'янської сільської ради Глибоцького району в сумі 85270,20 грн.;

- 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету у сумі 34108,08 грн.;

- 30 відсотків до Державного бюджету України у сумі 51162,12 грн.

3. Стягнути Державного підприємства «Глибоцьке державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство агропромислового комплексу «Глибоцький Держспецлісгосп АПК» (код ЄДРПОУ 32522747, 60427, Чернівецька область, Глибоцький район, с. Кам'янка , вул. Набережна, 103) на користь Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 37978189, 58003, м. Чернівці, вул. Шевченка, 71 А) 1279,06 грн. судового збору на рахунок Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області: р/р 35210047081096, МФО 820172, Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 37978189.

4. Повернути Державній екологічній інспекції у Чернівецькій області (58003, м. Чернівці, вул. Шевченка, 71 А, код ЄДРПОУ 37978189) 50% судового збору, що складає 1279,06 грн., на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", що був сплачений згідно платіжного доручення № 269 від 22.06.2018 року, яке знаходиться в матеріалах справи № 926/1270/18.

5. Заяву Державного підприємства «Глибоцьке державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство агропромислового комплексу «Глибоцький Держспецлісгосп АПК» про розстрочку виконання рішення суду задовольнити.

6. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернівецької області на 1 (один) рік згідно наступного графіка:

- до 15 вересня 2018 року 14211,70 грн. заборгованості;

- до 15 жовтня 2018 року 14211,70 грн. заборгованості;

- до 15 листопада 2018 року 14211,70 грн. заборгованості;

- до 15 грудня 2018 року 14211,70 грн. заборгованості;

- до 15 січня 2019 року 14211,70 грн. заборгованості;

- до 15 лютого 2019 року 14211,70 грн. заборгованості;

- до 15 березня 2019 року 14211,70 грн. заборгованості;

- до 15 квітня 2019 року 14211,70 грн. заборгованості;

- до 15 травня 2019 року 14211,70 грн. заборгованості;

- до 15 червня 2019 року 14211,70 грн. заборгованості;

- до 15 липня 2019 року 14211,70 грн. заборгованості;

- до 15 серпня 2019 року 14211,70 грн. заборгованості.

7. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 17.08.2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя М.О. Гурин