Постанова

від 15.08.2018 по справі 926/75/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2018 р. Справа № 926/75/18

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого судді: Данко Л.С.,

суддів: Галушко Н.А.,

ОСОБА_1,

секретар судового засідання: Фака С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельне товариство ЖБТ-75 вх. № ЛАГС 01-05/1322/18 від 02.05.2018 р.

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03 квітня 2018 року (суддя Марущак Л.В., повний текст рішення складено та підписано 06.04.2018р.)

у справі № 926/75/18,

порушеній за позовом

позивача: Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельне товариство ЖБТ-75 , м. Чернівці,

до відповідача: Чернівецької міської ради, м. Чернівці,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Чернівціжитлобуд , м. Чернівці,

про визнання недійсним договору та стягнення судових витрат,

за участю представників:

від апелянта/позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув,

від третьої особи: ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ :

10.01.2018 року Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельне товариство ЖБТ-75 на розгляд Господарського суду Чернівецької області подано позовну заяву до Чернівецької міської ради про визнання договору № 774 від 16 вересня 2016 року, укладеним між Чернівецькою міською радою від імені та в інтересах територіальної громади міста Чернівці, в особі директора Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин ОСОБА_3, з одного боку, та Житлово-будівельним товариством ЖБТ-75 , в особі голови товариства ОСОБА_4 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці недійсним. Також позивач просив в позовній заяві залучити до участі у судовому розгляді в якості третьої сторони: ТзОВ Чернівціжитлобуд , судові витрати покласти на відповідача (пункти 1-3 прохальної частини, том І, а. с. 6-11).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний договір не відповідає чинному законодавству, відсутність в учасника правочину (ЖБТ-75) достатньої дієздатності під час підписання договору № 774 від 16 вересня 2016 р. з Чернівецькою міською радою, про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці , що є перешкодою для настання за правочином очікуваного результату, відтак, на думку скаржника, останній підлягає визнанню недійсним, покликається на те, що так як відповідними змінами до статуту позивача вносились зміни, згідно яких повноваження голови ЖБТ-75 були обмежені.

В процесі розгляду даної справи судом першої інстанції ухвалою від 23.01.2018 року залучено до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельну фірму Чернівціжитлобуд (том І, а. с. 49).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.04.2018 року у справі № 926/75/18 (суддя Миронюк С.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено (том І, а. с. 140-142).

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням місцевого господарського суду, апелянт (Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельне товариство ЖБТ-75 ) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою вх. № ЛАГС 01-05/1322/18 від 02.05.2018 р., просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області про відмову у задоволенні позовної заяви про визнання недійсним господарського договору укладеного між головою правління ЖБТ-75 ОСОБА_4 та Чернівецькою міською радою в особі директора Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин ОСОБА_3 № 774 від 16.09.2016 року і ухвалити рішення про визнання господарського договору № 774 від 16.09.2016 року недійсним (том І, а. с. 156-163).

Скаржник обгрунтовує апеляційну скаргу тим, що висновки суду першої інстанції, які викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи та суперечать нормам матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Апелянт в апеляційній скарзі покликається на те, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 26 червня 2017 року у справі № 926/1814/17 за позовом керівника Чернівецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради міста Чернівці до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельне товариство ЖБТ-75 про стягнення з останнього заборгованість за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці від 16.09.2016 року № 774 в розмірі 1414817,12 грн., а також пеню в сумі 200087,06 грн., штраф в сумі 42444,51 грн. і судовий збір в сумі 24860,22 грн., яке було покладено в основу рішення у даній справі.

Однак, на думку апелянта, вище зазначений договір №774 від 16.09.2016 року є таким, що не відповідає чинному законодавству та підлягає визнанню, з наступних підстав.

Так, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до рішення № 132/3 від 13.06.2006 року Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради було створено Житлово-будівельне товариство - 75 (далі по тексту - ЖБТ-75). На підставі цього рішення, 12.12.2006 року на загальних зборах членів товариства ЖБТ-75 було затверджено Статут та обрано голову правління (ОСОБА_4П.), членів правління, голову та членів ревізійної комісії.

22 листопада 2007 року Чернівецькою міською радою (в особі першого заступника директора департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин ОСОБА_3Г.) та головою правління ЖБТ-75 ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки за адресою м. Чернівці, вул. Рівненська, 12А, без пайової участі ЖБТ-75 в розвитку інфраструктури міста.

Як стверджує апелянт, під час підписання договору № 774 від 16.09.2016 року у голови Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельне товариство ЖБТ-75 не було достатньої дієздатності, так як функції замовника будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом по вул. Рівненській, 12-А в м. Чернівці (далі по тексту об'єкт), були передані ТзОВ БФ Чернівціжитлобуд .

Згідно п.п. 4, 5 статуту ЖБТ-75 замовником по проектуванню і будівництву житлового будинку та власником після його здачі в експлуатацію є ЖБТ-75, однак члени ЖБТ-75 (лікарі, вчителі міста Чернівці) не спромоглися збудувати житловий будинок за власні кошти, а тому на зборах членів ЖБТ-75 було прийнято рішення про залучення інвестора - Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Чернівціжитлобуд (далі по тексту - ТзОВ БФ Чернівціжитлобуд ). Таким чином, інвестором виявився ТзОВ БФ Чернівціжитлобуд . В подальшому головою товариства ЖБТ-75 на вимогу ТзОВ БФ Чернівціжитлобуд було видано останньому довіреність на здійснення всіх необхідних дій з метою будівництва об'єкта (комерційно-маркетингову роботу, раціонально використовувати грошові кошти для здійснення всіх фінансових операцій, сплати необхідних податків та платежів пов'язаних із будівництвом житла, забезпечити введення закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію, зареєструвати збудований об'єкт та інші необхідні дії).

21.03.2012 року на загальних зборах членів ЖБТ-75 (протокол № 10) були внесені зміни до п. п. 4, 5, 11 розділ 11 Статуту, зокрема, п. 4 доповнено наступним реченням ...у відповідності до укладеного договору між ЖБТ-75 генпідрядником, ЖБТ-75 з метою оплати всіх робіт, може передавати право замовника на укладення договору будівельного підряду з фізичними особами на час проектування та будівництва житлового будинку, з передачею функції контролю за ходом і якістю будівельних робіт... Генпідрядник по закінченню будівництва та здачі в експлуатацію житлового будинку, передає на баланс та управління житловий будинок балансовою вартістю, що відповідає вартості його будівництва. Пунктом 5 Статуту доповнено реченням ... власником будівництва на період будівництва у відповідності до договору може бути будівельна фірма, яка здійснює його зведення... . Пунктом 11 Статуту доповнено підпунктом ...передати для проектування та будівництва житлового будинку Генпідряднику з передачею йому функції замовника... .

15 січня 2013 року головою правління ЖБТ-75 ОСОБА_4ГІ. було укладено договір про будівництво об'єкта і генеральним директором ТзОВ БФ Чернівціжитлобуд ОСОБА_5, відповідно до умов якого, забудовником виступає ТзОВ БФ Чернівціжитлобуд . В подальшому забудовником було укладено з усіма покупцями квартир договір будівельного підряду, де у п. 2.2 зазначається: …попередня вартість квартир визначено з урахуванням витрат на перевезення робітників на об'єкт, договірної заробітної плати в складі виконаних будівельних монтажних робіт, адміністративних витрат, прибутку та розвитку власної бази, відрахувань у фонд міста…

Також апелянт в апеляційній скарзі звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що в ході судового засідання суду першої інстанції представником позивача було заявлено клопотання про виклик у якості свідків ОСОБА_3, який працював директором департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради в період з 24.06.2014року по 16.06.2017 року та ОСОБА_6, яка працювала начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради з грудня 2000 по лютий 2018 роках, які могли пояснити суду процедуру подачі заяви на отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, дозволу на будівництво, хто отримав відповідний дозвіл і на підставі яких документів, хто готував декларацію про здачу житлового будинку і чому цю декларацію було прийнято від особи, яка передала функції забудовника ТзОВ БФ Чернівціжитлобуд . Хто був ініціатором підготовки та підписання договору № 774 від 16.09.2016 року із головою правління ЖБТ-75 ОСОБА_4, у якого був відсутній обсяг цивільної дієздатності на підписання зазначеного договору. Однак, судом першої інстанції на думку апелянта, безпідставно відмовив у заявленому клопотанні. Як стверджує апелянт, суд першої інстанції теж безпідставно відмовив позивачу викликати і допитати Голову правління ЖБТ-75 ОСОБА_4 з приводу відсутності у позивача достатньої дієздатності під час підписання спірного договору, що є перешкодою для настання за правочином очікуваного результату, та підставою для визнання оскаржуваного правочину недійсним.

Таким чином, рішення суду прийняте на підставі неповністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

В процесі розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, відповідачем надано письмові пояснення (відзив на апеляційну скаргу), у якому останній заперечує доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі, покликаючись на те, що ч. 2, ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності чітко зазначено, що саме замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Договір про пайову участь у розвитку Інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (частина восьма статті 40 Закону). Як зазначає відповідач, в даному випадку в спірному договорі замовника будівництва виступає ЖБТ-75, відтак, в даному випадку, чинне законодавство України детально регулює питання нормативного закріплення правового статусу його учасників: замовників, підрядників тощо.

Відповідач зазначає, що відповідно до п.4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. При цьому, положення Закону України Про архітектурну діяльність доповнюють зміст терміну замовника - фізична або юридична особа, яка мас у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Відповідач у письмових поясненнях на апеляційну скаргу звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що право користування земельною ділянкою на спірному об'єкті на момент укладання договору про пайову участь № 774 та на момент здачі в експлуатацію будинку належало ЖБТ ЖБТ-75 на підставі договору оренди землі від 22.11.2007 р. № 4256, статус замовника підтверджується інформацією, яка міститься в містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки від 04.07.2013 р. №523/13 (пункт 2, розділ Загальні дані ), які відповідно до статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є вихідними даними для проектування і будівництва об'єкта, і містять інформацію про замовника будівництва.

Також відповідач спростовує факт переходу права замовника будівництва від ЖБТ-75 до ТзОВ БФ Чернівціжитлобуд , оскільки, саме апелянт згідно наказу ЖБТ-75 від 09.01.2014 р. затверджував проектну документацію, про що зазначено у п. 10 декларації про готовність об'єкт до експлуатації, що відповідає частині четвертої статті Закону України Про архітектурну діяльність , якою зазначено, що проекти об'єктів архітектури затверджуються замовником.

Відповідач також звертає увагу апеляційного суду на те, що саме декларація про готовність до експлуатації об'єкта будівництва на вул. Рівненській, 12-А (бланк якої затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466) заповнена та підписана ЖБТ-75, а в пункті другому декларації внесена інформація про замовника даного будівництва - ЖБТ-75.

Відповідач заперечує факт відсутності у представника позивача дієздатності на підписання спірного договору, оскільки, на думку позивача, такі твердження є безпідставними в силу приписів чинного законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, покликаючись, зокрема, на статті 88 - 94, 96, 97, 98-99, 101 ЦК України.

Відповідач, зокрема, зазначає, що Голова правління ЖБТ ЖБТ-75 на дату укладення спірного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців - 16.09.2016 р., був наділений Статутом повноваженнями підписувати договори, що випливає із змін № 1 до Статуту ЖБТ ЖБТ-75 , реєстрація яких проведена 07.06.2012 р. (ці зміни є невід'ємною частиною статуту зареєстрованого 24.01.2007 року номер запису 10381020000003965), оскільки, Голова правління підписує без доручення фінансово-господарські та інші документи в тому числі договори, представляє без доручення інтереси товариства в державних, громадських та інших організаціях та установах (п. 21 розділу VІ Статуту у редакції від 07.06.2012 р.).

Таким чином, відповідач вважає, що відповідно до п.2.2 Постанови Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Слід зазначити, що з підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 р. апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельне товариство ЖБТ-75 було залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги (том І, а. с. 153-155), про що сторони були повідомлені (том І, а. с. 203-205, 208-210). З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 р. апелянту продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги (том І, а. с. 211-212), про що сторони були повідомлені (том ІІ, а. с. 1, 2, 3-10).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 року у справі № 926/75/18 відкрито апеляційне провадження (том ІІ, а. с. 16-17), про що сторони були повідомлені (том ІІ, а. с. 47-50) та ухвалою суду від 30.07.2018 р. у справі № 926/75/18 призначено справу № 926/75/18 до розгляду у судовому засіданні на 15.08.2018 року, про що сторони були належним чином, під розписку, рекомендованою поштою повідомлені (том ІІ, а. с. 60-66).

В судове засідання 15.08.2018 р. представник апелянта/позивача не прибув, на електронну адресу Львівського апеляційного господарського суду надіслав заяву б/н від 13.08.2018 р. (вх. № ЛАГС 01-04/4707/18 від 13.08.2018 р.)(том ІІ, а. с. 67) про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник позивача адвокат ОСОБА_7 знаходиться за кордоном та повернеться в Україну 27.08.2018 року, а тому представник апелянта не може з поважних причин з'явитись на розгляд справи 15.08.2018 року.

Як вбачається з апеляційної скарги (том І, а. с. 156-163), апелянт/позивач просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області про відмову у задоволенні позовної заяви про визнання недійсним господарського договору укладеного між головою правління ЖБТ-75 ОСОБА_4 та Чернівецькою міською радою в особі директора Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин ОСОБА_3 № 774 від 16.09.2016 року і ухвалити рішення про визнання господарського договору № 774 від 16.09.2016 року недійсним.

Від відповідача в судове засідання представник не прибув, на електронну адресу Львівського апеляційного господарського суду надіслав письмові пояснення на апеляційну скаргу № 01/02-18-7151/0 від 15.08.2018 року (вх. № ЛАГС 01-04/4725/18 від 15.08.2018 р.), в якому останній заперечує проти доводів апелянта та просить залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в судове засідання - прибув, проти апеляційної скарги заперечив, у судовому засіданні надав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеному у поясненнях, наданих суду першої інстанції, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, а також зазначив, що так як апелянт був належним чином, повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи, що підтверджується поштовими повідомленнями, які є у даній справі, до клопотання про відкладення розгляду справи не долучив жодних доказів про те, що адвокат ОСОБА_7 перебуває за межами України, просить відхилити клопотання апелянта про відкладення розгляду даної справи, та просить розглядати даний спір в межах строків визначених для апеляційної інстанції НПК України.

Колегія Львівського апеляційного господарського суду, обговорила доводи апеляційної скарги, письмові пояснення на апеляційну скаргу та клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, заслухала пояснення третьої особи, яка прибула в дане судове засідання, здійснила аналіз наявних у справі письмових доказів, прийшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду даної справи, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апелянт у заяві б/н від 13.08.2018 р. (вх. № ЛАГС 01-04/4707/18 від 13.08.2018 р.), просить відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що представник позивача адвокат ОСОБА_7 знаходиться за кордоном та повернеться в Україну 27.08.2018 року, а тому представник апелянта не може з'явитись на розгляд справи 15.08.2018 року, вважаючи зазначену обставину поважною.

Однак, апелянтом в підтвердження наведених у клопотанні підстав, не надано (не долучено) жодних доказів того, що представник апелянта (адвокат ОСОБА_7М.) перебуває за кордоном, тобто за межами України.

В матеріалах даної справи є копія витягу з Єдиного реєстру адвокатів України (том І. ас. 85) з якого вбачається, що ОСОБА_7 є адвокатом, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 510 від 10.02.2012 р. (том І, а. с. 86), оригінал ордеру серії ЧЦ № 000003906 на надання правової допомоги (том І, а. с. 117), копія Договору про надання правової допомоги ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42017260000000215 (том І, а. с. 35-36).

З матеріалів справи вбачається, що сторони, в т.ч. апелянт: юридична особа ЖБТ ЖБТ-75 , повідомлявся рекомендованою поштою з повідомленням про вручення про відкриття провадження у даній справі за юридичною адресою: м. Чернівці, вул. Рівненська, 12-А (том ІІ, а. с. 47-50, 51-52, 61-63), зазначена адреса юридичної особи відповідає вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том І, а. с. 197-202), однак ухвала суду повернулася без вручення адресату з написом працівника поштового відділення За зазначеною адресою не проживає , а також за адресою: вул. Полєтаєва Федора, 4/1 м. Чернівці 58018 ), яка отримана представником апелянта під розписку 03.08.2018 р. (том ІІ, а. с. 54, 65).

Відповідно до ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

20.06.2018 р. ухвалою Львівського апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження та ухвалою суду від 30.07.2018 р. призначено справу № 926/75/18 до розгляду у судовому засіданні на 15.08.2018 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення (том ІІ, а. с. 47-56, 64-66).

Також слід зазначити, що відповідно до статті 216 ГПК України, суд може відкласти розгляд справи у випадку настання обставин, що визначені ст. 202 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків визначених цією статтею.

У частині 2 статті 202 ГПК України визначено перелік підстав відкладення розгляду справи в межах встановленого цим Кодексом строку, які є вичерпними і не підлягає поширеному тлумаченню:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнані поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

В даному випадку, причини, які зазначені апелянтом у заяві б/н від 13.08.2018 р. (вх. № ЛАГС 01-04/4707/18 від 13.08.2018 р.) судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються та не визнаються поважними.

Крім того, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 р. у даній справі участь уповноважених учасників сторін по даній справі обов'язковою не визнавалась.

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, розглядати дану справу за наявними у ній матеріалами, без участі представника апелянта/позивача та відповідача, які були належним чином, завчасно, повідомлені про день, час та місце розгляду даної справи апеляційним господарським судом рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, відповідач по справі, надав (надіслав) суду письмові пояснення на апеляційну скаргу, а апелянт клопотання про відкладення розгляду справи, відтак нез'явлення сторін та/або їх представників у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням наведених вище обставин, апеляційний господарський суд, обговоривши доводи апеляційної скарги, письмових пояснень на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника третьої особи, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду Чернівецької області від 03 квітня 2018 року у справі № 926/75/18, виходячи з наступного.

Колегією суду апеляційної інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що на підставі рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 13.06.2006 року № 132/3 Про взяття громадян на кооперативний облік, створення ЖБТ та внесення змін в раніше прийняті рішення виконкому міської ради (делеговані повноваження) було створено Житлово-будівельне товариство - 75 (далі по тексту - ЖБТ-75). На підставі цього рішення, 12.12.2006 року на загальних зборах членів товариства ЖБТ-75 було затверджено Статут та обрано голову правління (ОСОБА_4П.), членів правління, голову та членів ревізійної комісії, що підтверджується Протоколом № 2 загальних зборів про заснування Житлово-будівельного товариства ЖБТ-75 (том І, а. с .15, 16).

Згідно Статуту Житлово-будівельного товариства ЖБТ-75 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, апелянт/позивач є юридичною особою, повне найменування юридичної особи: Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельне товариство ЖБТ-75 , організаційно-правова форма: обслуговуючий кооператив, назва юридичної особи: Житлово-будівельне товариство ЖБТ-75 , ідентифікаційний код юридичної особи: 34853327, місцезнаходження: 58000, Чернівецька область, місто Чернівці, вулиця Рівненська, будинок 12А, органи управління юридичної особи: загальні збори; керівник/підписант ОСОБА_4, уповноважений представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

В Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том І, а. с. 197-202) про обмеження ОСОБА_4 щодо представництва від імені юридичної особи - не зазначено.

Відповідач: Чернівецька міська рада, є юридичною особою, органом місцевого самоврядування, код ЄДРПОУ 37978173, місцезнаходження юридичної особи: 58002, м. Чернівці,Центральна площа, 1.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Чернівціжитлобуд є юридичною особою, код ЄДРПОУ 31289632, місцезнаходження юридичної особи: 58018, м. Чернівці, провулок індустріальний, 2 (том І, а. с. 77).

Як встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 22.11.2007 року між Чернівецькою міською радою (Орендодавець - за договором) та Житлово-будівельним товариством ЖБТ-75 (Орендар - за договором) було укладено договір оренди землі (том І, а. с. 18-19).

Відповідно до розділу 1 договору оренди землі вбачається, що на підставі рішення 21 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 25 жовтня 2007 року № 422 Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в м. Чернівці на вул. Рівненській, 12-А. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3979га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 261898,00 грн., згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Чернівецького міського управління земельних ресурсів Держкомзему № 1579 від 29 серпня 2007 року, економіко-планувальна зона № 11. Після здачі об'єкта в експлуатацію нормативна грошова оцінка та орендна плата підлягає перерахунку. Для цього Орендар зобов'язаний представити в департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради копію акту введення об'єкта в експлуатацію а також довідку міського управління земельних ресурсів Держкомзему про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, перераховану згідно цільового використання.

Пунктом 4 договору оренди землі сторони погодили строк дії договору, відтак, земельна ділянка надасться в оренду терміном до 31 травня 2010 року (тридцять першого травня дві тисячі десятого року) для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Колегією суддів встановлено, що договір оренди землі станом на час перегляду рішення місцевого суду у даній справі є чинним, не розірваний та не визнаний недійсним, доказів протилежного в матеріалах справи відсутні.

Згідно наявного в матеріалах справи акту б/н від 22.11.2007 року прийому-передачі земельної ділянки на місцевості в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, земельна ділянка площею 0,3979 га за адресою: вул. Рівненська, 12-А, м. Чернівці, була передана Житлово-будівельному товариству ЖБТ-75 в користування (том І, а. с. 23).

З матеріалів спарив вбачається та не заперечується сторонами у справі, що 15.01.2013 року між Житлово-будівельним товариством ЖБТ-75 (Сторона-1 - за договором, позивач - у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельною фірмою Чернівціжитлобуд (Сторона-2 - за договором, третя особа - у справі) було укладено договір про будівництво житлового будинку по вул. Рівненська, 12-А, м. Чернівці, за яким Сторона-1 виступає замовником будівництва, а Сторона-2 є забудовником-генпідрядником багатоквартирного житлового будинку (том І, а. с. 33-34).

Відповідно п. 2.7. Договору Житлово-будівельне товариство ЖБТ-75 зобов'язане прийняти на баланс у власність зданий об'єкт (багатоквартирний житловий будинок).

16.09.2016 р. між Чернівецькою міською радою (надалі - Міська рада) та Житлово-будівельним товариством ЖБТ-75 (надалі - Замовник) було укладений Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці № 774.

Слід зазначити, що даний договір був предметом дослідження судом в господарській справі № 926/1814/17 за результатами якого, було прийняте відповідне рішенням від 26.06.2017 р., яке, станом на час розгляду даної справи, набрало законної сили (том І, а. с. 127-130).

За п.1.1. Договору, Замовник зобов'язується взяти участь розвитку інфраструктури міста при здійсненні: будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом по вул. Рівненській, 12-а.

Чернівецька міська рада за цим договором зобов'язується використати отримані від замовника кошти виключно на розвиток інфраструктури міста Чернівці (п.1.2 Договору).

Пунктами 2.1., 2.2 Договору встановлено, що пайова участь Замовника у розвитку інфраструктури міста Чернівці полягає у перерахуванні до бюджету розвитку міст коштів у розмірі, в порядку та на умовах, визначених договором. Кошти пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівці у розмірі 1 415 817, 12 грн. підлягають до сплати Замовником відповідно до розрахунку, який є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1).

Відповідно до п.2.3. Договору пайовий внесок сплачується Замовником до 30.08.2017 р. у грошовій безготівковій формі, шляхом перерахування коштів за вказаними у договорі реквізитами.

Одночасно пунктом 4.2 Договору встановлено, що сплата пайового внеску повинна бути здійснена в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

За змістом положень ч.1 ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайове участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

На виконання вищевказаних вимог рішенням Чернівецької міської ради від 24.12.2015 р. № 54 затверджено Положення про порядок пайової участі замовників розвитку інфраструктури міста Чернівці (далі - Положення).

Відповідно до ч. 3 ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Аналогічні положення щодо порядку сплати коштів пайової участі визначені п. п. 1.5, 3.6 вищевказаного Положення.

Частиною 11 ст. 40 Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.

20.09.2016 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради зареєстровано за № ЧВ 143162642023 Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом по вул. Рівненській, 12-А в місті Чернівці, Чернівецької області, класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 - 1122,1; категорія складності ІІІ; замовником якого є Житлово-будівельне товариство «ЖБТ-75» , 58013, Чернівецька обл., місто Чернівці, вулиця Рівненська, 12-А (том І, а. с. 102-109).

Пунктом 3.7 Положення встановлено, що інформація про договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці та його виконання зазначається замовником у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Замовником в п.22 Декларації про готовність об'єкту до експлуатації зазначено, що кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту відповідно до договору № 774 від 16.09.2016 сплачені в повному обсязі відповідно до платіжного доручення № 20/16 від 01.09.2016.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 26.06.2017 р. по справі № 926/1814/17 (суддя Дутка В.В.) встановлено, що згідно з даними виписки з казначейського рахунку Замовним сплачено лише 1000,00 грн., а тому стягнуто з Житлово-будівельного товариства ЖБТ-75 заборгованість за Договором про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чернівці від 16.09.16 № 774 в розмірі 1414817,12 грн., пеню в сумі 200087,06 грн. та штраф в сумі 42444,51 грн. Зазначене рішення набрало законної сили.

Статтею 27-1 Закону України Про планування та забудову територій визначено, що замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх та поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію.

З метою вдосконалення механізмів регулювання організаційно правових відносин, пов'язаних із залученням замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури міста, рішенням Чернівецької міської ради VI скликання від 25.07.2013 року № 926 затверджено Положення про порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Чернівців (далі Положення).

У п. п. 1.4 1.4.2 Положення зазначено, що дія Положення поширюється на всіх замовників, незалежно від форми власності (крім випадків, передбачених пунктом 1.7 цього Положення), які: мають намір здійснити будівництво (реконструкцію, капітальний ремонт) об'єктів у м. Чернівцях. Здійснили будівництво (реконструкцію, капітальний ремонт) об'єктів, при цьому, не уклавши договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців, або здають (здали) їх в експлуатацію після набрання чинності Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , не надавши своєчасно належним чином у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) до Уповноваженого органу містобудування та архітектури щодо здійснення такого будівництва (самовільно збудовані об'єкти) і при спорудженні яких не було вирішене питання прийняття пайової участі. При цьому розмір пайового внеску рівний розміру, передбаченому цим Положенням.

Пайова участь замовника у розвитку інфраструктури м. Чернівці полягає у перерахуванні ним до прийняття об'єкта будівництва експлуатацію коштів до бюджету розвитку міста (п. 1.5. Положення).

Розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених міською радою, становить: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування для нежитлових будівель та/або споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта для житлових будинків (п.2.1 Положення).

Пунктом 2.2 Положення визначено, що величина пайової участі (внеску) замовника визначається у договорі, укладеному між замовником та міською радою (відповідно до встановленого цим Положенням розміру пайової участі) з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Колегія суддів також зазначає, що Статут Житлово-будівельного товариства ЖБТ-75 , затверджено загальними зборами членів житлово-будівельного товариства № 75 (ЖБТ-75), що розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Рівненській, 12-А, Протокол № 2 від 12.12.2006 р., зареєстровано у Державному реєстрі юридичної особи 24.01.2007 року номер запису 10381020000003965 (том І, а. с. 24-28).

Зміни № 1 до Статуту Житлово-будівельного товариства ЖБТ-75 були затверджені загальними зборами членів житлово-будівельного товариства № 75 (ЖБТ-75), що розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Рівненській, 12-А, Протокол №10 від 21.03.2012 р. Ці зміни є невід'ємною частиною статуту зареєстрованого 24.01.2007 року номер запису 10381020000003965. Державна реєстрація змін № 1 до установчих документів проведена 07.06.2012 р. номер запису: 103810500020003965 (том І, а. с. 29-30).

Колегією суддів встановлено, що на момент укладання спірного договору позивач керувався Статутом (дата реєстрації 24.01.2007 р. за № 10381020000003965), яким передбачено, що власником будинку в стадії будівництва та після здачі будинку в експлуатацію є Житлово-будівельне товариство ЖБТ-75 (п. 5 Розділ ІІІ Статуту) (том І, а. с. 24-28).

В подальшому, загальними зборами членів Житлово-будівельного товариства ЖБТ-75 було внесено зміни до Статуту товариства (дата реєстрації змін № 1 до Статуту 07.06.2012 р. за № 10381050002003965), зокрема Розділ ІІІ, пункт 5 після крапки доповнено словами Власником будівництва на період будівництва у відповідності договору може бути будівельна фірма, яка здійснює його зведення (том І, а. с. 29-30), тобто лише на період будівництва.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази передачі Житлово-будівельним товариством ЖБТ-75 прав власності Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельній фірмі Чернівціжитлобуд на багатоквартирний будинок по вул. Рівненській, 12-А, у м. Чернівці, оскільки, зазначення в Статуті товариства надання такої можливості, не є доказом набуття чи припинення права власності у відповідності до діючого законодавства.

Відтак покликання апелянта в апеляційній скарзі на те, що власником будівництва на період будівництва житлового будинку, відповідно до договору від 15 січня 2013 року стало ТзОВ БФ Чернівціжитлобуд , не підтверджено жодними доказами та спростовуються матеріалами даної справи, як є недоведеними твердження апелянта про передачу ним цього житлового будинку ТзОВ БФ Чернівціжитлобуд , оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, юридичні документи про фактичну (реальну) передачу Житлово-будівельним товариством ЖБТ-75 житлового будинку за адресою вул. Рівненській, 12-А, третім особам, зокрема, ТзОВ БФ Чернівціжитлобуд , тим більше, що прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном, відноситься до компетенції загальних зборів членів товариства (п. 3 розділ VІ Статуту в редакції від 24.01.2007 р.), рішення загальних зборів членів товариства про передачу у власність зазначеного вище житлового будинку - відсутнє.

Крім того, слід зазначити, що ч. 2, ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності чітко визначено, що саме замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Договір про пайову участь у розвитку Інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (частина восьма статті 40 Закону).

В даному випадку в спірному договорі замовником будівництва виступає ЖБТ ЖБТ-75 .

Отже, чинне законодавство України детально регулює питання нормативного закріплення правового статусу його учасників: замовників, підрядників тощо.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. При цьому, положення Закону України Про архітектурну діяльність доповнюють зміст терміну замовника - фізична або юридична особа, яка мас у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

В даному випадку замовником будівництва відповідно до укладеного договору будівельного підряду б/н від 09.01.2013 року (том І, а. с. 33-34), який є чинним, замовником будівництва теж є позивач/апелянт (ЖБТ ЖБТ-75 ).

Крім того, право користування земельною ділянкою на спірному об'єкті на момент укладання договору про пайову участь № 774 та на момент здачі в експлуатацію будинку належало ЖБТ ЖБТ-75 на підставі договору оренди землі від 22.11.2007 р., який також є чинним.

З пункту 10 Декларації про готовність об'єкт до експлуатації (том І, а. с. 102-108), вбачається, що апелянт/позивач згідно наказу ЖБТ-75 від 09.01.2014 р. затверджував проектну документацію, що відповідає частині четвертої статті Закону України Про архітектурну діяльність , якою зазначено, що проекти об'єктів архітектури затверджуються замовником.

Разом з тим, Декларація про готовність об'єкта будівництва до експлуатації на вул. Рівненській, 12-А (бланк якої затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466), зареєстрована в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради 20 вересня 2016 року № ЧВ 143162642023, заповнена та підписана Замовником ЖБТ-75 (в особі ОСОБА_4П.), його підпис посвідчено печаткою юридичної особи - замовника - Житлово-будівельне товариство ЖБТ-75 , в пункті другому декларації внесена інформація про Замовника даного будівництва - ЖБТ-75; в п. 3 декларації внесена інформація про керівника замовника - юридичну особу: Голова житлово-будівельного товариства ЖБТ-75 ОСОБА_4, паспорт серії КР № 242263 виданий Першотравневим РВ УМВС України у Чернівецькій області 17 вересня 1997 року.

Вищезазначена Декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, зареєстрована в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради 20 вересня 2016 року № ЧВ 143162642023, також спростовує факт переходу права замовника будівництва від ЖБТ ЖБТ-75 до інших осіб, в т.ч. до Генпідрядника, як і твердження апелянта про відсутність в ЖБТ ЖБТ-75 достатньої дієздатності, останнє також не випливає з тексту Декларації. Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України Про архітектурну діяльність проекти об'єктів архітектури затверджуються замовником.

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки.

Укладення господарського договору за приписами ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та Інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Як випливає із Змін № 1 до Статуту ЖБТ-75, реєстрація яких проведена 07.06.2012 р. (ці зміни є невід'ємною частиною статуту зареєстрованого 24.01.2007 року номер запису 10381020000003965) Розділ VІ, п. 21 викладено у такій редакції: Голова правління підписує без доручення фінансово-господарські та інші документи в тому числі договори, представляє без доручення інтереси товариства в державних, громадських та інших організаціях та установах , тобто на дату підписання Договору № 774 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців - 16 вересня 2016 р., голова товариства ОСОБА_4 був наділений повноваженнями укладати та підписувати без будь якого доручення фінансово-господарські та інші документи в тому числі спірний договір, відтак покликання апелянта на те, що останній під час підписання договору № 774 від 16 вересня 2016 р. не мав достатньої дієздатності , не грунтується на фактичних обставинах справи.

Щодо невиконання позивачем мов спірного договору колегія суду зазначає, що відповідно до п.2.2 Постанови Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

В даному випадку спірний договір не був розірваний, відтак, доводи позивача про відсутність достатньої дієздатності на момент укладання оспорюваного договору, які містяться у позовній заяві спростовуються матеріалами справи, є необґрунтованими та безпідставними.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо покликання апелянта в апеляційній скарзі на те, що місцевий суд безпідставно відхилив клопотання про виклик для допиту у якості свідків: а) ОСОБА_3, який працював директором департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, заключив договір № 774 від 16.09.2016 р. Знає порядок видачі містобудівних умов для будівництва житлового будинку, порядок прийому будинку в експлуатацію тощо; б) ОСОБА_6, начальника інспекції державного-архітектурного будівельного контролю Чернівецької міської ради. Знає порядок видачі містобудівних умов, порядок контролю за житловим будівництвом, порядок підготовки житлових будинків до здачі та процедуру їх здачі тощо (том І. а. с. 123-124) належить зазначити наступне.

По-перше, викладене в цій частині апеляційної скарги твердження апелянта є не об'єктивним, оскільки місцевий господарський суд ухвалою від 21.03.2018 р. у справі № 926/75/18, закриваючи підготовче провадження, призначаючи справу до судового розгляду по суті на 03 квітня 2018 року, викликав в якості свідка ОСОБА_3, якого попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та запропоновано йому надати письмові пояснення з приводку відомих йому обставин щодо предмета спору (п. 3, 4 резолютивної частини цієї ухвали)(том І, а. с. 133), однак, свідок ОСОБА_3 в судове засідання 03.04.2018 р. не з'явився.

Разом з тим, колегія суддів, дослідивши питання, які апелянт/позивач вважав за необхідне з'ясувати у даній справі за допомогою свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_6, встановила, що як вбачається з клопотання позивача поданого суду першої інстанції (вх. № 796 від 19.03.2018 р.)(том І. а. с. 123-124), останні стосуються роз'яснення порядку введення в експлуатацію об'єктів будівництва.

Порядок введення в експлуатацію об'єктів будівництва регулюється приписами чинного законодавства, а не роз'ясненнями свідків, а саме: Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ; постановою Кабінету Міністрів України Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів від 13 квітня 2011 року № 461; постановою Кабінету Міністрів України деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт від 13 квітня 2011 року № 466.

Крім того, на час розгляду справи № 926/75/18 в місцевому господарському суді, багатоквартирний житловий будинок з підземним паркінгом по вул. Рівненській, 12-А в місті Чернівці, Чернівецької області, 20 вересня 2016 р. був зданий в експлуатацію, що підтверджується Декларацією про готовність об'єкта будівництва до експлуатації на вул. Рівненській, 12-А (бланк якої затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466). Декларація зареєстрована в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради 20 вересня 2016 року № ЧВ 143162642023, заповнена та підписана Замовником ЖБТ-75 (в особі ОСОБА_4П.), його підпис посвідчено печаткою юридичної особи - замовника - Житлово-будівельне товариство ЖБТ-75 , без будь-яких застережень та зауважень.

Вищезазначена Декларація апелянтом не оспорювалася у встановленому законом порядку, не визнавалася недійсною, такі докази в матеріалах справи - відсутні.

З огляду на наведене місцевий господарський суд правомірно відхилив клопотання позивача про виклик свідків.

Є безпідставним твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що останній заявляв місцевому господарському суду клопотання про виклик в судове засідання та допит Голову правління ЖБТ-75 ОСОБА_4, для вияснення питання, Хто був ініціатором підготовки та підписання договору № 744 від 16.09.2016 р. із головою правління ЖБТ-75 ОСОБА_4, у якого був відсутній обсяг цивільної дієздатності на підписання зазначеного договору, оскільки таке клопотання заявника в матеріалах справи - відсутнє (том І, а. с. 2-139), а у клопотанні вх. № 796 від 19.03.2018 р. (том І, а. с. 123-124), оцінку якому надано вище у цій постанові, про виклик ОСОБА_4 - не зазначено.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Інші твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Підсумовуючи вищевказане, необхідно зазначити, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини даної справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 03 квітня 2018 року у справі № 926/75/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

4. Справу повернути в Господарський суд Чернівецької області.

Повний текст постанови складено 17.08.2018 року

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин