Рішення

від 17.08.2018 по справі 815/528/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/528/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Філімоненко А.О.

за участі сторін :

представник позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-КОМ (66851, Одеська область, Ширяївський район, с. Новосвітівка, вул. Леніна, 115, код ЄДРПОУ 26365354) до Головного управління ДФС в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про скасування податкового повідомлення-рішення №0043951404 від 28.11.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-КОМ до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0043951404 від 28.11.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами планової документальної виїзної перевірки складено акт, висновки якого про порушення позивачем вимог податкового законодавства базуються на припущеннях та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Позивач наголосив, що при здійсненні розрахунку повноти визначеності податкових зобов'язань за перевіряємий період, податковий орган здійснював розрахунки виходячи з обсягу вирощеної позивачем продукції за звітний період та обсягу реалізованої продукції. Разом з тим, на думку позивача, відповідач в своїх розрахунках допустив помилки при розрахунках об'ємів вирощеної та реалізованої продукції, не врахував наявні у позивача залишки вирощеної продукції за попередні фінансові періоди, які були фактично продані в наступних податкових періодах. Крім того, позивач спростовує висновки відповідача про заниження показників згідно декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПАТ «ВЕСЕЛО-КУТСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» та їх вплив на податкові зобов'язання позивача, оскільки вказаний суб'єкт господарювання не пов'язаний з позивачем та не виступав його контрагентом за договірними зобов'язаннями.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно, 30.03.2018 року надав до суду відзив на позов (Том 3 а.с. 38-39), зі змісту якого проти задоволення позовних вимог заперечував та в обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення зазначив, що за результатами перевірки встановлено розбіжності між показниками вирощеної та реалізованої продукції та встановлено відсутність документів у ТОВ ІНТЕР-КОМ , щодо оприбуткування - 1389,8 т. готової продукції за перевіряємий період. На підставі вказаного відповідачем встановлено реалізацію 1389,8 т. готової продукції відповідно до єдиного реєстру податкових накладних, як власно виготовленої, та задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість по Декларації з податку на додану вартість за кодом 0131 - Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства (скороченій), а не в загальній Декларації з податку на додану вартість. Крім того, відповідач вказує, що проведеною перевіркою відображених податкових зобов'язань за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 роки, у загальній сумі 4333 грн. на підставі документів, наведених у додатку №4 до акту, встановлено заниження задекларованих ПАТ ВЕСЕЛО-КУТСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ показників у рядках 1.1 (колонка Б) Декларацій з ПДВ операції, що оподатковуються за основною ставкою всього у сумі 1706280 грн., у тому числі за грудень 2014 року у сумі 405771 грн., за грудень 2015 року у сумі 1196327 грн., за грудень 2016 року у сумі 104182 грн. Також, відповідач зазначає, що зведені дані щодо задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов'язань, податкового кредиту, податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 роки наведено в додатку 13 до акта (довідки) перевірки.

За таких умов, представник відповідача вважає, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства, в зв'язку чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представником позивача надано до суду відповідь на відзив (Т.3 а.с. 47 -48), в якій зазначено, що представником відповідача не спростовано доводи позовної заяви, окремо наголосивши, що заниження показників згідно декларації з податку на додану вартість ПАТ «ВЕСЕЛО-КУТСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» не впливає на податкові зобов'язання позивача, оскільки вказаний суб'єкт господарювання не є його контрагентом.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

На підставі направлень від 21.09.2017 №6535/14-01 6534/14-01, №6533/14-01, №6532/14-01, №6531/14-01, №6530/14-01, №6529/14-01, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області, відповідно до пп.20.1.4, п.20.1, ст.20, п. 75.12.75 1 от 75 771-1774 ст.77 Податкового кодексу України , плану графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 3 квартал 2017, на підставі наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 06.09.2017 року № 4089, відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-КОМ (ТОВ ІНТЕР-КОМ ) з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 роки.

За наслідками перевірки складено акт № 1537/15-32-14-01/26365354 від 24.10.2017 р. Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ІНТЕР - КОМ» (Том 1 а.с. 20-38), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення з боку позивача, в тому числі п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 1706280 грн.

За результатами перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.11.2017 року (Том 1 а.с. 39), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2132850 грн., в тому числі за основним платежем 1706280 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 426570 грн.

Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, звернувся з позовом до суду.

Оцінюючи оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Стаття 209 ПК України втратила чинність з 1 січня 2017 року, її положення діяли у звітних періодах, які перевірялися податковим органом.

Згідно з п.п, 209.2.3, п. 209.2 ст. 209 ПК України, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п. 123.2 ст. 123 ПК України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123. 1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість № 200100203 серії НБ № 035778 ТОВ ІНТЕР-КОМ зареєстроване з 01.03.2009 р., дата початку дії свідоцтва 14.01.2013р. (Том 1 а.с. 42).

Позивач був зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування, до видів діяльності якого входило вирощування зернових та технічних культур (код КВЕД 01.11), надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (код КВЕД 01.01). овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції з розсадників (код КВЕД 01.11).

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить нежитлова будівля Зерносховище , яке знаходиться в с. Новосвітівка, вул. Миру 37, Ширяївського району Одеської області. Надходження та рух отриманого від урожаю зерна сільгосппідприємства відображено позивачем в Книгах складського обліку.

Відповідно до Книги складського обліку за 2014 р. було зібрано зерно в наступних об'ємах: пшениці 1540,5 т (об'єм після сушки 1494,4 т), ріпак 126,5 т, соняшника 1600 т (об'єм після сушки 1552 т), кукурудза 180 т. Відповідно до Книги складського обліку за 2015 р. було зібрано соняшника 2300 т (об'єм після сушки 2231 т). Відповідно до Книги складського обліку за 2016 р. було зібрано зерно в наступних об'ємах: пшениці 1075 т (об'єм після сушки 1043 т), ячмінь 1662 т (загальний об'єм після сушки 1612 т).

Як пояснив представник позивача, у періодах, які перевірялися податковим органом, реалізації підлягала продукція вирощена в перевіряємому періоді, а також продукція, яка зберігалася на складі та була вирощена у попередньому році.

Об'єми реалізованої продукції по кожній зерновій культурі підтверджуються податковими накладними, які були складені в періодах, в яких ця продукція продавалася.

Під час розгляду справи сторонами не заперечувалось, що відповідно до первинних документів позивача, показники вирощеної продукції та реалізованої продукції є іншими, ніж ті, що зазначені в акті перевірки.

Разом з тим, а ні в акті перевірки а ні під час розгляду справи відповідачем не надано оцінку та пояснень щодо врахування чи не врахування залишків вирощеної позивачем продукції у попередні періоди.

Крім того, у розрахунках податкового органу містяться помилки у показниках вирощеної та реалізованої продукції, оскільки відповідно до первинних документів такі показники є іншими, ніж зазначені в акті перевірки, а саме зазначений в акті у 2015 році обсяг зібраного соняшника за даними ТОВ ІНТЕР-КОМ у кількості 1508,5 тон. не відповідає даним складського обліку, зазначеним відповідачем у кількості 2231 тон, оскільки 1508,5 тон. є кількістю реалізованої продукції соняшника у 2015 році, що призвело до невірного розрахунку загальної суми загальної суми податку на додану вартість, донарахованої платнику податків.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач при розрахунку податкових зобов'язань не врахував залишки вирощеної продукції за попередні періоди, припустився помилок та відповідно не міг здійснити правильний розрахунок реалізованої продукції у періоді, що перевірявся.

Крім того, суд критично оцінює твердження відповідача, що зведені дані щодо задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов'язань, податкового кредиту, податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 роки наведено в додатку 13 до акта (довідки) перевірки, оскільки вказаного додатку до суду надано не було.

Так само, суд відхиляє доводи відповідача, що проведеною перевіркою відображених податкових зобов'язань за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 роки, у загальній сумі 4333 грн. на підставі документів, наведених у додатку №4 до акту, встановлено заниження задекларованих ПАТ ВЕСЕЛО-КУТСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ показників у рядках 1.1 (колонка Б) Декларацій з ПДВ операції, що оподатковуються за основною ставкою всього у сумі 1706280 грн., у тому числі за грудень 2014 року у сумі 405771 грн., за грудень 2015 року у сумі 1196327 грн., за грудень 2016 року у сумі 104182 грн., оскільки зазначений додаток № 4 до акту перевірки відповідачем також не надано.

Разом з тим, судом під час розгляду адміністративної справи не було встановлено, а відповідачем не надано доказів на підтвердження господарських відносин між позивачем та ПАТ ВЕСЕЛО-КУТСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ .

За приписами ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Отже, одне лише посилання відповідача на додатки акту перевірки та декларації ПАТ ВЕСЕЛО-КУТСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ не є належним доказом, що підтверджує порушення позивачем податкового законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження висновки контролюючого органу, зазначені в акті перевірки № 1537/15-32-14-01/26365354 від 24.10.2017 р.

За таких обставин, розглянувши даний спір, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 28.11.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з приписами ч. 1, ч. 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-КОМ (66851, Одеська область, Ширяївський район, с. Новосвітівка, вул. Леніна, 115, код ЄДРПОУ 26365354) до Головного управління ДФС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0043951404 від 28.11.2017 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-КОМ (65012, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 26365354) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 39398646), сплачений судовий збір у розмірі 31992 (тридцять одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 75 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 17.08.2018 року.

Суддя Бутенко А.В.

.