Рішення

від 06.08.2018 по справі 627/74/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 серпня 2018 р. № 627/74/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В.

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,62002 ) до Управління соціального захисту населення Краснокутської РДА Харківської області (вул. Заклепенка, буд. 8,смт. Краснокутськ, Харківська область,62002, код ЄДРПОУ03196498) про зобов'язання посадових осіб здійснити перерахунок грошової допомоги ,-

встановив

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог від 26.06.2018 року просить суд: зобов'язати посадових осіб УПтаСЗН в Краснокутському районі здійснити перерахунок розміру фінансової допомоги та привести розмір грошових виплат до вимог закону; зобов'язати УПтаСЗН здійснити перерахунок розміру соціальної допомоги на період з 01.05.2018 року по 31.10.2018 року та привести його до норм, передбачених законодавством України.

Справа направлена до розгляду до Харківського окружного адміністративного суду після апеляційного перегляду ухвали Краснокутського районного суду Харківської області про передачу справи за підсудністю від 02.02.2018 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачеві час для усунення недоліків позовної заяви. Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 29.05.2018 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у спрощеному провадженні.

05.06.2018 року з урахуванням наявних у матеріалах справи документів, значимості справи для позивача, суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні. 06.08.2018 року підготовче провадження по справі закрито та з урахуванням положень ч.7 ст.181 КАС України суд перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що йому призначена соціальна допомога малозабезпеченої сім'ї строком на 6 місяців, в розмірі, що є нижчим прожиткового мінімуму, встановленого законами України про державний бюджет на відповідний рік.

Представник відповідача надав суду відзив на адміністративний позов, у якому просив відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що при вчиненні оскаржуваних дій та прийняті рішень відповідач діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений діючим законодавством. Розмір соціальної допомоги визначений з урахуванням доходу позивача та у відповідності до положень Законів України Про державний бюджет та Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям .

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Так, матеріалами справи підтверджено, що 17.11.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому державної соціальної допомоги. За результатами розгляду наданих документів відповідачем прийнято рішення про призначення та виплату допомоги у розмірі 265.23 грн. (з 01.11.2017 року по 30.04.2018 року), в розмірі 277.52 грн. ( з 01.12.2017 року по 30.04.2018 року).

11.05.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про продовження виплати, за результатами розгляду якої прийнято рішення про призначення та виплату допомоги у розмірі 140.11 грн. (з 01.05.2018 року по 31.10.2018 року).

14.05.2018 року позивач подав до Управління заяву про перерахунок призначеної допомоги у зв'язку з отриманням соціальної допомоги у розмірі 889.83 грн., на підтвердження чого надано виписку банку. Листом від 22.05.2018 року № 01-02/03/40 позивачеві повідомлено, що вказано довідка не може бути взята до уваги при визначенні розміру допомоги, оскільки не є джерелом інформації для врахуванні при призначенні допомоги.

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 01.06.2000 року № 1768-ІІІ Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям (далі Закон № 1768-ІІІ), державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Середньомісячним сукупним доходом, відповідно до названої норми, є обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

Статтею 5 Закону № 1768-ІІІ визначено, що розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї.

Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям , визначені постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 24 лютого 2003 року, якою затверджено Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям . Вказаними нормативними актами передбачено, що розмір державної соціальної допомоги обчислюється за методикою, встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Відповідно до п.1 Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги , затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15 листопада 2001 року № 486/202/524/455/3370, методика призначена для обчислення сукупного доходу сімей (одержувачів) для всіх видів соціальної допомоги і застосовується при визначенні їх права на соціальну допомогу та розрахунку її розміру.

Положеннями ст.9 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.05.2017 року-1684,00 грн., з 01.12.2017 року-1762,00 грн.; ст.7 Закону України Про Державний бюджет на 2018 рік розмір прожиткового мінімум на одну особу для працездатних осіб з 01.07.2018 року складає 1841,00 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що розмір допомоги це різниця між рівнем забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї, який встановлюється щорічно законом про державний бюджет на відповідний рік та середньомісячним сукупним доходом сім'ї, який визначається відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги. При цьому вказана різниця не може перевищувати 75 % від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї.

Отже, виходячи з викладеного вище розмір допомоги у має обчислюватися за наступним алгоритмом:

сума, яку гарантує держава, з урахуванням даних законів України про державний бюджет на відповідний рік (прожитковий мінімум помножити на 21 %) - сукупний дохід родини = розмір допомоги, який не повинен бути більше ніж 75 % прожиткового мінімуму для сім'ї.

Проте із долучених до матеріалів справи розрахунків розміру соціальної допомоги, судом встановлено, що остання визначена за формулою: прожитковий мінімум для працездатної особи х 21 % (відсоткове співвідношення соціальної допомоги до прожиткового мінімум для працездатної особи, який визначений у Законі України Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми) х 75% (розмір державної соціальної допомоги у 2017-2018 роках, визначений у законах України про державний бюджет на відповідний період) та відповідно дорівнює :

1684.00 грн. х 21 %= 353.64 грн. (гарантований мінімум) х 75 % = 265.52 грн. (з 01.11.2017 року по 30.04.2018 року)

1762.00 грн. х 21 %= 370.02 грн. (гарантований мінімум) х 75 % = 277.52 грн. ( з 01.12.2017 року по 30.04.2018 року

1762.00 грн. х 21 % = 370.02 грн. (гарантований мінімум) -229.91 грн. (середньомісячний сукупний дохід сім'ї) = 140.11 грн. (з 01.05.2018 року по 31.10.2018 року)

1841.00 грн. х 21% = 386.61 грн. (гарантований мінімум) -229.91 грн. (середньомісячний сукупний дохід сім'ї) = 156.70 грн. (з 01.07.2018 року).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що за період з 01.11.2017 року по 30.04.2018 року відповідачем невірно обчислено розмір допомоги позивачеві.

Щодо неврахування виписки банку при визначенні розміру допомоги за період з 01.05.2018 року по 31.10.2018 року, то суд зазначає наступне. В пункті 4 Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги , затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15 листопада 2001 року № 486/202/524/455/3370 зазначається, що при визначенні сукупного доходу органи, що призначають допомогу, користуються усіма офіційними джерелами, які містять інформацію про доходи громадян, у тому числі інформацією органів державних податкових адміністрацій.

Пунктом 6 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 250, визначено, що для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім'ї подає органу праці та соціального захисту населення такі документи: заяву; документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім'ї; довідку про склад сім'ї; декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї); довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).

Із долученої до матеріалів справи декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги за період з 01.05.2017 року по 31.10.2017 року, за період з 09.11.2017 року до 30.04.2018 року встановлено, що позивачем самостійно зазначено дохід у розмірі 1379,43 грн., якій визначений на підставі довідки Центру зайнятості від 10.05.2018 року № 230/10-18, тоді як виписка по банківській карті, відображає лише рух коштів на відповідному рахунку.

При вирішенні вказаної справи, суд звертає увагу на те, що для стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ст. 46 Конституції України пенсії, інші виплати соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III до числа основних державних соціальних гарантій включаються в т.ч.: розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат. Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі ст.1,2 Закону України "Про прожитковий мінімум " прожитковим мінімумом є вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 року № 9 визначено, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Крім того, згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні "Петриченко проти України" від 12.07.2016 року визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв'язку з тим, що у цій справі національні суди не розглянули доводи заявника з прямим посиланням на статтю 46 Конституції України про те, що розмір його пенсії був нижчим від встановленого у відповідний час прожиткового мінімуму. Аналогічних висновків Європейський суд з прав людини дійшов у справі "Проніна проти України" та у справі "Богатова проти України".

З огляду на вказані правові норми, суд приходить до висновку, що соціальна допомога позивачеві не може бути встановлена в розмірі, нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

При вирішенні вказаного спору, суд також звертає увагу на те, що із наявних у матеріалах справи відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (а.с.73-74), декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги за період з 01.05.2017 року по 31.10.2017 року, за період з 09.11.2017 року до 30.04.2018 року (а.с.88-89, 149-150), довідки про наявність у громадян земельних ділянок від 17.11.2017 року № 617, від 03.05.2018 року № 208 (а.с.93, 153), довідки з центру зайнятості про отриманий дохід за період листопад 2017 року-квітень 2018 року від 10.05.2018 року № 230/1018 (а.с.152), судом встановлено, що вказана соціальна допомога, є основним джерелом існування позивача, а отже, враховуючи розмір призначеної соціальної допомоги, він не забезпечує позивачеві рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до ст.ст.7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 257, 258, 262, 246, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Краснокутської РДА Харківської області (62002, смт. Краснокутськ, пров. Заклепенко,8, код ЄДРПОУ 03196498) здійснити перерахунок розміру державної соціальної допомоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, іпн. НОМЕР_1) за період з 01.11.2017 року по 30.04.2018 року та з 01.05.2018 року по 31.10.2018 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У повному обсязі рішення виготовлено 16.08.2018 року

Суддя Зоркіна Ю.В.