Постанова

від 14.08.2018 по справі 826/14646/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14646/17 Головуючий у 1-й інстанції: Аверкова В.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2018 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен , товариства з обмеженою відповідальністю Трейд Техно Україна про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

ГУ ДФС у Київській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати недійсним правочин укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен та товариством з обмеженою відповідальністю Трейд Техно Україна , за результатами якого складено податкову накладну від 25.06.2016 № 38.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржуване рішення скасувати як таке, що постановлене із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Дакстер Трен зареєстровано за адресою: 08720, Київська область, місто Обухів, вул. Миру, 11-А, директором є Болбочан Ю.О.; ТОВ Трейд Техно Україна зареєстровано за адресою: 03134, місто Київ, вул. Симиренка, 12-А, квартира 208.

Відповідно до податкової накладної від 25.06.2016 №38, виписаної на користь товариства з обмеженою відповідальністю Трейд Техно Україна , у вказаний період було поставлено товари на загальну суму 85 760, 00 грн. (копія листа міститься в матеріалах справи).

Згідно вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 08.02.2017 по кримінальній справі № 755/1949/17, який станом на 09.03.2017 набрав законної сили, вбачається наступне:

ОСОБА_3 в кінці 2016 року, в денний час доби біля закладу швидкого харчування McDonalds (МакДональдз), за адресою Броварський проспект, буд.27 в м.Києві, зустрівся з невстановленою слідством особою з приводу внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, за грошову винагороду.

Усвідомлюючи протиправний характер дій, запропонованих йому невстановленою слідством особою, ОСОБА_3, з корисливих спонукань, погодився на таку пропозицію.

На час підписання ОСОБА_3 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727) від 04.05.2016, протоколу №2 Загальних зборів учасників ТОВ Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727) від 04.05.2016, останній розумів, що він вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації (реєстраційної дії) ТОВ Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727), оскільки ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа, домовились, про те, що директором та учасником товариства буде призначено ОСОБА_3 і він у подальшому до діяльності ТОВ Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727) не буде мати ніякого відношення , а фінансово-господарською діяльністю з використанням ТОВ Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727) будуть займатися інші особи.

За свої злочинні дії, що виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подавались для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727), ОСОБА_3 отримав від невстановленої слідством особи грошову винагороду, що становить в розмірі 2 500 гривень.

10.05.2016, на підставі підписаних ОСОБА_3 документів, ТОВ Дакстер Трен (код за ЄРДПОУ 40076727) перереєстровано в реєстраційній службі Обухівського міськрайонного управління юстиції Київській області.

Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 08.02.2017 у справі № 755/1949/17 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України та призначено йому покарання у виді 1 року обмеження волі .

З огляду на наявний вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 08.02.2017 у справі № 755/1949/17, контролюючий орган вважає наявність правових підстав для визнання вищевказаного договору недійсним.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 08.02.2017, яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України та призначено йому покарання у виді 1 року обмеження волі, жодним чином не можє бути безумовним та достатнім доказом нікчемності (недійсності) правочину, укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен та товариством з обмеженою відповідальністю Трейд Техно Україна , за результатами якого складено податкову накладну від 25.06.2016 № 38, у зв'язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що спірна податкова накладна від 25.06.2016 № 38 підписана ОСОБА_3, якого вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 08.02.2017 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у вигляді 1 року обмеження волі, а тому такий правочин є нікчемним (недійсним), у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (ПК України).

Згідно з пп. 20.1.30 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами;

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (ЦК України) встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України встановлено:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Недійсність правочину визначено статтею 215 ЦК України. Так, відповідно до частини першої цієї статті підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За правилами частин першої та другої статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність податкової накладної виписаної на користь ТОВ Трейд Техно Україна є підтвердженням факту існування договірних відносин між сторонами (є його ідентифікатором) вказане випливає з сутності податкової накладної та підстав її складання.

Так, відповідно до системного аналізу п.201.1 ст. 201, п. 187.1 ст. 187 ПК України, згідно яких, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 201.7 ст. 201 ПК, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.10. згідно якого, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно дефініції, наведеної в п.п. 14.1.185, та 14.1.191 ПК України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

В свою чергу, під постачанням товарів розуміється, будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на зазначене, системний аналіз вказаних норм свідчить, що передумовою для складання податкової накладної є існування договірних відносин між сторонами, тобто факт укладення правочину.

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, вина особи, яка виражається в намірі порушити публічний порядок (щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним) сторонами правочину або однією зі сторін, жодним чином не може бути встановлена на підставі актів перевірок позивача або його контрагентів, інформацій про відсутності постачальників в ланцюгу постачання за адресою реєстрації та/або наявності у податкового органу податкової інформації про відсутність у постачальника виробничих можливостей для провадження власної господарської діяльності.

При цьому, згідно статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статус фіктивного підприємства встановленого в рамках кримінальної справи за ст. 205 КК України не є єдиною підставою для визнання правочину недійсним на підставі ст. 228 ЦК України.

Так, ст. 228 ЦК України встановлено два окремих види недійсності правочинів: ті що порушують публічний порядок і є нікчемними, і ті, що вчинені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства і є оспорюваними, недійсність їх прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність в судовому порядку на підставах установлених законом (ч.3 ст. 215 ЦК України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 18.11.2014 у справі № 21-422а 14.

Матеріали справи свідчать про те, що вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 08.02.2017 у справі № 755/1949/17 встановлено, що ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа, домовились, про те, що директором та учасником ТОВ Дакстер Трен буде призначено ОСОБА_3 за грошову винагороду і він в подальшому до діяльності ТОВ Дакстер Трен (код за ЄДРПОУ 40076727) не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням ТОВ Дакстер Трен (код за ЄДРПОУ 40076727) будуть займатись інші особи.

Тобто, оспорюваний правочин вчинено поза волею номінального директора ТОВ Дакстер Трен ОСОБА_3, оскільки останній вказав що фінансово-господарською діяльністю підприємства не займався.

Вказаним вироком затверджено угоду про визнання винуватості ОСОБА_3 на підставі ст. 469 КПК України.

Так, відповідно до вимог ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Наведене повністю спростовує висновки суду першої інстанції щодо необгрунтованість позовних вимог Головного управління ДФС у Київській області.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2018 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен , товариства з обмеженою відповідальністю Трейд Техно Україна про визнання правочину недійсним задовольнити.

Визнати недійсним правочин укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен (код за ЄДРПОУ 40076727, місцезнаходження юридичної особи: 08720, Київська область, м. Обухів, вул. Миру, 11-А) та товариством з обмеженою відповідальністю Трейд Техно Україна (код за ЄДРПОУ 34998773, місцезнаходження юридичної особи: 03134, м. Київ, вул. Симиренка, 12-А, кв. 208), за результатами якого складено податкову накладну від 25.06.2016 № 38.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 16.08.2018.