Рішення

від 31.05.2007 по справі 33/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 33/54                                                                                                        

31.05.07 р.

Суддя Мудрий С.М. розглянувши

справу

за позовом          суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

до                      приватного підприємства

«Елліс Транс»

про                     стягнення 4 800,37 грн.

При секретарі судового засідання Демиденко К.А.

За участю представників сторін:

від позивача:          ОСОБА_2

-представник за довіреністю б/н від 28.05.2005 року;

від відповідача:      не з'явився.

встановив :

Позивач, суб'єкт підприємницької

діяльності-фізична особа ОСОБА_1, заявив позов до приватного підприємства

«Елліс Транс»про стягнення заборгованості в сумі 4 555,00 грн. за

контрактом-заявкою від 26.10.2006 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує

тим, що ним було перевезено вантаж (круг металевий у пачках) із м.

Електросталь, Російська Федерація до м. Дрогобич, Україна. Претензій по

вказаному перевезенню зі сторони відповідача не надходило.

Відповідно до контракту-заявки від

26.10.2006 року вартість перевезення становила 1100 доларів США по курсу НБУ в

гривневому еквіваленті, тобто 5 555,00 грн.

Відповідач частково розрахувався,

підтвердженням зазначеного факту є виписка банку від 23.01.2007 року.

В ході судового розгляду

представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Просив стягнути

з відповідача суму основного боргу 4 555,00 грн., пеню в сумі 245,37 грн.,

витрати на послуги адвоката в сумі 3000,00 грн. та витрати по сплаті державного

мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу у розмірі 118,00 грн.

Розгляд справи відкладався.

Представник відповідача в судове засідання не з'являвся, витребуваних судом

документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв,

хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 ГПК України

справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника

позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи 

докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в

повному обсязі.

Згідно ч.1 статті 307 ГК України та

ч.1 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона

(перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною

(вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений

законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання

вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити

за перевезення вантажу встановлену плату.

Частина 2 статті 307 ГК України та

ч.2 статті 909 ЦК України передбачає, що договір перевезення вантажу

укладається в письмовій формі.

Таким чином, суд вважає, що

контракт-заявка від 26.10.2006 року є договором перевезення вантажу.

Відповідно до статті 311 ГК України

плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з

перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до

законодавства.

Частина 1 статті 916 ЦК України

передбачає, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується

провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не

встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір

провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК

України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також

визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК

України  та ч.7 статті 193 ГК України

одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право

такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає,

що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості у

відповідача перед позивачем в сумі 4 555,00 грн. належним чином доведений,

документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги

в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що

підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України

порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,

визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України

передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив

до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором

або законом.

Згідно ч.6 статті 231 ГК України

штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках,

розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за

увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не

передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.2 статті 343 ГК

України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за

прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не

може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що

діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи

вищезазначені норми сума пені становить 245,37 грн.

Згідно статті 44 ГПК України судові

витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення

судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з

оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг

перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 49 ГПК України

витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу та послуги адвоката стягуються за рахунок

відповідача.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного

підприємства «Елліс Транс»(03115, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ

33237570, р/р 26004006876801 в АКБ «ТАС-Комерцбанк»м. Києва МФО 300164) на

користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

р/р НОМЕР_1, МФО 353348 в ЧОД АППБ «Аваль»м. Чернігів, ідентифікаційний номер

НОМЕР_2) суму основного боргу 4 555 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн.

00 коп., пені у сумі 245 (двісті сорок п'ять) грн. 37 коп., витрат на послуги

адвоката в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного

мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 8 020

(вісім тисяч двадцять ) грн. 37 коп.

        3. Після набрання рішенням законної

сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                                 

С.М.Мудрий