Рішення

від 15.08.2018 по справі 742/1827/18

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/812/18

Єдиний унікальний № 742/1827/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,

при секретарі Тищенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Територіальної громади с. Дубовий Гай в особі Дубогаївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (вул. Шевченка, б.19, корп. А, с. Дубовий Гай, Прилуцький район, Чернігівська область, 17590,код ЄДРПОУ 04415666), третя особа - міськрайонне управління у Прилуцькому районі та м. Прилуки Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіальної громади с. Дубовий Гай в особі Дубогаївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2.

Позов мотивований тим, що її чоловік мав старшого рідного брата - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. На момент смерті з ним ніхто не проживав, а після смерті брата її чоловік опікувався його господарством: переніс до себе братові речі, які ще можна було використати за призначенням, доглядав за братовою хатою, користувався присадибною ділянкою. ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік, ОСОБА_3, також помер. Вона прийняла спадщину після смерті чоловіка, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом видане державним нотаріусом Прилуцької районної державної нотаріальної контори Бодько О.Є. Вважає, що до складу спадщини її чоловіка, ОСОБА_3, входить і успадковане ним право власності на земельну частку (пай), яке до цього належало його брату, ОСОБА_2.

В травні 2018 року вона звернулась до Прилуцької районної державної нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно - право на земельну частку (пай), яке залишилось після смерті рідного брата її чоловіка - ОСОБА_2, але отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Дана відмова мотивована тим, що її чоловік не прийняв спадщину свого рідного брата ні фактичним проживанням з ним за однією адресою, так як не був за нею зареєстрований на момент смерті, ні заявою про прийняття спадщини, та крім того, необхідно було надати до нотаріальної контори свідоцтво про народження ОСОБА_2, яке у неї відсутнє.

На даний час вона не може одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

В своїй позовній заяві просила встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Дубовий Гай Прилуцького району Чернігівської області, є рідним братом ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дубовий Гай Прилуцького району Чернігівської області та визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) площею 4,05 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, та яка на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 від 14 листопада 1996 року, виданого на підставі розпорядження Прилуцької районної державної адміністрації від 15 серпня 1996 року 334, належала ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 6.

В судове засідання позивач та її представник не з'явився, останній подав клопотання про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник Територіальної громади с. Дубовий Гай в особі Дубогаївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, зазначивши, що обставини, викладені в позовній заяві ОСОБА_1 відповідають дійсності, заперечень щодо позовних вимог немає /а.с.90/.

Представник третьої особи - міськрайонного управління у Прилуцькому районі та м. Прилуки Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини не з'явлення до суду не повідомив.

Судом, з огляду на приписи ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_1, одружилась з ОСОБА_3, 1925 року народження, актовий запис №6 від 04.02.1949 року /а.с. 10/.

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис №07 /а.с.13/. ОСОБА_3 мав рідного брата ОСОБА_2. Відповідно до архівної довідки Державного архіву Чернігівської області ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3, його батьками були: батько - ОСОБА_6 (мовою оригінала документа ОСОБА_6 ); мати - ОСОБА_8 (мовою оригінала документа його дружина ОСОБА_8 ) /а.с. 19/.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3, серії НОМЕР_5 його батьками також зазначено: батьком - ОСОБА_6, матір'ю - ОСОБА_8 /а.с. 11/.

Родинні відносини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджуються і довідками Дубогаївської сільської ради №62 від 06.03.2018 року, № 100 від 19.04.2018 року, № 131 від 22.05.2018 року. Так, в довідці №62 від 06.03.2018 зазначено, що ОСОБА_2 відповідно до даних по господарського обліку Дубогаївської сільської ради Прилуцького району на момент смерті проживав у будинку АДРЕСА_2, його батьками були ОСОБА_6 та ОСОБА_8, мав рідного брата - ОСОБА_3 /а.с.16/. В довідці №100 від 19.04.2018 року зазначено, що після смерті ОСОБА_2, житловим будинком АДРЕСА_2 Прилуцького району та присадибною ділянкою користувався його рідний брат ОСОБА_3 /а.с.17/. В довідці №131 від 22.05.2018 року зазначено, що ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, дійсно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та виписаний у зв'язку зі смертю. На день його смерті разом з ним ніхто не проживав і не був зареєстрований /а.с.18/.

Відповідно до листа державного нотаріуса Прилуцької районної державної нотаріальної контори ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно - право на земельну частку (пай) площею 4,05 га, яке залишилося після смерті рідного брата її чоловіка - ОСОБА_2. Відмова мотивована тим, що ОСОБА_3 не прийняв спадщину після свого рідного брата ні фактичним проживанням за однією адресою, ні заявою про прийняття спадщини, так як не був зареєстрований за однією адресою зі своїм братом на день його смерті та відсутністю свідоцтва про народження ОСОБА_2 /а.с.20/.

Згідно з п.2,23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування /далі-Постанови/ у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та ( або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008р Про судову практику у справах про спадкування відносини спадкування регулюються правилами ЦК України , якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР ( далі- ЦК УРСР 1963р ), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після якого спадщину фактично прийняв ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 до даних правовідносин належить застосувати норми ЦК УРСР 1963 року.

Згідно до ст.524 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Положеннями ст.526 ЦК УРСР (1963 року) визначено, що місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до ст.ст.529- 531 ЦК УРСР (в ред.1963 року) визначають коло спадкоємців за законом. Згідно з цими статтями спадкоємцями за законом є діти ( в тому числі усиновлені), онуки, правнуки, дружина, батьки (усиновителі), брати, сестри, дід та баба померлого, а також непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті.

Як вбачається з довідок №62 від 06.03.2018 року, №100 від 19.04.2018 року та № 131 від 22.05.2018 року, виданих виконкомом Дубогаївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області ОСОБА_2 до дня своєї смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2. Після його смерті житловим будинком та присадибною ділянкою користувався його брат ОСОБА_3.

Визначаючи коло спадкоємців ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем, що підтверджується копією листа Державного нотаріального архіву Чернігівської області та Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа щодо спадкодавця ОСОБА_2 не заводилась /а.с.21,24/ .

Згідно до ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути також: довідка виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження того, що ОСОБА_3 після смерті свого брата ОСОБА_2 фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, оскільки після його смерті користувався житловим будинком АДРЕСА_2 та присадибною ділянкою.

Згідно ст.81 ЗК України однією з підстав набуття права власності громадянами на земельні ділянки є прийняття спадщини громадянами.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України N 720 від 08 серпня 1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам" право на земельну частку мають члени КСП в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю.

Як роз'яснює Пленум Верховного суду України в п.11,24 від 16.04.2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства" члени КСП, включенні до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку з дня видачі акта і в разі його смерті, успадкування права на земельну частку здійснюється за нормами цивільного права. При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку, який видається відповідною районною державною адміністрацією.

Як вбачається з Списку громадян-членів КСП Дубогаївський , право на отримання сертифікату на земельну частку (пай) мав ОСОБА_2 /п.221/. Тобто, обставини членства останнього в КСП, а також отримання ним права на землю при паюванні цього сільськогосподарського підприємства, з огляду на положення ч.1 ст.82 ЦПК України, доказуванню не підлягають.

Згідно п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, зокрема й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відповідно до правил ч.2 ст.9 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство , пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_2 за життя був включений у списки осіб, які мають право на земельну частку (пай), то позивач в порядку спадкування за законом має право порушувати питання про успадкування цієї ідеальної частки (паю).

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У відповідності ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

За таких обставин, враховуючи об'єктивну неможливість оформлення позивачем спадкових прав у встановленому законом порядку, а також те, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя був включений у списки осіб, які мають право на земельну частку /пай/, за умови відсутності інших обставин, суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов у повному обсязі, оскільки достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1, як єдиний спадкоємець за законом, має право на земельну частку /пай/ у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Дубогаївський , розміром 4,05 в умовних кадастрових гектарах .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,5,10,13,18,200,206, 258,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.316,325,328,1216,1218,1297,1299 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Територіальної громади с. Дубовий Гай в особі Дубогаївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (вул. Шевченка, б.19, корп. А, с. Дубовий Гай, Прилуцький район, Чернігівська область, 17590,код ЄДРПОУ 04415666), третя особа - міськрайонне управління у Прилуцькому районі та м. Прилуки Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Дубовий Гай, Прилуцького району Чернігівської області, являвся рідним братом ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Дубовий Гай, Прилуцького району, Чернігівської області.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у порядку спадкування за законом право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП Дубовогаївський с. Дубовий Гай Прилуцького району розміром 4,05 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), та яка на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 від 14 листопада 1996 року, виданого на підставі розпорядження Прилуцької районної державної адміністрації від 15 серпня 1996 року 334, належала ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 6.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.Г. Павлов