Рішення

від 06.08.2018 по справі 914/772/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2018р. Справа №914/772/18

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛЯ", м.Львів

про: стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Шоробура С.В.

Представники:

від позивача: Піхоцька Л. В., довіреність № 2302-вих-4482 від 12.07.18 р.

від відповідача: не з'явився.

Суд встановив: 26.04.2018 року за вх. № 817 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано позовну заяву Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛЯ" про стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки.

Однак, при огляді позовної заяви та поданих до неї документів, встановлено, що мають місце наступні недоліки: 1) Відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи; 2) Відсутні підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; 3) Не вказано повне найменування відповідача.

Тому, 27.04.2018 року ухвалою Господарського суду Львівської області позовну заяву у справі № 914/772/18 за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛЯ" про стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки - залишено без руху.

10.05.2018 року за вх. № 16452/18 представником позивача подано заяву про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Господарського суду Львівської області від 27.04.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.06.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду, а розгляд справи призначено на 21.06.2018 р. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.06.2018 року, підготовче засідання відкладено на 05.07.2018 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.07.2018 року, підготовче засідання закрито, справа призначена до судового розгляду по суті на 06.08.2018 р.

Позивач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 14.06.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 21.06.2018 року, від 05.07.2018 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Відповідач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 14.06.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 21.06.2018 року, від 05.07.2018 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуті на адресу суду, що знаходяться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов'язковою.

Відповідно до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Відповідно до ст. 240 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 06.08.2018 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

У позовній заяві позивач зазначає, що 24.07.2015 р. між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Доля (орендар, відповідач у справі) було укладено договір оренди № С-9707-15 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець, на підставі ухвали Львівської міської ради від 29.01.2015 р. № 4285, ухвали Львівської міської ради від 19.03.2015 р. № 4430, передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (надалі об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП Дністер (балансоутримувач).

Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Дністерська, 16, загальною площею 599,80 м.кв.

Згідно до п. 2.1. Договору, об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для офісу.

Договір оренди укладений терміном з 24.07.2015 р. по 23.07.2018 р. включно.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що перебіг терміну дії Договору та настання обов'язку орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди.

24.07.2015 р. сторонами підписано акт приймання передачі об'єкта оренди згідно Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору, розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 07.06.2007 р. № 897, і складає 62 069,48 грн. без ПДВ за перший місяць оренди.

Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в прядку, визначеному чинним законодавством України (п.п. 5.2., 5.3., 5.4. Договору).

У відповідності до пункту 5.6. Договору, орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця за попередній місяць через перерахунок коштів на рахунок орендодавця.

Несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору (п. 5.8. Договору).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 р. по справі № 914/1161/16 розірвано Договір та стягнуто заборгованість в розмірі 544 850,28 грн., яка виникла за період з 24.07.2015 р. по 29.02.2016 р. на користь позивача (Управління комунальної власності).

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 21.12.2016 р. ВП № 52144620 рішення суду виконано.

Однак, відповідно до довідки про стан заборгованості № 4-2302-425 від 22.02.2018 р. у відповідача залишилася неоплаченого заборгованість в розмірі 1 182 952,03 грн., що включає в себе заборгованість з орендної плати за період з 01.03.2016 р. по 21.07.2016 р. в розмірі 369 972,08 грн., та неустойки за період з 22.07.2016 р. по 20.12.2016 р. в розмірі 812 979,95 грн.

Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та правочини.

Згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених Законом, а також з угод, не передбачених Законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Розмір орендної плати визначається згідно п. 5.1 вищевказаного Договору.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною другою ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Тобто, відповідач зобов'язаний сплатити за користування об'єктом оренди за час прострочення неустойку

Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, таку як: передати майно, сплатити кошти тощо, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Згідно Договору, повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Відповідно до Договору, у разі припинення або розірвання Договору, Орендар повинен повернути Орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану об'єкта оренди з вини Орендаря.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Однак, за твердженням позивача, всупереч умовам укладеного Договору та вищезазначених норм законодавства, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі.

Згідно з ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 14.07.2016 р. № 777, до повноважень Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, надання обліку орендних платежів та контролю за їх надходження.

Згідно з п. 1.1 Положення про управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та його структури, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 02.12.2016 р. № 1125 (зі змінами та доповненнями), управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради. Відповідно до цього ж Положення, основними завданнями управління є: виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що 24.07.2015 р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Доля (орендар, відповідач у справі) було укладено договір оренди № С-9707-15 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець на підставі ухвали Львівської міської ради від 29.01.2015 р. № 4285, ухвали Львівської міської ради від 19.03.2015 р. № 4430 передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (надалі об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП Дністер (балансоутримувач). Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Дністерська, 16, загальною площею 599,80 м.кв.

Договір оренди укладений терміном з 24.07.2015 р. по 23.07.2018 р. включно.

Згідно до п. 2.1. Договору, об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для офісу.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що перебіг терміну дії Договору та настання обов'язку орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати підписання акта приймання передачі об'єкта оренди. 24.07.2015 р. сторонами підписано акт приймання передачі об'єкта оренди згідно Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору, розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 07.06.2007 р. № 897, і складає 62 069,48 грн. без ПДВ за перший місяць оренди.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 р. по справі № 914/1161/16 розірвано Договір та стягнуто заборгованість в розмірі 544 850,28 грн., яка виникла за період з 24.07.2015 р. по 29.02.2016 р. на користь позивача (Управління комунальної власності).

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 21.12.2016 р. ВП № 52144620 рішення суду виконано.

Однак, відповідно до довідки про стан заборгованості № 4-2302-425 від 22.02.2018 р., у відповідача залишилася неоплаченою заборгованість в розмірі 1 182 952,03 грн., що включає в себе заборгованість з орендної плати за період з 01.03.2016 р. по 21.07.2016 р. в розмірі 369 972,08 грн., та неустойки за період з 22.07.2016 р. по 20.12.2016 р. в розмірі 812 979,95 грн.

Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та правочини.

Згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених Законом, а також з угод, не передбачених Законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Розмір орендної плати визначається згідно п.5.1 вищевказаного Договору.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною другою ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Тобто, відповідач зобов'язаний сплатити за користування об'єктом оренди за час прострочення неустойку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, таку як: передати майно, сплатити кошти тощо, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор.

Згідно Договору, повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Відповідно до Договору, у разі припинення або розірвання Договору, Орендар повинен повернути Орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану об'єкта оренди з вини Орендаря.

Однак, всупереч умовам укладеного Договору та вищезазначених норм законодавства, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі.

Згідно з ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 14.07.2016 р. № 777, до повноважень Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, надання обліку орендних платежів та контролю за їх надходження.

Згідно з п.1.1 Положення про управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та його структури, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 02.12.2016 р. № 1125 (зі змінами та доповненнями), управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛЯ" про стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України , судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 244 від 11.04.2018 року на суму 17744,289 грн. про сплату судового збору.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід покласти на сторін пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДОЛЯ (79035, м. Львів, вул. Дністерська, 16 МФО 325718, код ЄДРПОУ 23275426) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Галицька 15, ЄДРПОУ 25558625) заборгованість в розмірі 1182952 (один мільйон сто вісімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 03 коп., з якої сума заборгованості з орендної плати складає 369972 (триста шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 08 коп. та неустайка у розмірі 812979 (вісімсот дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять)грн. 95 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДОЛЯ (79035, м. Львів, вул. Дністерська, 16 МФО 325718, код ЄДРПОУ 23275426) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Галицька 15, ЄДРПОУ 25558625) суму судового збору в розмірі 17744 (сімнадцять тисяч сімсот сорок чотири) грн. 28 коп.

4. Наказ видати, в порядку ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.08.2018 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Пазичев В.М.