Рішення

від 08.08.2018 по справі 906/151/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/151/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.С.,

за участю представників сторін:

прокурор: Рудик В.Р., посв. № 033462 від 18.05.2015;

від 1- го відповідача: Фомичев В.Р., довіреність від 11.05.2018;

від 2-го відповідача: Дергун В. О., довіреність №б/н від 15.05.2018;

від третьої особи: Горкуша М.А., довіреність №55 від 02.07.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Коростенської місцевої прокуратури в інтересах держави

до 1) Народицької селищної ради Житомирської області

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська Нива"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

про визнання незаконним та скасування рішення №644 від 02.11.2017, визнання недійсним договору оренди №259 від 02.11.2017, зобов'язання повернути земельну ділянку площею 244,80га

Керівник Коростенської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся з позовом до суду про:

- визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради Народицького району Житомирської області від 02.11.2017 №644 "Про надання ТОВ "Поліська Нива" в оренду земельної ділянки та укладення попереднього договору оренди землі загальною площею 244,80га";

- визнання недійсним договору оренди №259 від 02.11.2017, укладеного між Народицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліська Нива", зареєстрованого Народицькою селищною радою в реєстрі земель за №259 від 02.11.2017;

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська Нива" повернути земельну ділянку загальною площею 244,80га, яка знаходиться на території Народицької селищної ради за межами населених пунктів, до земель запасу Народицької селищної ради Житомирської області у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержано в користування.

Позовна заява мотивована тим, що належним розпорядником спірної земельної ділянки є Кабінет Міністрів України; оскаржуване рішення від 02.11.2017 №644 "Про надання ТОВ "Поліська Нива" в оренду земельної ділянки та укладення попереднього договору оренди землі загальною площею 244,80га прийняте Народицькою селищною радою з перевищенням повноважень, за відсутності землевпорядної документації, технічної документації та нормативно-грошової оцінки вказаних земель.

В якості правових підстав позову прокурор посилається на ст.ст.122-125 ЗК України, ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Вказав, що у даному випадку земельна ділянка, що є предметом спору не є сформованою. Законодавчо, з урахуванням її категорії, розташування відноситься до державної форми власності. При цьому особа - власник відсутня. Кабінет Міністрів України в даному випадку має лише право на передачу такої категорії земель у користування, при цьому не наділений законодавством повноваженнями на звернення до суду із позовом щодо скасування актів інших органів та укладених на їх виконання правочинів і повернення з користування земель, аналогічні повноваження відсутні і у органу контролю, яким у даному випадку є Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області.

Представник відповідача-1 (Народицької селищної ради) в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві №01-22/404 від 20.03.2017 (а.с.34-36, т.1). Вважає, що звернення прокурора із позовом до суду є передчасним, без належного підтвердження підстав для здійснення представництва інтересів держави у суді. Крім того, в порушення вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором не обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів держави; з позовної заяви не вбачається порушеного інтересу, оскаржуваними діями відповідача в сфері господарських відносин та негативних наслідків до яких призвело таке порушення. Вказує, що не надано доказів того, що спірна земельна ділянка відноситься до відповідної категорії забрудненості; за наслідками радіологічного обстеження спірна земельна ділянка може використовуватись для ведення сільськогосподарського виробництва.

Крім того, заявлено клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України (а.с.81-82, т.2).

Представник відповідач-2 (ТОВ "Поліська Нива") позовні вимоги не визнає, з мотивів викладених у відзиві, вважає, що прокурором не подано доказів, що спірна земельна ділянка дійсно належить державі, а розпорядження нею має лише Кабінет Міністрів України; не надано фактичних обстежень ґрунтів органами ДУ "Інститут охорони ґрунтів України" на підтвердження того, що за своїми показниками, зазначені землі відносяться до відповідної категорії забруднення, та не надано доказів для порівняння доаварійного стану ґрунтів й наявного фактичного стану показників забруднення на момент подання позову.

Також представником відповідача-2 подано клопотання від 05.06.2018 про залишення позову без розгляду, яке обґрунтоване тим, що позивачем не зазначено, причин неможливості звернення ГУ Держгеокадастру в Житомирській області з вказаним позовом, останній є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю самостійно здійснювати захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку (а.с.54-55, т.2).

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Обставини справи, встановлені господарським судом.

02.11.2017 Народицькою селищною радою прийнято рішення №644 "Про надання ТОВ "Поліська Нива" в оренду земельної ділянки та укладення попереднього договору оренди землі загальною площею 244,80га" (а.с.12, т.1).

Відповідно до п.1 вказаного рішення на період виготовлення проекту землеустрою та до укладення довгострокового договору оренди земельної ділянки вирішено укласти попередній договір оренди земельної ділянки з ТОВ "Поліська Нива" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 244,8 га із земель реформованого КПС ім. Щорса, що на території Народицької селищної ради .

На підставі вказаного рішення, 02.11.2017 між Народицькою селищною радою (орендодавець/відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліська Нива" (орендар/відповідач-2) укладено договір оренди землі (попередній) №259 (а.с.13-15, т.1), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (землі запасу селищної ради) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Народицької селищної ради, із земель реформованого КСП ім.Щорса, Народицького району, за межами населеного пункту с.Базар.

За умовами вказаного договору в строкове платне користування строком з 02.11.2017 по 30.09.2018 передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення (землі запасу селищної ради) загальною площею 244,80га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Передача земельної ділянки загальною площею 244,80 га здійснена за актом приймання-передачі від 02.11.2017 (а.с.16, т.1).

Відповідно до інформації відділу у Народицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області передана у користування земельна ділянка із земель реформованого КСП ім.Щорса площею 244,80 га розташована за межами населеного пункту згідно державної статистичної звітності форми 6-зем - категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, форма власності державна, статус земельних ділянок - землі запасу (рядок 94 - земель запасу, гр.18 - радіоактивно забруднені сільськогосподарські угіддя, які не використовуються в сільськогосподарському виробництві), технічна документація із землеустрою не виготовлялась, нормативно - грошова оцінка вказаних земель не розроблялась (а.с.19, т.1).

Прокурор посилається на те, що технічна документація на вказані землі відсутня, нормативно-грошова оцінка вказаних земель не розроблялась. Законним розпорядником спірних земель є центральний орган виконавчої влади, а саме: Кабінет Міністрів України. Відсутність у ТОВ "Поліська Нива" на момент прийняття спірного рішення розробленої землевпорядної документації щодо надання земельної ділянки у користування на умовах оренди в силу положень ст. 123 Земельного кодексу України не створювало жодних підстав для прийняття рішення щодо передачі землі у користування.

Враховуючи вищевказані обставини, прокурор звернувся з позовом до суду.

2. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до вимог ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання правочину недійсним, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до компетенції селищних рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування України", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Повноваження селищних рад у галузі земельних відносин на території селищ визначені в ст.12 Земельного кодексу України, в п. а) та п. в) якої передбачено такі повноваження, як розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 83 Земельного кодексу України (в редакції ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності") визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (ч.1 ст.84 ЗК України).

В Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012, який набрав чинності 01.01.2013, визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу (п. 3). У державній власності залишаються, зокрема, усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу (п. 4). В п.7 передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Зокрема, відповідно до вимог п.є-1) ст.15-1 Земельного кодексу України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, належать розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 підпункту в), г), Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012, у державній власності залишаються землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади та які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного Кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно частини 8 статті 122 Земельного Кодексу України Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Приписами статті 124 Земельного Кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями.

Відповідно до частини 3 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 даного Кодексу.

Згідно абзаців 3 та 4 частини 1 ст. 123 Земельного кодексу України Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Судом встановлено, що зазначена земельна ділянка площею 244,80 га, знаходиться за межами населеного пункту с. Базар, отже відповідно до ч.1 ст.84 Земельного кодексу України та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" перебуває у державній власності.

В матеріалах справи також міститься інформація відділу у Народицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 03.05.2018 №29-6-0.28-215/107-18 щодо приналежності спірної земельної ділянки до земель державної форми власності та матеріали паювання земель реформованого КСП ім.Щорса (а.с.121-202, т.1).

Відповідно до п.а) ст.15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин.

Центральним органом виконавчої влади у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), основними завданнями якого є реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру, на виконання якого Держгеокадастр України організовує виконання на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні; веде поземельні книги та видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки (Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015).

Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 31 пункту 4 Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин є Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області.

3. Висновок господарського суду за результатами розгляду вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради Народицького району Житомирської області №644 від 02.11.2017.

Враховуючи вищевикладене, Народицька селищна рада не мала повноважень приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою площею 244,80 га, яка знаходяться у державній власності.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що одним із способів захисту суб'єктів господарювання є визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству.

За вказаних обставин, рішення Народицької селищної ради від 02.11.2017 №644 "Про надання ТОВ "Поліська Нива" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі загальною площею 244,80га" підлягає визнанню недійсним.

4. Щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди землі №259 від 02.11.2017, укладеного між Народицькою селищною радою та ТОВ "Поліська Нива" та повернення земельної ділянки загальною площею 244,80 га, яка знаходиться на території Народицької селищної ради за межами населених пунктів, до земель запасу Народицької селищної ради Житомирської області у стані не гіршому порівняно з тим, у якому одержано в користування , суд виходить з наступного.

Підставою недійсності правочину згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Разом з тим, оскаржуваний договір оренди землі №259 від 02.11.2017 суперечить вищенаведеним вимогам Земельного кодексу України, оскільки за його умовами розпорядження земельними ділянками здійснено особою, яка не має відповідних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд враховує приписи ч.2 ст.19 Конституції України, ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якими органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені, зокрема, Конституцією і законами України.

Оскільки договір оренди землі (попередній) №259 від 02.11.2017 укладений з порушенням вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", а Народицька селищна рада, укладаючи спірний договір оренди землі, розпорядилася землями сільськогосподарського призначення (радіоактивно забрудненими сільськогосподарськими угіддями, які не використовуються у сільськогосподарському виробництві), що знаходяться за межами населених пунктів, перевищивши свої повноваження, його слід визнати недійсним.

Відповідно до положень ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно вимог ст.34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до вимог ч.4 ст.216 Цивільного кодексу України, правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із скасуванням рішення №644 від 02.11.2017 "Про укладання попереднього договору оренди землі з ТОВ "Поліська Нива", визнанням недійсним договору оренди землі (попереднього) від 02.11.2017, правові підстави користування ТОВ "Поліська Нива" земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (землі запасу селищної ради) загальною площею 244,80 га, яка знаходиться на території Народницької селищної ради, за межами населеного пункту с. Базар, відсутні, а тому підлягає до задоволення вимога прокурора про зобов'язання їх звільнення.

Заперечення відповідачів стосовно того, що позивачем не надано фактичних обстежень ґрунтів на підтвердження того, що за своїми показниками, зазначені землі відносяться до відповідної категорії забрудненості, відхиляються судом, адже матеріалами справи, зокрема, довідкою відділу у Народицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 02.01.2018 №10-6-0.28-122/107/17 земельні ділянки із земель реформованого КСП ім Щорса площею 244,80 га, розташовані за межами населеного пункту згідно державної статистичної звітності є радіоактивно забрудненими сільськогосподарськими угіддями, які не використовуються у сільськогосподарському виробництві.

5. Заперечення Народицької селищної ради та ТОВ "Поліська Нива" щодо правомірності прокурора звернення з даним позовом суд відхиляє, з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №З-рп/99 у справі №1-рп/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (абз. 2 ч.5 ст. 53 ГПК України).

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 N3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Слід зазначити, що необхідність забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини відображено у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. Зокрема вказано на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

При цьому Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення.

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.

В рішенні №3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (абз.2 пункту 3) .

Отже, у кожному конкретному випадку прокурор з посиланням на відповідне законодавство самостійно визначає, в чому саме відбулось чи може відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Предметом позову є заявлена прокурором вимога про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради; визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки.

Звертаючись з позовом у даній справі в інтересах держави без зазначення органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, прокурор зазначив, що розпорядником спірної земельної ділянки є Кабінет Міністрів України. Органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.15 "Про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру" є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру. "

Однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом цієї категорії, а тому прокурор пред'явив цей позов в інтересах держави як позивач.

В даному випадку, як зазначає прокурор, необхідність захисту інтересів держави обумовлено тим, що відновлення порушених державних інтересів шляхом прийняття рішення про задоволення позовних вимог передбачатиме повернення земельної ділянки до державної форми власності, приведення правовідносин у межі дії правового поля відповідно до вимог діючого законодавства.

Враховуючи норми ГПК України, Закону України "Про прокуратуру" та Конституції України, виходячи з предмету та підстав позову, суд дійшов висновку, що звернення прокурора з даним позовом є обґрунтованим.

Зазначеним вище спростовуються доводи відповідачів щодо незазначення прокурором підстав для представництва.

6. Щодо клопотань відповідачів про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України, слід зазначити наступне.

Пунктом 2 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо: позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без розгляду, у разі якщо під час розгляду справи буде встановлено, що позовну заяву підписано особою, яка не має на це повноважень.

Разом з тим, позовна заява від 22.02.2018 №88/1373 вих18 підписана керівником Коростенської місцевої прокуратури Островським І.М.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про те, що доводи викладені у клопотаннях Народицької селищної ради Житомирської області та ТОВ "Поліська Нива" про залишення позову у цій справі без розгляду з підстав, наведених у вказаних клопотаннях є безпідставними. Більш того, на думку суду, задоволення такого клопотання може порушити право прокурора на судовий захист.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Керівника Коростенської місцевої прокуратури (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Героїв Чорнобиля, 10) до Народицької селищної ради Житомирської області (11401, Житомирська область, смт.Народичі, вул. Свято-Миколаївська, 175, ідентифікаційний код 04346480) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська Нива" (11452, Житомирська область, Народицький район, с. Сухарівка, вул. Визволителів, 33, ідентифікаційний код 37843704) задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Народицької селищної ради Народицького району Житомирської області №644 від 02.11.2017 "Про надання ТОВ "Поліська Нива" в оренду земельної ділянки та укладення попереднього договору оренди землі загальною площею 244,80га".

3. Визнати недійсним договір оренди землі (попередній) №259 від 02.11.2017, укладений між Народицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліська Нива", зареєстрований Народицькою селищною радою в реєстрі земель за №259 від 02.11.2017.

4. Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліська Нива" (11452, Житомирська область, Народицький район, с. Сухарівка, вул. Визволителів, 33, ідентифікаційний код 37843704) повернути земельну ділянку загальною площею 244,80га, яка знаходиться на території Народицької селищної ради за межами населених пунктів, до земель запасу Народицької селищної ради Житомирської області (11401, Житомирська область, смт.Народичі, вул. Свято-Миколаївська, 175, ідентифікаційний код 04346480) у стані не гіршому порівняно з тим, у якому її одержано в користування.

5. Стягнути з Народицької селищної ради Житомирської області (11401, Житомирська область, смт.Народичі, вул. Свято-Миколаївська, 175, ідентифікаційний код 04346480) на користь Прокуратури Житомирської області (10008, вул. Святослава Ріхтера, 11, м. Житомир, ідентифікаційний код 02909950)- 2643,00грн судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська Нива" (11452, Житомирська область, Народицький район, с. Сухарівка, вул. Визволителів, 33, ідентифікаційний код 37843704) на користь Прокуратури Житомирської області (10008, вул. Святослава Ріхтера, 11, м. Житомир, ідентифікаційний код 02909950) - 2643,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 17.08.18

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати: 1 - в справу

2 - Коростенська місцева прокуратура ( рек. з повід.)

3 - Прокуратура Житомирської області

4 - 5 - відповідачам (рек. з повід.)

6 - третій особі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області ( 10002, м. Житомир, вул. Довженка,45. ) (рек. з повід)