Рішення

від 09.08.2018 по справі 916/308/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" серпня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/308/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" (вул. Кременецька, б. 38, м. Луцьк, Волинська область, 43010, код ЄДРПОУ - 34524327)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СФТ" (Миколаївська дорога, б. 124, м. Одеса, Одеська область, 65013, код ЄДРПОУ - 37811625)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Лазуренко Є.С.

Представники:

Від позивача : Дем`як П.Ю. - на підставі довіреності від 02.10.2017 р.; Стецик Н.В. - на підставі довіреності від 30.12.2016 р.;

Від відповідача: не з`явився.

В засіданні брали участь:

Від позивача : Стецик Н.В. - на підставі довіреності від 30.12.2016 р.;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі- ТОВ) "СФТ" про стягнення заборгованості у розмірі 808 941 грн. 14 коп., інфляційних втрат у розмірі 554 931 грн. 54 коп. та 3% річних у розмірі 70 544 грн. 10 коп.

Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Никифорчук М.І.) від 26.02.2018р. відкрито провадження у справі № 916/308/18 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Розпорядженням керівника апарату № 116 від 10.04.2018 р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи", відповідно до п. 9, 10 Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 22.12.2017 р. (протокол № 17-13/2017), приймаючи до уваги звільнення судді Никифорчука М.І. з посади судді господарського суду Одеської області у відставку з 03.04.2018 р. згідно рішення Вищої ради правосуддя від 03.04.2018 р. № 982/0/15-18, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/308/18 та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Рога Н.В. для розгляду справи № 916/308/18.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.04.2018р. суддею Рога Н.В. прийнято справу до свого провадження , призначено підготовче засідання на 08.05.2018р., явку сторін визнано обов'язковою.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.05.2018р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/308/18 на тридцять днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.07.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу №916/308/18 до розгляду по суті у судовому засіданні в режимі відео конференції ( за клопотанням позивача) на 24.07.2018р. Ухвалою суду від 17.07.2018р. у зв'язку із відрядженням судді Рога Н.В. з 23.07.2018р. по 25.07.2018р. судове засідання по розгляду по суті справи №916/308/18 в режимі відео конференції призначено на 27.07.2018р. У зв'язку із неявкою представників сторін, судове засідання по розгляду по суті справи №916/308/18 в режимі відео конференції призначено на 07.08.2018р. У судовому засіданні по розгляду по суті справи №916/308/18 в режимі відео конференції , яке відбувалося 07.08.2018р. оголошено перерву до 09.08.2018р.

Представники позивача позовну заяву підтримують, просять суд задовольнити позов.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою, але судову кореспонденцію повернуто поштою з позначкою „організація не зареєстрована". Представник відповідача в судові засідання не з'являвся. Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем подано не було.

За приписами ст.120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Як зазначив позивач у справі, 30 травня 2013р. між ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" (Замовник) та ТОВ СФТ (Генеральний Підрядник) був укладений Договір №5-Нр генерального підряду (далі - Договір), згідно з п.1.1 якого Генеральний Підрядник зобов`язується за завданням Замовника на свій ризик з залученням власних матеріалів, та з матеріалів наданих Замовником, вартість яких включена у Договірну ціну по Договору, виконати комплекс робіт з будівництва автозаправочного комплексу (АЗК М6) з рестораном (надалі-Об'єкт) за адресою: а/д Київ-Одеса км.459 (ліворуч), масив №5 Нерубайська с/р Біляївського району Одеської області та монтажу обладнання згідно проектної документації Замовника, в межах погодженої договірної ціни на проведення робіт та ввести збудований об'єкт спільно з Замовником в експлуатацію, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість виконання повного комплексу робіт.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.12.3 Договору). При цьому, Сторони встановили, що строк виконання всіх підрядних робіт і здачі об`єкта Замовнику по даному Договору становить: дата початку робіт - 01 червня 2013р., дата закінчення робіт - 10 листопада 2013р. (п.5.1 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору вартість робіт Генерального підрядника встановлюється Договірною ціною без урахування вартості матеріалів, устаткування, наданого Замовником для використання та встановлення на об'єкті, передбаченому даним Договором і складає 5 000 000 грн. ( в т.ч. ПДВ 20%). За умовами п.3.2 Договору вартість робіт, визначена у п.3.1 даного Договору є динамічною (приблизною) і може підлягати коригуванню за обов'язковим погодженням сторін у випадках, передбачених чинним законодавством по фактичній вартості після закінчення усіх будівельно-монтажних робіт на майданчику.

Розділом 4 Договору встановлено, що розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті - гривні шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Генерального Підрядника згідно Інструкції Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті . Розрахунки між сторонами здійснюються окремо по кожному об'єкту наступним чином:- сума в розмірі 10% від вказаної в п.3.1 перераховується на розрахунковий рахунок Генерального Підрядника як авансовий платіж; -сума в розмірі орієнтовно 60% від вартості робіт Генерального Підрядника перераховується поетапно, проміжними платіжками на підставі прийнятих Актів виконаних робіт відповідно до форми КБ-2в та довідки про вартість КБ-3 у розмірі, що вказана в даній довідці як проміжний платіж протягом 20 банківських днів з моменту підписання відповідного акту; - остаточний розрахунок - орієнтовно 30% від вартості робіт Генерального Підрядника здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Генерального Підрядника протягом 35 днів з дати підписання останнього Акту виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість КБ-3 .

Позивач зазначив, що на виконання Договору, з метою фінансування проведення підрядних робіт ним перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 14 342 933 грн. 27 коп., що підтверджується довідкою ПАТ Банк інвестиції та заощаджень №54 від 08.02.2017р. При цьому, відповідачем виконано підрядних робіт на суму 13 316 004 грн. 62 коп., що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт. Крім того, позивач зазначає, що з метою забезпечення проведення робіт щодо будівництва АЗС відповідачем залучено власні матеріали на суму 217 987 грн. 51 коп., що підтверджується видатковою накладною №220514 від 22.05.2014р. Таким чином, як зазначив позивач, різниця між вартістю проведених оплат та вартістю виконаних будівельних робіт становить 808 941 грн. 14 коп., що і є сумою заборгованості, яка , з урахуванням положень ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України , має бути стягнута з відповідача.

В обгрунтування наявності заборгованості позивач зазначив, що 12 лютого 2015р. між ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" та ТОВ СФТ підписано протокол загальної звірки взаєморозрахунків, згідно з яким заборгованість відповідача складає 1 503 920 грн. 70 коп. Позивач зазначає, що вказана сума включає також заборгованість за Договором генерального підряду №5-НР від 30.05.2013р. Пунктом 5 даного протоколу сторонами погоджено, що відповідач повинен здійснити розрахунки терміном 30 календарних днів з моменту підписання даного протоколу.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем розрахунки за Договором генерального підряду №5-НР від 30.05.2013р. в повному обсязі не були проведені, у зв'язку з чим наявна заборгованість ТОВ СФТ перед позивачем, з урахуванням чого ТОВ ВЕСТ ОЙЛ ГРУП вважає наявним порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 808 941 грн. 78 коп.

Позивач також зазначає, що відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 70 544 грн. 10 коп. за період з 15.03.2015р. по 08.02.2018р. та інфляційні втрати у сумі 554 931 грн. 54 коп. за період з 15.03.2015р. по 08.02.2018р. , які також просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач своїм правом на судовий захист на скористався.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Як встановлено судом, 30 травня 2013р. між ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" (Замовник) та ТОВ СФТ (Генеральний Підрядник) був укладений Договір №5-Нр генерального підряду, згідно з п.1.1 якого Генеральний Підрядник зобов`язується за завданням Замовника на свій ризик з залученням власних матеріалів, та матеріалів наданих Замовником, вартість яких включена у Договірну ціну по Договору, виконати комплекс робіт з будівництва автозаправочного комплексу (АЗК М6) з рестораном (надалі-Об'єкт) за адресою: а/д Київ-Одеса км.459 (ліворуч), масив №5 Нерубайська с/р Біляївського району Одеської області та монтажу обладнання згідно проектної документації Замовника в межах погодженої договірної ціни на проведення робіт та ввести збудований об'єкт спільно з Замовником в експлуатацію, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість виконання повного комплексу робіт.

Зазначений договір за своєю правовою природою є договором підряду, адже, відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Крім того, відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статті 627 Цивільного кодексу України законодавець також зазначив, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст.843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до п.3.1 Договору вартість робіт Генерального підрядника встановлюється Договірною ціною без урахування вартості матеріалів, устаткування, наданого Замовником для використання та встановлення на об'єкті, передбаченому даним Договором і складає 5 000 000 грн. (в т.ч. ПДВ 20%). При цьому, сторони домовилися, що Вартість робіт, визначена у п.3.1 даного Договору є динамічною (приблизною) і може підлягати коригуванню за обов'язковим погодженням сторін у випадках, передбачених чинним законодавством по фактичній вартості після закінчення усіх будівельно-монтажних робіт на майданчику (п.3.2 Договору). За умовами п.3.3. Договору зміна вартості робіт узгоджується сторонами шляхом укладання відповідної Додаткової угоди до даного Договору, яка з моменту підпису уповноваженими представниками сторін являється невід'ємною частиною Договору.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що на виконання умов Договору він перерахував ТОВ СФТ грошові кошти у розмірі 14 342 933 грн. 27 коп., що підтверджується довідкою ПАТ Банк інвестиції та заощаджень №54 від 08.02.2017р.

При цьому, позивачем до матеріалів справи не надано додаткових угод до Договору №5-Нр генерального підряду від 30.05.2013р., якими б сторони погодили зміну вартості робіт. Посилання позивача у якості доказу перерахування коштів на довідку ПАТ Банк інвестиції та заощаджень №54 від 08.02.2017р. суд сприймає критично, адже, по-перше, позивач вправі самостійно розпоряджатися належними йому грошовими коштами, у тому числі і перераховувати їх будь-кому на свій власний розсуд. По-друге, зазначена довідка містить позицію, яка взагалі не стосується Договору №5-Нр генерального підряду від 30.05.2013р. ( перерахування 05.11.2012р. у сумі 32 933 грн. 27 коп. на підставі договору 291012 від 29.10.2012р.). По-третє, надана до матеріалів справи копія довідки ПАТ Банк інвестиції та заощаджень №54 від 08.02.2017р., засвідчена представником ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" Стецик Н.В., який діяв на підставі довіреності від 30.12.2016р. (яка не містить повноважень представника на засвідчення від імені товариства будь-яких копій), не є належним та допустимим доказом проведення перерахування, адже не є розрахунковим документом.

Сторони у Договорі встановили, що строк виконання всіх підрядних робіт і здачі об`єкта Замовнику по даному Договору становить : дата початку робіт - 01 червня 2013р., дата закінчення робіт - 10 листопада 2013р. (п.5.1 Договору). Будь-яких документів, зокрема, додаткових угод щодо продовження строків виконання робіт, позивачем до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим взагалі незрозуміло, чи було допущено відповідачем порушення умов Договору , а також у зв'язку з чим позивач продовжував перерахування коштів відповідачу після закінчення строку виконання підрядних робіт. .

Розділом 4 Договору встановлено, що розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті - гривні шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Генерального Підрядника згідно Інструкції Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті . Розрахунки між сторонами здійснюються окремо по кожному об'єкту наступним чином: сума в розмірі 10% від вказаної в п.3.1 перераховується на розрахунковий рахунок Генерального Підрядника як авансовий платіж; сума в розмірі орієнтовно 60% від вартості робіт Генерального Підрядника перераховується поетапно, проміжними платіжками на підставі прийнятих Актів виконаних робіт відповідно до форми КБ-2в та довідки про вартість КБ-3 у розмірі, що вказана в даній довідці як проміжний платіж протягом 20 банківських днів з моменту підписання відповідного акту; остаточний розрахунок - орієнтовно 30% від вартості робіт Генерального Підрядника здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Генерального Підрядника протягом 35 днів з дати підписання останнього Акту виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість КБ-3 .

Отже, сторони у Договорі передбачили певний порядок оплати та мали його дотримуватися.

Позивачем до матеріалів справи не надано доказів внесення сторонами змін у Договір щодо порядку перерахування грошових коштів, а з наявних у справі матеріалів неможливо встановити, у якому саме порядку сплачував грошові кошти позивач та чи допускав порушення умов Договору відповідач.

Відповідно до ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Пунктом 1.11 Договору сторони узгодили, що акти форми КБ-2в та КБ-3 є актами прийняття Замовником певного етапу робіт, виконаного за звітний місяць. При цьому, акти форми КБ-2в та КБ-3 вважаються прийнятими Замовником лише при умові наявності на них підпису відповідальної особи Замовника та скріплених печаткою Замовника.

Але, позивачем до матеріалів справи взагалі не надано актів виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, складених у відповідності до умов Договору та положень законодавства, скріплених печатками сторін та підписаних повноваженими представниками .

Надані позивачем до матеріалів копії Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2013р., за вересень 2013р. , за листопад 2013р. , за лютий 2014р. , за травень 2014р. , за грудень 2014р. не можуть бути належними та допустимими доказами у справі, адже, по-перше, мають розглядатися разом із актами виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, по-друге, позивачем не обґрунтовано надання Довідок за лютий 2014р. , за травень 2014р. , за грудень 2014р. з урахуванням положень п.5.1 Договору , згідно якого дата початку робіт - 01 червня 2013р., дата закінчення робіт - 10 листопада 2013р. По-третє, з наданих до матеріалів справи копій Довідок взагалі неможливо встановити , чи містять вони підписи представників обох сторін,а також повноваження цих представників.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на надану позивачем до матеріалів справи копію видаткової накладної №220514 від 22.05.2014р. на підтвердження використання відповідачем матеріалів на суму 217 987 грн. 51 коп., яка взагалі не має відношення до Договору №5-Нр генерального підряду від 30.05.2013р., адже містить посилання на договір №05-Нр від 05.05.2014р.

Посилання представників позивача у якості доказу на протокол загальної звірки взаєморозрахунків, згідно з яким заборгованість відповідача станом на 11.02.2015р. складає 1 503 920 грн. 70 коп., суд вважає також безпідставним, адже , по-перше, у даному протоколі взагалі не зазначено яких саме правовідносин він стосується, по-друге, невідомо, чи не погашено відповідачем заборгованість станом на серпень 2018р., з урахуванням того, що протокол було складено станом на 11.02.2015р.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані, зокрема, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Частиною 4 ст. 74 ГПК України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Згідно вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин, виходячи з матеріалів справи, суд вважає, що позивачем у справі не доведено достовірними та достатніми доказами обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, у зв'язку з чим, на думку суду, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП"- відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Повне рішення складено 17 серпня 2018 р.

Суддя Н.В. Рога