Рішення

від 16.08.2018 по справі 925/591/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року м. Черкаси

справа № 925/591/18

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Копистири В.М., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36

до приватної виробничо-комерційної фірми Грунт , м. Черкаси, вул. Гоголя, 453, кв. 66

про стягнення 40 200,00 грн. упущеної вигоди, спричиненої не укладенням договорів пайової участі,

за участю представників сторін:

прокурор: Архипенко В.О. - прокурор відділу - за посадою;

від позивача: Гончар Ю.Г. - за довіреністю;

від відповідача: Смаглій В.М. - за довіреністю, адвокат.

В розгляді справи оголошувалась перерва з 10 серпня 2018р. до 09:00 год. 16 серпня 2018р.

Заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся в господарський суд Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради з позовом до приватної виробничо-комерційної фірми Грунт про стягнення 40 200,00 грн. упущеної вигоди, спричиненої не укладенням договорів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси, та відшкодування судових витрат.

В судовому засіданні:

Прокурор вимоги підтримав. Необхідність судового захисту обґрунтовує зобов'язанням з наповнення бюджету для виконання загальнодержавних та соціальних програм.

Позивач вимоги підтримав. Вказує на ухилення відповідача від укладення договору та сплати внеску на розвиток інфраструктури міста.

Відповідач вимоги заперечив та заявив про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин. Містобудівні обмеження видані відповідачу виконкомом Черкаської міської ради в 2012 році, а об'єкт зданий в експлуатацію в 2014 році і позивачем з того часу не вчинено жодних дій на мінімізацію збитків та втрат громадою міста. Бездіяльність позивача не визнавалась протиправною.

Прокурор спростовує доводи відповідача посиланням на проведення моніторингу реєстрів прав на об'єкти будівництва та виявленням порушення лише в 2018 році. Міській раді стало відомо про введення відповідачем об'єкта будівництва до експлуатації із запиту Черкаської місцевої прокуратури. Органи місцевого самоврядування знаходяться поза межами процедури введення об'єктів будівництва в експлуатацію та не інформуються замовниками будівництва та органами державного архітектурного будівельного контролю про введення об'єктів до експлуатації.

Судом з'ясовано та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Прокурор звернувся з позовом в інтересах Черкаської міської ради до ПВКФ Грунт та пояснив, що згідно зі ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Аналогічну норму наведено в Порядку залучення замовників до пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради №2-621 від 23.06.2011р.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Рішенням Черкаської міської ради №2-621 від 23.06.2011р. затверджено Порядок залучення замовників до пайової участі у розвитку інженерно -транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси (далі Порядок), який покладає на замовника будівництва обов'язок звернутися із заявою до Департаменту архітектури та містобудування про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Черкаси.

Згідно з ч.1 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Разом з тим, Відповідач, як замовник будівництва з відповідною заявою до Черкаської міської ради чи виконавчого комітету не звертався та відповідний договір пайової участі не укладав.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським зобов'язанням визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо).

Положеннями статті 224 ГК України, встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до положень статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відповідач ухилився від укладення з позивачем чи виконкомом міської ради договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Статтею 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Слід зазначити, що відповідно до статті 7 Конституції України, в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

В свою чергу Черкаська міська рада ніяким чином не використовує надані їй чинним законодавством повноваження щодо відновлення своїх порушених прав.

Об'єкти введено в експлуатацію 29.09.2014р. і до цього часу міська рада не уклала із Відповідачем договору пайової участі у розвитку інженерно транспортної інфраструктури м. Черкаси, та не звернулася до останнього з позовом про стягнення упущеної вигоди.

Неукладення відповідачем договору на пайову участь у розвитку інженерно транспортної інфраструктури м. Черкаси, несплата ним грошового внеску та спричинення збитків позивачу стали причиною звернення прокурора до суду за захистом порушеного права органу місцевого самоврядування.

Прокурор пояснив, що необхідність захисту інтересів держави полягає у відновленні законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства і користувачем земельною ділянкою, відновлення порушених прав територіальної громади на отримання пайового внеску від будівництва об'єкту на земельній ділянці у відповідності з вимогами закону; дотримання принципу раціонального використання землі та побудованого відповідачем об'єкту.

На запитання головуючого прокурор та учасники заявили:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи та прийняття рішення.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення прокурора та учасників, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 Цивільного кодексу України.

Діяльність позивача Черкаської міської ради регламентована положеннями Конституції України (ст. 19), ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , Про оренду землі , іншими нормативними документами в частині регулювання договірних чи публічних відносин.

Приписи ст.13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Між сторонами не виникло та не існує договірних відносин оплати пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору. Тобто, договір про пайову участь в розвитку інфраструктури міста у формі єдиного документу в письмовому виді між сторонами не укладався, а Сторони перебувають в абсолютних правовідносинах за Законом. Суд враховує, що відповідно до приписів ст. 11 ЦК України зобов'язання в управненої сторони може виникати з дій, на підставі Закону, а також внаслідок завдання майнової шкоди іншій особі тощо.

Прокурор підставно звернувся в господарський суд з вимогами до відповідача та доводить обов'язок відповідача на внесення коштів на розвиток інфраструктури.

Позивач підтримав доводи прокурора.

Відповідачу надані містобудівні умови та обмеження рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради №657 від 04.05.2012р. (а.с. 64). В цьому ж рішенні (п. 2.5) відповідача зобов'язано укласти договір пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Рішення виконкому підписане міським головою Одаричем С.О.

Комунальне підприємство Центр адміністрування та моніторингу Черкаської міської ради листом від 05.07.2012р. №208/137/07/2012 (а.с. 65-66) звертався до відповідача з вимогою надати дані по кошторисній вартості об'єкту та листом від 12.12.2012р. №1194/137/08/2012 (а.с. 69-70) звертався до відповідача з вимогою вчинення дій на укладення договору пайової участі.

Департамент містобудування Черкаської міської ради листом від 12.09.2012р. вих. 11204-01-14 (а.с. 67) звертався до відповідача з вимогою звернутися до виконкому міської ради для укладання договору пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Суд враховує, що виконавчий комітет міської ради, Департамент містобудування, комунальне підприємство Центр адміністрування та моніторингу Черкаської міської ради підконтрольні у своїй діяльності міський раді на підставі приписів ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , тому позивач не може стверджувати про необізнаність позивача про дії відповідача та ухилення його від укладання договору про пайову участь у створенні і розвитку інфраструктури міста.

Суд критично оцінює доводи прокурора, які він обґрунтовує з посиланням на постанову Верховного суду України від 22.03.2017р. у справі №908/312/16 (а.с. 36-40), та не враховує ці доводи при прийнятті рішення, оскільки предметом спору у справі №908/312/16 є стягнення збитків в межах строку позовної давності (початок будівництва 2014р., введення в експлуатацію 2016р., пред'явлення позову 2016р.), що не є аналогічним у даній справі, що розглядається.

Ст. 623 ЦК України регламентує відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання.

Представник відповідача вимоги заперечив та звернувся до суду з відзивом на позов, в якому просить суд про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин. Представник відповідача своє клопотання підтримав. Вказав на пропущення прокурором та позивачем загального строку на звернення до суду - відповідно приписів ст. 257 ЦК України.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд враховує отримання відповідачем містобудівних обмежень 04.05.2012р. від виконавчого комітету Черкаської міської ради, початок будівництва серпень 2012р. (а.с. 16), та строк введення об'єкту в експлуатацію в вересні 2014р. (а.с. 16). Прокурор та позивач звернулись в господарський суд Черкаської області з позовом лише в червні 2018р.

Отже, загальний трирічний строк позовної давності у спірних правовідносинах - (про порушення свого права позивач був обізнаний з серпня 2012 року) - сплив.

Прокурор та позивач не навели поважності причин пропуску строку позовної давності. Твердження прокурора, що йому стало відомо про порушення права Черкаської міської ради лише в січні 2018р. - не враховується судом при прийнятті рішення, оскільки позивачу було відомо ще з травня 2012р. про намір відповідача проводити капітальне будівництво на земельній ділянці комунальної власності. Позивач не вчиняв активних дій на укладення з відповідачем відповідного договору про пайову участь, достеменно знаючи про порушення свого права.

Як встановлено в п. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд враховує приписи Постанови Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013р. №10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів :

…2.2. За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Заява про застосування строку позовної давності подана відповідачем до прийняття рішення судом, з дотриманням процедури.

Прокурор та представник позивача клопотання представника відповідача не спростували у належний спосіб.

Пропуск позовної давності є підставою для відмови в позові.

При відмові в позові судові витрати належить покласти на прокурора та не стягувати.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури, м. Черкаси, вул. Б.Хмельницького, 60

в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 25212542

до приватної виробничо-комерційної фірми Грунт , м. Черкаси, вул. Гоголя, 453, кв. 66, код ЄДРПОУ 21362368

про стягнення 40 200,00 грн. упущеної вигоди, спричиненої не укладенням договорів пайової участі - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 20.08.2018р.

Суддя Г.М. Скиба