Рішення

від 15.08.2018 по справі 816/1917/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1917/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.,

представника позивача - Карасенко О.О.,

представника відповідача - Федчун Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні миючі системи" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

06.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні миючі системи" (надалі - ТОВ "Сучасні миючі системи", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі - відповідач), в якій просить: визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області Державної служби України з питань праці про накладення штрафу №ПЛ1009/152/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 30.05.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатом інспекційного відвідування ТОВ "Сучасні миючі системи" інспектором праці Управління Держпраці у Полтавській області було складено акт, в якому зазначено про порушення позивачем частини третьої статті 24 КЗпП України. На підставі акта інспекційного відвідування 30.05.2018 першим заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на ТОВ "Сучасні миючі системи" у розмірі 1116900,00 грн. Позивач не погоджується із постановою про накладення штрафу вважає її протиправною та просить скасувати.

Ухвалою суду від 08.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №816/1917/18. Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження.

26.06.2018 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (а.с.184-187 т.1), в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що за результатом інспекційного відвідування ТОВ "Сучасні миючі системи" було виявлено порушення частини третьої статті 24 КЗпП України. Зокрема встановлено, що протягом 2017 - 2018 років між ТОВ "Сучасні миючі системи" та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 було укладено цивільно-правові договори, які по своїй суті є трудовими договорами.

Ухвалою суду від 25.07.2018 вжито заходи забезпечення позову у справі №816/1917/18 шляхом зупинення стягнення з ТОВ "Сучасні миючі системи" на підставі постанови Управління Держпраці у Полтавській області Державної служби України з питань праці про накладення штрафу №ПЛ1009/152/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 30 травня 2018 року.

31.07.2018 представник відповідача надав до суду доповнення до відзиву на позовну заяву (а.с.20-21 т.2), в яких зазначив про те, що працівники виконували роботу на постійній основі, направлену на процес роботи, а не на кінцевий результат, за яку щомісяця проводилась оплата праці.

Ухвалою суду від 08.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

З 15.05.2018 по 15.05.2018 інспектором Управління Держпраці у Полтавській області Братусь Л.О. проведено інспекційне відвідування у ТОВ "Сучасні миючі системи".

За результатами перевірки складено акт інспекційного відвідування №ПЛ1009/152/АВ від 15.05.2018, яким, крім іншого, встановлено порушення частини третьої статті 24 КЗпП України (а.с.14-24 т.1).

Зі змісту опису виявленого порушення слідує, що протягом 2017 - 2018 років між ТОВ "Сучасні миючі системи" та громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 було укладено цивільно-правові договори, які по своїй суті є трудовими договорами, а сторони цивільно-правового договору є роботодавцем та найманим працівником.

23.05.2018 інспектором Управління Держпраці у Полтавській області Братусь Л.О. винесено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ1009/152/АВ/П (а.с.202-205 т.1).

30.05.2018 заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області Масленком О.І. розглянувши справу про накладення штрафу на підставі акта інспекційного відвідування від 15.05.2018 №ПЛ1009/152/АВ щодо порушень законодавства про працю ТОВ "Сучасні миючі системи" встановлено порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України. Керуючись статтею 259 КЗпП України, статтею 53 Закону України "Про зайнятість населення", частиною третьою статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України вирішено накласти на ТОВ "Сучасні миючі системи" штраф у розмірі 1116900,00 грн (а.с.211-212 т.1).

Позивач не погодився з постановою про накладення штрафу №ПЛ1009/152/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 30.05.2018, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V).

Так, за приписами статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

В силу положень підпункту 6 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, а відтак має повноваження здійснювати державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю.

Статтею 1 Закону № 877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами частини 4 статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

При цьому відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі по тексту - Порядок №295).

Зазначений Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) /пункт 1 Порядку №295/.

За змістом пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Позивачем не оскаржується підстави та порядок проведення інспекційного відвідування ТОВ "Сучасні миючі системи".

Згідно оскаржуваної постанови на позивача накладено штраф у розмірі 1116900,00 грн за допущення до роботи без укладання трудового договору наступних осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).

На підтвердження наявності правомірних відносин з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 позивачем надано під час перевірки та до суду цивільно-правові договори та складені акти прийому наданих послуг:

- цивільно-правовий договір від 22.02.2017 №22/02-17 укладений з ОСОБА_6 (а.с.61 т.1), акт від 28.02.2017 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №22/02 (а.с.60 т.1);

- цивільно-правовий договір від 22.02.2017 №22/02-17 укладений з ОСОБА_7 (а.с.69 т.1), акт від 31.03.2017 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №22/02 (а.с.68 т.1);

- цивільно-правовий договір від 10.03.2017 №10/03-17 укладений з ОСОБА_12 (а.с.77 т.1), акт від 28.04.2017 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №10/03 (а.с.76 т.1);

- цивільно-правовий договір від 31.03.2017 №31/03-17 укладений з ОСОБА_9 (а.с.85 т.1), акт від 31.05.2017 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №31/03-17 (а.с.84 т.1);

- цивільно-правовий договір від 01.05.2017 №22 укладений з ОСОБА_8 (а.с.93 т.1), акт від 30.06.2017 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №22 (а.с.92 т.1);

- цивільно-правовий договір від 01.05.2017 №22 укладений з ОСОБА_11 (а.с.102 т.1), акт від 31.07.2017 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №03.07.2017 (а.с.101 т.1);

- цивільно-правовий договір від 19.06.2017 №19/06-17 укладений з ОСОБА_4 (а.с.111 т.1), акт від 31.08.2017 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №19/06-17 (а.с.110 т.1);

- цивільно-правовий договір (без дати) №05/01-18 укладений з ОСОБА_4 (а.с.157 т.1), акт від 31.01.2018 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №05/01-18 (а.с.156 т.1);

- цивільно-правовий договір від 02.01.2018 №2/01-18 укладений з ОСОБА_3 (а.с.165 т.1), акт від 28.02.2018 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №2/01-18 (а.с.166 т.1);

- цивільно-правовий договір від 01.03.2018 №01/03-18 укладений з ОСОБА_3 (а.с.175-176 т.1), акт від 31.03.2018 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №2/01-18 (а.с.174 т.1);

- цивільно-правовий договір від 07.05.2018 №07/05-18 укладений з ОСОБА_5 (а.с.177-178 т.1), додаткова угода до цивільно-правового договору від 07.05.2018 №07/05-18 (а.с.179 т.1);

- цивільно-правовий договір від 12.05.2017 №12/05-17 укладений з ОСОБА_10 (а.с.120 т.1), додаток від 12.10.2017 до цивільно-правового договору №12/05-17 (без зазначення дати договору до якого укладений додаток) (а.с.129), додаток від 12.12.2017 до цивільно-правового договору №12/05-17 (без зазначення дати договору до якого укладений додаток) (а.с.148-149 т.1), акт від 29.09.2017 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №12/05-17 (а.с.119 т.1), акт від 31.10.2017 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №12/05-17 (а.с.128 т.1), акт від 30.11.2017 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №12/05-17 (а.с.137 т.1), акт від 28.12.2017 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №12/05-17 (а.с.147 т.1).

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Як вбачається з наведених вище цивільно-правових договорів, укладених позивачем з фізичними особами, предметами останніх є послуги (виконання роботи) з миття автомобілів.

Пунктом 1.1 вказаних договорів обумовлено, що виконавець зобов'язується надати замовнику послуги (виконати роботи) в обсязі і на умовах передбачених даним договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити дані послуги (роботи).

Згідно пункту 1.2 виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт), у тому числі використовує власні засоби та матеріали.

Факт надання відповідних послуг (робіт) з боку виконавця засвідчується Актами прийому наданих послуг (виконаної роботи). Акт прийому наданих послуг (виконаної роботи) підписуються сторонами після надання послуг та є невід'ємною частиною договору /пункти 1.4, 1.5 договорів/.

Вартість послуг (робіт) по цивільно-правовому договору складає: зовнішня мийка 80 грн (в кількості 5); комплекс-мийка 120 грн (в кількості 15); еліт мийка 170 грн (в кількості 10). Всього 3900 грн без ПДВ.

Таким чином, предметом договорів є надання послуги (виконання роботи) з миття автомобілів. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку. Обсяг роботи за договорами складає: зовнішня мийка в кількості 5 авто, комплекс-мийка в кількості 15 авто, еліт мийка в кількості 10 авто. Сума винагороди становить 3900,00 грн без ПДВ. За результатом виконаної роботи складається акт прийому наданих послуг (виконаної роботи) та сплачуються кошти у готівковій формі.

Суд відхиляє твердження відповідача, що працівники виконували роботу на постійній основі, направлену на процес роботи, а не на кінцевий результат, за яку щомісяця проводилась оплата праці.

Відповідно до пункту 6.1 договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань.

Отже, згідно даного пункту договір діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань, а саме: виконавець має надати послуги в кількості обумовленій пунктом 4.1 договорів, а замовник має сплати кошти у розмірі та формі визначеному в пунктах 4.1 та 4.2 договорів.

Дослідивши надані позивачем акти прийому наданих послуг до цивільно-правових договорів укладених ТОВ "Сучасні миючі системи" з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12 суд встановив, що вони складені за результатом наданої послуги (виконаної роботи). В актах в повній мірі зазначено підстави його складання, обсяг наданої послуги, вартість винагороди виконавця, а також відсутність претензій у сторін.

Варто зазначити, що до кожного цивільно-правового договору укладеного з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12 складений лише один акт прийому наданих послуг.

Суд не сприймає твердження відповідача, що пункт 9.4 договорів свідчить про триваючі трудові відносини між позивачем та особами з якими укладено цивільно-правові договори.

Пунктом 9.4 договорів визначено, що договір набуває сили з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2017/2018.

Суд зазначає, що вказаний пункт міститься в договорі з метою визначення конкретної дати припинення договірних відносин між сторонами, у випадку, якщо виконавець не надасть послуги в обсязі та на умовах договору до кінця року в якому укладений договір.

Відтак, з урахуванням зазначених обставини, суд дійшов висновку, що предметом цивільно-правових договорів на виконання робіт, є виконання працівниками певного визначеного обсягу робіт, за наслідками виконання якої ТОВ "Сучасні миючі системи" зобов'язувалося оплатити виконавцеві виконану ним роботу, тобто, предметом є кінцевий результат, а не процес праці. Метою цих договорів є отримання певного матеріального результату.

Також позивач надав до суду Звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за період: лютий 2017 року по березень 2018 року (а.с.53-59, 62-67, 70-75, 78-83, 85-91, 94-100, 103-109, 112-118, 121-127, 131-136, 140-146, 150-155, 158-164, 167-173, т.1) у якій відображені відомості про суму нарахованого єдиного внеску за цивільно-правовими договорами.

На запит суду податковим органом надано Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осію, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 1, 2, 3, 4 квартал 2017 року та перший квартал 2018 року (а.с.74-86 т.2) з яких вбачається утримання податку з доходів отриманих на підставі цивільно-правових договорів.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що доводи відповідача про допущення до роботи без укладання трудового договору осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ґрунтуються на припущеннях інспектора праці, які спростовані під час судового розгляду, з урахуванням чого постанова Управління Держпраці у Полтавській області Державної служби України з питань праці про накладення штрафу №ПЛ1009/152/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 30.05.2018 в частині накладення штрафу на ТОВ "Сучасні миючі системи" за неоформлення трудових відносин із переліченими вище особами є протиправною та підлягає скасуванню судом.

Стосовно цивільно-правового договору укладеного з ОСОБА_10 суд зазначає наступне.

Позивачем надано до суду цивільно-правовий договір від 12.05.2017 №12/05-17 укладений з ОСОБА_10, додаток від 12.10.2017 до цивільно-правового договору №12/05-17 (без зазначення дати договору до якого укладений додаток) (а.с.129), додаток від 12.12.2017 до цивільно-правового договору №12/05-17 (без зазначення дати договору до якого укладений додаток), акт від 29.09.2017 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №12/05-17, акт від 31.10.2017 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №12/05-17, акт від 30.11.2017 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №12/05-17, акт від 28.12.2017 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №12/05-17.

З наданих до суду документів слідує, що 12.05.2017 між позивачем та ОСОБА_10 укладений цивільно-правовий договір №12/05-17 . За результатом виконаної роботи (наданої послуги) складено: акт від 29.09.2017 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №12/05-17 , акт від 31.10.2017 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №12/05-17 , акт від 30.11.2017 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №12/05-17 , акт від 28.12.2017 прийому наданих послуг до цивільно-правового договору №12/05-17 .

Тобто, між сторонами укладено чотири акти прийому наданих послуг до цивільно-правового договору від 12.05.2017 №12/05-17, хоча за змістом договору за фактом надання послуг (виконаної роботи) повинен складається лише один акт прийому наданих послуг до цивільно-правового договору.

Отже, вищевикладене свідчить про триваючі відносини між позивачем та ОСОБА_10, а відтак вказані правовідносини слід вважати трудовими.

Відтак, слід дійти висновку про порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 КЗпП України в частині допуску ОСОБА_10 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами першою, другою статті 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац другий частини другої статті 265 КЗпП України).

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" від 17 липня 2013 року № 509 (далі по тексту - Порядок № 509).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до п. 3 Порядку № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Згідно з п. 8 Порядку № 590, за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин позивачем не дотримано вимог статті 24 КЗпП України у взаємовідносинах з ОСОБА_10.

Таким чином, постанова Управління Держпраці у Полтавській області Державної служби України з питань праці про накладення штрафу №ПЛ1009/152/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 30.05.2018 підлягає скасуванню в частині накладення штрафу на ТОВ "Сучасні миючі системи" в розмірі 1 005 210,00 грн, а в частині штрафу на суму 111 690,00 грн є правомірною.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 25.07.2018.

У відповідності до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні миючі системи" (вул. Ветеринарна, буд.22, м. Полтава, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 34548935) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна,119, м. Полтава, Полтавська область, 36014 код ЄДРПОУ 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області Державної служби України з питань праці про накладення штрафу №ПЛ1009/152/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 30 травня 2018 року в частині накладення суми штрафу у розмірі 1 005 210,00 (один мільйон п'ять тисяч двісті десять гривень).

Скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Держпраці у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39777136) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні миючі системи" (код ЄДРПОУ 34548935) витрати зі сплати судового збору в сумі 15078,15 (п'ятнадцять тисяч сімдесят вісім гривень п'ятнадцять копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20 серпня 2018 року.

Головуючий суддя Г.В. Костенко