Рішення

від 07.08.2018 по справі 816/1084/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/1084/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Паращука Д.В.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним і скасування висновку державної експертизи та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 /надалі-позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою /з урахуванням уточненої позовної заяви/ до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області /надалі -відповідач/ про:

- визнання протиправним та скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року за №565, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, яким оцінено негативно і не погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки члену ФГ "Черненко" гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів);

- зобов'язання видати позитивний висновок повторної державної експертизи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки члену ФГ "Черненко" гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що за результатами повторної державної експертизи землевпорядної документації, проведення якої зумовлено закінченням строку дії позитивного висновку первинної державної експертизи землевпорядної документації від 11 жовтня 2013 року № 916, відповідачем складено негативний висновок державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року № 565, який, на її думку, суперечить вимогам законодавства, оскільки під час його складання Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області не враховано, що після проведення первинної державної експертизи недоліки і зауваження до землевпорядної документації позивачем були усунуті, про що свідчить позитивний висновок первинної державної експертизи землевпорядної документації від 11 жовтня 2013 року № 916 /а.с. 138-140/.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на уточнену позовну заяву зазначив, що повторно поданий на державну експертизу землевпорядної документації проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.-члену ФГ "Черненко" ОСОБА_3 у розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів) не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, і тому оцінений негативно і не погоджений. Підстави для видачі позитивного висновку за результатами повторної експертизи відсутні, оскільки позивач доказів на підтвердження усунення зауважень (недоліків), викладених у пункті 10 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року № 565, не надав. Ті документи, які були надані суду разом з уточненою позовною заявою, проект землеустрою не містить /а.с. 148-149/.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги позивача, посилаючись на обставини та норми, викладені в уточненій позовній заяві, а представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити з підстав, зазначених у відзиві на уточнену позовну заяву.

Дослідивши письмові докази, судом встановлені такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області проведено державну експертизу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину - члену ФГ Черненко ОСОБА_3 у розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів) та за її результатами складено висновок державної експертизи землевпорядної документації від 11 жовтня 2013 року № 916, відповідно до пункту 11 якого вищенаведений проект землеустрою не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, та повертається на доопрацювання згідно зауважень, вказаних в пункті 10 /а.с. 125-126/.

Згідно з відміткою начальника відділу Держземагентства у Машівському районі ОСОБА_4, проставленою на висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11 жовтня 2013 року № 916, зауваження до проекту землеустрою усунені /а.с. 126/.

06 жовтня 2016 року та 29 листопада 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки /кадастровий номер НОМЕР_1/ площею 4,6 га для ведення фермерського господарства /а.с. 78, 80/.

Листами №9305/6-16 від 02 листопада 2016 року та №10776/6-16 від 14 грудня 2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області заяви ОСОБА_3 залишені без задоволення у зв'язку із закінченням терміну дії позитивного висновку державної експертизи землевпорядної експертизи від 11 жовтня 2013 року №916 та запропоновано ОСОБА_3 подати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на повторну державну експертизу у відповідності до вимог частини 2 статті 36 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації /а.с. 79, 81/.

ОСОБА_3 повторно подала проект землеустрою на експертизу, за результатами якої Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області складено висновок державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року №565 /а.с. 13-14/.

Відповідно до пункту 11 вказаного висновку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується /а.с. 13-14/.

Так, у пункті 10 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року №565 викладені наступні зауваження та пропозиції до проектної документації:

10.1) відсутні відомості щодо затвердження земельної частки (паю) Машівською РДА, визначеної по сільськогосподарському підприємству на території Селещанської сільської ради, які в подальшому приймаються для розрахунку земельної ділянки при передачі їх громадянам для ведення фермерського господарства з урахуванням вимог статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України, статей 7, 13 Закону України "Про фермерське господарство". При цьому звертаємо увагу, що у відповідності до наказу Держкомзему України від 20 лютого 1996 року № 11, яким затверджені Методичні рекомендації щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, розрахунки вартості земельної частки (паю) та її розміри в умовних кадастрових гектарах затверджувались районними державними адміністраціями (тобто, лише затверджені показники мають статус земельної частки (паю)). В долученому до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розпорядженні від 18 грудня 1998 року №394 лише прийнято розмір земельної частки (паю) - 5,32 кадастрових гектарів (умовних - не зазначено). Показник вартості земельної частки (паю) в грошовому виразі даним розпорядженням не затверджувався. Зазначені відомості у долученому до проекту землеустрою витягу технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20 листопада 2013 року № 666, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки (середньої частки (паю) - 135521,13 грн. станом на 01 січня 2013 року) не є тотожними поняттями із вартістю земельної частки (паю), окрім того, у Витязі йдеться посилання на розпорядження РДА від 18 грудня 1998 року № 394, в якому ці дані відсутні;

10.2) відсутні матеріали геодезичних вишукувань, що є складовою проекту землеустрою у відповідності до вимог статті 50 Закону України "Про землеустрій", виконані та оформлені у відповідності до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Укргеодезкартографії від 09 квітня 1998 року № 56, Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками (пункти 2.5, 2.6, 2.7). Окрім того, не враховані вимоги розділу ІІІ цієї Інструкції щодо закріплення меж земельної ділянки межовими знаками, див. акт. прийомки-передачі межових знаків зберігання від 26 березня 2013 року; також зазначаємо, що межових знаків встановленого виду як: "дерев'яний кілок" Інструкцією не передбачено (див. кроки прив'язки межових знаків);

10.3) не враховані вимоги статей 25, 68 Закону України "Про землеустрій" та пункту 3.2 Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджених наказом Міністерства агрополітики та продовольства України від 11 квітня 2013 року № 255, в частині підпису документації із землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником (дана документація із землеустрою підписана та скріплена печаткою інженера-землевпорядника ОСОБА_5). Відповідно до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, по Кваліфікаційному сертифікату за № 001601 від 30 січня 2013 року, виданого ОСОБА_5 призупинено дію від 30 січня 2017 року. (Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною).

Не погодившись з вказаним висновком державної експертизи землевпорядної документації, ОСОБА_3 ініціювала процедуру спростування такого висновку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Листом №М-9054/0-0.23-5853/6-17 від 28 грудня 2017 року Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила ОСОБА_3 про відсутність підстав для спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року № 565, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області /а.с. 52/.

З огляду на викладене, ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року № 565 та про зобов'язання видати позитивний висновок повторної державної експертизи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину - члену ФГ Черненко ОСОБА_3 у розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам і аргументам учасників справи, суд виходить з такого.

Правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначає Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації" від 17 червня 2004 року № 1808-IV.

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Відповідно до частини 3 статті 7 цього Закону виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

Підпунктом 49 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, та підпунктом 28 пункту 4 Положення про територіальні органи Держгеокадастру, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, держгеокадастр та його територіальні органи проводять в установленому законодавством порядку державну експертизу програм і проектів з питань землеустрою.

Відповідно до статті 6 згаданого Закону об'єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру.

Стаття 12 зазначеного Закону передбачає, що об'єкти державної експертизи можуть передаватися на первинну, повторну та додаткову державні експертизи.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості). При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються: питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень; відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства; еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.

Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи /частина 1/.

Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується.

У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок /частина 3/.

У разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи /частина 6/.

Об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об'єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил /частина 7 статті 35 цього Закону/.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" повторна державна експертиза проводиться: у разі одержання негативного висновку первинної державної експертизи щодо об'єктів, які підлягають обов'язковій державній експертизі; у разі спростування негативного висновку первинної державної експертизи; у випадку, визначеному частиною другою статті 36 цього Закону.

У свою чергу частинами 1 та 2 статті 36 вказаного Закону встановлено, що позитивний висновок державної експертизи дійсний протягом строку дії об'єкта державної експертизи, але не більше трьох років від дня його видачі /частина 1/.

Якщо у строк, встановлений частиною першою цієї статті, не розпочато реалізацію заходів, передбачених об'єктом державної експертизи, то він підлягає повторній державній експертизі /частина 2/.

Організаційні засади і вимоги щодо проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері визначає Методика проведення державної експертизи землевпорядної документації, затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03 грудня 2004 року № 391 /далі - Методика № 391/.

Підпунктом 3.6.2 Методики № 391 передбачено, що якщо повторна державна експертиза проводиться у зв'язку із закінченням терміну дії позитивного висновку первинної експертизи, аналіз землевпорядної документації проводиться в першу чергу на відповідність її вимогам законодавчих та нормативно-правових актів, які набули чинності протягом трьох років від дня видачі позитивного висновку первинної експертизи. При цьому, замовником землевпорядної документації коригується завдання на її розробку згідно з чинним законодавством України.

За результатами повторної та додаткової експертизи готується новий висновок /підпункт 3.6.4/.

З аналізу наведених норм слідує, що проведення повторної експертизи передбачає повторну перевірку відповідності землевпорядної документації вимогам законодавчих та нормативно-правових актів безвідносно до результатів попередньої перевірки землевпорядної документації (у тому числі за результатами якої складено позитивний висновок експертизи).

Таким чином, проект землеустрою, поданий на повторну експертизу, підлягає повній і новій перевірці на відповідність вимогам законодавчих та нормативно-правових актів, зокрема чинних на момент розробки проекту землеустрою.

Наведеним суд відхиляє довід позивача про те, що поданий у 2017 році на повторну експертизу проект землеустрою незаконно оцінений відповідачем негативно, оскільки у 2013 році цей же проект був оцінений позитивно і тому відповідач не мав права в оскаржуваному висновку повторної державної експертизи вказувати на будь-які недоліки.

У ході розгляду справи судом запропоновано позивачу надати докази на підтвердження відповідності проекту землеустрою вимогам законодавчих та нормативно-правових актів та усунення зауважень до проектної документації, викладених у підпунктах 10.1, 10.2, 10.3 пункту 10 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року № 565.

Підпункт 10.1 пункту 10 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року № 565 містить зауваження щодо відсутності у проекті землеустрою відомостей щодо вартості земельної частки (паю), затвердженої районною державною адміністрацією відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо паюванню земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Держкомзему України від 20 лютого 1996 року № 11.

Так, відповідно до пунктів 6-8 вказаних Методичних рекомендацій вартість земельної частки (паю) обчислюється діленням грошової оцінки сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству, що підлягають паюванню, на кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай), за формулою: Вз = Гоз/Кос, де Вз - вартість земельної частки (у млн. крб.); Гоз - грошова оцінка сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (у млн. крб.); Кос - кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) (чол.) /пункт 6/.

Середня грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству, обчислюється за формулою: Сго= Гоз/Пзкв, де Сго - середня грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (у млн. крб.); Гоз - грошова оцінка сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (у млн. крб.); Пзкв - площа сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (у гектарах).

Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах обчислюється за формулою: Рз=Вз/Сго, де Рз - розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах; Вз - вартість земельної частки (у млн. крб.); Сго - середня грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (у млн. крб.). Матеріали розрахунків вартості і розміру земельної частки (паю) в умовних, кадастрових гектарах перевіряються районним (міським) відділом земельних ресурсів /пункт 7/.

Розрахунки вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах подаються на затвердження до районної державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради) /пункт 8/.

Отже, крім інформації про нормативну грошову оцінку землі, проект землеустрою має містити відомості щодо вартості земельної частки (паю).

На пропозицію суду довести відповідність проекту землеустрою вимогам наведених норм позивачем надано копії протоколу засідання комісії по уточненню земельної частки (паю) членів асоціації ім. Гоголя Машівського району по проекту передачі земель колективної власності у приватну № 4 від 09 вересня 1998 року, витягу з протоколу № 5 загальних зборів асоціації ім. Гоголя Машівського району Полтавської області від 17 вересня 1998 року та листа Міжрайонного управління у Карлівському та Машівському районах № 292/181-17 від 26 травня 2017 року /а.с. 141-143/.

Вказані документи містять інформацію щодо вартості земельної частки (паю), а саме: 24124,90 грн.

Разом з цим, судом встановлено, що проект землеустрою цих документів не містить, як і не містить посилання на ці документи і на показник вартості земельної частки (паю), зазначений у них, що дає суду підстави констатувати, що вартість земельної частки (паю) -24124,90 грн не була взята до розрахунку розробником проекту землеустрою /ПП "Алідада"/. Так, змістом проекту землеустрою підтверджується, що в алгоритмі розрахунку площі земельної ділянки приймає участь вартість земельної частки (паю) - 135521,13 грн, тобто розробник землевпорядної документації в якості показника вартості земельної частки (паю) зазначив нормативну грошову оцінку землі, що призвело до невідповідності поданого на експертизу проекту землеустрою вимогам нормативно-правових актів /а.с. 17 зворот /.

Наявна в матеріалах проекту землеустрою копія розпорядження Машівської районної державної адміністрації від 18 грудня 1998 року № 394 не містить будь-яких даних щодо вартості земельної частки (паю) /а.с. 48/.

Враховуючи викладене, подання суду документів про вартість земельної частки (паю) -24124,90 грн не може свідчити про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавчих та нормативно-правових актів, у тому числі наказу Держкомзему України від 20 лютого 1996 року № 11 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям".

Таким чином, підпункт 10.1 пункту 10 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року № 565 є обґрунтованим та законним.

Судом встановлено, що підпункт 10.2 пункту 10 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року № 565 містить вимогу щодо долучення до проекту землеустрою матеріалів геодезичних вишукувань, виконаних та оформлених з дотриманням вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98) та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, а також вказано на необхідність привести поданий на експертизу проект землеустрою у відповідність до вимог Інструкції щодо закріплення меж земельної ділянки межовими знаками.

В Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Укргеодезкартографії від 09 квітня 1998 року № 56, викладені нормативні вимоги до виконання повного комплексу робіт великомасштабних топографічних знімань.

Пунктом 3.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686, передбачено, що межові знаки встановлюються у поворотних точках меж земельної ділянки, але не рідше ніж через 200 м. Мінімальна відстань між межовими знаками в поворотних точках меж земельної ділянки не повинна бути менше ніж 1 м.

Наявні в проекті землеустрою позивача матеріали геодезичних вишукувань не відповідають вимогам пункту 3.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, оскільки наявні в проекті землевпорядної документації графічні матеріали свідчать про те, що межові знаки у поворотних точках меж земельної ділянки позивача встановлені рідше ніж через 200 м.

Крім того, пунктом 3.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками передбачено, що для закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вибір замовника використовуються три види межових знаків:

Вид перший - конструкція, яка складається з чотирьох деталей (додаток 3): деталь 1 - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм. У центрі марки розміщений отвір для кріплення за допомогою закладного дюбеля (деталь 2) та стержня фіксуючого (деталь 3). За периметром кола угорі розміщений напис "МЕЖОВИЙ ЗНАК", унизу - "Україна". Під отвором нанесений номер межового знака з десяти символів, вище отвору нанесений унікальний ідентифікаційний штрих-код; деталь 2 - закладний дюбель довжиною 120 мм з верхньою основою у формі кола діаметром 60 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру; деталь 3 - стержень фіксуючий червоного кольору довжиною 127 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру; деталь 4 - стовпчик установочний (у розрізі хрестоподібний) висотою 700 мм з верхньою основою діаметром 60 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру. Межовий знак у скомплектованому вигляді призначений для закріплення меж земельних ділянок на ґрунтовому покриві. У разі закріплення меж земельних ділянок, які збігаються із шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами, а також на асфальтованій або бетонній поверхні стовпчик установочний (деталь 4) може не використовуватись, а закладний дюбель (деталь 2) в такому випадку встановлюється в отвір у твердій поверхні.

Вид другий - металева труба діаметром 3 - 7 см висотою 80 - 100 см з привареною у верхній частині металевою пластиною для написів.

Вид третій - дерев'яний стовп діаметром не менше 10 см висотою не менше 100 см з хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15 х 15 см і висотою 20 см, у верхній частині стовпа робиться виріз для написів.

Втім, проект землеустрою містить відомості про те, що межові знаки земельної ділянки ОСОБА_3 виконані у формі "дерев'яного кілка".

Доказів в спростування зазначеного позивачем не надано.

Відтак, підпункт 10.2 пункту 10 оскаржуваного висновку також є обґрунтованим та правомірним.

В той же час не відповідає вимогам закону підпункт 10.3 пункту 10 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року № 565, оскільки дія кваліфікаційного сертифіката № 001601 від 30 січня 2013 року інженера-землевпорядника ОСОБА_5 була призупинена лише 30 січня 2017 року, тобто після складання ним, підписання та скріплення печаткою проекту землеустрою, поданого на експертизу.

Так, відповідно до статті 68 Закону України "Про землеустрій" складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

Факт зупинення дії кваліфікаційного сертифіката № 001601 - 30 січня 2017 року визнається відповідачем та зафіксований в оскаржуваному висновку /а.с. 14 зворот/.

За такої обставини підпункт 10.3 пункту 10 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року № 565 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (місцезнаходження: вул. Уютна, буд 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039,ідентифікаційний код 39767930) про визнання протиправним і скасування висновку державної експертизи та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 10.3 Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року за №565, затвердженого Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (місцезнаходження: вул. Уютна, буд 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 39767930) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 паспорт серії НОМЕР_2, виданий Машівським РВ УМВС України в Полтавській області 01 грудня 1999 року) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Повне рішення складено 17 серпня 2018 року.

Суддя Н.І. Слободянюк