Постанова

від 10.12.2018 по справі 816/1084/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Н.І. Слободянюк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 р. Справа № 816/1084/18 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Катунова В.В.,

суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2018, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 17.08.18 по справі № 816/1084/18

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області третя особа Фермерське господарство "Черненко"

про визнання протиправним і скасування висновку державної експертизи та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просила:

- визнати протиправним та скасувати висновок державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року за №565, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, яким оцінено негативно і не погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки члену ФГ "Черненко" гр. ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів);

- зобов'язати видати позитивний висновок повторної державної експертизи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки члену ФГ "Черненко" гр. ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 10.3 Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року за №565, затвердженого Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме: ст. 13, ч.5 ст. 37 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", ст. 79-1 Земельного кодексу України, ч.1 ст. 1, ч.1 ст. 18 Закону України "Про Державний земельний кадастр", та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що позивач оскаржує постанову суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області проведено державну експертизу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину - члену ФГ Черненко ОСОБА_2 у розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів) та за її результатами складено висновок державної експертизи землевпорядної документації від 11 жовтня 2013 року № 916, відповідно до пункту 11 якого вищенаведений проект землеустрою не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, та повертається на доопрацювання згідно зауважень, вказаних в пункті 10 /а.с. 125-126/.

Згідно з відміткою начальника відділу Держземагентства у Машівському районі Жуковського Е.В., проставленою на висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11 жовтня 2013 року № 916, зауваження до проекту землеустрою усунені /а.с. 126/.

06 жовтня 2016 року та 29 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки /кадастровий номер НОМЕР_1/ площею 4,6 га для ведення фермерського господарства /а.с. 78, 80/.

Листами №9305/6-16 від 02 листопада 2016 року та №10776/6-16 від 14 грудня 2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області заяви ОСОБА_2 залишені без задоволення у зв'язку із закінченням терміну дії позитивного висновку державної експертизи землевпорядної експертизи від 11 жовтня 2013 року №916 та запропоновано ОСОБА_2 подати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на повторну державну експертизу у відповідності до вимог частини 2 статті 36 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації /а.с. 79, 81/.

ОСОБА_2 повторно подала проект землеустрою на експертизу, за результатами якої Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області складено висновок державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року №565 /а.с. 13-14/.

Відповідно до пункту 11 вказаного висновку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується /а.с. 13-14/.

Так, у пункті 10 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року №565 викладені наступні зауваження та пропозиції до проектної документації:

10.1) відсутні відомості щодо затвердження земельної частки (паю) Машівською РДА, визначеної по сільськогосподарському підприємству на території Селещанської сільської ради, які в подальшому приймаються для розрахунку земельної ділянки при передачі їх громадянам для ведення фермерського господарства з урахуванням вимог статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України, статей 7, 13 Закону України "Про фермерське господарство". При цьому звертаємо увагу, що у відповідності до наказу Держкомзему України від 20 лютого 1996 року № 11, яким затверджені Методичні рекомендації щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, розрахунки вартості земельної частки (паю) та її розміри в умовних кадастрових гектарах затверджувались районними державними адміністраціями (тобто, лише затверджені показники мають статус земельної частки (паю)). В долученому до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розпорядженні від 18 грудня 1998 року №394 лише прийнято розмір земельної частки (паю) - 5,32 кадастрових гектарів (умовних - не зазначено). Показник вартості земельної частки (паю) в грошовому виразі даним розпорядженням не затверджувався. Зазначені відомості у долученому до проекту землеустрою витягу технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20 листопада 2013 року № 666, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки (середньої частки (паю) - 135521,13 грн. станом на 01 січня 2013 року) не є тотожними поняттями із вартістю земельної частки (паю), окрім того, у Витязі йдеться посилання на розпорядження РДА від 18 грудня 1998 року № 394, в якому ці дані відсутні;

10.2) відсутні матеріали геодезичних вишукувань, що є складовою проекту землеустрою у відповідності до вимог статті 50 Закону України "Про землеустрій", виконані та оформлені у відповідності до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Укргеодезкартографії від 09 квітня 1998 року № 56, Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками (пункти 2.5, 2.6, 2.7). Окрім того, не враховані вимоги розділу ІІІ цієї Інструкції щодо закріплення меж земельної ділянки межовими знаками, див. акт. прийомки-передачі межових знаків зберігання від 26 березня 2013 року; також зазначаємо, що межових знаків встановленого виду як: "дерев'яний кілок" Інструкцією не передбачено (див. кроки прив'язки межових знаків);

10.3) не враховані вимоги статей 25, 68 Закону України "Про землеустрій" та пункту 3.2 Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджених наказом Міністерства агрополітики та продовольства України від 11 квітня 2013 року № 255, в частині підпису документації із землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником (дана документація із землеустрою підписана та скріплена печаткою інженера-землевпорядника ОСОБА_4). Відповідно до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, по Кваліфікаційному сертифікату за НОМЕР_2 від 30 січня 2013 року, виданого ОСОБА_4 призупинено дію від 30 січня 2017 року. (Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною).

Не погодившись з вказаним висновком державної експертизи землевпорядної документації, ОСОБА_2 ініціювала процедуру спростування такого висновку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Листом №М-9054/0-0.23-5853/6-17 від 28 грудня 2017 року Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила ОСОБА_2 про відсутність підстав для спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року № 565, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області /а.с. 52/.

З огляду на викладене, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року № 565 та про зобов'язання видати позитивний висновок повторної державної експертизи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину - члену ФГ Черненко ОСОБА_2 у розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області (за межами населених пунктів).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржуваний висновок державної експертизи землевпорядної документації, за виключенням п. 10.3, складений відповідно до вимог чинного законодавства, є правомірним та не підлягає скасуванню.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначає Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації" від 17 червня 2004 року № 1808-IV.

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Відповідно до частини 3 статті 7 цього Закону виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

Підпунктом 49 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, та підпунктом 28 пункту 4 Положення про територіальні органи Держгеокадастру, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, держгеокадастр та його територіальні органи проводять в установленому законодавством порядку державну експертизу програм і проектів з питань землеустрою.

Відповідно до статті 6 згаданого Закону об'єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру.

Стаття 12 зазначеного Закону передбачає, що об'єкти державної експертизи можуть передаватися на первинну, повторну та додаткову державні експертизи.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості). При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються: питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень; відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства; еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.

Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи /частина 1/.

Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується.

У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок /частина 3/.

У разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи /частина 6/.

Об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об'єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил /частина 7 статті 35 цього Закону/.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" повторна державна експертиза проводиться: у разі одержання негативного висновку первинної державної експертизи щодо об'єктів, які підлягають обов'язковій державній експертизі; у разі спростування негативного висновку первинної державної експертизи; у випадку, визначеному частиною другою статті 36 цього Закону.

У свою чергу частинами 1 та 2 статті 36 вказаного Закону встановлено, що позитивний висновок державної експертизи дійсний протягом строку дії об'єкта державної експертизи, але не більше трьох років від дня його видачі /частина 1/.

Якщо у строк, встановлений частиною першою цієї статті, не розпочато реалізацію заходів, передбачених об'єктом державної експертизи, то він підлягає повторній державній експертизі /частина 2/.

Організаційні засади і вимоги щодо проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері визначає Методика проведення державної експертизи землевпорядної документації, затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03 грудня 2004 року № 391 /далі - Методика № 391/.

Підпунктом 3.6.2 Методики № 391 передбачено, що якщо повторна державна експертиза проводиться у зв'язку із закінченням терміну дії позитивного висновку первинної експертизи, аналіз землевпорядної документації проводиться в першу чергу на відповідність її вимогам законодавчих та нормативно-правових актів, які набули чинності протягом трьох років від дня видачі позитивного висновку первинної експертизи. При цьому, замовником землевпорядної документації коригується завдання на її розробку згідно з чинним законодавством України.

За результатами повторної та додаткової експертизи готується новий висновок /підпункт 3.6.4/.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що проведення повторної експертизи передбачає повторну перевірку відповідності землевпорядної документації вимогам законодавчих та нормативно-правових актів безвідносно до результатів попередньої перевірки землевпорядної документації (у тому числі за результатами якої складено позитивний висновок експертизи).

Таким чином, проект землеустрою, поданий на повторну експертизу, підлягає повній і новій перевірці на відповідність вимогам законодавчих та нормативно-правових актів, зокрема чинних на момент розробки проекту землеустрою.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу безпідставності доводів позивача про те, що поданий у 2017 році на повторну експертизу проект землеустрою незаконно оцінений відповідачем негативно, оскільки у 2013 році цей же проект був оцінений позитивно і тому відповідач не мав права в оскаржуваному висновку повторної державної експертизи вказувати на будь-які недоліки.

Судовим розглядом встановлено, що підпункт 10.1 пункту 10 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року № 565 містить зауваження щодо відсутності у проекті землеустрою відомостей щодо вартості земельної частки (паю), затвердженої районною державною адміністрацією відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо паюванню земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Держкомзему України від 20 лютого 1996 року № 11.

Так, відповідно до пунктів 6-8 вказаних Методичних рекомендацій вартість земельної частки (паю) обчислюється діленням грошової оцінки сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству, що підлягають паюванню, на кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай), за формулою: Вз = Гоз/Кос, де Вз - вартість земельної частки (у млн. крб.); Гоз - грошова оцінка сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (у млн. крб.); Кос - кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) (чол.) /пункт 6/.

Середня грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству, обчислюється за формулою: Сго= Гоз/Пзкв, де Сго - середня грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (у млн. крб.); Гоз - грошова оцінка сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (у млн. крб.); Пзкв - площа сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (у гектарах).

Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах обчислюється за формулою: Рз=Вз/Сго, де Рз - розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах; Вз - вартість земельної частки (у млн. крб.); Сго - середня грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (у млн. крб.). Матеріали розрахунків вартості і розміру земельної частки (паю) в умовних, кадастрових гектарах перевіряються районним (міським) відділом земельних ресурсів /пункт 7/.

Розрахунки вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах подаються на затвердження до районної державної адміністрації (виконавчого комітету міської Ради) /пункт 8/.

Отже, крім інформації про нормативну грошову оцінку землі, проект землеустрою має містити відомості щодо вартості земельної частки (паю).

На підтвердження відповідності проекту землеустрою вимогам наведених норм позивачем надано копії протоколу засідання комісії по уточненню земельної частки (паю) членів асоціації ім. Гоголя Машівського району по проекту передачі земель колективної власності у приватну № 4 від 09 вересня 1998 року, витягу з протоколу № 5 загальних зборів асоціації ім. Гоголя Машівського району Полтавської області від 17 вересня 1998 року та листа Міжрайонного управління у Карлівському та Машівському районах № 292/181-17 від 26 травня 2017 року /а.с. 141-143/.

Вказані документи містять інформацію щодо вартості земельної частки (паю), а саме: 24124,90 грн.

Разом з цим, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано доводами апеляційної скарги, проект землеустрою цих документів не містить, як і не містить посилання на ці документи і на показник вартості земельної частки (паю), зазначений у них, що дає підстави дійти висновку, що вартість земельної частки (паю) -24124,90 грн не була взята до розрахунку розробником проекту землеустрою /ПП "Алідада"/. Так, змістом проекту землеустрою підтверджується, що в алгоритмі розрахунку площі земельної ділянки приймає участь вартість земельної частки (паю) - 135521,13 грн, тобто розробник землевпорядної документації в якості показника вартості земельної частки (паю) зазначив нормативну грошову оцінку землі, що призвело до невідповідності поданого на експертизу проекту землеустрою вимогам нормативно-правових актів /а.с. 17 зворот /.

Наявна в матеріалах проекту землеустрою копія розпорядження Машівської районної державної адміністрації від 18 грудня 1998 року № 394 не містить будь-яких даних щодо вартості земельної частки (паю) /а.с. 48/.

Враховуючи викладене, надання позивачем суду документів про вартість земельної частки (паю) -24124,90 грн не може свідчити про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавчих та нормативно-правових актів, у тому числі наказу Держкомзему України від 20 лютого 1996 року № 11 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям".

З огляду на викладене, колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції про обґрунтованість та законність підпункту 10.1 пункту 10 оскаржуваного висновку.

Також судовим розглядом встановлено, що підпункт 10.2 пункту 10 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06 квітня 2017 року № 565 містить вимогу щодо долучення до проекту землеустрою матеріалів геодезичних вишукувань, виконаних та оформлених з дотриманням вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98) та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, а також вказано на необхідність привести поданий на експертизу проект землеустрою у відповідність до вимог Інструкції щодо закріплення меж земельної ділянки межовими знаками шляхом зазначення виду межових знаків, передбаченого розділом ІІІ вказаної Інструкції.

В Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Укргеодезкартографії від 09 квітня 1998 року № 56, викладені нормативні вимоги до виконання повного комплексу робіт великомасштабних топографічних знімань.

Пунктом 3.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686, передбачено, що межові знаки встановлюються у поворотних точках меж земельної ділянки, але не рідше ніж через 200 м. Мінімальна відстань між межовими знаками в поворотних точках меж земельної ділянки не повинна бути менше ніж 1 м.

Наявні в проекті землеустрою позивача матеріали геодезичних вишукувань не відповідають вимогам пункту 3.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, оскільки наявні в проекті землевпорядної документації графічні матеріали свідчать про те, що межові знаки у поворотних точках меж земельної ділянки позивача встановлені рідше ніж через 200 м.

Крім того, пунктом 3.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками передбачено, що для закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вибір замовника використовуються три види межових знаків:

Вид перший - конструкція, яка складається з чотирьох деталей (додаток 3): деталь 1 - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм. У центрі марки розміщений отвір для кріплення за допомогою закладного дюбеля (деталь 2) та стержня фіксуючого (деталь 3). За периметром кола угорі розміщений напис "МЕЖОВИЙ ЗНАК", унизу - "Україна". Під отвором нанесений номер межового знака з десяти символів, вище отвору нанесений унікальний ідентифікаційний штрих-код; деталь 2 - закладний дюбель довжиною 120 мм з верхньою основою у формі кола діаметром 60 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру; деталь 3 - стержень фіксуючий червоного кольору довжиною 127 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру; деталь 4 - стовпчик установочний (у розрізі хрестоподібний) висотою 700 мм з верхньою основою діаметром 60 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру. Межовий знак у скомплектованому вигляді призначений для закріплення меж земельних ділянок на ґрунтовому покриві. У разі закріплення меж земельних ділянок, які збігаються із шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами, а також на асфальтованій або бетонній поверхні стовпчик установочний (деталь 4) може не використовуватись, а закладний дюбель (деталь 2) в такому випадку встановлюється в отвір у твердій поверхні.

Вид другий - металева труба діаметром 3 - 7 см висотою 80 - 100 см з привареною у верхній частині металевою пластиною для написів.

Вид третій - дерев'яний стовп діаметром не менше 10 см висотою не менше 100 см з хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15 х 15 см і висотою 20 см, у верхній частині стовпа робиться виріз для написів.

Втім, проект землеустрою містить відомості про те, що межові знаки земельної ділянки ОСОБА_2 виконані у формі "дерев'яного кілка".

Доказів в спростування зазначеного позивачем не надано.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Натомість відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність власних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 316 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 по справі № 816/1084/18 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду..

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов