ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/388/18
Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Дмитрієва О.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченко К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом сільськогосподарського підприємства "Рубанівське" товариство з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
27 лютого 2018 року сільськогосподарське підприємство Рубанівське товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Херсонській області, в якому просило визнати протиправною відмову ГУ ДФС у Херсонській області оформлену листом від 23.02.2018 року №2282/10/21-22-12-05-11 щодо підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи СП "Рубанівське" ТОВ у 2018 році та зобов'язати ГУ ДФС у Херсонській області включити СП "Рубанівське" ТОВ до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2018 році, на підтвердження чого видати відповідну довідку.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю відмови ГУ ДФС у Херсонської області щодо підтвердження СТ Рубанівське статусу платника єдиного податку 4 групи.
Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на наявність у СТ Рубанівське станом на 01.01.2018 року податкового боргу в розмірі 1501,43 грн, у зв'язку з чим позивача повідомлено про неможливість підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року адміністративний позов СТ Рубанівське ТОВ задоволено частково. Визнано протиправною відмову ГУ ДФС у Херсонській області, оформлену листом від 23.02.2018 року №2282/10/21-22-12-05-11 щодо підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи сільськогосподарському підприємству "Рубанівське" товариство з обмеженою відповідальністю у 2018 році; зобов'язано ГУ ДФС у Херсонській області підтвердити сільськогосподарському підприємству "Рубанівське" товариство з обмеженою відповідальністю статус платника єдиного податку четвертої групи у 2018 році, на підтвердження чого видати відповідну довідку та зобов'язано ГУ ДФС у Херсонській області вирішити питання про включення сільськогосподарського підприємства "Рубанівське" товариство з обмеженою відповідальністю до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2018 році. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема апелянт зазначає, що наявність у позивача податкового боргу станом на 01.01.2018 року підтверджується зворотнім облікової картки платника податків з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що є недотримання СП Рубанівське вимог пп. 291.5 1 .3. пункту 291.5 1 ст.291 ПК України.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року № 296 "Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби", змінено назву відповідача з ГУ ДФС у Херсонській області на ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.
СП Рубанівське подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що рішенням суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга такою, що не підлягає задоволенню.
В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
13.03.2017 року №35/10/18-212 СП "Рубанівське" ТОВ зареєстровано, як юридична особа, перебуває на обліку у Великолепетиському відділенні Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області як платник єдиного податку 4 групи. Дана довідка дійсна з 01.01.2017 по 31.12.2017 року.
Згідно довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами Державної фіскальної служби від 25 січня 2018 року №84, виданої Головним управлінням ДФС у Херсонській області, СП "Рубанівське" ТОВ зазначене як таке, що станом на 25.01.2018 року не має заборгованості зі сплати податків, зборів і платежів.
З метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи, у лютому 2018 року позивач, у відповідності до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку IV групи, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості про наявність земельних ділянок.
Проте, ГУ ДФС у Херсонській області повідомило СП "Рубанівське" ТОВ про неможливість підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи на 2018 рік у зв'язку з наявністю станом на 01.01.2018 року податкового боргу з в сумі 1501,43 грн. (код платежу 14010100) по сумах податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), про що позивачу було повідомлено листом від 23.02.2018 за №2282/10/21-22-12-05-11.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявність податкового боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих, хто вперше набуває цей статус. Враховуючи, що позивач вже мав статус платника єдиного податку 4 групи та звернувся за його підтвердженням, то застосування відповідачем норм пп. 291.5 1 .3. пункту 291.5 1 ст.291 ПК України є помилковим.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється статтею 298 Податкового кодексу України, пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
За положеннями пункту 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку сільськогосподарськими товаровиробникми, умови та порядок такого підтвердження встановлені правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, на протязі 2017 року СП Рубанівське ТОВ є платником єдиного податку четвертої групи.
Єдиною підставою для прийняття відповідачем рішенням про неможливість застосування спрощеної системи оподаткування, як платника єдиного податку ІV групи на 2018 рік, стала наявність у позивача податкового боргу станом на 01.01.2018 року.
Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанцій про те, що у межах спірних відносин йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.
Судова колегія вважає неприйнятними доводи контролюючого органу про наявність податкового боргу у вигляді суми податку на додану вартість, що залишаються у розпорядженні с/г підприємства, у розмірі 1501,34 грн, як підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми підпункту 291.5 1 .3. пункту 291.5 1 статті 291 Податкового кодексу України, оскільки ці норми встановлюють умови за якими суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом, за наявності встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Проте, відповідачем не проводилась документальна перевірка позивача, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 06.02.2018 року по справі № 816/543/17, від 16.04.2018 року по справі № 808/657/16 та від 08.05.2018 року по справі № 816/1088/17, яка відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України має враховуватись судом при виборі і застосуванні норм права.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави відмовляти СП Рубанівське ТОВ у підтверджені статусу платника єдиного податку 4 групи у 2018 році.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 02 березня 2018 року, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягають.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, судова колегія -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 17 серпня 2018 року.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К В.Кравченко
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2018 |
Оприлюднено | 21.08.2018 |
Номер документу | 75957250 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Вербицька Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні