Постанова

від 02.08.2018 по справі 752/18487/15-к

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/18487/15-к

Провадження №: 1-кс/752/5546/18

У Х В А Л А

02.08.2018 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва, розглянувши розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 на постанову прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 від 22.01.2018 року про закриття кримінального провадження №42013110010000691, -

в с т а н о в и в:

05.07.2018 року представник потерпілого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва зі скаргою на постанову прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 від 22.01.2018 року про закриття кримінального провадження №42013110010000691.

В обґрунтування вимог, викладених у скарзі, представник потерпілого посилається на те, що оскаржувана постанова прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 є незаконною, необґрунтованою, безпідставною та такою, що прийнята останнім без повного, всебічного, неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження №42013110010000691, а також безпосереднього дослідження та правильної правової оцінки показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності, а викладені в цій оскаржуваній постанові висновки не відповідають та суперечать фактичним обставинам з наступних підстав.

Так, представник потерпілого у своїй скарзі вказує, що ОСОБА_6 , при укладенні попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.2007 року, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_4 отримав від останнього грошові кошти без наміру їх подальшого повернення, оскільки не вчиняв і не збирався вчиняти будь-яких дій, спрямованих на реальне виконання своїх зобов`язань стосовно продажу ОСОБА_4 земельної ділянки. Таким чином, ОСОБА_6 , уклавши попередній договір, надав своїм злочинним діям законний вигляд і заволодів грошовими коштами ОСОБА_4 в особливо великому розмірі.

В судовому засіданні особа, яка подала скаргу, адвокат ОСОБА_3 , а також інший представник потерпілого - адвокат ОСОБА_7 підтримали вимоги, викладені у скарзі, просили скаргу задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на законність винесеної ним постанови.

Вислухавши пояснення представників потерпілого, прокурора, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження №42013110010000691, слідчим суддею встановлено наступне.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України.

Зокрема, у відповідності до п.4 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Судовим розглядом скарги встановлено, що в провадженні Слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління поліції у м. Києві перебувало кримінальне провадження №42013110010000691 від 07.11.2013 року, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 щодо можливого, шляхом обману та зловживання довірою, заволодіння грошовими коштами заявника громадянином ОСОБА_6 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

15.05.2014 року громадянину ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

02.09.2014 року постановою слідчого Слідчого відділу Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 кримінальне провадження №42013110010000691 було закрито у зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.10.2014 року скасовано постанову слідчого Слідчого відділу Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження від 02.09.2014 року.

28.07.2015 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України в кримінальному провадженні №42013110010000691.

В подальшому кримінальне провадження постановами слідчого зупинялось у зв`язку із розшуком підозрюваного, його хворобою, та знову відновлювалось.

13.04.2017 року прокурором Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_9 було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42013110010000691 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із відсутністю в діянні підозрюваного ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 03.10.2017 року було скасовано постанову прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження від 13.04.2017 року, а матеріали кримінального провадження №42013110010000691 були повернуті до Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві для продовження досудового розслідування.

Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 від 22.01.2018 року закрито кримінальне провадження № 42013110010000691 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. Прокурором закрито кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із відсутністю в діянні підозрюваного ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

У судовому засіданні прокурор пояснив, що дійшов такого висновку, оскільки ним в результаті досудового розслідування не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати, а також встановлено відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, у діянні підозрюваного ОСОБА_6 . Також прокурор зазначає, що правовідносини, які виникли між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 регулюються нормами цивільного законодавства та вирішення спорів стосовно яких відноситься до компетенції місцевих загальних судів.

Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Вичерпний перелік підстав закриття кримінального провадження міститься в ст.284 КПК України.

При винесенні постанови про закриття кримінального провадження надається правова оцінка всім зібраним в рамках досудового розслідування доказам в сукупності.

Водночас, зі змісту оскаржуваної постанови слідчий суддя не вбачає, що наявним в матеріалах кримінального провадження доказам прокурором ОСОБА_5 надано правильну правову оцінку та наведено обґрунтовані висновки.

Так, в матеріалах кримінального провадження наявне рішення Апеляційного суду м.Києва від 27.05.2008 року, відповідно до якого колегія суддів зазначає, що настання наслідків у вигляді не укладення основного договору між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відбулися не в зв`язку з невиконанням останнім взятих на себе зобов`язань, а в зв`язку з правовою нікчемністю певних умов попереднього договору. Зокрема, певні обов`язки, які прийняв ОСОБА_6 відповідно до умов попереднього договору, не можуть бути виконані фізичною особою, оскільки відносяться до повноважень компетентних органів.

З копії попереднього договору, яка наявна в матеріалах цього кримінального провадження, вбачається, що ОСОБА_6 своїм підписом виразив погодження з умовами цього попереднього договору, зокрема і щодо покладення на нього обов`язку забезпечення зміни цільового призначення земельної ділянки. Також, прийняв від ОСОБА_4 аванс в розмірі 130000,00 (сто тридцять тисяч доларів США), що станом на дату укладення попереднього договору за офіційним курсом НБУ було еквівалентно 656500,00 грн.

Як вбачається з протоколу допиту ОСОБА_4 , останній вказав, що ОСОБА_6 повідомляв йому про виникнення певних труднощів у процесі проведення зміни цільового призначення земельної ділянки. Таким чином, стверджував, що вчиняє дії на виконання вказаної умови договору.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 повідомив, що ним було здійснено дії, спрямовані на зміну цільового призначення земельної ділянки, та змінено її призначення приблизно в червні 2008 року.

Крім того, з протоколу допиту ОСОБА_6 та протоколу одночасного допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_4 вбачається, що в подальшому, незважаючи на те, що аванс за договором не було повернуто, ОСОБА_6 продовжував розпоряджатися земельною ділянкою на власний розсуд, а заходів, спрямованих на повернення коштів, не здійснив, незважаючи на той факт, що він мав реальну можливість повернути ОСОБА_4 суму авансу, зокрема, з коштів, одержаних від продажу земельної ділянки площею 12 га.

Як зазначає особа, яка подала скаргу, вказані матеріали в сукупності свідчать про те, що ОСОБА_6 , при укладенні попереднього договору шляхом обману отримав грошові кошти від ОСОБА_4 без наміру їх подальшого повернення, оскільки міг достовірно знати, що взятий ним на себе обов`язок щодо зміни цільового призначення земельної ділянки не може бути ним виконаний.

Також з матеріалів цього кримінального провадження вбачається, що згідно ухвали Апеляційного суду міста Києва від 19.10.2007 року в порядку забезпечення цивільного позову в рамках розгляду цивільної справи №2-3671/2007 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про стягнення з останнього коштів у розмірі 130000,00 (сто тридцять тисяч доларів США), отриманих за попереднім договором, на земельну ділянку площею 1,4561 га, що була предметом цього правочину, було накладено арешт.

Інший представник потерпілого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_6 , достовірно знаючи про накладення арешту на земельну ділянку, а також з метою невиконання судового рішення у цій цивільній справі, продовжив свою злочинну діяльність, а саме: звернувся до відповідних органів виконавчої влади та здійснив зміну цільового призначення земельної ділянки, що перебувала під арештом, шляхом збільшення її площі на 0,0439 га та зміни кадастрового номеру. А після зміни цільового призначення цієї земельної ділянки, ОСОБА_6 , шляхом укладення декількох цивільно-правових угод, передав її у власність Приватному підприємству «ЄЛІМА», ідентифікаційний код юридичної особи 35590778, засновником якого є родич (племінник) ОСОБА_6 - громадянин ОСОБА_10 .

Разом з тим, вказаним обставинам в оскаржуваній постанові прокурором ОСОБА_5 не надано правильної правової оцінки, не зазначено, чому їх не прийнято до уваги та не спростовано за допомогою інших доказів, а висновок щодо відсутності в діях ОСОБА_6 умислу на заволодіння коштами ОСОБА_4 не підтверджено жодним чином та не обґрунтовано взагалі.

Натомість, відповідно до положень КПК України, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що прокурором ОСОБА_5 всебічно, повно і неупереджено не досліджено, а також неправильно надано правову оцінку показанням, речам і документам, які стосуються цього провадження.

Наведене свідчить про формальний, необ`єктивний і упереджений підхід прокурора до вирішення питання в порядку ст.284 КПК України та закриття кримінального провадження за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.307 КПК України, слідчий суддя при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може постановити ухвалу про скасування рішення слідчого чи прокурора або про відмову у задоволенні скарги про скасування такого рішення.

Перевіривши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №42013110010000691, слідчим суддею встановлено, що в ході досудового розслідування прокурором неправильно здійснено правову оцінку встановлених обставин та допущено необґрунтованість висновків, які містяться в оскаржуваній постанові, щодо обставин, які повинні бути ним встановлені, оскільки із матеріалів цього провадження вбачається, що в діянні громадянина ОСОБА_6 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а тому скарга підлягає задоволенню, як обґрунтована, а постанова прокурора про закриття кримінального провадження № 42013110010000691 від 22.01.2018 року - скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на постанову прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 від 22.01.2018 року про закриття кримінального провадження №42013110010000691 - задовольнити.

Постанову прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 від 22.01.2018 року про закриття кримінального провадження №42013110010000691 - скасувати.

Матеріали кримінального провадження №42013110010000691 повернути до Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві для продовження досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя