Справа № 2-171/10
РІШЕННЯ
Іменем України
"20" травня 2010 р. Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі головуючої судді Ігнатової Г.В.
при секретарі Лежигубської О.В.
з участю позивача ОСОБА_1М,
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Підгайці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно за законом,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання за нею права на спадкове майно за законом.Посилається на те, що вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_4, який помер 11 травня 1999 року. Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з 1/2 ідеальної частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими в с.Сільце по вул. Головна,37 Підгаєцького району. Спадкоємцями за законом є: вона, дружина померлого, ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 і дочка ОСОБА_2 Інших спадкоємців немає. Спадкове майно вона прийняла шляхом приписки та постійного проживання у спадковому будинку по даний час. Діти від прийняття спадщини відмовились на її користь. Для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який належав покійному ОСОБА_5, державному нотаріусу в державній нотаріальній конторі необхідно було надати свідоцтво про право власності на дане домоволодіння, яке зареєстроване в БТІ. Однак, таке свідоцтво відсутнє.
Із-за відмови державного нотаріуса в оформленні документів, щодо прийняття спадкового майна, що залишилось після смерті чоловіка, в даний час позбавлена можливості оформити своє право на спадщину у нотаріальному порядку, тому вимушена звернутися до суду за захистом порушеного права.
Разом з тим, вважає, що має право на спадкове майно, так як постійно проживала в даному будинку разом з спадкодавцем та на час відкриття спадщини фактично вступила в управління та володіння спадковим майном і в такий спосіб прийняла спадщину по закону, та від прийняття спадщини не відмовилась.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просить визнати за нею право власності на спадкове майно по закону, щодо 1/2 ідеальної частки житлового будинку з надвірними будівлями, що залишилось після смерті її чоловіка, оскільки вона як спадкоємець першої черги по закону єдина на час виникнення правовідносин вступила в управління та володіння спадковим майном, продовжила проживати в будинку, а діти, які також є спадкоємцями по закону , ще при житті батька вибули з будинку та у відповідності до вимог закону не прийняли спадщину, та відмовились від її прийняття.
Відповідачі: в судовому засіданні позов визнали,просять його задоволити.
Суд заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення.
Встановлено, позивачка разом збудувавши житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за період 1980 р.р., за життя належним чином не оформив, свідоцтво про право власності на них не отримали. Даний будинок відносився до колгоспного двору.
Також встановлено, що на час припинення існування двору, в даному будинковолодінні проживала лише: покійний ОСОБА_4 та його дружина, позивачка по справі, а відповідачі- діти спадкодавця вибули з даного будинку та кожний з них проживали окремо від батьків. Отже кожному з членів двору, яким були :померлий ОСОБА_4С, та його дружина ОСОБА_1 виходячи з принципу рівності часток усіх колишніх членів двору належало 1/2 ідеальної частки в майні двору, про що свідчить довідка сільської ради та свідоцтво про право особистої власності на нерухоме майно від 25.01.2008р.
З матеріалів справи вбачається, що 11 травну 1999 року помер ОСОБА_4, про що в книзі реєстрації смертей зроблено актовий запис №06, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Після його смерті відкрилась спадщина за законом у вигляді: 1/2 ідеальної частки житлового будинку з надвірними будівлями, що в с. Сільце по вул. Головна,37 Підгаєцького району.
На зазначене майно спадкодавець при житті заповіт не склав.
Із змісту ксерокопії свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого Сільцівською сільскою радою 20.03.2008 року, вбачається, вже після смерті покійного ОСОБА_4, позивачка, звернулась в БТІ, де за свої кошти виготовила технічний паспорт на зазначене домоволодіння. Однак отримати свідоцтво про прийняття спадщини по закону вона не може, оскільки власник-чоловік помер, а відповідно до ст.25 п.4 ЦК України, цивільна правоздатність особи припиняється у момент її смерті. Крім цього, відповідно до п.11 ч.4 ст.346 ЦК України, право власності припиняється у разі смерті власника, а тому дане свідоцтво право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на ім'я покійного немає правової сили для оформлення документів, щодо прийняття спадщини в нотаріальному порядку.
Правовідносини, які виникли на час відкриття спадщини регулюються нормами Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року.
Спадкоємцем першої черги за законом померлого згідно ст.529 ЦК України ( в редакції 1963 р) залишилися його дружина, позивач та діти- відповідачі в справі.Інших спадкоємців немає.
Відповідно до вимог статей 548 та 549 Цивільного Кодексу Української РСР в редакції 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини, визнавалось, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.
Суд приймає до уваги доводи сторін, про те, що спадкоємиця ОСОБА_1 в установленому законом порядку приняла спадкове майно померлого по закону, продовжуючи проживати в будинку та користуватись спадковим майном. Дані обставини підтверджено довідкою сільської ради.
Зважаючи на ці обставини, суд визнає факт прийняття спадкового майна ОСОБА_1, як спадкоємцем за законом в порядку ст. 549 ЦК України( в редакції 1963р) , від моменту відкриття спадщини.
Згідно вимог ст.560 вищезазначеного закону, спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть отримати в державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину.
Отже, отримання свідоцтва про право на спадщину, за цим Кодексом було право позивача, а не обовязком.
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Стаття 1296 ЦК України (2004 р.) прямо вказує, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємців права на неї.
Отже, виходячи зі змісту як попередньої, так і нової редакції Цивільного Кодексу України, суд приходить до висновку, що для позивача, яка фактично прийняла спадщину, право власності на майно виникає з моменту прийняття спадщини, який збігається з моментом смерті спадкодавця.
Суд також враховує ту обставину, що між спадкоємцями першої черги по закону, сторонами по справі, досягнуто згоди, щодо спадкового майна, яке складається з 1/2 ідеальної частки житлового будинку з надвірнимй будівлями, що в с. Сільце по вул.. Головна,37 Підгаєцького району.
Таким чином, позивач як законна спадкоємиця першої черги по закону має безперечне право на спадщину, яка відкрилась після смерті чоловіка і від прийняття спадщини не відмовилася, при цьому відповідачі не заперечують щодо прийняття спадкового майна саме їх матірю, суд вважає, що відповідно до змісту вищезазначеного закону позов є обгрунтований, а тому за ОСОБА_1 слід визнати право власності на спадкове майно, по закону, що залишилось після смерті ОСОБА_4, щодо 1/2 ідеальної частки житлового будинку з надвірними будівлями, що в с.Сільце по вул. Головна,37 Підгаєцького району.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.537, 549,561 ЦК України (1963р.), 1268,1296 ЦК України (2004 р.) ст.ст.10,60, 213,215,218 ЦПК України,-
ВИРІШИВ:
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно по закону, що залишилось після смерті ОСОБА_5, щодо спадкового майна- 1/2 ідеальної частки житлового будинку з надвірними будівлями, що в с. Сільце по вул. Головна,37 Підгаєцького району Тернопільської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Заява про апеляційне оскарження рішення Підгаєцького районного суду подається в апеляційний суд Тернопільської області через Підгаєцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або без попереднього подання такої заяви в строк встановлений для її подання.
Головуючий: ОСОБА_6
Суд | Підгаєцький районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2010 |
Оприлюднено | 21.08.2018 |
Номер документу | 75968116 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Підгаєцький районний суд Тернопільської області
Ігнатова Г. В.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Боженко Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні