Постанова

від 15.08.2018 по справі 759/3185/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 759/3185/16-ц

провадження № 61-7510св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Крата В. І. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю Метал Холдінг ,

третя особа - директор спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Метал Холдінг ОСОБА_3,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Гаращенка Д. Р.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до СП у формі ТОВ Метал Холдінг , третя особа - директор СП у формі ТОВ Метал Холдінг ОСОБА_3, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відновлення записів в дублікаті трудової книжки та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 працював у відповідача на посаді заступника директора з технічних питань. Цю посаду було скорочено, а позивача звільнено згідно з наказом директора підприємства від 30 листопада 2015 року за пунктом 1 статті 40 КЗпП.

Проте 30 листопада 2015 року позивача у відділі кадрів повідомили, що його трудову книжку, в якій були записи про трудову діяльність з 1975 року, загублено. 25 лютого 2016 року позивачу був виданий дублікат трудової книжки, в якому містився запис про роботу лише у відповідача.

У пункті 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58) передбачено, що при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівнику сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. У зв`язку з чим позивач просив зобов`язати відповідача відновити відповідно до вимог глави 5 Інструкції № 58 записи в дублікаті трудової книжки про всі періоди трудової діяльності позивача та змінити день його звільнення згідно пункту 4.1 Інструкції № 58. Стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 грудня 2015 року по день отримання ним дубліката трудової книжки в розмірі 122 659,41 грн та моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07 липня 2016 року у складі судді Петренко Н. О. позов задоволено частково. Зобов'язано СП у формі ТОВ Метал Холдінг відновити відповідно до вимог глави 5 Інструкції № 58 записи в дублікаті трудової книжки ОСОБА_2 про всі періоди його трудової діяльності та змінити день звільнення згідно пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Стягнуто з СП у формі ТОВ Метал Холдінг на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 93 348,20 грн за 151 робочий день з 01 грудня 2015 року по 06 липня 2016 року включно та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн, а всього 98 348,20 грн. вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване, що дублікат трудової книжки на момент видачі (звільнення з роботи) не був належним чином оформлений відповідачем згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року апеляційну скаргу СП у формі ТОВ Метал Холдінг задоволено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 липня 2016 року скасоване та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відновлення записів в дублікаті трудової книжки та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивач був повідомлений про втрату його трудової книжки та про необхідність звернутися у попередні місця роботи для отримання довідок чи будь-яких інших належним чином оформлених документів щодо стажу його роботи та займаних посад. Проте позивач не надав жодного документу для заповнення дублікату його трудової книжки, не звернувся до відповідача із проханням сприяти йому в отриманні таких документів та відмовився від отримання дублікату трудової книжки в день його звільнення - 30 листопада 2015 року. Також апеляційний суд вказав, що на роботодавця не покладено обов'язок самостійно збирати дані про попередні місця роботи робітника (про які у роботодавця немає відомостей) при оформленні дубліката трудової книжки, а роботодавець лише повинен сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж роботи працівника, що передував влаштуванню на це підприємство. Оскільки відповідачем не були порушені права позивача, то відсутні правові підстави для відшкодування моральної шкоди.

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року, в якій просить скасувати оскаржене рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що

- дублікат трудової книжки містив лише записи про період роботи в СП у формі ТОВ Метал Холдінг і не містив записів про минулий період роботи, а також записів про навчання;

- роботодавець повинен був зібрати відомості про попередні місця роботи, відомості про які містяться в особовій картці, та внести їх до дублікату трудової книжки;

- відсутність належно оформленої трудової книжки призводить до моральних страждань, які полягають у неможливості працевлаштуватися на інше підприємство, матеріально забезпечувати себе та свою сім'ю;

- апеляційна скарга СП у формі ТОВ Метал Холдінг на рішення суду першої інстанції подана із пропуском строку на апеляційне оскарження без порушення питання про його поновлення. Проте апеляційний суд не звернув на це уваги без залишення апеляційної скарги без руху відкрив апеляційне провадження у справі;

- апеляційним судом неправильно застосовано положення Інструкції № 58.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

У січні 2017 року СП у формі ТОВ Метал Холдінг надало заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відхилити і залишити оскаржене рішення без змін. Заперечення мотивовані безпідставністю вимог касаційної скарги, оскільки позивач жодним чином не сприяв роботодавцю в отриманні документів про попередні місця роботи, а також відмовився 30 листопада 2015 року від отримання дублікату трудової книжки. Також вказує про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 квітня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.

У квітні 2018 року ОСОБА_2 надав письмові пояснення, в яких вказує про безпідставність доводів, викладених у запереченні СП у формі ТОВ Метал Холдінг на касаційну скаргу. Зазначає, що відповідач не вжив будь-яких заходів щодо відновлення записів у трудовій книжці.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Апеляційним судом встановлено, що позивач з 16 квітня 2002 року працював у СП у формі ТОВ Метал Холдінг . 29 вересня 2015 року СП у формі ТОВ Метал Холдінг було видано наказ № 29 Про попередження робітників підприємства щодо майбутнього звільнення у зв'язку із скороченням штату та чисельності робітників СП Метал Холдінг . Згідно з додатком № 1 до наказу № 29 від 29 вересня 2015 року ОСОБА_2 був попереджений про звільнення у зв'язку із скороченням штату та чисельності робітників під розпис 30 вересня 2015 року.

Відповідно до акту № 1 від 25 листопада 2015 року, складеного комісією працівників СП у формі ТОВ Метал Холдінг , в результаті проведеної інвентаризації трудових книжок працівників товариства під час документального оформлення процедури звільнення працівника ОСОБА_2, заступника директора з технічних питань, у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників, було виявлено відсутність його трудової книжки серія БТ-І номер 7169489 та вкладишу до неї серія БТ-І номер 4601268.

Апеляційним судом встановлено, що 25 листопада 2015 року роботодавець повідомив ОСОБА_2 про виявлення відсутності його трудової книжки та додатку до неї та роз'яснено, що до 12.00 год. понеділка 30 листопада 2015 року останньому необхідно надати довідки чи інші документи, що підтверджують його стаж з попередніх місць роботи або копію трудової книжки, засвідчену в установленому порядку, для внесення відомостей в дублікат трудової книжки або подати заяву про відмову від надання вказаних документів. Позивачу було роз'яснено, що СП у формі ТОВ Метал Холдінг готове сприяти отриманню відповідних довідок чи інших підтверджуючих документів до дати звільнення позивача, а саме до 30 листопада 2015 року, про що ОСОБА_2 розписався в повідомленні 25 листопада 2015 року.

27 листопада 2015 року СП у формі ТОВ Метал Холдінг видало наказ №45 Про оформлення дублікату трудової книжки працівнику ОСОБА_2 О. .

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 у передбачений в повідомленні від 25 листопада 2015 року строк не надав жодного документу про його стаж роботи, про що 30 листопада 2015 року працівниками відповідача було складено акт №4 про ненадання працівником СП у формі ТОВ Метал Холдінг ОСОБА_2 документів, що підтверджують його стаж роботи для оформлення дублікату трудової книжки.

Відповідно до наказу № 50к про припинення трудового договору (контракту) від 30 листопада 2015 року, ОСОБА_2 було звільнено 30 листопада 2015 року з посади заступника директора з технічних питань СП у формі ТОВ Метал Холдінг відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП, з чим позивач був ознайомлений під особистий підпис. Позивачу була видана в день звільнення копія цього наказу, а також відповідачем було оформлено дублікат трудової книжки ОСОБА_2, у який було внесено всі відомості стосовно стажу роботи позивача у СП у формі ТОВ Метал Холдінг .

Крім того, в день звільнення 30 листопада 2015 року, згідно розрахункового листа ОСОБА_2 було виплачено 8 761,90 грн оплату по окладу, 438,10 грн оплату по окладу, 12 644,00 грн премії, 16 223,12 грн вихідної допомоги та компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 32 786,71 грн.

Апеляційним судом встановлено, що 30 листопада 2015 року працівниками СП у формі ТОВ Метал Холдінг складено акт № 3 в якому зазначалося про те, що 30 листопада 2015 року о 15.59 год. було запропоновано заступнику директора з технічних питань ОСОБА_2 отримати оформлений дублікат трудової книжки та розписатися про її отримання в Книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів до них та в особовій картці працівника (типова форма № П-2), проте позивач відмовився отримувати дублікат трудової книжки. При цьому відповідачем здійснювалася відеофіксація вказаних фактів.

СП у формі ТОВ Метал Холдінг направив 30 листопада 2015 року на адресу позивача ОСОБА_2 листи №66, в яких було повідомлено останнього, що згідно з наказом № 50к від 30 листопада 2015 року його було звільнено у зв'язку із скороченням штату та чисельності робітників СП Метал Холдінг , пункт 1 статті 40 КЗпП, та оскільки ОСОБА_2 відмовився від отримання дублікату трудової книжки, оформленого належним чином, в день звільнення 30 листопада 2015 року, йому було запропоновано звернутися особисто в бухгалтерію СП Метал Холдінг або до директора підприємства в робочі дні для отримання дублікату трудової книжки, або надіслати лист з проханням вислати вказаний документ на поштову адресу. При особистому зверненні дублікат трудової книжки буде виданий ОСОБА_2 в день звернення.

Вказаний лист був отриманий позивачем 02 грудня 2015 року, проте будь-яких дій щодо отримання дублікату трудової книжки позивач не вчиняв.

17 лютого 2016 року СП у формі ТОВ Метал Холдінг направив на адресу позивача ОСОБА_2 лист №2 в якому позивача було повідомлено, що оскільки він відмовився від отримання дублікату трудової книжки, оформленого належним чином, в день звільнення 30 листопада 2015 року, останньому було запропоновано звернутися особисто в бухгалтерію СП Метал Холдінг або до директора підприємства в робочі дні для отримання дублікату трудової книжки , або надіслати лист з проханням вислати вказаний документ на поштову адресу. При особистому зверненні дублікат трудової книжки буде виданий ОСОБА_2 в день звернення.

25 лютого 2016 року позивач ОСОБА_2 отримав копію трудової книжки, що підтверджується актом складеним працівниками СП у формі ТОВ Метал Холдінг .

При скасуванні рішення суду першої інстанції та відмові у задоволенні позовних вимог апеляційний суд вважав, що позивач був повідомлений про втрату його трудової книжки та про необхідність звернутися у попередні місця роботи для отримання довідок чи будь-яких інших належним чином оформлених документів щодо стажу його роботи та займаних посад, проте не надав жодного документу для заповнення дублікату його трудової книжки, не звернувся до відповідача із проханням сприяти йому в отриманні таких документів та відмовився від отримання дублікату трудової книжки в день його звільнення - 30 листопада 2015 року.

Колегія суддів погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.

Відповідно до пункту 5.3 Інструкції № 58 власник або уповноважений ним орган зобов'язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство.

Аналіз пункту 5.3 Інструкції № 58 про порядок ведення трудових книжок свідчить, що на роботодавця не покладено обов'язок самостійно збирати дані про попередні місця роботи робітника (про які у роботодавця немає відомостей) при оформленні дубліката трудової книжки, а роботодавець лише повинен сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж роботи працівника, що передував влаштуванню на це підприємство.

Згідно абзацу 1 частини першої статті 60 ЦПК України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржених рішень) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, з урахуванням того, що позивач був повідомлений про втрату його трудової книжки та про необхідність звернутися у попередні місця роботи для отримання довідок чи будь-яких інших належним чином оформлених документів щодо стажу його роботи та займаних посад, проте не надав жодного документу для заповнення дублікату його трудової книжки, не звернувся до відповідача із проханням сприяти йому в отриманні таких документів, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про відмову в задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. І. Крат

В. П. Курило