Постанова

від 14.08.2018 по справі 925/1646/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2018 р. Справа№ 925/1646/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Куксова В.В.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БОГДАН-ЛОГІСТИК

на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2018р. (повний текст складено 17.05.2018р.)

по справі № 925/1646/17 (суддя - Потапенко В.В.)

за позовом Черкаської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю БОГДАН-ЛОГІСТИК

про стягнення 726 756,95 грн.

В С Т А Н О В И В :

Черкаська міська рада звернулась до Господарського суду Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БОГДАН-ЛОГІСТИК про стягнення 726 756,95 грн. заборгованості за договором оренди землі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення умов договору, зокрема підпункту з пункту 31 договору оренди землі від 25.04.2017р. не сплатив упущену вигоду за період з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 02.03.2017р. №2-1743 до моменту набуття чинності договору оренди.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.05.2018р. по справі №925/1646/17 позовні вимоги Черкаської міської ради задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю БОГДАН-ЛОГІСТИК на користь міського бюджету м. Черкаси заборгованість за договором оренди землі від 25.04.2017р. у сумі 726 756,95грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є документально обґрунтованими. Приписи земельного та цивільного законодавства не містять заборони для сторін врегулювати відносини із відшкодування неодержаних доходів у договірному порядку, що мало місце у даному випадку.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю БОГДАН-ЛОГІСТИК звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2018р. у справі №925/1646/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, судом не застосовано закон, який підлягав застосуванню, зокрема не застосовано ст. 22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Апелянт зазначає, що у Черкаській міській раді відсутня упущена вигода, яка підлягала відшкодуванню, у діях ТОВ Богдан-Логістик була відсутня протиправна поведінка, а розмір суми упущеної вигоди не відповідає Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284.

Також відповідач зазначає, що між поведінкою боржника та збитками відсутній причинний зв'язок, за спірний період було сплачено земельний податок. Період нарахування визначено позивачем не вірно.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2018р. відкрито апеляційне провадження.

Розпорядженням №09.1-08/1670/18 від 02.07.2018р. призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/1646/17 у зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І., який не є головуючим (суддею-доповідачем) на лікарняному.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 02.07.2018р., в зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І. на лікарняному, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В., судді: Яковлєв М.Л., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БОГДАН-ЛОГІСТИК на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2018р. по справі №925/1646/17 до провадження у визначеному складі суду.

Розпорядженням №09.1-08/2258/18 від 13.08.2018р. призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/1646/17 у зв'язку з перебуванням суддів Яковлєва М.Л. та Отрюха Б.В., які не є головуючим (суддею-доповідачем), у відпустках.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 13.08.2018р., в зв'язку з перебуванням суддів Яковлєва М.Л. та Отрюха Б.В. у відпустках, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В., судді: Разіна Т.І., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БОГДАН-ЛОГІСТИК на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2018р. по справі №925/1646/17 до провадження у визначеному складі суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю Богдан-Логістик надав письмові пояснення.

Черкаська міська рада заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги.

Черкаська міська рада своїх представників в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Черкаської міської ради від 02.03.2017р. №2-1743 Про надання ТОВ Богдан-Логістик земельної ділянки в оренду по проспекту Хіміків, 74 надано Товариству з обмеженою відповідальністю Богдан-Логістик в оренду на 49 років земельну ділянку площею 37,6523 га (кадастровий номер 7110136400:05:004:0024) під комплекс нежитлових будівель за рахунок земель Черкаської міської ради. /а.с. 10/.

Пунктом 4.1. вказаного рішення зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Богдіна-Логістик укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою, здійснивши його державну реєстрацію та надати один примірник Черкаській міській раді протягом двох місяців з дати прийняття рішення.

Також п. 4.5. рішення відповідача зобов'язано укласти з Черкаською міською радою договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) за час фактичного користування земельною ділянкою по проспекту Хіміків, 74 у встановленому законодавством порядку.

Вказане рішення ані в частині, ані в цілому у встановленому законодавством порядку не оскаржувалось.

25.04.2015р. між Черкаською міською радою (орендодавець) та ТОВ Богдан-Логістик (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 02.03.2017р. №2-1742 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що знаходиться за адресою: проспект Хіміків, 74 м. Черкаси. /а.с. 11/.

Згідно з п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 37,6523га (кадастровий номер 7110136400:05:004:0024) під комплекс нежитлових будівель.

Цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (код КВЦПЗ-12.08).

Згідно з п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову земельної ділянки становить - 104 788 211,64 грн.

Згідно з п. 9 договору річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання договору становить 3 143 646,35 грн.

Підпунктом з пункту 31 договору сторони погодили, що орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю суму упущеної вигоди (не отриманого прибутку) в розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 02.03.2017р. №2-1743 до моменту державної реєстрації права оренди.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди. (п. 44 договору). Право оренди земельної ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.05.2017р. за № 20710605.

06.11.2017р. позивач направив відповідачу вимогу щодо виконання зобов'язання за договором оренди землі (державна реєстрація №20710605 від 26.05.2017р.) на спірну суму. /а.с. 17/.

Доказів сплати, як і реагування на вимогу, яка надіслана відповідачу, що підтверджується копіями поштового опису від 06.11.2017р. та фіскального чеку від 06.11.2017р., матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За статтею 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

За статтею 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Проте новий власний не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказів оскарження підпункту з пункту 31 договору оренди матеріали справи не містять, отже вказана умова договору оренди сторонами погоджена та обов'язкова до виконання.

Разом з цим, упущеною вигодою за статтею 22 Цивільного кодексу України вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Відповідно до п. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Судом апеляційної інстанції встановлено про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме, протиправної поведінки (бездіяльність відповідача у вчиненні передбачених законодавством заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою), збитків (орендна плата, яку позивач міг би отримати у разі своєчасного укладення договору оренди), причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (використання земельної ділянки відповідачем без правовстановлюючих документів позбавляє позивача права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено), вини (зволікання зі своєчасним оформленням правовстановлюючих документів на земельну ділянку).

Використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів позбавляє її власника права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено. Бездіяльність відповідача у вчиненні передбачених законодавством заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташовані нежитлові будівлі та споруди, що йому належать на праві приватної власності, кваліфікується як невжиття ним належних заходів, спрямованих на своєчасне оформлення правовстановлюючих документів (наведена правова позиція викладена у постанова Верховного Суду України від 01.07.2015р. у справі №916/3311/14 і від 07.10.2015р. у справі № 916/3371/14).

Верховний суд України у своїй постанові від 09.12.2014р. у справі №3-188гс14 зазначив, що пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов'язання за договором.

Зазначене спростовує доводи апелянта про відсутність підстав для стягнення упущеної вигоди.

Крім того, відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Таким чином, системний аналіз норм земельного та податкового законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 21 Закону України Про оренду землі , п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК).

Разом з тим, основною підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (ч. 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі , п. 288.1 ст. 288 ПК). (Зазначена позиція наведена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018р. у справі №925/258/17).

Таким чином, посилання апелянта на відсутність причинного зв'язку між поведінкою боржника та збитками у зв'язку із сплатою земельного податку спростовується вищевикладеним.

Щодо періоду нарахування з посиланням на ст. 253 Цивільного кодексу України, то за умовами договору оренди нарахування відбувається з дати прийняття рішення до моменту державної реєстрації права оренди.

Нарахування суми упущеної вигоди відповідає умовам договору оренди землі від 25.04.2017р.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування рішення.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Господарським судом Черкаської області правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2018р. у справі №925/1646/17.

керуючись ст.ст. 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2018р. у справі №925/1646/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи №925/1646/17 повернути до місцевого господарського суду.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді В.В. Куксов

Т.І. Разіна