Постанова

від 11.12.2018 по справі 925/1646/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 925/1646/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Логістик"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2018 (суддя Потапенко В. В.) і постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 (головуючий - Чорна Л. В., судді Куксов В. В., Разіна Т. І.) у справі

за позовом Черкаської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Логістик"

про стягнення 726 756,95 грн,

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У грудні 2017 року Черкаська міська рада (далі - міськрада) звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Логістик" (далі - ТОВ "Богдан-Логістик") про стягнення заборгованості за договором оренди землі в сумі 726 756,95 грн.

2. Позовну заяву із посиланням, зокрема, на положення статей 526, 530, 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) аргументовано неналежним виконанням ТОВ "Богдан-Логістик" умов підпункту "з" пункту 31 договору оренди землі від 25.04.2017 (далі - договір) у частині не сплати упущеної вигоди за період з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 02.03.2017 № 2-1743 (далі - рішення № 2 -1743) до моменту набуття чинності договором.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.05.2018 у справі № 925/1646/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018, позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Богдан-Логістик" заборгованості за договором у сумі 726 756,95 грн.

4. Рішення місцевого господарського суду аргументовано тим, що позовні вимоги є документально обґрунтованими, а приписи земельного та цивільного законодавства не містять заборони для сторін врегулювати відносини із відшкодування неодержаних доходів у договірному порядку, що мало місце у цьому разі.

5. Залишаючи без змін зазначене судове рішення, Київський апеляційний господарський суд зауважив, що з часу винесення міськрадою рішення № 2-1743 у відповідача виник обов'язок укласти та зареєструвати договір оренди, але такий обов'язок ТОВ "Богдан-Логістик" виконано лише 26.05.2017, відтак міськраді заподіяно шкоду у вигляді несплаченої за період з 02.03.2017 по 26.05.2017 орендної плати у сумі 726 756,95 грн, яку позивач міг би отримати у разі своєчасного укладення між сторонами договору оренди. Крім того, підпунктом "з" пункту 31 договору передбачено обов'язок орендаря відшкодувати орендодавцю суму упущеної вигоди (неотриманого прибутку) у розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення № 2-1743 до моменту набуття чинності договором.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із рішенням і постановою, ТОВ "Богдан-Логістик" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Підставами для скасування рішення і постанови ТОВ "Богдан-Логістик" вважає порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема положень статей 22, 623 ЦК України, статей 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та підпункту "з" пункту 31 договору.

8. Скаржник наголошує, що у міськради відсутня упущена вигода, яка підлягала відшкодуванню, адже у діях ТОВ "Богдан-Логістик" була відсутня протиправна поведінка, а розмір суми упущеної вигоди не відповідає Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.

9. Також скаржник зазначає, що між поведінкою боржника та збитками відсутній причинний зв'язок, адже за спірний період було сплачено земельний податок.

10. Скаржник акцентує, що період нарахування упущеної вигоди визначено позивачем не вірно, оскільки початком нарахування заборгованості визначено дату прийняття рішення, проте відповідно до положень статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тобто, у цьому разі, на думку скаржника, датою початку обліку упущеної вигоди має бути 03.03.2017.

11. Крім цього, скаржник звертає увагу, що у спірний період земельна ділянка не належала до земель комунальної власності, а відтак у міськради були відсутні повноваження щодо розпорядження нею від імені територіальної громади міста Черкаси та відповідно, міськрада не могла зазнати збитків щодо того чим вона не володіла.

12. У додаткових поясненнях до касаційної скарги, які надійшли на адресу Касаційного господарського суду 30.10.2018, ТОВ "Богдан-Логістик", просить при розгляді цієї справи врахувати правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

13. У відзиві на касаційну скаргу міськрада просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та постанову - без змін, посилаючись на те, що за умовами укладеного договору, ТОВ "Богдан-Логістик" взяло на себе зобов'язання відшкодувати міськраді суму упущеної вигоди (недотриманого прибутку) у розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення до моменту набуття чинності договору оренди.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням міськради № 2-1743 надано ТОВ "Богдан-Логістик" в оренду на 49 років земельну ділянку площею 37,6523 га (кадастровий номер 7110136400:05:004:0024) під комплекс нежитлових будівель за рахунок земель Черкаської міської ради.

15. 25.04.2015 між міськрадою (орендодавець) та ТОВ "Богдан-Логістик" (орендар) було укладено договір, за умовами якого орендодавець на підставі рішення надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, розташовану за адресою: пр-т. Хіміків, 74, м. Черкаси.

16. Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 37,6523 га (кадастровий номер 7110136400:05:004:0024) під комплекс нежитлових будівель. Цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (код КВЦПЗ-12.08).

17. Відповідно до пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову земельної ділянки становить - 104 788 211,64 грн.

18. За умовами пункту 9 договору річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання договору становить 3 143 646,35 грн.

19. У підпункті "з" пункту 31 договору сторони погодили, що орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю суму упущеної вигоди (не отриманого прибутку) в розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 02.03.2017 №2-1743 до моменту державної реєстрації права оренди.

20. Відповідно до пункту 44, договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.

Право оренди земельної ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.05.2017 за № 20710605.

21. У подальшому, 06.11.2017 міськрада направила ТОВ "Богдан-Логістик" вимогу щодо виконання зобов'язання за підпунктом "з" пункту 31 договору на суму 726 756,95 грн, відповіді на яку отримано не було та не було сплачено відповідну заборгованість, що стало підставою для звернення міськради з позовом у цій справі.

Позиція Верховного Суду

22. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

23. Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

24. Відповідно до положень статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

25. Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

26. Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

27. Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

28. Згідно положень статті 627 ЦК України та статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

29. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

30. Відповідно положень статей, 11, 525, 526, 626 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

31. Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

32. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (частина 3 статті 631 ЦК України).

33. Як убачається із матеріалів справи, та встановлено судами попередніх інстанцій правовідносини між сторонами у цій справі виникли із договору оренди землі, підпунктом "з" пункту 31 якого сторони погодили, що орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю суму упущеної вигоди (не отриманого прибутку) в розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення № 2-1743 до моменту державної реєстрації права оренди.

34. Судами установлено і те, що доказів оскарження підпункту "з" пункту 31 договору оренди матеріали справи не містять, відтак суди попередніх інстанцій правомірно зазначили, що вказана умова договору оренди сторонами погоджена та обов'язкова до виконання.

35. Відтак, враховуючи відсутність доказів виконання відповідачем обов'язку, передбаченого підпунктом "з" пункту 31 договору, Касаційний господарський суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач повинен відшкодувати позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди, яка полягає в неотриманій орендній платі за період між прийняттям рішення № 2-1742 до моменту державної реєстрації права оренди.

36. Доводи скаржника (пункти 7- 10 постанови), не можуть бути підставою для скасування рішення та постанови у справі, адже відповідач добровільно уклав договір, погодився на його умови, зокрема, викладені у підпункті "з" пункту 31, не оспорював цієї умови у судовому порядку. Таким чином, між сторонами існують договірні стосунки на підставі укладеного договору, а тому, відносини сторін мають договірний характер, а відтак, саме договір визначає підстави, порядок, умови, межі, період та розмір відповідальності сторін.

Крім того, як правомірно зауважено місцевим господарським судом, положення земельного та цивільного законодавства не містять заборони для сторін врегулювання відносин із відшкодування недоодержаних доходів у договірному порядку, що мало місце у цьому разі.

37. Крім того, колегія суддів зауважує, що правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц не може бути прийнята до уваги при прийнятті рішення у справі № 925/1646/17, адже спір у цій справі стосується інших правовідносин, які виникають з укладеного між сторонами договору.

38. З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних рішення та постанови - без змін як таких, що ухвалені із додержанням норм матеріального і процесуального права, які застосовано судами з урахуванням встановлених ними фактичних обставин справи і наявних у ній доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

40. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 ГПК України).

41. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат

42. Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Логістик" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2018 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 925/1646/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков