Рішення

від 14.08.2018 по справі 813/2577/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/2577/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТАРОК» до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії ,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТАРОК» (далі -позивач, ТОВ «ВЕНТАРОК» ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1, ГУ ДФС у Запорізькій області), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2, ДФС України), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС України у Запорізькій області від 21.05.2018 № 713726/40652647 про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 23.04.2018, складеної TOB «ВЕНТАРОК» у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 10 від 23.04.2018, складену TOB «ВЕНТАРОК» у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію - 14 травня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 серпня 2017 року між позивачем та TOB Торг-Буд-Партнер було укладено договір поставки № 271т/17, відповідно до якого TOB ВЕНТАРОК (Постачальник) зобов'язувався передати TOB Торг-Буд-Партнер (Покупець) товар згідно Специфікацій. На виконання вказаного договору TOB ТОРГ-БУД-ПАРТНЕР 23.04.2018 здійснено оплату на рахунок позивача у розмірі 1 000 000,00 грн, що підтверджується платіжним доручення № 1545. У зв'язку із попередньою оплатою TOB Торг-Буд-Партнер коштів, позивачем було складено податкову накладну № 10 від 23.04.2018, яку подано на реєстрацію. Однак, 14 травня 2018 року вказану податкову накладну прийнято, втім реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної вказано, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , запропоновано надати позивачу пояснення та /або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПП, додатково зазначено, що показник D :=0, Р =35179,92. . Позивач вказує, що на виконання вище зазначених вимог, ним було надано пояснення. Однак, 21 травня 2018 відповідач 1 прийняв рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивача з підстав ненадання позивачем копій документів, зокрема розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків. У зв'язку із відмовою в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до ДФС України із скаргою на рішення комісії від 15.05.2018 № 713726/40652647, однак за результатом розгляду скарги, позивачу відмовлено у задоволенні скарги, а рішення комісії залишено без змін. Позивач вважає, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивача є протиправним та підлягає скасуванню, а податкова накладна підлягає реєстрації, оскільки належні підстави для її зупинення відсутні. Вказує, що ДФС України листом від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 повідомила Критерії ризиковості платника податків, однак жоден із критеріїв не стосується TOB ВЕНТАРОК , тобто позивач не відповідає визначеним критеріям. На переконання позивача, вказаний у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної показник D = 0, не відповідає дійсності, оскільки згідно даних електронного кабінету платника податків, який ведеться ДФС України, він становить за квітень D = 0,09, за травень D =0,12, а моніторинг податкових накладних проводиться, якщо показник D є меншим за 0,03. Окрім того, позивач стверджує, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є не подання позивачем документів. Проте, позивач зазначив, що ним на підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/PK було надано 12 документів на підтвердження господарської операції. Здійснення господарської операції підтверджується належними документи, що наданні суду, тому просить суд позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов.

Відповідач 1 у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення мотивує тим, що квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПП від 14.05.2018 TOB ВЕНТАРОК повідомлено про причину зупинення реєстрації. У вказаній квитанції зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПК/РК від 23.04.2018 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріям ризиковості платника податків та запропоновано надати позивачу пояснення та/або копіє документів, достатніх для реєстрації податкової накладної. Відповідач 1 вказує, що причиною відмови у реєстрації податкової накладної було не надання позивачем копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування та копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. З огляду на викладене, відповідач вважає, що у Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, а тому рішення є правомірним. Відповідач 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи, однак відповідач 2 правом на подання відзиву не скористався.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

Суд встановив, що TOB ВЕНТАРОК зареєстровано як юридичну особу 12.07.2016 за № 141510200000039388. Вид діяльності товариства є виробництво керамічних плиток та плит, цементу, виготовлення виробів із бетону для будівництва, виготовлення бетонних розчинів, готових для використання, виробництво сухих будівельних сумішей, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, між TOB ВЕНТАРОК (Постачальник) та TOB ТОРГ-БУД-ПАРТНЕР (Покупець) було укладено договір поставки № 271т/17, відповідно до якого Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця фасадний камінь VENTAROCK, згідно його замовлень, у відповідній кількості, визначеної якості та за узгодженою вартістю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Вартість товару і порядок розрахунків визначено у п. 3 Договору. Так, відповідно до пп. 3.2.1 п. 3.2 вказаного Договору попередня оплата за товар здійснюється Покупцем у розмірі 50 % вартості партії товару. Відповідно до узгодженої сторонами Специфікації, сплачується Покупцем одним або декількома платежами не пізніше ніж через 20 робочих днів з дати підписання Специфікації на відповідну партію.

TOB ТОРГ-БУД-ПАРТНЕР здійснило оплату за товар 23.04.2018 на рахунок TOB ВЕНТАРОК у розмірі 1000000, 00 грн.

На проведену оплату TOB ВЕНТАРОК виписано податкову накладну № 10 від 23.04.2018 на суму 1000000, 00грн. (в. т. ч. ПДВ 166666, 67 грн.).

Позивачем під час здійснення вищезгаданої господарської операції було оформлено та направлено засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних для реєстрації податкову накладну від 23.04.2018 № 10.

Однак, через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів 14 травня 2018 року ГУ ДФС у Запорізькій області було направило позивачу квитанцію, в якій містилась інформація про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної, відповідно до пункту 201.16 ст.201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Додатково зазначено: показник D =0, Р =35179,92. та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

ТОВ «Вентарок» 17 травня 2018 надало пояснення та копії документів, що підтверджують реальність господарської операції. Згідно повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК позивачем додано 12 документів.

21 травня 2018 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення № 713726/40652647 про відмову у реєстрації спірної податкової накладної.

30 травня 2018 року позивач звернувся до відповідача із скаргою на зазначене рішення, однак рішенням комісії з питань розгляду скарг від 08.06.2018, скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу без змін.

Позивач вважає, що рішення комісії ГУ ДФС України у Запорізькій області про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 21.05.2018 № 713726/40652647 є протиправним, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктами а , б пункту 185.1. статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Враховуючи, що 23.04.2018 TOB ТОРГ-БУД-ПАРТНЕР здійснило зарахування коштів, а саме попередню оплату за товар на банківський рахунок ТОВ Вентарок , в останнього виникло право на складення податкової накладної. Оплата ТОВ Торг-Буд-Партнер платежу у розмірі 100000,00 грн підтверджується платіжним дорученням № 1545 від 23.04.2018.

Пунктом 2 Постанови Кабінету ОСОБА_3 України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

01.01.2018 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" №2245-VIII від 07.12.2017 . Вказаним Законом, пункт 201.16. Податкового кодексу України викладено в новій редакції, за якою: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом ОСОБА_3 України".

На виконання вказаної норми Кабінетом ОСОБА_3 України прийнята постанова №117 від 21.02.2018 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (надалі - Постанова КМУ №117).

Пунктом 2 вказаної Постанови передбачено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України , що діяв до набрання чинності Законом України №2245-VIII від 07.12.2017 та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою .

Пунктом 3. Порядку зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ПН/РК не підлягають моніторингу та реєструються в ЄРПН за умови відповідності одній із цих ознак:

- ПН, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

- обсяг постачання, зазначений в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менше 500 тис. грн. та керівник платника обіймає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

- одночасно значення показників D та P мають такі розміри: D &gП; 0,03, P &?р; P м х 1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК;

P - сума ПДВ, зазначена платником у ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК;

P м - найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховує ДФС станом на перше число календарного місяця і 10 числа платник може переглянути зазначений показник в електронному кабінеті.

Як вбачається із змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.05.2018 №9091452744 зазначено: показник D =0, Р =245126, 3.

Однак, як вбачається із наданої позивачем копії роздруківки показника D за квітень та травень 2018 року з електронного кабінету платника податків, згідно даних електронного кабінету платника податків, який ведеться ДФС України, показник позивача за квітень D=0,09, за травень D=0,12, тоді як моніторинг податкових накладних проводиться, якщо показник D є меншим за 0,03.

Таким чином, з наведеного слідує, що вказаний у квитанції показник D не відповідає даним, які містяться в електронному кабінеті платника податків, який ведеться ДФС України.

Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено, що у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Із змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.05.2018 №9091452744, слідує, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної позивача було те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6. п.1. Критеріїв ризиковості платника податку .

Так, згідно з пп. 1.6. п.1. Критеріїв ризиковості платника податку, оприлюднених листом ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, комісії Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

1) платник податку зареєстрований (перереєстрований)з а адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

2) дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

3) платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

4) платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

5) платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

6) платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

7) наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Втім, встановити із наявної в матеріалах справи копії квитанції від 14.05.2018 №9091452744, які саме із перелічених критеріїв пп. 1.6. п.1. Критеріїв ризиковості платника податку стосуються позивача не можливо.

Також, під час розгляду справи судом, відповідачами не було надано суду жодних доказів щодо приналежності позивача до перелічених категорій ризикових платників податків.

Відповідно до п.п. 14-16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. (п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних)

З наведеного слідує, що виключного переліку документів, що надаються на підтвердження господарської операції не встановлено.

На підтвердження реальності господарської операції ТОВ Вентарок 17 травня 2018 надало Головному управлінню ДФС у Запорізькій області письмові пояснення та копії первинних документів.

Як слідує із змісту наявного в матеріалах справи копії листа-пояснення ТОВ Вентарок являється господарським товариством, основним напрямом господарської діяльності якого є реалізація вентильованих фасадних систем VentaRock. Комплектуючими частинами вентильованих фасадних систем VentaRock є: ригелі, стійки, консолі, анкерні кріплення і фасадний камінь. Виробником фасадного каменю являється безпосередньо ТОВ Вентарок . У цьому листі ТОВ Вентарок надано інформацію з приводу основних видів діяльності, місцезнаходження виробничих потужностей товариства, вартість основних засобів, обладнання, яке використовується для виготовлення продукції, середньооблікова чисельність працівників, сума сплачених податків та зборів та основні напрями реалізації товару.

Попередня оплата ТОВ Торг-Буд-Партнер позивачу коштів у розмірі 1000000,00 грн. підтверджується копією платіжного доручення №1545 від 23.04.2018, як наслідок 23.04.2018 позивачем було складено податкову накладну № 10.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається, що рішеннями комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 21 травня 2018 № 713726/40652647 відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної № 10 від 23.04.2018 в ЄРПН з підстави: ненадання платником податку копій документів, договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Проте, зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у справі письмовими доказами, а саме документами, які були надані позивачем на підтвердження здійснення господарської операції, зокрема: договори поставки № 271т/17 від 18.08.2017, специфікації №1 від 18.08.2017, № 2 від 20.02.2018, №3 від 29.03.2018, платіжне доручення № 1545 від 23.04.2018, податкова накладна № 10 від 23.04.2018, лист-пояснення, показник D, видаткові накладні № 82 від 07.05.2018, № 84 від 08.05.2018, довіреності № 515 та № 523, товарно-транспортні накладні № Р82 від 07.05.2018, № Р83 від 08.052018, договір-заявка від 07.05.2018, акт надання послуг № 1195 від 08.05.2018, платіжні доручення № 1337 від 14.05.2018, № 1354 від 18.05.2018, рахунки на оплату № 753 від 08.05.2018, № 135 від 10.05.2018, договір перевезення вантажів № СВЛ-23/02-18, договір-заявка 23/18 від 08.05.2018, акт надання послуг № 135 від 10.05.2018, сертифікат відповідності.

Водночас, суд акцентує увагу на тому, що оскаржуване рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області містить формальну підставу для його прийняття, що зазначена у Постанові КМУ №117, а саме: ненадання платником податку копій документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, однак в оскаржувному рішенні не зазначено, якими мотивами керувалася Комісія ГУ ДФС у Запорізькій області, вважаючи, що надані документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Так, відповідно до п. 21. Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 21 лютого 2018 р. № 117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету ОСОБА_3 Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Відтак, суд вважає, що дії відповідача стосовно прийняття оскаржуваного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету ОСОБА_3 Європи 77 (31) від 28.09.1977 року, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наданих сторонами доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, підтверджують відповідність суті укладеного позивачем правочину та відповідають вимогам чинного законодавства України, а відтак податкова накладна № 10 від 23.04.2018 підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до приписів частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 21.05.2018 № 713726/40652647 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної прийнято необґрунтовано з порушенням вимог зазначених вище нормативно-правових актів, без зазначення у ньому мотивів його прийняття, тому, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення підлягає до задоволення.

Стосовно позовної вимоги зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 23.04.2018, суд зазначає наступне.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Відповідно до Рекомендацій Комітету ОСОБА_3 Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 Про судове рішення в адміністративній справі , суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Відповідно до пункту 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень;

протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 10 від 23.04.2018, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкової накладної немає, є достатні підстави для прийняття комісією рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної. Відтак, позовна вимога про зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН подані ТОВ Вентарок податкової накладної № 10 від 23.04.2018 є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт правомірності своїх дій та рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС України у Запорізькій області від 21.05.2018 № 713726/40652647 про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 23.04.2018, складеної товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНТАРОК» у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 10 від 23.04.2018, складену товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНТАРОК» у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію 14 травня 2018 року.

Стягнути з Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, Львівська область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) за рахунок його бюджетних асигнувань 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн сплаченого судового збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТАРОК» (79041, м. Львів, вул. Городоцька, 207, код ЄДРПОУ 40652647).

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок її бюджетних асигнувань 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн сплаченого судового збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТАРОК» (79041, м. Львів, вул. Городоцька, 207, код ЄДРПОУ 40652647).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.08.2018.

Суддя Р.М. Брильовський