Рішення

від 17.08.2018 по справі 2240/2403/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2240/2403/18

РІШЕННЯ

іменем України

17 серпня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Алекс-3" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Алекс-3" в якому просить суд:

стягнути з відповідача на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 12945,84 грн.

стягнути з відповідача на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 730,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач зобов'язаний створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та належні для них умови праці, однак свого обов'язку не виконав, оскільки на підприємстві у відповідача існує 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

У встановлений законом термін, визначену суму адміністративно-господарських санкцій в сумі 12945,84 грн. за невиконаний норматив у 2017 році відповідач не сплатив. У зв'язку з простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій з 15 квітня 2018 року відповідачу нарахована пеня, сама якої на день подання позову до суду становить 730,38 грн.

Тому на думку позивача, оскільки вказані суми відповідачем не сплачено, утворилась заборгованість у розмірі 13676,22 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до ст. 262 КАС України

У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказує на те, що товариством було виділено та створено 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, своєчасно надано інформацію про наявність вакансій до Волочиського міського центру зайнятості. На підставі наведеного відповідач вважає, що вжив усіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів, а тому адміністративно-господарські санкції та пеня за їх невчасну сплату розраховані протиправно.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що відповідач - Приватне підприємство "Алекс-3" є юридичною особою, код ЄДРПОУ - 34412498, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2017 рік складає 12 чоловік.

Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу на вказаному підприємстві - 1 чол.

Фактично в Приватному підприємстві "Алекс-3" особи з інвалідністю не працюють.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з підп. 1 п. 5 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд), затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 14 квітня 2011 року №129, Фонд відповідно до покладених на нього завдань координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; обліку зазначених сум адміністративно-господарських санкцій та пені.

Законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-XII від 21 березня 1991 року (далі - Закон №875-XII).

Частиною 1 ст. 19 Закону № 875-XII визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Обов'язок підприємства, установи, організації, фізичної особи, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, встановлений ч. 3 ст. 18 Закону №875-ХІІ.

Відповідно до ч. 11 ст. 19 вказаного Закону, норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Отже, на законодавчому рівні імперативно визначено єдиний норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та порядок його обчислення.

Згідно відомостей, які містяться у звіті відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік поданого позивачу 03 липня 2018 року встановлено, що:

- середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача становить 12 осіб;

- середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлено інвалідність 0 працівників;

- кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону № 875 - 1 особа.

Вимоги до особливостей організації робочого місця для інвалідів передбачено ч.3 ст.18 Закону № 875-ХІІ, відповідно до якої суб'єкти господарювання, які працевлаштовують інваліда, зобов'язані створювати для них робочі місця, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

При цьому, ч. 3 ст. 181 Закону № 875-ХІІ встановлено, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ст. 18 Закону № 875-ХІІ. У той же час підприємство зобов'язане створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 (далі - Порядок №70), інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Суд погоджується з доводами відповідача, що функціями роботодавця є створення відповідного робочого місця та повідомлення уповноважені органи про наявність вільних вакансій, що можуть бути заповнені інвалідами, а факт повідомлення центру зайнятості про наявність в позивача вакантних місць для працевлаштування інвалідів підтверджується звітністю відповідача форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", копія якої містяться у матеріалах справи.

Матеріалами справи також підтверджується, що товариством подавалась звітність про працевлаштування та зайнятість інвалідів за 2017 рік.

Отже, на переконання суду відповідач здійснив усі передбачені законом заходи щодо працевлаштування інвалідів.

Вказана правова позиція також узгоджується з висновками Верховного Суду викладеному в постанові від 26 червня 2018 року по справі №806/1368/17,

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-ІV (далі - ГК України) адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання.

Частинами 1-2 ст. 218 ГК України передбачають, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, враховуючи зазначену норму, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки доказів, які б свідчили про те, що відповідач відмовив у працевлаштуванні інвалідам, які безпосередньо зверталися до нього або які були направлені центром зайнятості та не взяті на роботу, а також доказів того, що відповідач не подавав відповідну звітність про можливість працевлаштування осіб з інвалідністю суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Алекс-3" про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Позивач:Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Грушевського, 87, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 14149591) Відповідач:Приватне підприємство "Алекс-3" (вул. Незалежності, 49, Волочиськ , код ЄДРПОУ - 34412498)

Головуючий суддя П.І. Салюк