Постанова
від 16.08.2018 по справі 924/1045/17
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року Справа № 924/1045/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Гудак А.В.,

Суддя Філіпова Т.Л,

Суддя Василишин А.Р..

секретар судового засідання Драчук В.М.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 директор;

відповідача 1 - не з`явився;

відповідача 2 - ОСОБА_2 адвокат, ОСОБА_3 довіреність у справі;

третьої особи на стороні відповідача 1 - не з`явився;

третьої особи на стороні відповідача 2 - не з`явився;

прокурор - Пашкевич Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.05.18р. у справі № 924/1045/17 (головуючий суддя Танасюк О.Є., суддя Виноградова В.В., суддя Муха М.Є. м.Хмельницький, повний текст складено 23.05.18р.)

за позовом Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" Хмельницька область, Славутський район, с.Ташки

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Хмельницької обласної державної адміністрації м. Хмельницький

до 1) Славутської районної державної адміністрації Хмельницька область, м.Славута;

2) Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" м.Івано-Франківськ

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- ОСОБА_4 Оборони України м. Київ,

- ОСОБА_5 відділу м. Хмельницький

за участю Військової прокуратури Рівненського гарнізону

про 1) визнання недійсним розпорядження голови Славутської РДА Хмельницької області від 10.11.2006р. за №505-р "Про надання в постійне користування ДП "Івано-Франківський ліспромкомбінат" ОСОБА_4 оборони України (Шепетівський військовий лісгосп) земель лісогосподарського призначення на території Славутського району";

2) визнання недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №336309 від 29.01.2009р., площею 740,52 га, кадастровий №6823989200:04:003:0002, яка знаходиться на території Цвітоської сільської ради, Славутського району, Хмельницької області (цільове призначення земельної ділянки:09.01 для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, категорія земель - Землі лісогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг).

ВСТАНОВИВ:

Аграрне товариство з обмеженою відповідальністю "Велес" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом, в якому просить визнати недійсним розпорядження голови Славутської РДА Хмельницької області від 10.11.2006р. за №505-р "Про надання в постійне користування ДП "Івано-Франківський ліспромкомбінат" ОСОБА_4 оборони України (Шепетівський військовий лісгосп) земель лісогосподарського призначення на території Славутського району" та визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №336309 від 29.01.2009р., площею 740,52 га, кадастровий №6823989200:04:003:0002, яка знаходиться на території Цвітоської сільської ради, Славутського району, Хмельницької області (цільове призначення земельної ділянки:09.01 для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, категорія земель - Землі лісогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем ще на початку 90-х років минулого століття на частині земельної ділянки з кадастровим № 6823989200:04:003:0002 загальною площею 740,52 га, яка на підставі спірного розпорядження передана відповідачу-2, був закладений дослідний кар'єр з видобування сапонітової глини. Протягом часу з 1998 по 2004 АТОВ „Велес" на підставі спеціальних дозволів на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою, проводило геологічне вивчення мінералу сапоніт та здійснювало видобування певних об'ємів корисної копалини для того щоб відповідні науково-дослідні установи та інститути проводили досліди щодо вивчення мінералу та визначення сфер його застосування. Вперше земельна ділянка для дослідно-промислової розробки Варварівського родовища (Ташківська ділянка) на землях Шепетівського військового лісгоспу Славутського району площею 2 га непридатних земель строком на 5 років була виділена відповідно до рішення вісімнадцятої сесії Хмельницької обласної ради від 22.03.1994 № 13. Пунктом 4 Рішення шостої сесії Хмельницької обласної ради від 11.05.1999 №18 було продовжено АТОВ „Велес" (яке с правонаступником МСАП „Мінерал"), строк тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою для дослідно-промислової розробки Варварівського родовища (Ташківська ділянка) на землях Шепетівського військового лісгоспу Славутського району площею 2 га непридатних земель строком на 5 років. 18.11.2016 позивачем було отримано Спеціальний дозвіл № 6155 на право промислової розробки Ташківської ділянки Варварівського родовища сапонітових глин, а саме на їх видобування. Ліцензійна площа Ташківської ділянки Варварівського родовища згідно даних Спеціального дозволу № 6155 від 18.11.2016 становить 11,9 га.

Зазначає, що згідно даних з державного земельного кадастру та кадастрових карт до земельного масиву площею 740,52 га, який як було виявлено позивачем, незаконно передавався в користування ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» , увійшла й земельна ділянка Ташківської ділянки Варварівського родовища, площею 11,9 га.

Таким чином позивач вказує, що спірне розпорядження та спірний державний акт на право постійного користування, а також державна реєстрація права постійного користування за відповідачем-2 порушують права та законні інтереси позивача, як суб'єкта, який має право на отримання в користування частини вказаної земельної ділянки для розробки родовища корисної копалини загальнодержавного значення.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.05.2018 у справі № 924/1045/17 у позові Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів АТОВ „Велес" на момент прийняття спірного розпорядженням Славутської райдержадміністрації та видачі державного акту, а наявність у позивача спеціального дозволу на користування надрами Ташківської ділянки Варварівського родовища площею 11,9 га, яка входить до земельного масиву площею 740,52 га, переданої в користування ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" не є підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою відповідачем-2, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність поданої позовної заяви та відмову в її задоволенні.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Аграрне товариство з обмеженою відповідальністю "Велес" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти постанову якою скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 17.05.2018 у справі № 924/1045/17 про визнання недійсним розпорядження та державного акту повністю і ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним розпорядження голови Славутської РДА Хмельницької області від 10.11.2006 за №505-р "Про надання в постійне користування ДП "Івано-Франківський ліспромкомбінат" ОСОБА_4 оборони України (Шепетівський військовий лісгосп) земель лісогосподарського призначення на території Славутського району". Визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №336309 від 29.01.2009, площею 740,52 га, кадастровий №6823989200:04:003:0002, яка знаходиться на території Цвітоської сільської ради, Славутського району, Хмельницької області (цільове призначення земельної ділянки: 09.01 для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, категорія земель - Землі лісогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг).

Вважає, що оскаржуване розпорядження голови Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області від 10.11.2006 №505-р прийняте головою Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області з порушенням вимог земельного законодавства, зокрема, статей 17, 57, 122 Земельного кодексу України, лісового законодавства, зокрема, статей 31, 32 Лісового кодексу України та вимог частини 2 статті 19 Конституції України, поза межами власних повноважень та не у спосіб визначений законом, у зв`язку з чим, позовна вимога про визнання його недійсним, є законною, доведеною належними та допустимими доказами, повністю обґрунтованою, а відтак мла би бути задоволена судом першої інстанції.

Поряд з цим, скаржник звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору було встановлено, що спірне розпорядження є таким, що прийнято відповідачем -1 з перевищенням повноважень та в порушення вимог ст.ст. 17, 122 ЗК України, отже суд першої інстанції був зобов`язаний постановити окрему ухвалу та направити її до Хмельницької обласної державної адміністрації з метою усунення виявлених порушень вимог Закону, оскільки, відповідно до вимог ч.3 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» , розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Також скаржник зазначає, що наявність спірного розпорядження та державного акту, а також небажання відповідача-2 надавати скаржнику нотаріально посвідчену згоду на вилучення у нього частини земельної ділянки площею 11,9 га для розробки ділянки родовища, повністю заблокували роботу скаржника щодо розробки Ташківської ділянки сапонітових глин, оскільки без отримання земельної ділянки родовища в користування скаржник ніколи не зможе приступити до видобування та переробки корисної копалини та відповідно не зможе реалізувати своє право та законний інтерес щодо видобування корисної копалини на підставі отриманого від держави спеціального дозволу на користування надрами.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.05.18р. у справі №924/1045/17 та розгляд апеляційної скарги призначено на "16" серпня 2018 р. о 10:00 год. у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 6.

12.07.2018 на адресу суду від Славутської районної державної адміністрації надійшов відзив в якому просить апеляційну скаргу АТОВ «Велес» залишити без розгляду, а рішення господарського суду Хмельницької області від 17.05.2018 у справі №924/1045/17 без змін.

12.07.2018 на адресу суду від КЕВ м.Хмельницький надійшов відзив в якому просить суд апеляційну скаргу АТОВ «Велес» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 17.05.2018 залишити без змін.

Зазначає, що задоволення апеляційних вимог скаржника ніяким чином не змінює правовий режим цієї земельної ділянки, а тому в будь-якому випадку рішення приймає власник, оскільки зацікавленість у тому чи іншому майні, а в нашому випадку земельної ділянки площею 11,9 га має інший суб`єкт цивільно-правових та земельних відносин, а саме юридична особа приватного права (АТОВ "Велес"), а держава виступає юридичною особою публічного права (Держава) і є єдиновірним власником майна, а саме земельної ділянки, що стала об`єктом спору. Скасування державного акту не відповідає тим інтересам, які вбачаються та є прерогативою для АТОВ "Велес"

18.07.2018 на адресу суду від Хмельницької обласної державної адміністрації надійшов відзив в якому третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує у повному обсязі. Вважає, що позивачем в апеляційній скарзі не спростовано жодним чином твердження викладені в суді першої інстанції. Наголошує, що на підставі ст.152 Земельного кодексу України лише власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а ст. 155 Земельного кодексу України встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Звертає увагу суду на той факт, що наявність спеціальних дозволів не є підставою для припинення права користування інших користувачів земельними ділянками, вичерпний перелік таких підстав передбачений ст.102 Земельного кодексу України. Тому на підставі викладеного та керуючись ст.. 263 ГПК України Хмельницька облдержадміністрація заперечує щодо задоволення вимог визначених в апеляційній скарзі у повному обсязі. Також просить суду розгляд справи проводити за відсутності представника Хмельницької облдержадміністрації.

19.07.2018 на адресу суду від ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» надійшов відзив в якому зазначає, що позивач звернувся з позовом у якому просить суд постановити рішення, зазначаючи спосіб захисту, який за своєю суттю не може забезпечити ефективне поновлення позивача у правах в розумінні ст..13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та просить рішення господарського суду Хмельницької області від 17.05.2018 у справі №924/1045/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

08.08.2018 на адресу апеляційного суду від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 відділу м.Хмельницький надійшло клопотання про проведення судового засідання 16.08.2018 о 10:00 год. в режимі відеоконференції з господарським судом Хмельницької області.

10.08.2018 на адресу апеляційного суду від представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 оборони України ОСОБА_6 надійшла заява про проведення судового засідання 16.08.2018 о 10:00 год. в режимі відео конференції з господарським судом Вінницької області.

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2018 року в справі №924/1045/17 у зв'язку із перебуванням у щорічній основній відпустці судді-члена колегії по справі №924/1045/17 - ОСОБА_7 у період з 30 липня 2018 р. по 04 вересня 2018 р. включно, перебування у відпустці судді-члена колегії - ОСОБА_8 у період з 30 липня 2018 р. по 31 серпня 2018 р. включно та відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, стаття 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у справі №924/1045/17.

У відповідності до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.08.2018 автоматизованою системою документообігу суду внесено зміни до колегії суддів у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.2018 прийнято апеляційну скаргу Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.05.2018 у справі № 924/1045/17 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.2018 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_5 відділу м.Хмельницький про проведення судового засідання 16.08.2018 о 10:00 год. в режимі відеоконференції з господарським судом Хмельницької області та задоволенні заяви представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 оборони України ОСОБА_6 про проведення судового засідання 16.08.2018 о 10:00 год. в режимі відео конференції з господарським судом Вінницької області, з мотивів зазначених в даній ухвалі суду.

Позивач в судовому засіданні 16.08.2018 підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням процесуального та матеріального права, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу - задовольнити, з мотивів наведених в апеляційній скарзі та наданих усних пояснень.

Представники відповідача в судовому засіданні 16.08.2018 апеляційну скаргу заперечили в повному обсязі з підстав викладених у відзиві та з наданих усних пояснень, вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просили рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Прокурор в судовому засіданні 16.08.2018 підтримав позицію відповідача та просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 16.08.2018 представники Хмельницької обласної державної адміністрації, Славутської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 відділу м.Хмельницький, ОСОБА_4 Оборони України у справі не з'явилися, про місце, час і дату судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили.

Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Хмельницької обласної державної адміністрації, Славутської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 відділу м.Хмельницький, ОСОБА_4 Оборони України.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні 16.08.2018, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 17.05.18р. у справі № 924/1045/17 залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 1982 році Шепетівському КЕЧ району ПрикВо видано державний акт на право користування землею Б №041772 на військові містечка №1, №9, №10а, № 10б, розміщені в Славутському районі Хмельницької області, відповідно до якого за землекористувачем було закріплено в безстрокове і безоплатне користування земельну ділянку площею 1749,7 га в межах згідно плану користування. Земля надана для державних потреб(а.с.98, т.1, 226-228 т.2).

Згідно плану землекористування Шепетівської КЕЧ району ПрикВо на військові містечка №1, №9, №10а, № 10б у користуванні Шепетівської КЕЧ району перебувала, зокрема, земельна ділянка площею 1061, 5 га (в/м №9, в подальшому перейменоване на в/м №26)(а.с. 99 т.1).

У відповідності до протоколу наради при Представникові Президента України у Хмельницькій області по розробці і використанню сапонітів від 03.02.1993 Хмельницький трест „Агрошляхбуд" був визначений головним підприємством по видобутку та переробці сапонітів на території Славутського району(а.с. 136-138 т.3).

06.04.1993 актом вибору земельної ділянки комісією за результатами обстеження земельної ділянки площею 2,2 га, яка знаходиться на правому березі р. Цвітоха в 15 кв. лісництва на території Шепетівського військового лісництва в Славутському районі зроблено висновок, що дана земельна ділянка придатна для видобування сапонітів(а.с. 139 т.3).

18.05.1993 рішенням шостої сесії Славутської районної ради народних депутатів XXI скликання №14 Хмельницькому обласному дорожньо-будівельному тресту „Хмельницькагрошляхбуд" було передано в тимчасове користування з послідуючою рекультивацією 2,0 га землі покритої лісонасадженням згідно планів землекористування для видобування сапонітових глин із зняттям лісонасаджень(а.с. 140 т.3).

10.06.1993 Хмельницький трест „Агрошляхбуд" звернувся з листом за №116/пк до Хмельницької ОДА з заявою про погодження створення малого підприємства в системі тресту для виконання поставлених завдань по освоєнню та розробці родовищ сапонітів в Хмельницькій області(а.с. 141 т.3).

20.07.1993 Протоколом №1 зборів уповноважених представників засновників малого спільного підприємства з обмеженою відповідальністю „Мінерал" було створено мале спільне аграрне підприємство „Мінерал" на правах товариства з обмеженою відповідальністю, затверджено Статут підприємства та підписано засновницький договір(а.с. 142-143 т.3).

Згідно п. 5 засновницького договору та п. 3.1. Статуту малого спільного аграрного підприємства „Мінерал" з обмеженою відповідальністю Хмельницький трест „Агрошляхбуд" став одним із засновників підприємства з часткою у статутному фонді підприємства в розмірі 75,19%(а.с. 144-167 т.3).

19.08.1993 розпорядженням представника Президента України у Славутському районі Хмельницької області Славутської райдержадміністрації №203 було проведено державну реєстрацію малого спільного підприємства „Мінерал" з обмеженою відповідальністю(а.с. 168 т.3).

29.11.1993 Хмельницьким обласним управлінням статистики малому спільному аграрному підприємству „Мінерал" видано свідоцтво №2824(а.с. 169 т.3).

22.03.1994 Рішенням вісімнадцятої сесії Хмельницької обласної ради народних депутатів №13 було вилучено у Шепетівського військового лісництва в Славутському районі земельну ділянку площею 2,0 га та надано в довгострокове користування терміном на 5 років Хмельницькому обласному шляхово-будівельному тресту „Агрошляхбуд" під розробку родовища сапонітів (додаток №6)(а.с. 89-92 т. 3).

01.08.1994 згідно акту перенесення в натуру меж відведення ділянки кар'єра малого підприємства „Мінерал", на виконання рішення Хмельницької обласної ради народних депутатів від 22.03.1994 №13, зав. відділом земельних ресурсів Славутського району в присутності представників: директора МСП „Мінерал", директора Шепетівського військового лісгоспу, було перенесено в натуру відвід земельної ділянки МСП „Мінерал" із землекористування Шепетівського військового лісгоспу загальною площею 1,345 га під кар'єр по видобуванню сапонітових глин в тимчасове користування строком на 5 років. Відведена земельна ділянка була відмежована в натурі 5-ма межовими знаками(а.с. 172 т.3).

В матеріалах справи також наявне платіжне доручення №105 від 13.10.1994 про сплату МСП „Мінерал" податку на землю(а.с. 173 т.3).

09.02.1995 Малому спільному підприємству з обмеженою відповідальністю «Мінерал» видано свідоцтво №21314234 про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності(а.с. 170 т.3).

23.07.1998 Малому спільному підприємству з обмеженою відповідальністю «Мінерал» , код 21314234 видана ліцензія (спеціальний дозвіл) на користування надрами №1022 на об`єкт ліцензування: Варварівське родовище (Ташківська і Варварівська ділянки), корисні копалини: сапонінові глини, вид користування надрами: геологічне вивчення в т.ч. дослідно-промислова розробка, площа об`єкту, території: 55,7 га, місцезнаходження об`єкту Хмельницька область, Славутський район, термін дії ліцензії 5 років(а.с. 17 т.1).

16.12.1998 уповноваженими представниками Шепетівського військового лісгоспу та Малого спільного підприємства «Мінерал» складений та підписаний акт технічного обстеження лісових площ витребовуваних до відводу з складу державного лісового фонду. Згідно даного акту встановлено, що ділянка згідно заявки Малого підприємства «Мінерал» площею 2,0 га під розробку кар`єру сапонітових глин знаходиться в лісах І групи в кв, ном, 15 урочища «Ташки» Хмельницького військового лісництва Славутського району, умови передачі витребовуваної площі: довгострокове користування - 10 років(а.с. 18 т.1).

16.12.1998 згідно висновку №671 Шепетівський військовий лісгосп за результатами розгляду матеріалів на продовження строку тимчасового користування земельною ділянкою для дослідно-промислової розробки Варварівського родовища сапонітових глин, погодився з названими матеріалами. У висновку зазначено, що надання земель в довгострокове користування на 10р. малому спільному підприємству „Мінерал" провести за рахунок лісів Шепетівського військового лісгоспу в кв. 15 урочища „Ташки" після закінчення строку користування. Вказано, що після закінчення строку користування малому спільному підприємству „Мінерал" необхідно надану земельну ділянку рекультивувати і передати лісгоспу для вирощування лісових культур(а.с. 175 т.3).

05.05.1999 Хмельницьке обласне виробничо-господарське об'єднання „Облагрошляхбуд" корпорації Украгропромбуд звернулося до голови Хмельницької обласної ради народних депутатів з листом №132/ПК, в якому просило посприяти відведенню земельної ділянки площею 2 га для подальшого вивчення та дослідно-промислової експлуатації Ташківської дільниці Варварівського родовища сапонітої глини (а.с. 176-177 т.3).

11.05.1999 рішенням шостої сесії Хмельницької обласної ради №18 «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та продовження строку тимчасового користування земельною ділянкою» продовжено Малому спільному аграрному підприємству «Мінерал» асоціації «Хменицькоблагрошляхсервіс» строк тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою, яка була йому надана в довгострокове користування строком на 5 років відповідно з рішенням вісімнадцятої сесії Хмельницької обласної ради від 22.03.94 №13 для дослідно-промислової розробки Варварівського родовища сапонітових глин на землях Шепетівського військового лісгоспу Славутського району 2,0 га непридатних земель строком на 5 років(а.с. 19 т.1).

06.07.2000 зборами уповноважених представників засновників малого спільного аграрного підприємства „Мінерал" (протокол №16) прийнято рішення про реорганізацію малого спільного аграрного підприємства „Мінерал" в аграрне товариство з обмеженою відповідальністю „Велес", визначивши його правнаступником МСАП „Мінерал"(а.с. 39-40 т.1).

03.11.2000 рішення №179 Славутською райдержадмінстрацією зареєстровано статут Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю «Велес» (а.с.41-49 т.1). Згідно п. 3.2 Статуту, товариство є правонаступником майнових та інших немайнових прав і зобов`язань Малого спільного аграрного підприємства з обмеженою відповідальністю «Мінерал» .

11.04.2001 Аграрному товариству з обмеженою відповідальністю «Велес» , код 21314234 видана ліцензія (спеціальний дозвіл) на користування надрами №1626 на об`єкт ліцензування: Варварівське родовище (Ташківська і Варварівська ділянки), корисні копалини: сапонінові глини, вид користування надрами: геологічне вивчення в т.ч. дослідно-промислова розробка, площа об`єкту, території: 55,7 га, місцезнаходження об`єкту Хмельницька область, Славутський район, термін дії ліцензії 3 роки(а.с. 20 т.1).

За результатами розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки запасів сапонітових глин Варварівського родовища (Ташківська та Варварівська ділянки) в Хмельницькій області, поданих ТОВ „Укрмінералресурс" за дорученням АТОВ „Велес", Державною комісією України по запасах корисних копалин при Державному комітеті природних ресурсів України у протоколі №916 засідання колегії від 13.12.2004 було постановлено: віднести до корисної копалини сапонітові глини, якість яких у пробі відповідає вимогам технічного завдання АТОВ „Велес" (п. 3.1.1.); затвердити станом на 01.12.2004 балансові запаси сапонітових глин Варварівського родовища (Варварівська і Ташківська ділянки) загальнодержавного значення, якість яких відповідає вимогам технічного завдання АТОВ „Велес" (3.3.); визнати балансові запаси глин Варварівського родовища підготовленими для промислового освоєння (п. 3.9.); апробовані запаси категорії С2 визнати підготовленими для промислового освоєння (п. 3.10). У протоколі експертизою зазначено, що термін дії ліцензії ТОВ „Велес" на користування надрами від 11.04.2001 №1626 закінчився 11.04.2004 (а.с.50-62 т.1)

Згідно витягу з Директиви Міністра оборони України від 10.01.2005 №Д-322/1/010 вирішено переформувати Хмельницьку квартирно-експлуатаційну частину району (м. Хмельницький) у квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький з підпорядкуванням начальнику Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління (ідентифікаційний код 07928461)(а.с. 100 т.3).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Директиви Міністра оборони України від 20.01.2005 №Д-322/1*3 було розформовано Шепетівську квартирно-експлуатаційну частину району (м. Шепетівка Хмельницької області). Правонаступником визначено квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький(а.с. 166 т.1).

30.12.2005 начальником Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління затверджено загальний акт приймання-передачі військового майна військових частин (в/ч А 4127, в/ч А 2007, в/ч А0757, в/с 3522, в/ч А 1358, в/ч А1071, в/ч А 3545) організацій ОСОБА_4 оборони (ДП МОУ Управління торгівлі Зах. ОК Шепетівський в/торг №42, ДП МОУ Івано-Франківський лісопромисловий комплекс Шепетівський військовий лісгосп, КП МОУ „Шепетівський Ремонтний Завод", Будинкоуправління Шепетівської КЕЧ району №3 м. Ізяслав), а також Шепетівської КЕЧ району з обліку даної КЕЧ району на облік Хмельницького КЕВ. Зокрема, було передано на облік Хмельницького КЕВ в/м №26 в м. Славута, площа земельної ділянки - 1061,5 га, в/лісгосп.

Матеріалами справи встановлено наявність витягів з планшетів лісовпорядкування: планшет №9 лісовпорядкування 1992р. Шепетівського лісництва, складений на основі геоданих землевпорядкування 1961-1962 років і лісовпорядкування 1982р.; планшет №3 лісовпорядкування 2001р. Хмельницького лісництва Шепетівського віськового лісгоспу; планшет №4 лісовпорядкування 2014р. по Хмельницькому військовому лісництву Шепетівського військового лісгоспу(а.с. 203-204, 208-212 т.3).

З витягу з Проекту організації і розвитку лісового господарства Хмельницького лісництва Шепетівського військового лісгоспу, інв. №68, встановлено, що у кварталі 15 (аркуш 35) розташований кар'єр площею 1,7 га(а.с. 205-207 т.3).

Також у справі міститься витяг з проекту організації та розвитку лісового господарства Хмельницького військового лісництва Шепетівського військового лісгоспу ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" від 2015р. інв. №113, з якого вбачається, що в кварталі 12 (аркуш 37) знаходиться кар'єр площею 0,8 га(а.с. 213-215 т.3).

31.07.2006 Департаментом будівництва ОСОБА_4 оборони України було повідомлено ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", що після ліквідації військової частини земельна ділянка, яка була надана для розміщення цієї частини, не втрачає свого цільового призначення та залишається у категорії земель оборони. Ліквідація військової частини проводиться на підставі відповідної директиви, в якій обов'язково визначається її правонаступник.

09.10.2006 рішенням шостої сесії Цвітоської сільської ради Славутського району Хмельницької області №4 погоджено на умовах оренди відведення земельної ділянки площею 11 га для промислового видобування сапонітових глин терміном на 45 років для корпорації „Подільські мінерали"(а.с. 160 т.1).

19.09.2006 корпорації „Подільські мінерали" видано спеціальний дозвіл на користування надрами реєстраційний №4035 по видобуванню сапонітових глин на території Варварівського родовища (Варварівська і Ташківська ділянки площею 45,5 га та 11,0 га відповідно), що знаходиться в с. Варварівка та с. Ташки Славутського району Хмельницької області. Термін дії спеціального дозволу 20 років(а.с. 161 т.1).

09.10.2006 Рішенням шостої сесії Цвітоської сільської ради Славутського району Хмельницької області №4 погоджено на умовах оренди відведення земельної ділянки площею 11 га для промислового видобування сапонітових глин терміном на 45 років для корпорації „Подільські мінерали"(а.с. 160 т.1).

За результатами розгляду листа Хмельницької обласної ради від 11.12.2009 №2700/01-15 ОСОБА_4 охорони навколишнього природного середовища України було повідомлено про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4035 від 10.09.2006, наданого корпорації „Подільські мінерали"(а.с. 162 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.09.2010 по справі №12/17/895-10 було задоволено позов АТОВ „Велес" до корпорації „Подільські мінерали" про зобов'язання повернути у володіння та користування АТОВ „Велес" геологічну інформацію по Варварівському родовищу (ділянки Варварівська та Таківська) сапонітових глин, яке знаходиться в Славутському районі Хмельницької області, яка є його власністю(а.с. 163-170 т.1).

Окрім того, матеріалами справи встановлено, що у п. 1.1. Статуту державного підприємства „Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", затвердженого наказом Міністра оборони України від 23.11.2012 №798, зі змінами внесеними наказом Міністра оборони України від 12.09.2017 №474, зазначено, що підприємство засноване на державній власності, діє як державне, унітарне, спеціалізоване лісогосподарське підприємство та належить до сфери управління ОСОБА_4 оборони України (Уповноважений орган управління)(а.с. 205-225 т.1).

Згідно з п. 2.1. Статуту підприємство створене Уповноваженим органом управління з метою керування закріпленим лісовим фондом, одержання прибутку, виконання державного замовлення Уповноваженого органу управління майном з лісопереробки та іншої продукції, замовлень сторонніх організацій, юридичних і фізичних осіб України та інших держав з лісопереробки та іншої продукції (робіт, послуг) для потреб національної економіки; іншої діяльності, яка не суперечить законодавству України.

В п. 8 Статуту визначено, що функції з управління майном, що є загальнодержавною власністю, здійснює Уповноважений орган управління.

02.11.2006 ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" ОСОБА_4 оборони України (Шепетівський військовий лісгосп) звернулося до Славутської райдержадміністрації з листом за №509, в якому просило винести розпорядження на видачу державних актів на право постійного користування земельними ділянками для ведення лісового господарства по радах: Купецька сільська рада - 406,18 га, Полянська сільська рада - 319,27 га, Цвітоська сільська рада - 1153,11 га(а.с. 196 т.1).

В матеріалах справи наявна технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки лісового фонду ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" ОСОБА_4 оборони України (Шепетівський військовий лісгосп), зокрема, на землях Цвітоської сільської ради за 2006р., в якій зокрема, міститься план та опис меж земельної ділянки площею 740,52 га(а.с. 84-140 т.2).

10.11.2006 розпорядженням голови Славутської районної державної адміністрації №505-р вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки лісового фонду ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат» ОСОБА_4 оборони України (Шепетівський військовий лісгосп» ) на землях Крупецької, Полянської, Цвітоської сільських рад. Надати в постійне користування ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат» ОСОБА_4 оборони України (Шепетівський військовий лісгосп» ) земельні ділянки лісогосподарського призначення для ведення лісового господарства, які розташовані за межами населених пунктів на території сільських рад: Крупецька сільська рада - площею 406,18 га; Полянська сільська рада - площею 319,27 га; Цвітоська сільська рада - площею 1043,91 га. та видати ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат» ОСОБА_4 оборони України (Шепетівський військовий лісгосп» ) державні акти на право постійного користування земельними ділянками на території Крупецької, Полянської, Цвітоської сільських рад Славутського району Хмельницької області для ведення лісового господарства(а.с. 22 т.1).

17.01.2007 Славутським районним відділом земельних ресурсів Шепетівському військовому лісгоспу видана довідка про присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, відповідно до якої земельній ділянці площею 740,52 га, яка знаходиться на території Цвітоської сільської ради присвоєно кадастровий №6823989200:04:003:0002(а.с.86 т.2).

21.01.2009 Славутською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №29-р „Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 10.11.2006р. №505-р, а саме, в п. 2 абзац „Цвітоська сільска рада" цифри „1043,91" замінити цифрами „1042,69"(а.с. 85 т.2).

29.01.2009 ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат» ОСОБА_4 оборони України видано державний акт на право користування земельною ділянкою, серія ЯЯ №336309, яким на підставі розпорядження Славутської райдержадміністрації від 10.11.2006 №505-р та змінами по розпорядженню від 21.01.2009 №29-р надано в постійне користування земельну ділянку площею 740,52 га, яка розташована на території Цвітоської сільської ради, Славутського району, Хмельницької області для ведення лісового господарства(а.с.23 т.1).

Зазначена земельна ділянка площею 740,52 га знаходиться в межах земельної ділянки загальною площею 1061,5 га, яка знаходилась у користуванні військової частини А 3845 у військовому містечку №26 Славутського гарнівзону, с. Цвітоха (Славута) Славутського району, яка є частиною земельної ділянки, що була передана у постійне користування Шепетівській КЕЧ району згідно державного акту на право користування землею Б №041772 від 1982р., що підтверджується планом меж землекористування загальною 1061,5 га та індивідуальною карткою обліку земельної ділянки №32/17 (форма 403).

Як вбачається з книги обліку земельних ділянок КЕВ м. Хмельницький (розпочата 22.01.2018р.) землі військового містечка №26 Славутського гарнізону знаходяться на обліку у КЕВ м. Хмельницький(а.с.221-224 т.2).

З матеріалів справи вбачається, що 20.10.2010 Цвітоська сільська рада Славутського району Хмельницької області листом №129 попередньо погодила позивачу місце розташування земельної ділянки площею 8,0 га на землях запасу Цвітоської сільської ради для отримання спеціального дозволу на користування надрами(а.с. 63 т.1).

31.03.2011 Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області за результатами розгляду матеріалів АТОВ „Велес" листом №03/651 повідомило позивача про погодження видачі спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування сапонітових глин на Ташківській ділянці Варварівського родовища за умов дотримання вимог природоохоронного законодавства та умов екологічної картки № 381 від 31.08.2011.

27.05.2011 листом № 01-03-11/733 Головне управління Держкомзему у Хмельницькій області повідомила позивача про те, що землі Ташківської (8,0 га) ділянки є категоріями земель - землі лісового фонду(а.с. 64 т.1).

05.08.2011 Хмельницька обласна рада рішенням №32-5/2011 погодила надання аграрному товариству з обмеженою відповідальністю «Велес» спеціального дозволу на користування Варварівською і Ташківською ділянками надр Варварівського родовища сапонітових глин, що розташовані у Славутському районі Хмельницької області, з метою промислового видобування(а.с. 69 т.1).

18.11.2011 ОСОБА_4 екології та природних ресурсів України в листі №22641/06/10-11 повідомило позивача, що комісією з питань погодження надання надр у користування прийнято рішення підтвердити можливість надання спеціального дозволу на користування надрами АТОВ „Велес" за умови дотримання вимог природоохоронного законодавства, у тому числі щодо режиму охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду і земель, зарезервованих для заповідання, особливо цінних земель, водних об'єктів, їх басейнів, водоохоронних зон (включаючи заплави) і прибережних захисних смуг та умов, зазначених в Екологічній картці(а.с. 66-68 т.1).

22.03.2013 Цвітоська сільська рада листом № 52 попередньо погодила позивачу місце розташування земельної ділянки площею 12,0 га для отримання спеціального дозволу на користування надрами(а.с. 70 т.1).

29.03.2013 Славутська районна державна адміністрація листом №02-37-1142/2013 не заперечила стосовно погодження позивачу спеціального дозволу на користування надрами на території Цвітоської сільської ради, необхідного для отримання ліцензії (промислове видобування сапонінів глин у Ташківському родовищі) площею 12 га(а.с 71 т.1).

03.04.2013 на засіданні колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державному комітеті природних ресурсів України (протокол №2880) було постановлено: здійснити поділ Варварівського родовища сапонітових глин шляхом виділення Ташківської ділянки як окремого об'єкта надрокористування (п. 3.1.); віднести Ташківську ділянку Варварівського родовища сапонітових глин до ділянок простої геологічної будови (1 група) відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр (п. 3.6); визнати балансові запаси сапонітових глин Ташківської ділянки Варварівського родовища підготовленими для промислового освоєння (п. 3.7.); вважати таким, що втратив чинність протокол ДКЗ від 13.12.2004р. №916.

18.11.2016 згідно наказу від 12.08.2016 №250 Аграрному товариству з обмеженою відповідальністю «Велес» , код 21314234 виданий спеціальний дозвіл на користування надрами №6155 для видобування сапонітових глин, придатних для виробництва борошна сапонітового «Сапокорм» , назва родовища Варварівське родовище Ташківська ділянка, місцезнаходження: Хмельницька область, Славутський район, північна околиця с.Ташки, площа 11,9 га, строк дії 12 років(а.с. 27 т.1).

24.11.2016 Аграрне товариство з обмеженою відповідальністю «Велес» звернулось з листом № 24-11/1/2016 до Кабінету Міністрів України з проханням прийняти розпорядження яким відповідно до статей 93, 122-124 і 149 Земельного кодексу України вилучити з постійного користування Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» земельну ділянку площею 11,9 гектарів (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси), розташовану на території Цвітоської сільської ради, Славутського району, Хмельницької області та передати її в оренду із зміною цільового призначення аграрному товариству з обмеженою відповідальністю «Велес» на строк дії спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування сапонітових глин ділянки Ташківська Варварівського родовища(а.с. 144 т.1).

13.12.2016 Аграрне товариство з обмеженою відповідальністю «Велес» повторно звернулось до Кабінету Міністрів України з вищезгаданим проханням викладеним в листі позивача № 24-11/1/2016(а.с. 145 т.1).

27.12.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області за результатами звернення до Кабінету Міністрів України повідомлено позивача про те, що для розгляду питання по суті, необхідно отримати згоду землекористувача ДП «Івано-Франківський військовий лісопромисловий комбінат» на вилучення частини земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні і на яку позивачу надано спеціальний дозвіл на користування надрами(а.с. 146 т.1).

17.02.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області листом № 9-22-0.6-2698/2-17 повідомлено позивача про те, що згода землекористувача про вилучення земельної ділянки має бути засвідчена нотаріально.

10.03.2017 Аграрне товариство з обмеженою відповідальністю «Велес» звернулось з листом №10-03/2/2017 до Директора Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат» ОСОБА_9 в якому просило надати засвідчену нотаріально згоду Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на вилучення земельної ділянки площею 11,9 га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим №6823989200:04:003:0002 загальною площею 740,5182 га, що перебуває у постійному користуванні державного підприємства, з метою її подальшої передачі в установленому законом порядку АТОВ «Велес» для користування надрами на підставі спеціального дозволу №6155 від 18.11.2016 р.(а.с. 148-150 т.1).

27.03.2017 та 05.04.2017 Аграрне товариство з обмеженою відповідальністю «Велес» потворно зверталось до Директора Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» ОСОБА_9 з проханням надання нотаріально засвідченої згоди(а.с. 151-152 т.1).

03.04.2017 Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» листом №254 повідомило позивача про те, що зазначена земельна ділянка надана у постійне користування Шепетівському військовому лісгоспу та відноситься до земель лісового фонду для ведення лісового господарства. Дозвіл на відчуження земель надає Кабінет Міністрів України та орган управлінням майном - ОСОБА_4 оборони України(а.с. 153 т.1).

11.04.2017 Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» листом №274 повідомило позивача про те, що земельна ділянка за кадастровим №6823989200:04:003:0002 загальною площею 740,5182 га. належить до категорії земель оборони та передана ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» для ведення лісового господарства. При цьому особливістю правового режиму земель оборони є те, що вони можуть перебувати тільки в державній або комунальній власності. Також зазначено, що підприємство не може надати згоди на вилучення земельної ділянки з кадастровим №6823989200:04:003:0002 загальною площею 740,5182 га., оскільки це призведе до припинення права користування даною земельною ділянкою (глава 22 Земельного кодексу України), що суперечитиме чинному законодавству України(154 т.1).

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 27.09.2017 - земельна ділянка за кадастровим номером 6823989200:04:003:0002, цільове призначення: 09.01 Для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, площею 740,5182 га належить на праві постійного користування ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат» ОСОБА_4 оборони України, код ЄДРПОУ 8033772(а.с. 26 т.1).

26.04.2017 головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом №32-22-0.181-67/120-17 повідомило АТОВ „Велес", що земельна ділянка, яка розташована на території Цвітоської сільської ради згідно статистичної звітності належить до категорії земель - землі лісогосподарського призначення.

13.11.2017 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом №28-28-0.17-17536/2-17 за результатами розгляду звернення позивача повідомила про те, що надання земельних ділянок для ведення лісового господарства не належало до компетенції районної державної адміністрації. Також в даному листі зазначено, що з метою усунення порушень земельного законодавства Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру підготовлено доручення Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності(а.с. 135 т.1).

22.12.2017 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області на адресу Хмельницької обласної державної адміністрації та Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області надіслано клопотання з питань дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою №313/90-17 в якому вимагається адміністраціям привести у відповідність до чинного законодавства, в межах повноважень визначених частиною сьомою статті 118 Конститутції України, частиною третьою статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 №586-ХІV (зі змінами та доповненнями) розпорядження голови Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області від 10.11.2006 №505-р «Про надання в постійне користування ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат» ОСОБА_4 оборони України (Шепетівський військовий лісгосп) земель лісогосподарського призначення на території Славутського району( а.с. 84-86 т.3).

12.01.2018 Хмельницькою обласною державною адміністрацією повідомлено Управління з контролю за використанням та охороною земель Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про те, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 08.11.2018 порушено провадження у справі №924/1045/17, а адміністрація у межах повноважень сприятиме виконанню судового рішення, що набере законної сили(а.с. 234 т.3).

05.02.2018 Славутською районною державною адміністрацією на адресу Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надіслано лист-відповідь №02-34-84/2018 в якому адміністрація зазначає, що у Славутської районної державної адміністрації відсутні повноваження для самостійного усунення порушень(а.с. 88 т.3).

10.04.2018 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом №27-22-0.43-2466/2-18 повідомило АТОВ „Велес", що розпорядження Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області від 10.11.2006р. №505-р видано з перевищенням повноважень та в порушення вимог ст. ст. 17, 122 ЗК України. Зазначено, що Хмельницькій обласній державній адміністрації та Славутській районній державній адміністрації направлені клопотання від 22.12.2017р. щодо приведення у відповідність до чинного законодавства, в межах повноважень вказане розпорядження. Повідомлено, що обласною державною адміністрацією не виконане клопотання Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з посиланням на відкриття господарським судом Хмельницької області провадження у справі за позовом АТОВ „Велес" про визнання недісним зазначеного вище розпорядження та подальшим, в межах повноважень виконанням судового рішення, що набере законної сили.

Враховуючи вищевикладене позивач посилаючись на наявність у нього Спеціального дозволу №6155 від 18.11.2016р. на право промислової розробки Ташківської ділянки Варварівського родовища сапонітових глин площею 11,9 га, яка входить до земельного масиву площею 740,52 га, переданої в користування ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", звернувся з позовом до господарського суду Хмельницької області про визнання недійсним розпорядження голови Славутської РДА Хмельницької області від 10.11.2006р. за №505-р та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №336309 від 29.01.2009р., площею 740,52 га, кадастровий №6823989200:04:003:0002, які за твердженням позивача є незаконними.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до положень статей 13, 14, 19 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статей 17, 116, 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних розпоряджень) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 16 ЦК України визначено, що судовий захист цивільних прав та інтересів може здійснюватись шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Приписами ст. 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується (ч. 1 ст. 393 ЦК України).

Статтею 155 ЗК України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Вказаним нормам кореспондує, ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» згідно з якою розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим

актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Таким чином, якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він може бути скасований в судовому порядку.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України при розгляді справи №6-162цс15.

Матеріалами справи встановлено, що розпорядженням Славутської районної державної адміністрації від 10.11.2006 №505-р надано в постійне користування державному підприємству "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" земельні ділянки лісогосподарського призначення для ведення лісового господарства, які розташовані за межами пунктів на території сільських рад: Купецька сільська рада - площею 406,18га; Полянська сільська рада - площею 31927 га; Цвітоська сільська рада - площею 1043,91 га.

21.01.2009 Славутською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №29-р „Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 10.11.2006р. №505-р, а саме, в п. 2 абзац „Цвітоська сільська рада" цифри „1043,91" замінити цифрами „1042,69".

29.01.2009 на підставі вищевказаних розпоряджень Славутської районної державної адміністрації державному підприємству "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" ОСОБА_4 оборони України видано державний акт серія ЯЯ №336309 на право постійного користування земельною ділянкою площею 740,52 га для ведення лісового господарства, яка розташована на території Цвітоської сільської ради Славутського району Хмельницької області.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги про скасування розпорядження голови Славутської РДА Хмельницької області від 10.11.2006 за №505-р та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №336309 від 29.01.2009, площею 740,52 га посилається на їх незаконність та наявність в АТОВ „Велес" Спеціального дозволу №6155 від 18.11.2016р. на право промислової розробки Ташківської ділянки Варварівського родовища сапонітових глин площею 11,9 га, яка входить до земельного масиву площею 740,52 га, переданої в користування ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат".

Згідно зі ст. 17 ЗК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ч.ч. 3, 4 ст. 122 ЗК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження), районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Статтею 123 цього Кодексу (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження) визначено, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки. При наданні земельної ділянки у користування Кабінетом Міністрів України Рада міністрів Автономної Республіки Крим,

обласні, Київська, Севастопольська міські державні адміністрації подають свої висновки та проект відведення земельної ділянки центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який розглядає ці матеріали і у місячний строк подає їх до Кабінету Міністрів України.

Згідно з приписами ст. 149 ЗК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження) районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств

торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті.

Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.

Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що 1982 році Шепетівському КЕЧ району ПрикВо видано державний акт на право користування землею Б №041772 на військові містечка №1, №9, №10а, № 10б, розміщені в Славутському районі Хмельницької області, відповідно до якого за землекористувачем було закріплено в безстрокове і безоплатне користування земельну ділянку площею 1749,7 га в межах згідно плану користування. Земля надана для державних потреб.

Колегія суддів відзначає, що земельна ділянка площею 740,52 га знаходиться в межах земельної ділянки загальною площею 1061,5 га, яка знаходиться у користуванні військової частини А 3845 у військовому містечку №26 Славутського гарнізону, яка в свою чергу входить до масиву земельної ділянки загальною площею 1749,7 га, наданої в безстрокове і безоплатне користування Шепетівській КЕЧ району для державних потреб згідно державного акту на право користування землею Б №041772 від 1982р. Зазначене підтверджується планом меж землекористування загальною площею 1061,5 га та індивідуальною карткою обліку земельної ділянки №32/17 (форма 403).

Матеріалами справи встановлено, що після розформування Шепетівської КЕЧ району на підставі Директиви Міністра оборони України від 20.01.2005 №Д-322/1*3, її правонаступником став квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький, якому згідно загального акту приймання-передачі військового майна військових частин від 30.12.2005 було передано на облік, серед іншого, військове містечко №26 в м. Славута, площа земельної ділянки - 1061,5 га, в/лісгосп.

Крім того, 31.07.2006 Департаментом будівництва ОСОБА_4 оборони України було повідомлено ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", що після ліквідації військової частини земельна ділянка, яка була надана для розміщення цієї частини, не втрачає свого цільового призначення та залишається у категорії земель оборони. Ліквідація військової частини проводиться на підставі відповідної директиви, в якій обов'язково визначається її правонаступник.

Таким чином, судом встановлено, що земельна ділянка площею 740,52 га, до земельного масиву якої входить Ташківська ділянка Варварівського родовища сапонітових глин площею 11,9 га є та була державною власністю ще до передачі її в постійне користування ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат".

Поряд з цим, судова колегія відзначає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісового фонду; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення(стаття 19 ЗК України в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження).

Згідно статті 20 ЗК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Матеріалами справи встановлено, що 27.05.2011 листом № 01-03-11/733 Головне управління Держкомзему у Хмельницькій області повідомило позивача про те, що землі Ташківської (8,0 га) ділянки є категоріями земель - землі лісового фонду

Дані обставини, також підтверджені витягами з: планшету №9 лісовпорядкування 1992р. Шепетівського лісництва, складений на основі геоданих землевпорядкування 1961-1962 років і лісовпорядкування 1982р.; планшету №3 лісовпорядкування 2001р. Хмельницького лісництва Шепетівського військового лісгоспу; планшету №4 лісовпорядкування 2014р. по Хмельницькому військовому лісництву Шепетівського військового лісгоспу, проекту організації і розвитку лісового господарства Хмельницького лісництва Шепетівського військового лісгоспу, інв. №68, проекту організації та розвитку лісового господарства Хмельницького військового лісництва Шепетівського військового лісгоспу ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" від 2015р. інв. №113 свідчать про те, що на вищезгаданих землях, розташовані лісові ділянки та кар'єр.

Матеріалами справи встановлено, відсутність розпорядження Славутської районної державної адміністрації чи Хмельницької обласної державної адміністрації про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 740,5182 га., яка передана в постійне користування ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат» ОСОБА_4 оборони України, код ЄДРПОУ 8033772 для ведення лісового господарства, які розташовані за межами населених пунктів на території сільських рад: Крупецька сільська рада - площею 406,18 га; Полянська сільська рада - площею 319,27 га; Цвітоська сільська рада - площею 1043,91 га..

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (ст. 21 ЗК України в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження).

Згідно зі ст. 55 ЗК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження) до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до ст.ст. 56, 57 ЗК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження) землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність.

При цьому згідно зі ст. 3 ЗК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження) земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Водночас ч. 2 ст. 5 ЛК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження) встановлено, що віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Відтак застосування норм земельного та лісового законодавства при визначенні правового режиму земель лісового фонду повинне базуватись на пріоритетності норм земельного законодавства перед нормами лісового законодавства, а не навпаки.

Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісового фонду є об'єктом земельних правовідносин, то суб'єктний склад і зміст таких правовідносин повинні визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду. (Дана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 24.12.2014 по справі №6-212цс14).

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом статті 63 ЛК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження) полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (п. б) ч.1 ст. 164 ЗК України в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження).

Отже, однією з основних особливостей правового режиму земель лісового фонду є нерозривний зв'язок їх використання із лісокористуванням.

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України (ст. 57 ЛК України, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження).

Враховуючи вищенаведене та дослідження матеріалів справи не підтверджено зміна цільового призначення спірної земельної ділянки органами виконавчої влади в даному випадку Хмельницькою обласною державною адміністрацією.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що розпорядження голови Славутської районної державної адміністрації №505-р від 10.11.2006, не відповідає вимогам земельного та лісового законодавства щодо передачі у користування земель лісогосподарського призначення та нормам щодо зміни цільового призначення земельних лісових ділянок.

Враховуючи, що ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" набуло права постійного користування на земельну ділянку на підставі розпорядження Славутської райдержадміністрації Хмельницької області, в той час як відповідні повноваження на той час відносилися до обласної державної адміністрації, то колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем у даній справі повинна бути Хмельницька обласна державна адміністрація.

Факт порушення права Хмельницької обласної державної адміністрації, яке передбачено імперативними нормами ч. 4 ст. 122 та ч. 6 ч. 149 ЗК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження) підтверджуються наступними матеріалами справи, а саме: 13.11.2017 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом №28-28-0.17-17536/2-17 за результатами розгляду звернення позивача повідомила про те, що надання земельних ділянок для ведення лісового господарства не належало до компетенції районної державної адміністрації. Також в даному листі зазначено, що з метою усунення порушень земельного законодавства Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру підготовлено доручення Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності(а.с. 135 т.1).

У відповідності до ч.ч. 1,5,6,7,8,9 ст.246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується.

Враховуючи викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для винесення окремої ухвали, якою голову Хмельницької обласної державної адміністрації має бути повідомлено про вказані недоліки, виявлені в роботі Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області під час розгляду справи №924/1045/17, з метою вжиття відповідних заходів та в подальшому забезпечення беззаперечного додержання вимог закону.

Щодо вимог Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" про визнання недійсним розпорядження голови Славутської РДА Хмельницької області від 10.11.2006 за №505-р "Про надання в постійне користування ДП "Івано-Франківський ліспромкомбінат" ОСОБА_4 оборони України (Шепетівський військовий лісгосп) земель лісогосподарського призначення на території Славутського району" та визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №336309 від 29.01.2009, площею 740,52 га, кадастровий №6823989200:04:003:0002, яка знаходиться на території Цвітоської сільської ради, Славутського району, Хмельницької області, який останній обґрунтовує наявністю права та законного інтересу на спірну земельну ділянку, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 18.11.2016 Аграрному товариству з обмеженою відповідальністю „Велес" видано спеціальний дозвіл на користування надрами, реєстраційний №6155 з метою видобування сапонітових глин, придатних для виробництва борошна сапонітового „Сапокорм" на території Варварівського родовища Ташківська ділянка площею 11,9 га, що знаходиться на північній околиці с. Ташки Славутського району Хмельницької області.

Частиною 3 ст. 3 Кодексу України про надра встановлено, що земельні, лісові та водні відносини регулюються відповідним законодавством України.

Статтею 18 Кодексу України про надра визначено, що надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Згідно зі статтею 7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу.

Відповідно до статті 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій згідно із законом.

За статтею 13 ЗК України до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею більше як 1 га, що перебувають у державній власності, належить до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин (стаття 27 ЛК України).

Згідно із частиною другою статті 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

У відповідності до частини дев'ятої статті 149 ЗК України, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб'єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв'язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що позивач після отримання спеціального дозволу на користування надрами, звертався до Кабінету Міністрів України з листами від 24.11.2016 та 13.12.2016, в яких просив прийняти розпорядження яким відповідно до ст. ст. 93,122-124,149 ЗК України вилучити з постійного користування ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" земельну ділянку площею 11,9 га (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси)), розташовану на території Цвітоської сільської ради Славутського району Хмельницької області та передати її в оренду із зміною цільового призначення АТОВ „Велес" на строк дії спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування сапонітових глин ділянки Ташківська Варварівського родовища.

Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області за дорученням облдержадміністрації розглянуто звернення АТОВ „Велес" до Кабінету Міністрів України з питань надання земельної ділянки в користування на умовах оренди. Листом від 27.12.2016 №13-22-0.6-2337/23-16 Управління повідомило позивача, що відповідно до ст. 149 ЗК України питання щодо надання лісів для несільськогосподарських потреб здійснюється Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів. Зазначено, що для розгляду питання щодо отримання в користування земельної ділянки АТОВ „Велес" необхідно отримати згоду землекористувача ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" на вилучення частини земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні і на яку надано спеціальний дозвіл на користування надрами.

Листом від 17.02.2017 №9-22-06-2698/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило АТОВ „Велес", що відповідно до ст. 123 ЗК України згода землекористувача про вилучення земельної ділянки має бути посвідчена нотаріально.

Матеріалами справи встановлено, що 10.03.2017, 27.03.2017 та 05.04.2017 АТОВ „Велес" зверталося до ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" з листами, з проханням надати засвідчену нотаріальну згоду на вилучення земельної ділянки площею 11,9 га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером №6823989200:04:003:0002 загальною площею 740,5182 га, з метою її подальшої передачі в установленому законом порядку АТОВ „Велес" для користування надрами та здійснити заготівлю деревини на земельній ділянці площею 11,9 га, яка підлягає вилученню, після прийняття рішення щодо надання згоди на її вилучення.

ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" листом від 03.04.2017 №254 повідомило АТОВ „Велес", що відповідно до ст. 101 ЛК України лісгосп здійснює охорону, захист, використання та відтворення лісів. Дозвіл на відчуження земель надає Кабінет Міністрів України та орган управління майном - ОСОБА_4 оборони України.

Листом від 11.04.2017 ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" повідомило АТОВ „Велес", що земельна ділянка з кадастровим номером №6823989200:04:003:0002 загальною площею 740,5182 га належить до категорії земель оборони та передана державному підприємству для ведення лісового господарства. При цьому, землі оборони можуть перебувати тільки в державній або комунальній власності. Крім того, ст. 4 Закону України „Про використання земель оборони" встановлений вичерпний перелік видів господарської діяльності на землях оборони, який виключає можливість використання товариствами з обмеженою відповідальністю з метою видобування сапонітових глин. Зазначає, що державне підприємство не може надати згоди на вилучення земельної ділянки, оскільки це призведе до припинення права користування нею (глава 22 ЗК України), що суперечитиме чинному законодавству.

Частиною 10 ст. 149 ЗК України передбачено, що у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Водночас, позивач звертаючись з позовом до господарського суду Хмельницької області не ставить питання про вилучення земельної ділянки площею 11,9 га з користування ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" та передачі її АТОВ „Велес" для користування надрами, а просить визнати недійсним розпорядження голови Славутської РДА Хмельницької області від 10.11.2006р. за №505-р "Про надання в постійне користування ДП "Івано-Франківський ліспромкомбінат" ОСОБА_4 оборони України (Шепетівський військовий лісгосп) земель лісогосподарського призначення на території Славутського району" та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №336309 від 29.01.2009р., на підставі якого відповідачу-2 надано в користування земельну ділянку, площа якої є набагато більшою та становить 740,52 га., посилаючись на норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, а також на ст. 152 Земельного кодексу України.

Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із пунктом "г" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Враховуючи положення статей 16, 393 ЦК України та статті 152 Земельного кодексу України право на оспорювання та оскарження акту органа державної влади, органа місцевого самоврядування що, стосується розпорядження або користування земельною ділянкою належить власнику, землекористувачу такої земельної ділянки.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що земельна ділянка площею 2,0 га, перебувала в користуванні МСАП „Мінерал" правонаступником якого є АТОВ „Велес" до 22.03.2004. Отже станом на момент прийняття оскаржуваного розпорядження Славутської райдержадміністрації від 10.11.2006р. №505-р та видачі державного акту Державному підприємству "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" на право постійного користування земельною ділянкою, у позивача було припинено право користування навіть на земельну ділянку площею 2,0 га.

Таким чином, матеріалами справи встановлено відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" права власності чи права користування спірною земельною ділянкою.

Колегія суддів відзначає, що звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й бути здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 Цивільного кодексу України,статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

При цьому, частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Право кожної особи на захист свого порушеного права, його невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Конституційний принцип доступності правосуддя реалізується через статтю 4 Господарського процесуального кодексу України. Так, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено право людини на доступ до правосуддя, а відповідно статтею 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав. З наведеного слідує, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного на момент звернення до суду права позивача. При цьому слід ураховувати і те, що у резолютивній частині судового рішення остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача і судове рішення має бути виконано в процесі виконавчого провадження у справі, адже, як уже зазначалося, ефективний засіб зрештою повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Таким чином, існує певний порядок реалізації прав суб`єктів господарювання та способи захисту порушених прав. Неналежність чи невідповідність обраного способу судового захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та зумовлює відмову у задоволенні означених позовних вимог.

Отже вимоги Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" про визнання недійсним розпорядження голови Славутської РДА Хмельницької області від 10.11.2006 за №505-р "Про надання в постійне користування ДП "Івано-Франківський ліспромкомбінат" ОСОБА_4 оборони України (Шепетівський військовий лісгосп) земель лісогосподарського призначення на території Славутського району" та визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №336309 від 29.01.2009, площею 740,52 га, кадастровий №6823989200:04:003:0002, яка знаходиться на території Цвітоської сільської ради, Славутського району, Хмельницької області - не є вирішенням господарського спору наявного між сторонами та жодним чином не призводять до поновлення прав позивача, які, як встановлено судом, не є порушеними відповідачами, а відтак, такі вимоги заявлені позивачем безпідставні.

Щодо посилання позивача на наявність у нього законного інтересу щодо спірної земельної ділянки, колегія суддів зазнає наступне.

Реалізуючи передбачене статті 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У відповідності до приписів статті 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній станом на момент звернення позивача з вказаним позовом до суду) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

У своєму Рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 Конституційний суд України визначив основні ознаки охоронюваного законом інтересу, як правового феномену, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Охоронюваний законом інтерес - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Законність інтересу, в свою чергу, визначається правилом - «дозволено все, що не забороняється законом» , тобто у випадках, коли інтерес не підлягає охороні ані законом, ані правом, законодавець завжди прямо про це зазначає. Чинний Цивільний кодекс України, приміром, передбачає різні обмежувачі захисту інтересу як самостійного об'єкта, зокрема, невідповідність інтересу загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦКУ), порушення при реалізації інтересу прав інших осіб (ст. 16 ЦКУ).

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №3-649гс15.

Матеріалами справи встановлено відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у позивача права чи законного інтересу на спірну земельну ділянку, а тому в даному випадку задоволення позовних вимог не призведе до відновлення прав та законних інтересів саме позивача.

Згідно з п. 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, з огляду на те, що позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідачів на момент прийняття оскаржуваних актів, колегія суддів дійшла висновку про відмову у позові Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" до Славутської районної державної адміністрації Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про визнання недійсним розпорядження голови Славутської РДА Хмельницької області від 10.11.2006р. за №505-р "Про надання в постійне користування ДП "Івано-Франківський ліспромкомбінат" ОСОБА_4 оборони України (Шепетівський військовий лісгосп) земель лісогосподарського призначення на території Славутського району" та визнання недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №336309 від 29.01.2009р., площею 740,52 га, кадастровий №6823989200:04:003:0002, яка знаходиться на території Цвітоської сільської ради, Славутського району, Хмельницької області.

Частиною 1 ст. 53 ГПК України встановлено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Однак, законодавством не передбачено захист порушених прав органу державної виконавчої влади господарюючим суб`єктом.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що позовна вимога про визнання спірного розпорядження недійсним задоволенню не підлягає через те, що це розпорядження не порушує права і законні інтереси позивача, то немає й підстав для задоволення решти заявлених позовних вимог.

Аргументи відповідачів, які викладені у відзивах на апеляційну скаргу про залишення рішення суду першої інстанції без змін, повністю відповідають як встановленим обставинам по справі, так і юридичній кваліфікації правовідносин, що склалися між сторонами.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини по справі та його висновки, а тому апеляційна скарга Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 17.05.2018 у справі № 924/1045/17 без змін.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У відповідності до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 17.05.18р. у справі № 924/1045/17 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 17.05.18р. у справі № 924/1045/17 без змін.

2. Справу №924/1045/17 повернути господарському суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 21 серпня 2018 року

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.


Суд	Рівненський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	16.08.2018
Оприлюднено	21.08.2018
Номер документу	75974739
Судочинство	Господарське

Гудак А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 16.08.2018 по справі 924/1045/17РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —924/1045/17

Постанова від 16.08.2018

Постанова від 15.08.2018

Постанова
від 16.08.2018 по справі 924/1045/17
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД