Ухвала

від 06.08.2018 по справі 127/19132/18

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/19132/18

Провадження 2-з/127/31/18

УХВАЛА

06 серпня 2018 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позову про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

03.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову.

В своїй заяві про забезпечення позову позивач ОСОБА_1 просить забезпечити позов шляхом зупинення прилюдних торгів з реалізації вбудованих приміщень в будинку за № 14 по вул. Стрілецькій в м. Вінниці, що належить ТОВ Торговий дім Євростиль ЛТД , код ЄДРПОУ 20106031, директором та власником якого є чоловік ОСОБА_1 ОСОБА_2 та заборонити їх реєстрацію та перереєстрацію до вирішення справи по суті.

ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 вирішує питання щодо відчуження вказаного об'єкта нерухомості стороннім особам з прилюдних торгів.

Розглянувши заяву позивача, вивчивши матеріали справи, вважаю, що заява не підлягає задоволенню в зв'язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку (пункт 6 частини першої статті 150 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 129 Конституції України визначено принцип обов'язковості судового рішення.

Згідно з частиною сьомою статті 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника).

Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК ( 1618-15 ) перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Визначений позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає позовним вимогам, оскільки позивачем не оскаржується будь-який виконавчий документ.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що визначений судом спосіб забезпечення позову не відповідає позовним вимогам.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: