Вирок

від 14.08.2018 по справі 669/831/18

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 669/831/18

Провадження № 1-кп/675/138/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" серпня 2018 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав кримінальне провадження № 12018240090000093 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільшаниця Білогірського району Хмельницької області, жителя та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта середня спеціальна, раніше судимого:

-27 серпня 2010 року Білогірським районним судом Хмельницької області за ст.ст. 185 ч. 3, 75 КК України до 01 року 06 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 01 рік;

-23 травня 2012 року тим же судом за ст.ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 03 років 03 місяців позбавлення волі;

-20 січня 2016 року тим же судом за ст. 185 ч. 2 КК України до 01 року обмеження волі;

-30 березня 2016 року тим же судом за ст.ст. 395, 71 КК України 01 року 02 місяців обмеження волі. Звільненого умовно-достроково за ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 05 квітня 2017 року на невідбуту частину строку 03 місяці 13 днів,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 249 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Успенівка Завитинського району Амурської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого, освіта повна загальна середня, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

В С Т А Н О В И В :

30 травня 2018 року у період часу з 12 год. 00 хв. по 15 год. 00 хв. ОСОБА_5 за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_6 , перебуваючи на річці Горинь, а саме: на частині водойми, що розташована на південь від села Вільшаниця Білогірського району Хмельницької області, з метою незаконного заняття рибним промислом, діючи у порушення вимог п.п. 3.4, 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, використовуючи заборонене знаряддя лову - сітку (волок), виготовлену кустарним способом, яка складається із сітки розміром 5 м. ? 2 м., з величною вічок 10 мм. ? 10 мм., яка прикріплена по краях дерев`яних палиць, шляхом затягування сітки від центру річки до берега здійснили незаконний вилов риби з річки Горинь, а саме: 1 шт. виду «щука» вартістю 340 грн., 48 шт. виду «тарань (плітка)» вартістю 85 грн. за шт., 5 шт. виду «пічкур» вартістю 17 грн. за шт., що знаходились у стані природної волі, чим відповідно до такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21 листопада 2011 року, заподіяли навколишньому середовищу істотну шкоду на загальну суму 4505 грн. 00 коп.

Крім того, 08 червня 2018 року близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на території огородженого домогосподарства, розташованого у АДРЕСА_2 , незаконно, відваживши шляхом прикладання фізичної сили рук металевою пластиною, відшуканою на території вказаного домоволодіння, віконну раму зі склом, зняв вікно і проник до будинку, розташованого за вищевказаною адресою, у якому проживає ОСОБА_4 .

Діяння ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України як незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду, та за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла особи.

Діяння ОСОБА_6 кваліфіковане за ч. 1 ст. 249 КК України як незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

24 липня 2018 року начальник Білогірського відділу Старокостянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_5 на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України з письмової згоди потерпілого ОСОБА_4 уклали угоду про визнання винуватості, за умовами якої ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Сторони також узгодили міру покарання ОСОБА_5 , а саме: за ч. 1 ст. 249 КК України 02 роки 06 місяців обмеження волі; за ч. 1 ст. 162 КК України 01 рік обмеження волі. У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України сторони дійшли домовленості про призначення остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 02 років 06 місяців обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України вони дійшли домовленості про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку, термін якого встановить суд.

Також 24 липня 2018 року начальник Білогірського відділу Старокостянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_6 на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості, за умовами якої ОСОБА_6 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Сторони також узгодили міру покарання ОСОБА_6 , а саме: за ч. 1 ст. 249 КК України у виді 02 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України вони дійшли домовленості про звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку, термін якого встановить суд.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також прокурор ОСОБА_3 укладені угоди підтримали.

Потерпілий ОСОБА_4 підтвердив факт надання ним письмової згоди прокурору на укладення з ОСОБА_5 угоди про визнання винуватості, зазначив, що проти затвердження її судом не заперечує.

З`ясувавши у обвинувачених, що вони цілком розуміють: 1) що мають право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого їх обвинувачують, а вони мають такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на їх користь; 2) наслідки укладання та затвердження угод, передбачені ст. 473 КПК України; 3) характер кожного обвинувачення, щодо якого вони визнають себе винуватими; 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угод судом; переконавшись у судовому засіданні, що укладання угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах, - суд приходить до висновку, що угоди про визнання винуватості підлягають затвердженню з наступних підстав.

Умови угод не суперечать вимогам закону, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 характер обвинувачення є зрозумілим, свою винуватість вони визнали повністю, дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 249 КК України та ч. 1 ст. 162 КК України, а ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 249 КК України - кваліфіковано вірно, дані злочини є злочинами невеликої тяжкості.

Умови укладених між сторонами кримінального провадження угод відповідають інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб, взяті на себе обвинуваченими зобов`язання виконати можливо, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

При укладенні угод враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують їм покарання.

Зокрема враховано, що ОСОБА_9 раніше судимий, офіційно ніде не працює, виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності. ОСОБА_6 раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно ніде не працює, хворіє на легку розумову відсталість.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 , є вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою та рецидив злочинів.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_6 , є вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Приймаючи до уваги характер діянь і спосіб їх вчинення, суспільну небезпеку скоєних кримінальних правопорушень, з урахуванням осіб винних, суд дійшов висновку, що укладені між прокурором і підозрюваним угоди про визнання винуватості слід затвердити та призначити останнім узгоджені покарання: ОСОБА_5 - за ч. 1 ст. 249 КК України 02 роки 06 місяців обмеження волі; за ч. 1 ст. 162 КК України 01 рік обмеження волі; у відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_5 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 02 років 06 місяців обмеження волі; ОСОБА_6 - за ч. 1 ст. 249 КК України у виді 02 років обмеження волі; на підставі ст. 75 КК України звільнити обох обвинувачених від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку.

Разом з тим, санкція ч. 1 ст. 249 КК України передбачає призначення лише основного покарання у виді штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років.

Водночас встановлена ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація за своєю правовою природою не є покаранням, а належить до інших заходів кримінально-правового характеру.

Згідно з положеннями ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого, у тому числі, ст. 249 КК України.

У п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК України зазначається, що спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

Згідно з вимогами п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація підлягає застосуванню у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були одержані внаслідок вчинення злочину, підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження вилучені у обвинувачених синтетична сітка та риба дійсно були заздалегідь підготовлені та використовувалися ними як знаряддя та засоби вчинення злочину, а також здобуті внаслідок вчинення злочину. На підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України такі предмети підлягають спеціальній конфіскації.

Марлевий тампон зі змивами з віконного скла, який визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженню, відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України підлягає знищенню.

Начальником Білогірського відділу Старокостянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Управління охорони, використання, відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Хмельницькій області був заявлений цивільний позов до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення шкоди, завданої водним живим ресурсам на суму 4505,00 грн.

Обвинувачені в судовому засіданні цивільний позов визнали.

Тому суд вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 314, 368, 370, 374-376, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угодипро визнаннявинуватості,укладені 24 липня 2018 року між начальником Білогірського відділу Старокостянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваними ОСОБА_5 і ОСОБА_10 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 249 КК України, призначивши йому покарання:

- за ч. 1 ст. 162 КК України 01 рік обмеження волі;

- за ч. 1 ст. 249 КК України 02 роки 06 місяців обмеження волі;

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 призначити покарання у виді 02 років 06 місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 02 роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначити йому покарання у виді 02 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 01 рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Відповідно до ст.ст. 96-1, 96-2 КК України конфіскувати у власність держави синтетичну сітку сірого кольору розмірами 5?2 м. з розміром вічок 1 см., 01 рибину виду «щука», 48 рибин виду «тарань (плітка)», 5 рибин виду «пічкур».

Речовий доказ марлевий тампон зі змивами з віконного скла, який перебуває на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Білогірського відділення поліції, знищити.

Цивільний позов начальника Білогірського відділу Старокостянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Управління охорони, використання, відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Хмельницькій області до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення шкоди, завданої водним живим ресурсам, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 (рнокпп - НОМЕР_1 ) та ОСОБА_6 (рнокпп - НОМЕР_2 ) солідарно на користь держави в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Хмельницькій області 4505 (чотири тисячі п`ятсот п`ять) грн. 00 коп. шкоди, завданої водним живим ресурсам, які перерахувати до місцевого бюджету Вільшаницької сільської ради Білогірського району Хмельницької області (р/р 31410542022026, МФО 899998, код ЄДРПОУ 04403150, код - 21081100).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення:

потерпілим на загальних підставах;

обвинуваченими виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без їх згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення їм наслідків укладення угоди;

прокурором, виключно з підстав: призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: ОСОБА_1