Рішення

від 21.08.2018 по справі 906/474/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/474/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Тарнавський В.Я. дов. від 12.07.2018;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаргур Фінгер Джоінт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатлер окна та двері"

про стягнення 6283,68 євро

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гаргур Фінгер Джоінт" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатлер окна та двері" про стягнення 6283,68 євро (згідно курсу НБУ станом на 01.06.2017 становить 185511,99грн).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті коштів за відпущений товар згідно порядку, умов та строків, визначених договором №12/2016 від 20.12.2016.

В якості правових підстав позову позивач посилається на ст. 2, 5, 7, 10, 75, 76, ст.ст. 530, 629, 692 ЦК України.

При прийнятті позовної заяви судом було встановлено, що відповідач у справі є нерезидентом, який не має свого представництва на території України.

У справах за участю нерезидентів для передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном господарськими судами застосовується Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, яка була імплементована в національне законодавство Законом України від 19.10.2000 №2052-III і набрала чинності для України з 26.11.2000.

Враховуючи вимоги зазначеної вище Конвенції, а також ст.367 ГПК України, господарський суд звертався із судовим дорученням до компетентного органу Словенії (держави місцезнаходження відповідача) для вручення відповідних судових документів, у зв'язку з чим провадження у справі №906/474/17 ухвалами суду від 06.06.2017, від 05.12.2017 та від 27.03.2018 зупинялося.

Представник позивача у судовому засіданні 21.08.2018 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча час про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, підтвердження про вручення (а.с.1, 2, 3, 4, 34, т.2).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, судом взято до уваги, що явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

20.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаргур Фінгер Джоінт" (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Салтер окна та двері" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №12/2016 (а. с. 10-17, т.1) (далі - договір), згідно з яким продавець продає, покупець купує клеєні дубові щити та інші дерев'яні вироби вказані в специфікації та/або додатковій угоді (п.1.1 договору).

Згідно п.3.1. договору загальна ціна товару становить 1000000,00 (один мільйон) євро.

Валютою платежу є євро. У разі здійснення платежу покупцем в доларах США або іншій валюті, платіж має бути зарахований як оплата за договором по крос-курсу. Крос-курс визначається як відношенням курсу гривні до валюти платежу та курсу гривні до валюти контракту (євро) визначеними Національним банком України на дату зарахування платежу на розподільчий рахунок продавця (п.3.2 договору).

Пунктом 4.2 договору визначено, що перша поставка має бути виконана на протязі 30 днів з дати отримання продавцем 35% передплати за підтвердженим замовленням/специфікацією.

Сторони погодили, що перша переплата за товар в розмірі 6292,19 євро (шість тисяч двісті дев'яносто два євро 19 центів) повинна бути відправлена до 23.12.2016. Другий платіж - 30% за підтвердженим замовленням/специфікацією має бути здійснений перед відправленням товару. Останній платіж - 35% за підтвердженим замовленням/специфікацією має бути здійснений на протязі 40 днів після отримання товару покупцем в місці доставки (п.п.9.1-9.3 договору).

На виконання вимог п.п.9.1-9.2 договору поставки відповідачем внесено попередню оплату на загальну суму 11685,44 євро, що підтверджується банківськими виписками від 27.12.2016 на суму 6292,16 євро та від 25.01.2017 на суму 5393,28 євро (а. с. 21-22, т.1).

На виконання умов договору позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 17969,12 євро, що підтверджується митною декларацією №1010600002/2017/002379 від 07.02.2017 та міжнародною товарно-транспортною накладною №151473 від 07.02.2017 (а.с.18-20, т.1).

Отже, позивач виконав покладені на нього договором зобов'язання по поставці товару.

Разом з тим, відповідач оплатив поставлений товар частково на суму 11685,44 євро (а.с. 24-27).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань за останнім утворилась заборгованість у розмірі 6283,68 євро (17969,12 євро (поставка) - 11685,44 євро (передплата)).

За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості за поставлений товар на підставі договору №12/2016 від 20.12.2016.

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою), зокрема і питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, визначені Законом України "Про міжнародне приватне право".

Згідно із ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону

Даний нормативний акт є спеціальною нормою у порівнянні з нормами ГПК України щодо визначення підсудності.

В пункті 1 частини 1 ст. 44 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що щодо визначення права, яке має застосовуватись, перевагу має продавець - за договором купівлі-продажу.

Як вбачається з умов договору поставки, сторонами визначено, що цей договір регулюється згідно із законодавством України. Будь-які та всі спори, які виникають із або пов'язані з цим договором, вирішуються сторонами шляхом переговорів. У випадку неможливості досягнення рішення шляхом переговорів, спір повинен бути вирішеним в Господарському суді Житомирської області (м.Житомир, Україна).

За вказаних обставин, при вирішенні спору по даній справі суд застосовує норми чинного законодавства України, які є найбільш близькими до правовідносин, які виникли на підставі Договору поставки, враховуючи при цьому п.14.1-14.2 договору.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

За ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ГПК України).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

3. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

В свою чергу, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи факт невиконання ТОВ "Сатлер окна та двері" своїх зобов'язань з оплати поставленої ТОВ "Гаргур Фінгер Джоінт" товару на підставі договору №12/2016 від 20.12.2016, відповідач зобов'язаний оплатити позивачу суму основного боргу у розмірі 6292,16 євро.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю на суму 6292,16 євро.

4. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов ТОВ "Гаргур Фінгер Джоінт" задоволено повністю, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаргур Фінгер Джоінт" (13413, Житомирська обл., Андрушівський район, с. Стара Котельня, вул. Андрушівська, буд.8; ідентифікаційний код 34900701) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатлер окна та двері" (2319, Республіка Словенія, Польчане, Бістрічка цеста, 2, реєстраційний номер 3337260000) задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатлер окна та двері" (2319, Республіка Словенія, Польчане, Бістрічка цеста, 2, реєстраційний номер 3337260000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаргур Фінгер Джоінт" (13413, Житомирська обл., Андрушівський район, с. Стара Котельня, вул. Андрушівська, буд.8; ідентифікаційний код 34900701)

- 6283,68 Євро - боргу;

- 2783,00 грн - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.08.18

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з повід)