Рішення

від 14.08.2018 по справі 910/2256/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.08.2018Справа № 910/2256/18

Господарський суд міста Києва у складі: судді Васильченко Т.В., за участі секретаря судового засідання Коваленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали справи №910/2256/18

За позовом Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго в особі Відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична система державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване виробниче бюро Центуріон

про стягнення 379 528,80 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване виробниче бюро Центуріон

до Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго в особі Відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична система державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго

про стягнення 1 441 710,07 грн.

Представники учасників справи згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Національна енергетична компанія Укренерго в особі Відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична система державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване виробниче бюро Центуріон про стягнення 379 528,80 грн. пені та штрафу за прострочення строків виконання робіт за договором №70-4/1289-17 від 24.05.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив строки виконання робіт за договором підряду №70-4/1289-17 від 24.05.2017, у зв'язку з чим на підставі п.7.2 договору нараховані пеня та штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/2256/18, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

22.03.2018, через відділ діловодства суду, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вчасно виконав підрядні роботи, про що письмово повідомив позивача листом №269 від 03.10.2017, проте позивач ухиляється від підписання акту виконаних підрядних робіт та остаточного розрахунку за договором, вказуючи на недоліки у виконаних роботах, всупереч того, що змонтоване обладнання працює у штатному режимі з дати завершення підрядних робіт (30.09.2017).

Також, 22.03.2018 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго в особі Відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична система державного підприємства "Національна енергетична компанія Укренерго про стягнення 1441710,07 грн. заборгованості за виконанні по договору підряду №70-4/1289-17 від 24.05.2017 роботи, яка складається з 1335720 грн. - основного боргу; 13613,37 грн. - 3% річних; 58351,91 грн. - інфляційних втрат та 34024,79 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.05.2017 між сторонами укладено договір виконання робіт №70-4/1289-17, відповідно до умов якого підрядник (відповідач за первісним позовом) виконав обумовлені договором роботи, втім замовник (позивач за первісним позовом) не розрахувався за виконанні роботи, сплативши лише авансовий платіж в сумі 560880,00 грн. У зв'язку з несвоєчасною оплатою виконаних робіт, зустрічний позивач нарахував три відсотки річних, інфляційні згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, а також пеню згідно п. 7.4 договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 прийнято до розгляду з первісним позовом у справі №910/2256/18 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване виробниче бюро Центуріон про стягнення грошових коштів.

16.04.2018, через відділ діловодства суду, відповідач за зустрічним позовом подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому заперечив проти позову вказавши, що тільки після завершення виконання робіт у повному обсязі, усунення всіх виявлених дефектів та недоліків відповідач може підписати акт приймання виконаних робіт та провести їх оплату. Проте, зустрічний позивач порушив умови договору, підрядні роботи належним чином не виконав, виявлені недоліки в повному обсязі не усунув, у зв'язку з чим відсутні підстави для прийняття робіт та проведення оплати.

В судовому засіданні 24.04.2018 суд, у відповідності до ч. 4 ст. 233 ГПК України, постановив продовжити строк підготовчого провадження у справі №910/2256/18 на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 18.05.2018.

В судовому засіданні 18.05.2018 суд, у відповідності до ч. 4 ст. 233 ГПК України, постановив відкласти підготовче засідання на 29.05.2018.

В судовому засіданні 29.05.2018, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 233 ГПК України, постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в цей же день на підставі письмової заяви сторін. В судовому засіданні, у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 19.06.2018.

Судове засідання, призначене на 19.06.2018 не відбулось у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 судове засідання у справі №910/2256/18 призначено на 13.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 у зв'язку з призначенням співбесіди з суддею в межах кваліфікаційного оцінювання суддів, розгляд справи №910/2256/18 по суті призначено на 24.07.2018.

24.07.2018, у відповідності до ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні було оголошено перерву до 14.08.2018.

В судовому засіданні 14.08.2018 представник позивача підтримав первісний позов в повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити повністю.

Представник відповідача проти задоволення первісного позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. Зустрічний позов підтримав повністю та просив задовольнити зустрічні позовні вимоги.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 14.08.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

24.05.2017 року Державним підприємством Національна енергетична компанія Укренерго в особі Відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична система державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване виробниче бюро Центуріон (підрядник) укладено договір №70-4/1289-17 виконання робіт (далі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати роботи на ПС-330 кВ "Шепетівка". Технічне переоснащення системи відеоспостереження Інв. № 009260 згідно технічних вимог на виконання робіт (додаток № 1 до договору) відповідно робочого проекту за титулом ПС-330 кВ Шепетівка . Технічне переоснащення системи відеоспостереження . Інв. №009260 (далі проект). Договірної ціни з кошторисами, підсумковою відомістю ресурсів та розрахунками (додаток № 2 до договору) (п.п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору обсяг та характер робіт за договором визначаються Технічним завданням (додаток №1 до договору) і проектом, договірною ціною та кошторисами на виконання робіт (додаток № 2 до договору). Календарним графіком виконання робіт (додаток №3 до Договору).

Згідно з п. 3.1 договору сума цього договору є твердою і становить 1869600,00 грн., в тому числі ПДВ 311600,00 грн. відповідно до договірної ціни та кошторисів до неї (додаток № 2 до договору).

Порядок розрахунків сторони погодили у пункті 4 договору, який визначає, що розрахунки проводяться поетапно шляхом перерахування замовником на поточний рахунок підрядника авансу у розмірі 30% від суми договору, зазначеної у пункті 3.1 договору, що складає 560880,00 грн. з урахуванням ПДВ - 93480,00 грн. Подальша оплата по договору проводиться на підставі акту приймання виконання підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про їх вартість (форма №3 КБ), акту приймання-передачі демонтованого обладнання, обґрунтувань адміністративних, загальновиробничих витрат та інших витрат (фактичні витрати на відрядження за звітний період для виконання робіт із зазначенням кількості відряджених працівників, ПІБ, їх посад та складових витрат (проїзд, проживання, добові) у відповідності до даних бухгалтерського обліку тощо) - протягом 25 (двадцяти п'яти) банківських днів після підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт.

Замовник здійснює оплату за виконані роботи в порядку визначеному цим договором. Оплата виконаних робіт здійснюється після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до статті 201 Податкового кодексу України та надання її замовнику.

Строк виконання робіт протягом 100 календарних днів з дати перерахування авансу згідно Календарного графіку виконання робіт на ПС-330 кВ Шепетівка . Технічне переоснащення системи відеоспостереження Інв. № 009260 (додаток 3 до договору) (п. 5.1 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 27.09.2017).

У відповідності з п. 5.6 договору здача-приймання виконаних робіт оформлюється актом приймання виконаних підрядних робіт, підписаними сторонами. До акту приймання виконаних робіт додається наступна документація: відомості ресурсів; розрахунки загальновиробничих та інших витрат (фактичні витрати на відрядження за звітний період для виконання робіт із зазначенням кількості відряджених працівників та затрат по складових: проїзд, проживання, добові тощо); сертифікати на обладнання та гарантійні документи; виконавча документація (креслення з фактичним прокладанням кабельної мережі та і відхилення від проектної документації) в електронному (в форматі .pdf та датованому форматі) і паперовому вигляді.

У випадку мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи сторонами складається акт з переліком претензій та зазначенням необхідних доробок та терміну їх усунення підряднику (п. 5.7 договору).

За умовами пункту 6 договору замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплатити за виконані роботи та прийняти виконані роботи згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт (п. 6.1.1, 6.1.2), а підрядник, в свою чергу, зобов'язався забезпечити виконання робіт у встановлений договором термін та забезпечити виконання робіт, встановленим розділом 2 Договору (п. 6.3.1, 6.3.2).

При цьому, в додатку №3 до договору, в редакції додаткової угоди №1 від 27.09.2017 сторони обумовили, що передоплата 30% здійснюється 21.06.2017, а приймання робіт замовником і підписання актів - з 28.09.2017 по 30.09.2017.

Згідно з п. 7.2 договору у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання зобов'язань підрядник сплачує замовнику згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1 % вартості простроченого зобов'язання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів підрядник повинен додатково сплатити замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, передбачених договором та від відповідальності за його порушення. Дія строку гарантії на виконанні роботи не залежить від строку дії договору. Дострокове розірвання договору допускається за згодою сторін, або в інших випадках, передбачених договором та чинним законодавством (п. 9.1 договору).

Укладений сторонами договір є договором підряду, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Позивач, як замовник, на виконання умов договору, 21.06.2017 перерахував на розрахунковий рахунок відповідача аванс в сумі 560880,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 9 від 21.06.2017 та не заперечується сторонами.

Натомість, як зазначає позивач за первісним позовом, відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної здачі виконаних робіт належним чином не виконав, внаслідок чого замовник нарахував пеню в розмірі 248656,80 грн. за прострочення строків виконання робіт та штраф в розмірі 130872,00 грн. за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів, що є предметом первісного позову.

В свою чергу, відповідач подав зустрічний позов, обґрунтовуючи його тим, що він, як підрядник, у визначений договором строк виконав передбачені умовами договору роботи, про що повідомив замовника листом від 03.10.2017 № 269, надіславши акти виконаних робіт з виконавчою документацією та проханням направити комісію для прийняття робіт 05.10.2017.

Проте, 05.10.2017 замовник не направив комісію для прийняття робіт, натомість без повідомлення та участі представника підрядника 10.10.2017 склав односторонній акт, в якому зафіксував зауваження до виконаних робіт зі сторони замовника, повідомивши про це підрядника листом від 12.10.2017 № 06/4525.

13.10.2017 підрядник направив на адресу замовника відповідь на зауваження та 26.10.2017 повідомив про їх усунення. Втім, після отримання повідомлення про усунення зауважень замовник знову акт приймання виконаних підрядних робіт не підписав і лише 29.11.2017 комісією за участі представників замовника та підрядника було складено акт виявлення дефектів (інші ніж були вказані у листі від 12.10.2017 № 06/4525). Підрядник усунув і вказані зауваження, про що представниками сторін 11.12.2017 року було складено акт.

Втім, станом на дату звернення з зустрічним позовом до суду, не зважаючи на те, що обладнання, як зазначає позивач за зустрічним позовом, працює в штатному режимі від дати завершення виконання підрядних робіт (30.09.2017), замовник ухиляється від підписання акту приймання виконаних підрядних робіт, і відповідно від оплати за виконані роботи.

За твердженням підрядника, відповідач за зустрічним позовом зобов'язаний був здійснити оплату за договором 10.11.2017 (05.10.2017+ 25 банківських днів), проте свої зобов'язання не виконав, а тому заборгованість за договором станом на дату звернення з зустрічним позовом до суду складає 1335720,00 грн., на яку нараховано 3% річних в сумі 13613,37 грн., інфляційні втрати в сумі 58351,91 грн. та пеню в сумі 34024,79 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно вимог ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як було встановлено судом, додатковою угодою № 1 від 27.09.2017 сторони визначили строк виконання робіт підрядником та кінцеву дату приймання робіт замовником та підписання актів - 30.09.2017.

Виконуючи свої зобов'язання за договором, підрядник листом №269 від 03.10.2017, додавши до листа акти виконаних робіт разом з виконавчою документацією, повідомив про завершення робіт та готовність їх здати замовнику, у зв'язку з чим просив замовника направити 05.10.2017 комісію для приймання системи відеоспостереження.

Втім, замовник 05.10.2017 для приймання виконаних робіт за договором не прибув, як і не висловив зауважень щодо відсутності додатків до листа.

Натомість, 10.10.2017 в односторонньому порядку склав акт обстеження виконаних робіт та встановленого обладнання (т. 1 а.с. 141), про що повідомив підрядника листом від 12.10.2017 № 06/4525 (т. 1 а.с. 140).

Статтею 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Пунктом п. 5.6 договору сторони встановили, що здача-приймання виконаних робіт оформлюється актом приймання виконаних підрядних робіт, підписаним сторонами. Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт (п. 6.1.2 договору).

При цьому, у пункті 5.7 договору сторонами узгоджено, що у випадку мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи сторонами складається акт з переліком претензій та зазначенням необхідних доробок та терміну їх усунення підряднику.

Отже, умовами договору встановлено зобов'язання замовника прийняти роботи шляхом підписання акту приймання виконаних підрядних робіт, наданого підрядником, а в разі відмови замовника прийняти роботи, скласти двосторонній акт про необхідність виконання додаткових робіт ( доробки ) із встановленням строку виконання.

Інші випадки відмови Замовника прийняти виконані роботи умовами договору не передбачені.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч. 4 ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

З огляду на вищевикладене в сукупності, враховуючи, що фактично підрядник запропонував прийняти виконані роботи 05.10.2017, а замовник відмовився від приймання робіт та в порушення п. 5.7 договору 10.10.2017 склав односторонній акт з переліком претензій та без встановлення строків їх усунення, суд приходить до висновку про відсутність прострочення виконання зобов'язання підрядника здати виконані роботи після 05.10.2017 в силу ч. 4 ст. 612 ЦК України.

В той же час, кінцевий термін виконання робіт та їх прийняття був обумовлений сторонами по 30.09.2017, втім підрядник підготував роботи для передачі замовнику лише 05.10.2017, тобто допустив прострочення виконання зобов'язання на 5 (п'ять) днів.

Згідно з п. 7.2 договору у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання зобов'язань підрядник сплачує замовнику згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1 % вартості простроченого зобов'язання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів підрядник повинен додатково сплатити замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

Відтак, оскільки мало місце прострочення підрядником строків виконання та передачі робіт замовнику на п'ять днів до нього підлягає застосуванню відповідальність у вигляді стягнення пені, що складає 9348,00 грн. (1869600,00 * 0,1% * 5 днів).

При цьому, судом не приймаються доводи замовника про неякісне виконання робіт підрядником, про що складено відповідні акти, оскільки предметом даного спору є відповідальність за порушення строків виконання робіт, а не якості виконаних робіт. Якість виконаних робіт, гарантійний строк, порядок виявлення та усунення недоліків (дефектів) обумовлені сторонами в пункті 2 договору та в п. 7.3 договору встановлено окрему відповідальність за порушення умов щодо якості робіт, втім під час розгляду справи будь-яких заяв про зміну предмету чи підстав позову позивачем заявлено не було.

Водночас слід зазначити, що двосторонній акт щодо виявлених дефектів та строків їх усунення був складений сторонами лише 29.11.2017 та не може бути прийнятий судом як належна підстава для відмови замовника підписати акт виконаних робіт в порядку п. 5.7 договору, і як наслідок вважати, що роботи не передані до цієї дати, оскільки відповідно до приписів ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Безпідставними є і доводи позивача про те, що складення сторонами 29.11.2017 двостороннього акту про недоліки та дії підрядника по частковому усуненню недоліків, які замовник йому визначав в своїх актах, свідчать що роботи не виконані в строк, оскільки за умовами п.п. 2.3, 2.4, 2.5 договору підрядник відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах в межах гарантійного строку, які оформлюються актом, і несе обов'язок усунення таких недоліків.

Отже, з огляду на вищевикладене та встановлений судом факт порушення первісним відповідачем на п'ять днів своїх договірних зобов'язань в частині передачі виконаних робіт замовнику в узгоджений договором строк, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 9348,00 грн., а в решті первісного позову належить відмовити з огляду на його необґрунтованість.

Разом з цим, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з п. 6.1.1 Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити за виконані роботи.

Порядок та умови, за яких у замовника виникає обов'язок оплатити виконанні роботи, сторони узгодили в пункті 4 договору, а саме: розрахунки проводяться поетапно шляхом:

- перерахування замовником на поточний рахунок підрядника авансу у розмірі 30% від суми договору, зазначеної у пункті 3.1. договору, що складає 560880,00 грн. з урахуванням ПДВ - 93 480,00 грн. (п. 4.1.1 договору);

- подальша оплата по договору проводиться на підставі акту приймання виконання підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про їх вартість (форма №3 КБ), акту приймання-передачі демонтованого обладнання, обґрунтувань адміністративних, загальновиробничих витрат та інших витрат (фактичні витрати на відрядження за звітний період для виконання робіт із зазначенням кількості відряджених працівників, ПІБ, їх посад та складових витрат (проїзд, проживання, добові) у відповідності до даних бухгалтерського обліку тощо) - протягом 25 (двадцяти п'яти) банківських днів після підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (п. 4.1.2 договору).

При цьому, умовами п.п. 4.2, 4.3 договору сторонами узгоджено, що оплата виконаних робіт здійснюється після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до статті 201 Податкового кодексу України та надання її замовнику. Податкова накладна надсилається Замовнику засобами телекомунікаційного зв'язку в електронній формі у форматі XML за допомогою програми M.E.DOC вказуючи код ЄДРПОУ (юридичної особи) 00100227, ІПН 001002226654 та код філії 030. В податковій накладній необхідно вказувати назву Замовника у форматі: ДП НЕК Укренерго , Південно-Західна ЕС.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтями 626, 627 вказаного Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.

Отже, сторони, виходячи з принципу свободи договору, закріпленого в ст. 627 ЦК України, на власний розсуд погодили, що обов'язок замовника оплатити виконані роботи виникає не лише після виконання підрядником робіт та підписання акту, а й оформлення підрядником повного пакету документів, визначених в п. 4 та п. 5 договору.

При цьому, пунктом 6.2.5 договору сторони встановили право замовника не здійснювати оплату у разі неналежного оформлення документів, зазначених в розділі 4 та/або ненадання документів зазначених у розділі 5 договору.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позаяк, зустрічний позивач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, в розумінні вимог ст. ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, які б засвідчували виконання ним взятих на себе зобов'язань по належному та повному оформленні документів, за результатами виконаних робіт та передачі їх замовнику, що надає право замовнику не здійснювати на даний час оплату виконаних робіт.

З долученого до матеріалів справи листа підрядника від 03.10.2017 вбачається надсилання замовнику лише актів виконаних робіт та виконавчої документації; докази оформлення і передачі замовнику інших документів, визначених в п. п. 4, 5 договору, в тому числі акту приймання-передачі демонтованого обладнання, податкової накладної, зустрічним позивачем під час розгляду справи суду надані не були.

Тоді як, зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно вимог ст.ст. 612, 613 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволення зустрічного позову про стягнення заборгованості за виконані роботи по договору підряду в сумі 1335720,00 грн., а також 13613,37 грн. трьох відсотків річних, 58351,91 грн. інфляційних та 34024,79 грн. пені, як такого, що заявлений передчасно.

При цьому, обґрунтовуючи рішення, судом враховано Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", яким визначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за первісним позовом, враховуючи часткове задоволення позову, покладаються на відповідача в сумі 218,77 грн. і складаються з 140,22 грн. судового збору та 78,55 грн. витрат на відрядження, які доведені належними доказами, а за зустрічним позовом судові витрати, які складаються лише з судового збору, покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76-80, 129, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго в особі Відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична система державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване виробниче бюро Центуріон про стягнення 379528,80 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване виробниче бюро Центуріон (01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, 7, офіс 21; ідентифікаційний код 37773496) на користь Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго в особі Відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична система державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго (21010, м. Вінниця, вул. І.Богуна, 5; ідентифікаційний код 21725012) пеню у розмірі 9348 (дев'ять тисяч триста сорок вісім) грн. 00 коп. та судові витрати в розмірі 218 (двісті вісімнадцять) грн. 77 коп.

3 . Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. В решті первісного позову відмовити.

5. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване виробниче бюро Центуріон до Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго в особі Відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична система державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго про стягнення 1441710,07 грн. відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 21.08.2018.

Суддя Т.В. Васильченко