Рішення

від 21.08.2018 по справі 814/407/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

21 серпня 2018 р.справа № 814/407/18 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Кафанової Г.Г.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

у спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Алан-Техно", вул. Самойловича, 31-А, м. Миколаїв, 54052

до відповідачаУправління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003

провизнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 7-КП від 12.01.18 р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алан-Техно" (далі - позивач або Товариство) звернулось із адміністративним позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області (далі - відповідач або Управління), в якому просить суд визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 7-КП від 12 січня 2018 р. (далі - Постанова № 7-КП).

Свої вимоги позивач обґрунтував наступним:

- повідомлення про інспекційне відвідування не містить дати закінчення перевірки;

- позивача не ознайомлено про підставу інспекційного відвідування та не пред'явлено направлення на його проведення;

- предметом перевірки були обставини, які не зазначені в журналі реєстрації перевірок;

- після проведення перевірки інспектор відібрала пояснення від керівника Товариства;

- штраф накладений за порушення норми, посилання на яку відсутнє в акті перевірки.

На переконання позивача, сукупність цих обставин є підставою для скасування спірної Постанови № 7-КП.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні на тій підставі, що ним дотримано порядок проведення перевірки. По суті виявлених порушень зазначив, що під час перевірки Товариства ним встановлені факти систематичного порушення трудового законодавства в частині своєчасності виплати заробітної плати (а. с. 56-59).

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги і заперечення.

Позовна заява залишалась без руху, у зв'язку із її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а. с. 47).

Після усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, 7 березня 2018 р. відкрито провадження в даній адміністративній справі (а. с. 2-3).

18 травня 2018 р. судом відмовлено у задоволені заяви про забезпечення позову (а. с. 127-128).

31 травня 2018 р. судом прийнято ухвалу про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі Постанови № 7-КП (а. с. 142-143).

Справа розглянута у спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

У грудні 2017 р. відповідач провів перевірку позивача на предмет додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Результати перевірки оформлені Актом № 14-01-153/0261 (далі - Акт перевірки) (а. с. 20-35).

В Акті перевірки зафіксовано, що в порушення вимог ст. 115 ч. 1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та ст. 24 ч. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата на Товаристві виплачується один раз на місяць. Інші, наведені в Акті перевірки порушення, не стали підставою для прийняття Постанови № 7-КП.

Стаття 115 ч. 1 КЗпП України передбачає, що заробітна плата повинна виплачуватись у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць.

Стаття 24 ч. 1 Закону України "Про оплату праці" визначає, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Наведені приписи трудового законодавства імперативно визначають, що заробітна плата повинна виплачуватись двічі на місяць, тоді як позивач виплачував заробітну плату один раз на місяць із затримками.

5 січня 2018 р. відповідач надіслав позивачу повідомлення про призначення розгляду справи, у відповідь на яке позивач клопотав про розгляд справи за його відсутності (а. с. 36-37).

12 січня 2018 р. Управління прийняло Постанову № 7-КП, якою за вищенаведені порушення на позивача накладено штраф в розмірі 3 200,0 грн. (а. с. 39-40).

Предметом спору в даній справі є законність рішення відповідача про накладення штрафу на підставі того, що позивачем порушуються строки виплати заробітної плати.

За приписами ст. 77 ч. 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного положення КАС України та предмету доказування в даній справі, позивач повинен був подати суду докази того, що він дотримується строків виплати заробітної плати, які встановлені ст. 115 ч. 1 КЗпП України та ст. 24 ч. 1 Закону України "Про оплату праці", тобто виплачує заробітну плату двічі на місяць. Разом із тим, жодних доказів на підтвердження цього позивач не подав як відповідачу під час перевірки та/або під час розгляду його справи відповідачем, так і суду.

В той же час, наявність порушення повно і чітко висвітлена в Акті перевірки, підтверджується і наданими відповідачем відомостями на виплату грошей (а. с. 72-81). Крім цього, директор позивача в своїх поясненнях на ім'я інспектора підтвердив, що колективний договір не укладався, а заробітна плата виплачується один раз на місяць, у зв'язку із відсутністю коштів на рахунку (а. с. 70).

З урахуванням наведеного, суд вважає встановленим факт порушення позивачем вищенаведених приписів трудового законодавства.

Фактично всі доводи позивача зводяться до порушення відповідачем процедури проведення перевірки та наявності недоліків в оформленні її результатів, але слід зазначити, що окремі процедурні недоліки чи помилки в оформлені документів перевірки не можуть розглядатись як єдина і безумовна підстава для скасування Постанови № 7-КП і надаючи оцінку таким недолікам, суд в першу чергу виходить з того, чи могли вони вплинути на вірність висновку відповідача про наявність порушень.

Так, відсутність на екземплярі повідомлення про інспекційне відвідування дати закінчення перевірки не порушує жодних прав позивача, є несуттєвим і до того ж на екземплярі відповідача така дата міститься (а. с. 28, 63).

Відповідно до п. 9 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 (далі - Порядок № 295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами, які використовують найману працю, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Цій нормі кореспондує п. 14 Порядку № 295, в якому визначено, що під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення та не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі відсутності такого посвідчення.

Отже, зауваження позивача про необхідність його повідомлення про підставу інспекційного відвідування та пред'явлення направлення на його проведення, безпідставні. Крім того, судом враховано, що на повідомленні про інспекційне відвідування стоїть підпис і дата отримання його посадовою особою позивача (а. с. 63).

Також норми Порядку № 295 не містять обмежень для відповідача в питаннях, які є предметом перевірки, а тому відповідач має право перевіряти весь спектр дотримання позивачем вимог трудового законодавства, а не тільки обставини, які послугували підставою для проведення інспекційного відвідування.

З приводу того, що на думку позивача штраф накладений за порушення норми, посилання на яку відсутнє в Акті перевірки, слід зазначити наступне.

В Акті перевірки йдеться про порушення позивачем ст. 24 ч. 1 Закону України "Про оплату праці", а в Постанові 7-КП вказано на порушення ст. 24 ч. 1 і 3 того ж Закону, що суті порушення не змінює. Крім того, якщо в частині 1 ст. 24 йдеться про виплату заробітної плати двічі на місяць, то в частині 3 визначені засади її розміру за першу половину місяця, а тому відсутні підстави вважати, що відповідач наклав на позивача штраф за порушення, які не зафіксовані Актом перевірки.

Таким чином, суд констатує, що всі наведені позивачем недоліки не вплинули на висновок відповідача про порушення позивачем строків виплати заробітної плати.

Допитані судом за клопотання позивача посадові особи Товариства не спростували наявності порушень, а їх пояснення стосовно дій інспектора під час перевірки, не можуть свідчити про незаконність Постанови № 7-КП.

З огляду на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог - позивач допустив порушення трудового законодавства в частині виплати заробітної плати двічі на місяць і відповідач правомірно наклав на нього штраф за це порушення.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Алан-Техно" (вул. Самойловича, 31-А, м. Миколаїв, 54052, ЄДРПОУ 13849530) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 39787411) про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 7-КП від 12 січня 2018 р., відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз