Постанова

від 22.08.2018 по справі 905/162/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2018 справа № 905/162/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

за участю представників сторін: від позивача:не з'явився; від відповідача:не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дружківське рудоуправління» , м. Дружківка, Донецька область на рішення Господарського судуДонецької області ухвалене 25.05.2018 у м. Харкові о 12:19 год. (повний текст рішення складено та підписано 04.06.2018) по справі№ 905/162/18 (суддя Паляниця Ю. О.) за позовомПриватного акціонерного товариства «Дружківське рудоуправління» , м. Дружківка, Донецька область до Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ, Донецька область провизнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Дружківське рудоуправління» звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача - Слов'янської міської ради про визнання права власності на цілу ідеальну частку, а саме 1/1 частку земельної ділянки площею 7,38 га кадастровий №142208770001:000:0135.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що ОСОБА_5 на праві власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського товариства площею 11,07 га з кадастровим №142208770001:000:0135, яку вона заповіла трьом спадкоємцям. 1/3 вказаної земельної ділянки, площею 3,69 га, була успадкована ОСОБА_6, виділена в натурі з новим кадастровим №1422087700:01:000:0567 та відчужена (шляхом укладання договору міни) Товариству з обмеженою відповідальністю «СПГ «Дев?яте» . При цьому, відомості щодо зміни площі земельної ділянки №142208770001:000:0135 з 11,07 га на 7,38 га внесені не були. Спадкоємцями, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, після оформлення права на спадщину, було зареєстровано земельну ділянку площею 11,07 га у реєстрі прав власності з правом часткової власності по 1/3, які відчужені (шляхом укладання договору міни) Товариству з обмеженою відповідальністю «СПГ «Тринадцяте» . У подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «СПГ «Тринадцяте» , у зв?язку з ліквідацією, передало право часткової власності засновнику - Приватному акціонерному товариству «Дружківське рудоуправління» .

Разом з тим, при реєстрації зменшеної ділянки (7,38 га) у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, право спільної часткової власності за земельною ділянкою залишилось, позивач став власником 2/3 земельної ділянки площею 7,38 га з кадастровим №142208770001:000:0135, що не відповідає дійсності.

Приватне акціонерне товариство «Дружківське рудоуправління» звернулось до державного реєстратора прав на нерухоме майно Слов?янської міської ради з метою реєстрації права власності на цілу ідеальну частку (1/1) земельної ділянки площею 7,38 га з кадастровим №142208770001:000:0135. Проте, у вчиненні відповідної реєстраційної дії позивачу було відмовлено, що, на його думку, свідчить про порушення прав власника землі.

25.05.2018 Господарським судом Донецької області прийнято рішення по справі № 905/162/18, яким у задоволені позовних вимог відмовлено.

Обґрунтовуючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що спір у справі виник у зв'язку із тим, що позивачу належить на праві власності земельна ділянка площею 7,38, яка складає цілу ідеальну частку, тоді як у Державному реєстрі прав на нерухоме майно зазначено про приналежність позивачу двох третин такої земельної ділянки.

Так, за висновком господарського суду, відмова державного реєстратора прав на нерухоме майно Слов'янської міської ради у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Дружківське рудоуправління» жодним чином не пов'язана з невизнанням або оспоренням права позивача на земельну ділянку площею 7,38 га, а обумовлена необхідністю дотримання порядку здійснення реєстраційних дій, а отже позов Приватного акціонерного товариства «Дружківське рудоуправління» до Слов'янської міської ради про визнання права власності на цілу ідеальну частку, а саме 1/1 частку земельної ділянки площею 7,38 га кадастровий №142208770001:000:0135, є безпідставним.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство Дружківське рудоуправління звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення по справі та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Вважає, що рішення по справі прийнято без врахування всіх обставин справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що є власником 1/1 частки земельної ділянки площею 7,38 га, але на цей час не може у повній мірі користуватись, володіти та розпоряджатись земельною ділянкою. Так, позивач зазначає, що за відсутності співвласника земельної ділянки (належного відповідача), позовні вимоги зверненні фактично не до відповідача (Слов'янської міської ради), а до суду, який має підтвердити наявність у позивача права власності на відповідне майно.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2018 відкрите апеляційне провадження по справі № 905/162/18.

Ухвалою Донецького апеляційного господарчого суду від 30.07.2018 розгляд справи призначено на 08.08.2018.

У зв'язку з перебуванням члена колегії - судді Мартюхіної Н. О. у відпустці на день розгляду апеляційної скарги (08.08.2018) судове засідання у цей день не проводилося.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2018 призначено розгляд апеляційної скарги на 22.08.2018.

В судове засідання, призначене на 22.08.2018 представники сторін не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Явка сторін не визнавалася обов'язковою.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 269 ГПК України).

Відповідно до ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Заслухавши доповідь головуючого по справі, дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

На підставі розпорядження №49 від 12.02.2003 голови Добропільської районної державної адміністрації ОСОБА_5 було видано державний акт серії ДН №9067640 від 01.10.2004 на право власності на земельну ділянку площею 11,07 га кадастровий №142208770001:000:0135 для ведення товарного сільськогосподарського товариства, яка розташована на території Шахівської (Октябрської) сільської ради Слов'янського району за межами населеного пункту.

Згідно з заповітом ОСОБА_5, вказану земельну ділянку було передано у спадок трьом спадкоємцям: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

01.09.2008 спадкоємець ОСОБА_6 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на підставі якого стала власником 1/3 частини земельної ділянки площею 11,07 га з кадастровим №142208770001:000:0135.

Технічною документацією із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку (пай), ОСОБА_6 із земельної ділянки площею 11,07 га виділила свою 1/3 частку та отримала у власність земельну ділянку площею 3,69 га з новим кадастровим №1422087700:01:000:0567, що підтверджується державним актом серії ЯЕ №716699 від 19.11.2008 на право власності на земельну ділянку.

При виділенні земельної ділянки площею 3,69 га, земельна ділянка площею 11,07 га повинна була зменшитись до площі 7,38 га, але відповідні зміни до відомостей про земельну ділянку площею 11,07 га внесені не були. 19.12.2012 ОСОБА_6 відчужила (шляхом укладання договору міни) земельну ділянку площею 3,69 га з кадастровим №1422087700:01:000:0567 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПГ «Дев'яте» .

Спадкоємці ОСОБА_7 та ОСОБА_8 отримали свідоцтва за заповітом у 2012 році та у 2013 році, зареєстрували права часткової власності по 1/3 у реєстрі прав. При цьому, загальна площа земельної ділянки №142208770001:000:0135 залишилась незмінною - 11,07 га.

У травні 2014 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відчужили (шляхом укладання договорів міни) своє право часткової власності по 1/3 земельної ділянки площею 11,07 га Товариству з обмеженою відповідальністю «Тринадцяте» , яке, у зв'язку з ліквідацією, передало право часткової власності - Приватному акціонерному товариству «Дружківське рудоуправління» .

За даними Державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 11,07 га з кадастровим №142208770001:000:0135, що належить позивачу, та земельна ділянка площею 3,69 га з кадастровим №1422087700:01:000:0567, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СПГ «Дев'яте» , накладаються одна на одну (лист №1646 від 03.08.2017 Держгеокадастру у Добропільському районі).

Під час розгляду справи судом першої інстанції, позивач посилався, що з метою виправлення помилки щодо невідповідності даних по площі земельної ділянки часткам у праві спільної власності, технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) позивачем зменшено площу земельної ділянки з 11,07 га на 7,38 га.

Проте, при реєстрації зменшеної площі у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, право спільної часткової власності за земельною ділянкою залишилось, внаслідок чого за Приватним акціонерним товариством «Дружківське рудоуправління» зареєстровано право власності на 2/3 земельної ділянки з площею 7,38 га, що не відповідає дійсності.

04.09.2017 позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Слов'янської міської ради з метою реєстрації права власності на цілу ідеальну частку, а саме частку земельної ділянки площею 7,38 га, кадастровий №142208770001:000:0135.

Згідно з рішенням №36950591 від 07.09.2017 державного реєстратора прав на нерухоме майно Слов'янської міської ради у задоволенні вимоги Приватного акціонерного товариства «Дружківське рудоуправління» було відмовлено з посиланням на те, що заявником подано ті самі документи, на підставі яких відповідне речове право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Стаття 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, позов про визнання права власності може пред'являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч.ч.2, 3 ст.4 ГПК України).

Виходячи із змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.4 Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у справі виник у зв'язку із тим, що позивачу належить на праві власності земельна ділянка площею 7,38, яка складає цілу ідеальну частку, тоді як у Державному реєстрі прав на нерухоме майно зазначено про приналежність позивачу двох третин такої земельної ділянки.

При цьому, відповідачем право власності позивача не оспорюється. Зокрема, Слов'янська міська рада жодного разу не була присутня у судовому засіданні, відзиву на позовну заяву не надала та будь-яким іншим чином не заперечила права Приватного акціонерного товариства «Дружківське рудоуправління» на спірний об'єкт.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відмова державного реєстратора прав на нерухоме майно Слов'янської міської ради у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Дружківське рудоуправління» жодним чином не пов'язана з невизнанням або оспоренням права позивача на земельну ділянку площею 7,38 га, а обумовлена необхідністю дотримання порядку здійснення реєстраційних дій. Висновки стосовно того, що орган, який здійснює оформлення права власності на нерухоме майно та у встановленому законом порядку відмовляє у вчиненні відповідної реєстрації не є особою, яка оспорює речові права, наведені у постанові від 13.02.2012 Верховного Суду України по справі №13/479 та постанові від 06.02.2012 Вищого господарського суду України по справі №36/339.

Як вбачається з рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 07.09.2017 за № 36950591 державного реєстратора прав на нерухоме майно, підставою для відмови у державній реєстрації права власності стала та обставина, що заявлена земельна ділянка вже зареєстрована за заявником, як спільна часткова власність.

Згідно із ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Земельна ділянка є об'єктом нерухомого майна, а тому право власності на земельну ділянку підлягає державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч. 4 ст. 182 Цивільного кодексу України).

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 зазначеного вище Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п.6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою №1127 від 25.12.2015 Кабінету Міністрів України (далі - Порядок), державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що для державної реєстрації прав заявник подає, зокрема, оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації.

Пунктом 56 Порядку передбачено, що для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються:

1) договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду;

2) документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки.

У разі коли в результаті виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, у співвласників, які не здійснювали виділ в натурі частки, змінюється розмір часток у праві спільної власності, подається також письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на таке майно.

Під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що залишається у спільній власності після виділу в натурі частки одного із співвласників, державний реєстратор зазначає рівні частки у праві спільної часткової власності на таке майно, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту, або якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, позов Приватного акціонерного товариства «Дружківське рудоуправління» до Слов'янської міської ради про визнання права власності на цілу ідеальну частку, а саме 1/1 частку земельної ділянки площею 7,38 га кадастровий №142208770001:000:0135, є а таким, що не підлягає задоволенню.

З огляду на наведене твердження заявника апеляційної скарги, щодо наявності у нього порушеного цивільного права не підтверджується матеріалами справи, а тому посилання щодо необхідності поновлення цього права шляхом прийняття рішення судом про його визнання за позовом, до сторони яка взагалі це право не оспорює, є безпідставними.

Судова колегія вважає, що позивач, пред'являючи зазначений позов до особи, яка не оспорює права позивача, намагається уникнути процедури, встановленою Законом щодо реєстрації свого права власності на земельну ділянку, після виділу певних її часток.

Відповідно до приписів ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дружківське рудоуправління» , м. Дружківка, Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2018 по справі № 905/162/18 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2018 по справі № 905/162/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду впродовж двадцяти днів з дня складання повного тексту Постанови; у порядку п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя: О. І. Склярук

Судді: Н. О. Мартюхіна

ОСОБА_3

(У судовому засіданні 22.08.2018 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 22.08.2018)