Постанова

від 08.08.2018 по справі 911/3215/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/3215/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засіданні Бойка В.С.,

представників учасників справи

позивача - ОСОБА_5,

відповідача - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2018

(головуючий - Буравльов С.І., судді: Андрієнко В.В., Власов Ю.Л.)

та рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2017

(суддя Ярема В.А.)

у справі № 911/3215/17

за позовом ОСОБА_6

до Фермерського господарства "КМП Надія"

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. У жовтні 2017 року ОСОБА_6 звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Фермерського господарства "КМП Надія" про визнання недійсним рішення загальних зборів Фермерського господарства "КМП Надія" від 26.11.2013.

1.2. Вимоги ОСОБА_6 обґрунтовані тим, що її не було повідомлено про проведення загальних зборів від 26.11.2013, внаслідок чого вона не брала участі у цих загальних зборах, на яких було вирішено питання про обрання керівника відповідача, що, на її думку, є порушенням п.6.4.1 Статуту Фермерського господарства "КМП Надія" та ст. 167 ГК України.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

2.1. Відповідно до статуту Фермерського господарства "КМП Надія", затвердженого рішенням загальних зборів, що оформлене протоколом № 1 від 15.02.2013 засновником Фермерського господарства "КМП Надія" є ОСОБА_7 із вкладом до статутного (складеного) капіталу 6000,00 грн, що складає 60% статутного (складеного) капіталу, а членами зазначеного господарства є:

- ОСОБА_8 із вкладом до статутного (складеного) капіталу 800,00 грн, що складає 8,0% статутного (складеного) капіталу;

- ОСОБА_6 із вкладом до статутного (складеного) капіталу 800,00 грн, що складає 8,0% статутного (складеного) капіталу;

- ОСОБА_9 із вкладом до статутного (складеного) капіталу 800,00 грн, що складає 8,0% статутного (складеного) капіталу;

- ОСОБА_10 із вкладом до статутного (складеного) капіталу 800,00 грн, що складає 8,0% статутного (складеного) капіталу;

- ОСОБА_11 із вкладом до статутного (складеного) капіталу 800,00 грн, що складає 8,0% статутного (складеного) капіталу.

2.2. Згідно з свідоцтвом про смерть від 04.09.2013, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції у Київській області, засновник Фермерського господарства "КМП Надія" ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

2.3. 26 листопада 2013 року відбулися загальні збори Фермерського господарства "КМП Надія" за участю членів фермерського господарства: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

За результатами проведених зборів прийнято такі рішення:

- обрати головою загальних зборів ОСОБА_10 та секретарем ОСОБА_11;

- призначити та затвердити керівником (головою) ОСОБА_9, надавши йому повне право керівництва згідно зі ст. 8 статуту;

- уповноважити ОСОБА_9 внести зміни до відомостей про юридичну особу, яка міститься в ЄДР у державного реєстратора Яготинської райдержадміністрації Київської області.

2.4. Вищезазначені рішення були оформлені протоколом № 2 від 26.11.2013. Спір у справі виник у зв'язку з тим, що позивач вважає рішення, прийняте на загальних зборів Фермерського господарства "КМП Надія" 26.11.2013 про призначення ОСОБА_9 керівником Фермерського господарства "КМП Надія" недійсним, враховуючи порушення вимог законодавства, допущені під час скликання загальних зборів ФГ "КМП Надія".

3. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 11.12.2017 у задоволенні позову відмовлено повністю.

3.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2018 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

3.3. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій зазначили, що Фермерське господарство "КМП Надія" за своєю організаційно-правовою формою не є ні господарським товариством, ні установою, ні виробничим кооперативом, а створене як юридична особа у передбаченій відповідно до спеціального Закону України "Про фермерське господарство" формі фермерського господарства.

Відповідно до розділу 8 Статуту відповідача управління фермерським господарством здійснює голова фермерського господарства - його засновник або один з членів господарства, якого призначає засновник на відповідний термін, або інша особа, яка працює за контрактом. Разом з тим, ні положеннями статуту Фермерського господпрства "КМП Надія", ні приписами Закону України "Про фермерське господарство" не визначено загальні збори членів фермерського господарського вищим органом управління відповідного господарства, а також не визначено порядку та строків скликання відповідних загальних зборів.

Таким чином, за висновками судів, оскільки в Законі України "Про фермерське господарство" та статуті Фермерського господарства "КМП Надія" відсутні положення щодо письмового повідомлення про проведення загальних зборів членів відповідного товариства, доводи скаржника про неповідомлення останньої про проведення 26.11.2013 загальних зборів членів господарства є необґрунтованими. При цьому, судами також враховано докази, наявні у справі, про те, що позивача було в усному порядку заздалегідь повідомлено про проведення 26.11.2013 загальних зборів ФГ "КМП Надія".

3.4. Суди також зазначили, що оскільки положеннями статуту відповідача та приписами Закону України "Про фермерське господарство" не визначено порядку визначення правомочності загальних зборів фермерського господарства під час прийняття ними рішень, у той час як на загальних зборах 26.11.2013 були присутні чотири члени із п'яти відповідного господарства, тобто більшість, то доводи скаржника щодо відсутності кворуму при прийнятті 26.11.2013 загальними зборами ФГ "КМП Надія" рішення є необгрунтованими.

3.5. Крім того, суди дійшли також висновку, що станом на момент проведення спірних загальних зборів чинною була довіреність від 12.05.2011, згідно з якою Фермерське господарство "КМП Надія", в особі голови ОСОБА_7, уповноважило ОСОБА_9 виконувати обов'язки голови фермерського господарства та представляти інтереси фермерського господарства.

3.6. Таким чином, прийняття 26.11.2013 загальними зборами ФГ "КМП Надія" рішення щодо призначення ОСОБА_9 - члена та виконуючого обов'язки голови відповідного фермерського господарства, його керівником (головою), відбулось без порушень законодавчих приписів та статутних положень, відтак доводи позивача про зворотне є безпідставними.

Саме ж по собі формулювання у тексті спірного рішенні поняття "керівник (голова)", а також не внесення відповідних змін до статуту господарства, не впливає на законність зазначеного рішення та, відповідно, на права та обов'язки позивача як члена відповідного господарства, зокрема щодо права на прийняття участі в управлінні господарством.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_6 звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

4.2. В обґрунтування зазначених вимог посилається на таке.

4.2.1. Відповідно до п.1.2 статуту ФГ "КМП Надія" засновником фермерського господарства і його власником є ОСОБА_7. З посиланням на ст.4 Закону України "Про фермерське господарство" скаржник вважає, що головою фермерського господарства може бути особа, призначена згідно з одноособовим рішенням засновника господарства, тобто ОСОБА_7, тоді як загальні збори членів фермерського господарства такими повноваженнями не наділені.

4.2.2. Твердження судів про дію довіреності на момент прийняття спірного рішення 26.11.2013 суперечать вимогам ст.248 ЦК України.

4.2.3. Скаржник стверджує, що в матеріалах справи немає жодного документа, який би свідчив про виключення ОСОБА_7 зі складу засновників чи членів фермерського господарства у зв'язку з його смертю. Перерозподіл часток у статутному капіталі здійснено не було, відповідні зміни до статуту відповідача не вносилися. Таким чином, скаржник вважає, що на момент прийняття спірного рішення ОСОБА_7 фактично залишався засновником ФГ "КМП Надія" з належною йому часткою у розмірі 60%, тому, на думку позивача, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про присутність більшості на загальних зборах.

4.2.4. Судами не було з'ясовано, чи приймали спадкоємці ОСОБА_7 спадщину після його смерті у вигляді частки у статутному капіталі, а також те, що право власності на земельні ділянку, на якій здійснює свою господарству діяльність фермерське господарство, в рівних частках належить ОСОБА_9 та ОСОБА_6

4.3. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги та просить залишити її без задоволення, а судові рішення, що оскаржуються, - без змін.

4.3.1. Відповідач наголошує на тому, що права позивача спірним рішенням загальних зборів не порушені. Після смерті голови і засновника ФГ "КМП Надія" спадкові права не оформлялися. Це призвело до того, що у фермерському господарстві не було керівника, уповноваженого статутом на прийняття будь-яких рішень. Таким чином, у ситуації, що виникла, неможливо було дотримуватись вимог статуту щодо прийняття рішення виключно та одноособово тільки головою фермерського господарства.

Доводи касаційної скарги у цій частині зводяться до формального пошуку підстав для визнання недійсним спірного рішення без врахування інтересів самого фермерського господарства, його членів, а також всіх обставин його прийняття.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до приписів ч.1 ст.300 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) полягає у перевірці правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги.

5.1.2. У ч.2 ст.300 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір у справі стосується питання визнання недійсним рішення загальних зборів Фермерського господарства "КМП Надія" у зв'язку з порушенням законодавства під час їх скликання та проведення.

5.2.2. Відповідно до ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, установлених законом.

Закон України "Про фермерське господарство" визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про фермерське господарство" (тут і далі - в редакції, чинній на момент проведення спірних загальних зборів) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відносини, пов'язані із створенням, діяльніс тю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією Украї ни, Земельним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

За приписами ч.2 ст.1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Однією з особливостей фермерського господарства, яка відрізняє його від інших суб'єктів господарювання і пов'язана з особливим правовим статусом і метою, є передбачена законом можливість участі в його діяльності членів фермерського господарства. Ними можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом) (ч.1 ст.3 Закону України "Про фермерське господарство").

5.2.3. Фермерське господарство має своє найменування, печатку і штамп. Фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (п. 3, 4 ст. Закону України "Про фермерське господарство").

5.2.4. Відповідно до ч.1 ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Тобто наявність статутного фонду фермерського господарства дає певний обсяг корпоративних прав особі, частка якої визначається у статутному фонді.

За змістом ч.1 ст.88 ЦК України статут юридичної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень тощо. Тобто статут містить норми, які є обов'язковими для учасників (засновників, членів) товариства (господарства, установи), його посадових осіб та інших працівників.

5.2.5. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Предмет доказування під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій складають факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення. Натомість обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

5.2.6. Як на підставу своїх позовних вимог позивач зазначала, що не була повідомлена про проведення загальних зборів членів Фермерського господарства "КМП Надія", що відбулися 26.11.2013.

Суди попередніх інстанцій, дослідивши умови статуту відповідача, встановили, що його положеннями не передбачено письмового порядку повідомлення членів фермерського господарства про проведення загальних зборів. Не містить таких вимог і Закон України "Про фермерське господарство" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відтак, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідач не зобов'язаний вчиняти дії щодо такого повідомлення у спосіб, що не передбачений законодавством та не погоджений членами господарства. Натомість, будь-який із способів повідомлення про проведення зборів може бути належним.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до наданих відповідачем пояснень, позивача було заздалегідь повідомлено про проведення 26.11.2013 загальних зборів ФГ "КМП Надія", що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями членів ФГ "КМП Надія" ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Пояснення члена ФГ "КМП Надія" ОСОБА_12 судом оцінені критично та залишені поза увагою з огляду на неоднозначність та суперечливість наданих зазначеною особою відомостей.

Таким чином, врахувавши ці обставини, а також взявши до уваги специфіку створення та діяльності фермерського господарства, суд дійшов висновку про доказову необґрунтованість доводів позивача щодо неповідомлення її про проведення 26.11.2013 загальних зборів членів господарства. З таким висновком погодився і суд апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями повторно встановлювати фактичні обставини справи та надавати оцінку, наявним у матеріалах справи доказам. Відтак, суд вважає, що доводи позивача про порушення її права на управління фермерським господарством у зв'язку з неповідомленням її про проведення спірних загальних зборів, правильно відхилені судами першої та апеляційної інстанцій з огляду на їх недоведеність.

5.2.7. Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Фермерське господарство "КМП Надія" за своєю організаційно-правовою формою не є ні господарським товариством, ні установою, ні виробничим кооперативом, а створене як юридична особа у передбаченій спеціальним Законом України "Про фермерське господарство" формі фермерського господарства.

Водночас, приписами частини 1 статті 8 ЦК України передбачено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Господарськими товариствами згідно з статтею 79 Господарського кодексу України визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Як визначено у частині 1 статті 1 Закону України "Про господарські товариства" та статті 113 Цивільного кодексу України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм, беручи до уваги те, що Закон України "Про фермерські господарства" та статут відповідача не регулюють питання визначення правомочності загальних зборів членів фермерського господарства, з огляду на положення частини п'ятої статті 53 Закону України "Про господарські товариства" та статті 8 ЦК України (аналогія закону) до вирішення питання про вступ (прийняття) спадкоємців (правонаступників) померлого члена фермерського господарства правомочність загальних зборів членів визначається без урахування частки в статутному капіталі, яка належала померлому члену. Отже, у такому разі під час встановлення правомочності загальних зборів слід враховувати голоси інших членів господарства, які без голосів, що припадають на частку померлого, становлять у сукупності 100% голосів, що мають враховуватися під час визначення кворуму.

Суди попередніх інстанцій встановили, що участь у спірних загальних зборах брало 4 з 6 членів фермерського господарства. Частка кожного з членів, які взяли участь у загальних зборах, складала 8% статутного капіталу. Таким чином, враховуючи те, що частка померлого засновника та члена Фермерського господарства "КМП Надія" - ОСОБА_7, яка складала 60% розміру статутного капіталу, при визначенні кворуму у цій ситуації не враховується, суд касаційної інстанції вважає аргументованою позицію відповідача про правомочність загальних зборів членів Фермерського господарства "КМП Надія", що відбулися 26.11.2013, та наявність кворуму для прийняття рішення про обрання голови фермерського господарства.

Крім того, суд касаційної інстанції вважає, що спірне рішення загальних зборів жодним чином не обмежує право позивача на управління фермерським господарством, отримання прибутку від його діяльності та реалізації інших прав члена фермерського господарства, визначених статутом відповідача та нормами чинного законодавства. Натомість незгода позивача зі змістом ухваленого членами господарства рішення не є підставою для його скасування.

5.2.8. Не знаходять свого підтвердження і доводи скаржника про помилковість висновків судів попередніх інстанцій в частині чинності станом на момент проведення спірних загальних зборів довіреності від 12.05.2011, виданої Фермерським господарством "КМП Надія".

Відповідно до приписів ст. ст. 246, 247, 248 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Однією з підстав припинення представництва за довіреністю є припинення юридичної особи, яка видала довіреність.

Таким чином, зважаючи на те, що станом на момент прийняття спірного рішення діяльність Фермерського господарства "КМП Надія" не припинялась, то видана ОСОБА_9 довіреність на представництво інтересів зазначеного фермерського господарства діяла. Проте у зв'язку зі смертю ОСОБА_7, суди дійшли правильного висновку, що прийняття 26.11.2013 загальним зборами ФГ "КМП Надія" рішення щодо призначення ОСОБА_9 його керівником (головою) відбулось без порушень законодавчих приписів та статутних положень. Протилежні доводи скаржника є необґрунтованими та відхиляються судом касаційної інстанції.

5.2.9. Аргументи скаржника, про які зазначено у п.4.2.4 постанови, суд касаційної інстанції вважає помилковими, оскільки ОСОБА_6 не заперечувала та у позовній заяві підтвердила, що спадкові права на частку ОСОБА_7 не оформлені, натомість, доводи стосовно правового статусу земельної ділянки, яку використовує відповідач у своїй господарській діяльності, не є предметом судового дослідження у цій справі.

5.2.10. Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач не довела наявності підстав для визнання спірного рішення загальних зборів відповідача недійсним згідно з доводами, зазначеними у позовній заяві. Отже, суди правомірно відмовили позивачу у задоволенні її позовних вимог.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.2. З огляду на зазначене вище у розділі 5 постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги скаржника без задоволення, а судових рішень - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2017 у справі № 911/3215/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Г. Вронська

Л. Стратієнко