Постанова

від 21.08.2018 по справі 821/315/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/315/18

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Час і місце ухвалення: 09:06, 03.05.2018р., м. Херсон Дата складання повного тексту: 08.05.2018р. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- ОСОБА_1

при секретарі - Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Таврійський Союз до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Таврійський Союз звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 лютого 2018 року №0000401422, №0000411422 та №0000421422, від 02 лютого 2018 року №0000031202.

Позов обґрунтовувало тим, що висновки податкового органу про порушення товариством підпункту б пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України при реалізації відходів і брухту чорних металів, які утворилися внаслідок переробки на виробництві та здійснювались за ставкою 0% є безпідставними, оскільки металобрухт не є продукцією виробництва, а є зворотним відходом, він не має собівартості, та оцінюється за ціною його можливої реалізації. У зв'язку з цим, одержані у результаті технологічного процесу виробництва відходи у вигляді металобрухту, відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України та постанови КМУ від 25.03.2015р. №136, були реалізовані позивачем за 0% ПДВ. Також, позивач не погоджується з висновком відповідача щодо не збільшення ТОВ Таврійський Союз в декларації з податку на прибуток за 2015 рік фінансового результату до оподаткування на суму 496 790 грн., яка включена підприємством до складу інших операційних витрат внаслідок її списання, як дебіторської заборгованості, та зазначає, що в розумінні абзацу а) пп.14.1.11. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю, незалежно від того, чи здійснювалися заходи щодо її стягнення.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03.05.2018р. позов ТОВ Таврійський Союз задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення від 03.05.2018р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ Таврійський Союз .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що заборгованість за відвантажений та неоплачений товар, за якою минув термін позовної давності, належатиме до безнадійної, якщо відповідні заходи з її стягнення не призвели до позитивних наслідків. Однак, позивачем не надано до перевірки будь-яких документів, які б свідчили про вжиття ним з 01.01.2013р. заходів щодо стягнення боргу з ПП Таврія .

Також, апелянт посилається на те, що ТОВ Таврійський Союз не нараховувало податкові зобов'язання під час проведення операцій з постачання відходів і брухту чорних металів, які утворилися внаслідок переробки сировини на виробництві та не склало і не зареєструвало в ЄРПН зведені податкові накладні на суму 334 995 грн., що призвело до заниження ПДВ в сумі 122 187 грн., а також завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за вересень 2017 року в сумі 122 808 грн.

ТОВ Таврійський Союз подало письмовий відзив на апеляційну скаргу податкового органу, в якому просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору є оскарження ТОВ Таврійський Союз податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 01.02.2018р.:

- №0000401422, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 89422 грн.;

- №0000411422, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 122 187 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 30546,75 грн.;

- №0000421422, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2017 року в розмірі 212 808 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6794,90 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту №7/21-22-14-01/35469058 від 11.01.2018р. про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Таврійський Союз з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 30.09.2017р., валютного законодавства за період з 01.01.2014р. по 30.09.2017р., з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014р. по 30.09.2017р., у висновках якого зафіксовано порушення позивачем:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.139.2.1 п.139.2 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 89 422 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 89 422 грн.;

- п.п. б п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого: занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 122 187 грн.; завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд.21) за вересень 2017 року в сумі 212 808 грн.;

- п.п.200-1.3 статті 200-1 ПК України, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення сум податку на додану вартість, яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість у сумі 67 949 грн., що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Також, предметом спору є законність податкового повідомлення-рішення від 02.02.2018р. №0000031202, яким позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування за жовтень 2017 року в розмірі 212 808 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 106 404 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту №1/21-22-12-02-06/3546903 від 12.01.2017р. документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Таврійський Союз з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за жовтень 2017 року в сумі 364 978 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.11.2017р. №9244256018 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 08.12.2017р. №9260021529).

У висновках вказаного акту перевірки, серед іншого, зафіксовано порушення ТОВ Таврійський Союз пункту 200.1, абз. б пункту 200.4 статті 200 ПК України, що призвело завищення задекларованої суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на загальну суму 212 808 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ТОВ Таврійський Союз про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень позивачем, зафіксованих актами перевірок №7/21-22-14-01/35469058 від 11.01.2018р. та №1/21-22-12-02-06/3546903 від 12.01.2017р., а тому визначення на підставі таких актів товариству до сплати грошових зобов'язань та нарахування штрафних санкцій є неправомірним.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

В акті перевірки №7/21-22-14-01/3546903 від 11.01.2017р. зазначено, що в ході перевірки щодо списання у 2015 році безнадійної дебіторської заборгованості, було встановлено, що 01.02.2012р. ТОВ Таврійський Союз , як Продавець, уклало з ПП Таврія , як Покупцем, договір на поставку металобрухту, за умовами якого оплата проводиться на підставі виставленого рахунку в безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця зі строком дії договору до 31.12.2012р.

При цьому, в договорі не обумовлено терміни оплати за товари, додаткові угоди не укладались. Поставка металобрухту здійснювалась протягом всього 2012 року. Остання поставка товару відбулась 14.12.2012р. Оплата за металобрухт не здійснювалась. Станом на 01.01.2014р. та 01.01.2015р. по рахунку 361 рахується дебіторська заборгованість у сумі 496790 грн., яку було списано до операційних витрат у 2015 році, про що у бухгалтерському обліку товариства зроблено запис: Дт.944 Кт.361 на суму 496790 грн. (без ПДВ).

Претензійна робота по стягненню такої заборгованості не проводилась, а дебіторська заборгованість списана по закінченню строку позовної давності.

За висновками перевіряючих, право на віднесення до витрат безнадійної заборгованості у податковому обліку надається платнику податків через формування резерву сумнівних боргів, який у бухгалтерському обліку відображається записом: Дт.944 Кт.38; відсутність документів, підтверджуючих вжиття заходів щодо стягнення такої заборгованості (ведення претензійної роботи - надсилання претензій або інших звернень до дебіторів про погашення боргу, позови до суду та інше) унеможливлює віднесення спірної суми дебіторської заборгованості до безнадійної за ознаками, визначеними в п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України. Внаслідок несформованого підприємством резерву сумнівних боргів та не вжиття заходів щодо стягнення такої заборгованості ТОВ Таврійський Союз не мало права на включення до складу інших операційних витрат списану дебіторську заборгованість у сумі 496 790 грн.

Зазначені висновки Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі стали підставою для тверджень про порушення ТОВ Таврійський Союз підпункту 34.1.1. п.134.1. ст.134, п.п. 139.2.1. п. 139.2 ст. 139 ПК України, та, як наслідок, прийняття податкового повідомлення - рішення від 01.02.2018р. №0000401422 про збільшення товариству грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 89 422 грн.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції визнав безпідставними такі висновки перевіряючих, зазначивши, що довід відповідача про наявність у позивача права на віднесення до витрат безнадійної заборгованості у податковому обліку лише через формування резерву сумнівних боргів, спростовується приписами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року №237, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.1999р. за №725/4018. Враховуючи, що на момент відображення позивачем списання суми безнадійної дебіторської заборгованості в розмірі 496 790 грн. шляхом включення до рядка 2180 Інші операційні витрати (рахунок 949 Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати ), загальний строк позовної давності з моменту закінчення строку дії договору по контрагенту ПП Таврія сплив, тому, за висновками суду першої інстанції, позивачем правомірно було визнано таку суму дебіторської заборгованості, як безнадійну, що відповідає ознакам безнадійної заборгованості за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, у розумінні п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України та узгоджується з приписами Положення №237.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими та не приймає до уваги доводи апелянта, що списана позивачем заборгованість не відповідала ознакам безнадійної заборгованості з огляду на наступне.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу наведено у п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України. Так, у податковому обліку безнадійною заборгованістю є: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 01.02.2012р. між ТОВ Таврійський Союз (за договором - продавець) та ПП Таврія (за договором - покупець) укладено договір №38, за умовами якого продавець зобов'язався передати товар (брухт чорних металів за ДСТУ 4121-202 Метали чорні вторинні у власність покупця узгодженими партіями.

Пунктом 4.2 Договору передбачалось, що оплата проводиться на підставі виставленого рахунку в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Договір діє до 31 грудня 2012 року.

31.12.2015р. позивачем списано дебіторську заборгованість по ПП Таврія в сумі 496 790 грн., яка виникла за договором купівлі-продажу №38 від 01.02.2012р., строк позовної давності якої минув, що підтверджується наказом ТОВ Таврійській Союз №76 від 31.12.2015р., копія якого наявна в матеріалах справи.

За змістом статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в 3 роки.

Враховуючи, що на момент відображення позивачем списання суми безнадійної дебіторської заборгованості в розмірі 496 790 грн. шляхом включення до рядка 2180 Інші операційні витрати (рахунок 949 Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати ), загальний строк позовної давності з моменту закінчення строку дії договору по контрагенту ПП Таврія сплив, тому позивачем було визнано таку суму дебіторської заборгованості, як безнадійну, що відповідає ознакам безнадійної заборгованості за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності у розумінні п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України та узгоджується з приписами п.11 П(С)БО 10 Дебіторська заборгованість .

Посилання апелянта на невиконання позивачем приписів пункту 17 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України колегія суддів вважає помилковими, оскільки вказані норми податкового законодавства не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки вони діяли до 01.01.2015р., тоді як списання заборгованості мало місце 31.12.2015р.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Відповідно до п.п. 4, 5 П(С)БО № 16 Витрати витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Згідно п.26. П(С)БО 16 Витрати до складу елемента Інші операційні витрати включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених в пп. 22 - 25 цього Положення (стандарту), зокрема, пунктом 20 П(с)БО 16 встановлено, що до інших операційних витрат включає зокрема, сума безнадійної дебіторської заборгованості.

Варто зазначити, що в ході розгляду справи судом встановлено, а сторонами не заперечувалось, що ТОВ Таврійський Союз резерв сумнівних боргів не створював і на наявність такого обов'язку у позивача податковим органом не зазначалось ні під час проведення перевірки, ні під час розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок податкового органу про відсутність у позивача права на віднесення спірної суми дебіторської заборгованості, як безнадійної, у бухгалтерському обліку на рахунок 949 інші витрати операційної діяльності є помилковим. А відтак, судом правомірно скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 01.02.2018р. №0000401422.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 01 лютого 2018 року №0000411422 та №0000421422 колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом господарської діяльності ТОВ Таврійський Союз є виробництво легких металевих пакувань (КВЕД 25.92.), а саме жерстяних банок, кришок для консервування. Сировиною для виробництва банок є жерсть та мідь, для виробництва кришок - жерсть.

Протягом перевіряємого періоду основними постачальниками жерсті та міді були ТОВ АрселорМіттал Пекеджінг Україна (код ЄДРПОУ 34611849), ТОВ Укр-Алюмічій (код ЄДРПОУ 39734621) та ТОВ Торгівельний Дім Резтех (код ЄДРПОУ 37353315). При цьому, суми ПДВ, сплачені у складі вартості з придбанням вказаної сировини, включені до складу податкового кредиту в деклараціях по ПДВ за 2015-2017 роки, що підтверджується наявними у справі податковими накладними та деклараціями з ПДВ.

В подальшому, вказана сировина була використана позивачем у технологічному процесі по виробництву готової продукції, а саме консервної кришки та кришки металевої для скляних консервних банок, що підтверджується наявними у справі документами, зокрема, калькуляціями вартості виробництва продукції та діють норми розходу сировини та матеріалів на виробництво продукції, які були предметом дослідження під час перевірки та в ході розгляду даної справи.

Отримані в ході технологічного процесу виробництва готової продукції відходи, у вигляді обрізу рулонної жерсті та міді, були оприбутковані у бухгалтерському обліку, як металобрухт, отриманий, як відходи основного чи допоміжних виробництв за принципом обліку зворотних відходів, що виникають в процесі виробництва.

В подальшому, протягом 2013-2016 років вироблена з сировини готова продукція (жерстяні банки, кришки для консервування) була реалізована ТОВ Таврійський Союз за операціями, які оподатковуються за ставкою 20% ПДВ.

При цьому, вищевказаний металобрухт протягом перевіреного періоду був реалізований ТОВ Таврійський Союз спеціалізованим фірмам - покупцям, що мали ліцензію на збір металобрухту, що підтверджується наявними у справі копіями договору №48 від 19.04.2013р. з ТОВ УКРСПЕЦМЕТ , договору № 23/03 від 23.03.2015р. та №8 від 01.02.2016р. з ПП ЕРАТО-ВТОРРЕСУРСИ , договору №1 від 14.05.2015р. з TOB МЕГАМЕТ , договору №61-г/п від 18.02.2016р. з ТОВ ГАЛБРУХТ . Реалізація відходів і брухту чорних металів, які утворилися внаслідок переробки на виробництві, здійснювалась зі ставкою ПДВ 0 %. На поставку товару позивачем виписувались податкові накладні та реєструвались в ЄРПН.

В акті перевірки №7/21-22-14-01/3546903 від 11.01.2017р. зазначено, що ТОВ Таврійський Союз неправомірно здійснювало реалізацію відходів і брухту чорних металів, які утворилися внаслідок переробки сировини на виробництві, зі ставкою ПДВ 0%.

Податковий орган дійшов висновку, що відображені у колонці Б рядка 1 Декларацій Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України за період з 01.11.2014р. по 30.09.2017р. показники звітності вважаються заниженими на загальну суму 334 995 грн., у розрізі певних податкових періодів, оскільки при реалізації відходів і брухту чорних металів, які утворилися внаслідок переробки на виробництві сировини, придбаної відповідно до реєстру складених податкових накладних, ТОВ Таврійський Союз зобов'язано було нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ, скласти податкові накладні та зареєструвати в ЄРПН зведені податкові накладні на загальну суму ПДВ 334 995 грн.

Вказане стало підставою для фіксування у висновках акту перевірки порушення товариством пп. б п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України та п.п.200-1.3 статті 200-1 ПК України. Зведені дані щодо задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов'язань, податкового кредиту, податку на додану вартість за період з 01.11.2014р. по 30.09.2017р. наведено в додатках 12, 13, 14 до акта перевірки.

Таким чином, за правовою позицією податкового органу, ТОВ Таврійський Союз зобов'язане було за наслідками реалізації металобрухту в операціях, звільнених від оподаткування, нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, оскільки металобрухт є товаром, під час придбання якого товариством виписувались податкові накладні, які зареєстровані в ЄДРПН, тобто суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, і використані в операціях, звільнених від оподаткування, зокрема, відповідно до підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Суд першої інстанції не погодився з такими висновками відповідача, зазначивши, що упродовж спірного періоду (з 01.11.2014р. по 30.09.2017р.) були чинним норми Податкового кодексу України, згідно з якими операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування податком на додану вартість. За висновками суду першої інстанції, металобрухт, отриманий у процесі виробництва, є зворотними відходами, а тому не може вважатися продукцією, яка була придбана платником податків та в подальшому реалізована в операціях, звільнених від оподаткування, що є безумовною підставою для нарахування платником податків в таких випадках податкових зобов'язань з ПДВ.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає правильними такі висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не зазначає в чому полягає помилковість висновків суду першої інстанції в цій частині, а фактично відтворює зміст акту перевірки та вказує на порушення ТОВ Таврійський Союз приписів пп. б п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України.

Відповідно пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово до 01.01.2014р. від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

В подальшому, до пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України були внесені зміни, згідно з якими пролонговано пільговий режим оподаткування податком на додану вартість до 01.01.2019р.

На виконання зазначених законодавчих вимог Кабінет Міністрів України 12.01.2011р. прийняв постанову №15, якою затвердив перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2019 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Положеннями пп. б п.198.5 ст.198 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Вказана норма права передбачає, що загальна сума податкового кредиту підлягає коригуванню (зменшенню) у разі, якщо товар, за операцією з придбання якого був задекларований податковий кредит, у подальшому використовувався в операціях, звільнених від оподаткування.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Таврійський Союз декларувало податковий кредит за операціями з придбання метало сировини (жесті та міді), яка повністю використовувалася для виготовлення основної продукції.

По завершенню виробничого циклу товариство здійснювало продаж готової продукції, а також відходів виробництва - металобрухту.

Відомості про те, що ТОВ Таврійський Союз здійснювало продаж ТОВ УКРСПЕЦМЕТ , ПП ЕРАТО-ВТОРРЕСУРСИ , TOB МЕГАМЕТ та ТОВ ГАЛБРУХТ саме сировини, а не відходів, які утворилися у процесі переробки сировини - відсутні. Про вказану обставину не зазначає і апелянт у поданій ним апеляційній скарзі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з огляду на те, що ТОВ Таврійський Союз не використовувало в операціях, звільнених від оподаткування, саме товар (сировину), застосування податковим органом до спірних правовідносин положень п.198.5 ст.198 ПК України є необґрунтованим.

З огляду на те, що єдиною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 02 лютого 2018 року №0000031202 про зменшення позивачу розміру бюджетного відшкодування за жовтень 2017 року в розмірі 212 808 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 106 404 грн., є висновок відповідача, викладений в акті документальної планової перевірки ТОВ Таврійський Союз від 11.01.2018р. №7/21-22-14-01/35469058 в частині порушення позивачем підпункту б п.198.5 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України при реалізації металобрухту, який був визнаний судом як неправомірний, тому суд першої інстанції обґрунтовано не надавав правову оцінку аналогічним обставинам, які зафіксовані актом перевірки №1/21-22-12-02-06/3546903 від 12.01.2017р.

Апеляційний суд вважає, що вимоги апеляційної скарги обґрунтовані доводами, яким Херсонським окружним адміністративним судом правильну надано правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду від 03.05.2018р. - відсутні.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України , за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 серпня 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

ОСОБА_1