Постанова

від 21.08.2018 по справі 823/1691/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 серпня 2018 року

справа №823/1691/16

адміністративне провадження №К/9901/35693/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у складі судді Мишенка В.В. на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у складі суддів Твердохліб В.А., Костюк Л.О., Троян Н.М. у справі №823/1691/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро - горілчаний завод Златогор до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

11 листопада 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро - горілчаний завод Златогор (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 08 липня 2016 року №00004942201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 566 379 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 283 189 грн. 50 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.

20 грудня 2016 року постановою Черкаського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, повністю задоволений адміністративний позов, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 08 липня 2016 року №00004942201, з мотивів правомірності формування позивачем податкового кредиту в серпні та листопаді 2015 року, та недоведеності відповідачем складу податкових правопорушень покладеним в основу збільшення грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

12 липня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення судом апеляційних інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та відмовити у задоволені позову, посилаючись на необхідність переоцінки доказів здійсненої судами попередніх інстанцій, непогодженням з висновками по факту їх оцінки.

23 жовтня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення її недоліків, викладених в ухвалі цього суду від 20 липня 2017 року, та витребувано справу № 823/1691/16 з Черкаського окружного адміністративного суду. Фактично справа із суду першої інстанції не витребовувалася.

07 березня 2018 року матеріали касаційної скарги К/9901/35693/18 передані до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року матеріали касаційної скарги К/9901/35693/18 прийняті до свого провадження та витребувано справу №823/1691/16 з Черкаського окружного адміністративного суду.

19 березня 2018 року справа № 823/1691/16 надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 31082518, перебуває на податковому обліку з 31 травня 2001 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом у травні 2016 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету сум податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Містрал за період з 01 серпня 2015 по 30 листопада 2015 року, результати якої викладені в акт перевірки від 09 червня 2016 року №42/28-04-42-01/31082518 (далі - акт перевірки).

08 липня 2016 року керівником податкового органу згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000494201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2566379 грн., за порушення підпунктів 198.1, 198.3,198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1283189 грн. 50 коп. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій установлено, що між Товариством, як покупцем та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Містрал , як постачальником, 04 серпня 2015 року укладено договір поставки, підписання його уповноваженими особами підприємств, які володіли необхідною правоздатністю щодо підписання господарського договору та інших первинних документів.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій встановили виконання договору поставки, шляхом дослідження первинних документів, як підстав формування податкового обліку за положеннями частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-14, зокрема ними дослідженні видаткові та товарно-транспортні накладні, оплата отриманого товару платіжними дорученнями у безготівковій формі а також за договором новації від 17 грудня 2015 року з подальшою видачею простого векселя, факт придбання контрагентом позивача товару, який в подальшому реалізований Товариству, встановлений факт належної реєстрації податкових накладних, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність відповідачем податкових правопорушень, покладених в основу збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень та листопад 2015 року.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що встановлені та досліджені всі складові господарських операцій та первинні документи, якими зафіксовані факти здійснення господарських операцій, доводять їх відповідність вимогам статті 9 Закону №996, як підстав бухгалтерському обліку господарських операцій, як підстав формування даних бухгалтерського обліку відповідно до частини першої цієї статті.

Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень покладених податковим органом в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення доводить безпідставність визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку і, як наслідок, унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення - рішення.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у справі №823/1691/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер