Постанова

від 21.08.2018 по справі 816/786/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 серпня 2018 року

справа №816/786/15-а

адміністративне провадження №К/9901/5751/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів і зборів на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року у складі судді Ясиновського І.Г. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року у складі суддів Бенедик А.П., Філатова Ю.М., Калиновського В.А. у справі №816/786/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна промислова компанія РСС до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів та зборів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

11 березня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна промислова компанія РСС (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів та зборів у Полтавській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 24 лютого 2015 року № 0000072308, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 980 660 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на 245 165 грн., та № 0000082308, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року на 300838 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.

07 квітня 2015 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року, задоволений позов Товариства, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 24 лютого 2015 року № 0000072308 та № 0000082308.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що податковий кредит сформований платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень. Суди попередніх інстанцій серед іншого дійшли висновку про те, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних не є підставою для висновків податкового органу про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків.

02 червня 2015 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на невідповідність рішень судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи та суперечність нормам матеріального і процесуального права, а саме пункту 44.1 статті 44, пункту 198.2, пункту 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та статтями 7, 9, 11, 86, 159, 195 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, шляхом відтворення частини акту перевірки, просить врахувати результати судового розгляду у справі №823/268/15, предметом якої були результати перевірки покладеної в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень та викладені в постанові Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року.

03 червня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, та витребувано справу №816/786/15-а з Полтавського окружного адміністративного суду.

01 липня 2015 року справа №816/786/15-а надійшла до Вищого адміністративного суду України.

06 липня 2015 року Товариством надані заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли ґрунтовного висновку про задоволення позовних вимог, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

18 січня 2018 року справа №816/786/15-а та матеріали касаційної скарги К/9901/5751/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 36864393, перебуває на податковому обліку з 25 листопада 2009 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом у січні 2015 року проведено виїзну позапланову документальну перевірку Товариства з питань правомірності проведення господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, результати якої викладені в акті перевірки від 05 січня 2015 року №397/16-01-22-02/36864393 (далі - акт перевірки).

24 лютого 2015 року керівником податкового органу прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки (в яких зазначено акт від 05 лютого 2015 року)

Податковим повідомленням-рішенням №0000072308 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 980660 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 245 165 грн. Правовою підставою збільшення податку наведені положення підпунктів 44.1 стаття 44, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 стаття 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 стаття 201 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням №0000082308 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на жовтень 2014 року у сумі 300 838 грн., за порушення положення підпунктів 44.1 стаття 44, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Склад податкового правопорушення покладений податковим органом в основу збільшення позивачу суми грошового зобов'язання та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість полягає у висновку податкового органу про відсутність реального характеру укладених між позивачем та його контрагентами Товариством з обмеженою відповідальною відповідальністю "Лавана", Товариством з обмеженою відповідальною "Трансстандарт-2002" та Товариством з обмеженою відповідальною "Екліпс-2009" господарських операцій.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій висновувалися на аналізі

положень 14.1.36 статті 14, пункту 22.1 статті 22, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 пунктів 200.1 статті 200, пунктів 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, статей 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV), за наслідками якого дійшли висновку про те, що при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Судами попередніх інстанцій встановлено укладення та виконання господарських договорів Товариства з трьома контрагентами, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавана" від 01 серпня 2014 року на поставку мазуту М-100, поставка якого здійснена за товарно-транспортною накладною форми №1-ТТН (нафтопродукт) №Л-37 від 07 серпня 2014 року, складеної на виконання та у відповідності до частини 2 статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт та Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 (далі - Інструкція №281/171/578/155).

З Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансстандарт-2002" укладено та виконано договір поставки від 06 серпня 2014 року в межах якого отримано нафтопродукти. В межах договору укладеного позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "Екліпс-2009" від 16 червня 2014 року у червні-серпні 2014 року позивачем отримано мазут, при цьому судами попередніх інстанцій встановлені обставини перевезення та зберігання мазуту та нафтопродуктів.

Судами попередніх інстанцій встановлено також, що придбаний позивачем товар використаний позивачем у власній господарській діяльності, а саме, після переробки та удосконалення якості (мазут паливний 100 малосірчистий, ДСТУ 4058-2001), реалізований контрагентам за договорами поставки нафтопродуктів.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності отримання, оприбуткування та реалізації позивачем продукції виробничо-технічного призначення.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акту перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаної позивачем продукції.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Доведеність здійснення позивачем, встановлена судами попередніх інстанцій, господарських операцій, їх реальний характер, доводять правомірність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання товару (продукції) та спростовують висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків. Доводи податкового органу в цій частині у касаційній скарзі є неприйнятними.

Суд визнає, що оцінка доказів судами попередніх інстанцій здійснена з урахуванням положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема частиною третьою, за якою Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, внаслідок чого, у цій частині касаційна скарга є невмотивованою.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентами позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень, покладених податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводить протиправність визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків і, як наслідок, унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірних податкових повідомлень - рішень.

Посилання відповідача на рішення у справі №823/268/15 є неприйнятними, оскільки не впливають на суть вирішення цього спору, обґрунтовано відхиленні судами попередніх інстанцій.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів і зборів залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року у справі №816/786/15-а залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер