Рішення

від 08.08.2018 по справі 175/5011/16-ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/5011/16-ц

Провадження № 2/175/2068/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.

при секретарі Ратушній Л.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення заповіту та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

встановив:

В грудні 2016 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила суд, розтлумачити заповіт ОСОБА_5, яким зроблено розпорядження на випадок смерті, а саме: належний мені сертифікат на право на земельну частку (пай), серії ДП №0204174 виданий Дніпропетровською районною держадміністрацією 05 червня 1997 року на підставі рішення Дніпропетровської райдержадміністрації №390/1 від 27 травня 1997 року, розміром 6,68 га, що знаходиться в КСП Дзержинець Дніпропетровського району Дніпропетровської області заповідаю ОСОБА_1 трактувати так: воля і дійсний зміст його розпорядження складається зі спадкування ОСОБА_1 по заповіту спадкового майна: земельна ділянка площею 3,4800 га, кадастровий номер 1221487200:04:044:0021 та земельна ділянка площею 3,3800 га, кадастровий номер 1221487200:04:045:0020, які розташовані: Дніпропетровська область, Дніпропетровський (Дніпровський) район, Степова сільська рада, що належали спадкодавцю на підставі Державного акту Серії IV-ДП №042228 на право приватної власності на земельну ділянку на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №347-р від 05 червня 2002 року, площею 6,860 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай №300) від 13 червня 2002 року. Визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 3,4800 га, кадастровий номер 1221487200:04:044:0021 та земельну ділянку площею 3,3800 га, кадастровий номер 1221487200:04:045:0020, після смерті ОСОБА_5.

В судовому засіданні позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Відповідач та її представник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимог та просили суд відмовити.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, що 21 червня 2016 року помер батько позивача (спадкодавець) ОСОБА_5, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 57 Баглійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області.

За життя батьком було зроблено заповіт, посвідчений ОСОБА_6 державним нотаріусом Другої дніпродзержинської державної нотаріальної конторі 05 вересня 2001 року і зареєстрованого в реєстрі за № 2722, де батько заповідав позивачу належний йому сертифікат на право на земельну частку (пай) на право приватної власності на земельну ділянку на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № 347-р від 05 червня 2002 року, площею 6,860 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай № 300), яка складається з земельної ділянки площею 3,4800 га, кадастровий номер: 1221487200:04:044:0021 та земельної ділянки площею 3,3800 га кадастровий номер: 1221487200:04:045:0020 розташовані: Дніпропетровська область Дніпропетровський (Дніпровський) район Степова сільська рада.

Судом встановлено, що 14 липня 2016 року позивач звернулася до ОСОБА_7 приватного нотаріуса Кам'янського нотаріального округу з заявою про видачу їй свідоцтва про прав на спадщину за заповітом після смерті батька, але отримала від нотаріуса 26 грудня 2016 року роз'яснення, що їй було заповідано сертифікат на земельну частку (пай), а не земельна ділянка, у зв'язку з його відсутністю не існує спадкового майна за заповітом.

На підставі ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на прав па земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Згідно ч. 1 ст. 1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійснено після відкриття спадщини, ч. 2 цієї статті передбачає у разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом на підставі ст. 213 цього Кодексу.

На підставі ст. 1233 ЦК України, заповіт є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач має право призначити своїм спадкоємцем одну або декількох фізичних осіб.

Нормою ст. 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи визначені в заповіті.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Згідно ст. 392 ЦК України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності.

Згідно з п.1 ч.2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Статтею 392 Цивільного кодексу України власнику майна надано право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що спадщина не перейшла до держави, не визнана відумерлою, позивач є спадкоємцем за заповітом, право власності спадкодавця ОСОБА_5 не припинено відповідно до ст. 346 ЦК України, а згідно із ст. 16 ЦК України, способом захисту свого права є визнання права.

Таким чином, встановлено неможливість оформлення позивачем спадкових прав на майно у позасудовому порядку, оформлення яких не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1217, 1218, 1220, 1225, 1233, 1256 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення заповіту та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Розтлумачити заповіт ОСОБА_5, посвідчений ОСОБА_6, державним нотаріусом Другої дніпродзержинської державної нотаріальної контори 05 вересня 2001 року і зареєстрованого в реєстрі №2722, яким зроблено розпорядження на випадок смерті, а саме: належний мені сертифікат на право на земельну частку (пай), серії ДП №0204174 виданий Дніпропетровською районною держадміністрацією 05 червня 1997 року на підставі рішення Дніпропетровської райдержадміністрації №390/1 від 27 травня 1997 року, розміром 6,68 га, що знаходиться в КСП Дзержинець Дніпропетровського району Дніпропетровської області заповідаю ОСОБА_1 трактувати так: воля і дійсний зміст його розпорядження складається зі спадкування ОСОБА_1 по заповіту спадкового майна: земельна ділянка площею 3,4800 га, кадастровий номер 1221487200:04:044:0021 та земельна ділянка площею 3,3800 га, кадастровий номер 1221487200:04:045:0020, які розташовані: Дніпропетровська область, Дніпропетровський (Дніпровський) район, Степова сільська рада, що належали спадкодавцю на підставі Державного акту Серії IV-ДП №042228 на право приватної власності на земельну ділянку на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №347-р від 05 червня 2002 року, площею 6,860 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай №300) від 13 червня 2002 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 3,4800 га, кадастровий номер 1221487200:04:044:0021 та земельну ділянку площею 3,3800 га, кадастровий номер 1221487200:04:045:0020, які розташовані: Дніпропетровська область, Дніпропетровський (Дніпровський) район, Степова сільська рада, що належали спадкодавцю на підставі Державного акту Серії IV-ДП №042228 на право приватної власності на земельну ділянку на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №347-р від 05 червня 2002 року, площею 6,860 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай №300) від 13 червня 2002 року, після смерті ОСОБА_5, померлого 21 червня 2016 року (актовий запис за №573).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір у розмірі 1 378 грн. 86 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Ребров